Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.01.2018 року у справі №922/2697/15
Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №922/2697/15
Ухвала КГС ВП від 21.01.2018 року у справі №922/2697/15

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/2697/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Краснова Є.В., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

прокуратури - Савицької О.В.

відповідачів - Макарової І.О.,

третьої особи - не заявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 (судді: Ільїн О.В., Сіверін В.І., Терещенко О.І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 (суддя Погорєлова О.В.) у справі № 922/2697/15

за позовом Заступника прокурора Харківської області

до Харківської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" та Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Харківській області,

про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Заступник прокурора Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" (далі - ОК "ЖБК "Тихий квартал") та Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (далі - Реєстраційна служба Харківського МУЮ) про визнання незаконним і скасування пункту 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради 06.08.2014 № 1601/14 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів"; визнання незаконним і скасування пункту 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.12.2014 № 1738/14 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів"; визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського МУЮ Ігнатової Н.Є. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,1225 га кадастровий номер НОМЕР_1 від 12.02.2015 № НОМЕР_2; зобов'язання Реєстраційної служби Харківського МУЮ внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 28.01.2015 № НОМЕР_3; зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га, кадастровий номер НОМЕР_1, про що скласти акт прийому-передачі, на підставі статей 41 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК), Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186.

В обґрунтування позову прокурор послався на те, що спірне рішення в оскарженій частині про надання земельної ділянки у власність ОК "ЖБК "Тихий квартал", прийнято всупереч вимогам статті 41 ЗК, статей 133, 135, 137 ЖК і Примірного статуту житлово-будівельного Кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186, оскільки під час його прийняття Харківська міська рада повинна була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК і Примірного статуту, чого нею зроблено не було, а також зазначив про недотримання вимог законодавства щодо чисельності засновників житлово-будівельного кооперативу і про відсутність необхідності поліпшення житлових умов членів кооперативу та їх сімей, що вважав підставою для скасування окремих пунктів спірного рішення за приписами статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 (суддя Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), позов задоволено частково.

Визнано недійсним і скасовано пункт 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 №1601/14.

Визнано недійсним і скасовано пункт 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 № 1738/14.

Зобов'язано ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га, кадастровий номер НОМЕР_1, у первісному (придатному) для використання стані, про що скласти акт прийому-передачі; припинено провадження в частині вимог, заявлених до Реєстраційної служби Харківського МУЮ.

Зазначені судові акти мотивовано невідповідністю спірних рішень Харківської міської ради в оспорюваних частинах вимогам статті 41 ЗК, статтям 133, 135, 137 ЖК, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, оскільки ОК "ЖБК "Тихий квартал" створено всупереч вищевказаним правовим нормам, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі, що є підставою для визнання їх в оспорюваних частинах недійсними та скасування за приписами частини 1 статті 21 ЦК; під час прийняття оспорюваних рішень Харківська міська рада повинна була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту, чого нею зроблено не було.

Припиняючи провадження у справі в частині вимог, заявлених до Реєстраційної служби Харківського МУЮ, суди керувалися положеннями пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції до 15.12.2017, виходили із того, що Реєстраційна служба Харківського МУЮ не є юридичною особою.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 (судді: Сибіга О.М., Божок В.С., Полянський А.Г.) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 залишено без змін, а касаційну скаргу ОК "ЖБК "Тихий квартал" - без задоволення.

ОК "ЖБК "Тихий квартал" 06.04.2017 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 в частині позовних вимог Заступника прокурора до ОК "ЖБК "Тихий квартал" та Харківської міської ради.

Обґрунтовуючи вказану заяву, заявник посилався на те, що обставини, зазначені у рішенні Київського районного суду м. Харкова у справі №640/18423/16-ц від 01.03.2017, є нововиявленими, вони не були відомі йому та спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду, яке переглядається за нововиявленими обставинами. ОК "ЖБК "Тихий квартал" зазначав, що рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі №640/18423/16-ц від 01.03.2017 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОК "ЖБК "Тихий квартал" про визнання недійсним статуту ОК "ЖБК "Тихий квартал".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 (суддя Погорєлова О.В.) заяву ОК "ЖБК "Тихий квартал" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 за нововиявленими обставинами у справі № 922/2697/15 задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 в частині позовних вимог про визнання недійсним і скасування пункту 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 № 1601/14; визнання недійсним і скасування пункту 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 № 1738/14; зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером НОМЕР_1 у первісному (придатному) для використання стані, про що скласти акт прийому-передачі. В цій частині позовних вимог прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини є нововиявленими у розумінні приписів статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 (судді: Ільїн О.В., Сіверін В.І., Терещенко О.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 залишено без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області - без задоволення.

Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015.

Підставами для скасування судових рішень прокурор зазначає порушення норм процесуального права, а саме: статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, посилаючись на те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, оскільки були відомі заявникові на час розгляду справи та враховані місцевим господарським судом при ухваленні рішення від 07.07.2015. Прокурор також зазначає, що рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №640/18423/16-ц від 01.03.2017 ухвалено після розгляду даної справи по суті, тобто його не існувало на час прийняття рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.

У відзиві на касаційну скаргу ОК "ЖБК "Тихий квартал" просив відмовити у задоволенні касаційної скарги як необґрунтованої, посилаючись на те, що обставини, установлені рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/18423/16-ц від 01.03.2017, існували на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору, але не досліджувалися, а тому є нововиявленими обставинами, які суттєво впливають на розгляд даної справи.

Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просила залишити без змін оскаржені судові рішення, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи про те, що під час вирішення цього спору судами попередніх інстанцій не досліджувався статут ОК "ЖБК "Тихий квартал".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокурора і відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи прокурора є підставою для скасування оскаржуваних у справі судових рішень і передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Водночас слід визнати непереконливими доводи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, з огляду на таке.

Постановляючи оскаржені у справі судові рішення, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наведені ОК "ЖБК "Тихий квартал" мотиви перегляду рішення у справі є такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні приписів статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, у зв'язку з чим задовольнив його заяву про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 за нововиявленими обставинами.

Проте такі висновки господарських судів попередніх інстанцій визнаються передчасними, зробленими без урахування дійсних обставин та приписів процесуального законодавства, без належної оцінки усіх доводів та аргументів сторін справи.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулювався положеннями розділу ХІІІ ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017.

Відповідно до приписів статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 112 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017).

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених приписів відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Не можуть визнаватися нововиявленими обставин, на які посилався учасник справи в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Крім того, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

У справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" ЄСПЛ також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Проте, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, господарські суди попередніх інстанцій наведені положення не взяли до уваги.

Господарські суди не врахували, що дослідження обставин і перевірка доказів на предмет наявності нововиявлених обставин у розумінні приписів процесуального законодавства не може мати своїм наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Як вже зазначалося та убачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення від 07.07.2015 за нововиявленими обставинами, заявник посилався на рішення Київського районного суду м. Харкова у справі № 640/18423/16-ц від 01.03.2017, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОК "ЖБК "Тихий квартал" про визнання недійсним статуту кооперативу.

Заперечуючи проти зазначеної заяви, прокурор наголошував на відсутності у даному випадку нововиявлених обставин, оскільки наведені заявником обставини були предметом дослідження господарських судів при розгляді даного спору по суті та їм надавалася відповідна оцінка судами, тобто вже були ураховані судом при прийнятті рішення від 07.07.2015 і були відомі заявникові. Крім того, зазначене рішення у цивільній справі було ухвалено після прийняття судового рішення про перегляд якого звернувся відповідач. Втім, оцінка наведеному, як того вимагають приписи процесуального законодавства судами не надавалась, що унеможливлює висновок про те, що при ухваленні оскаржених судових рішень суди діяли як суд встановлений законом.

Ураховуючи викладене, господарські суди дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, зважаючи на наведені приписи процесуального законодавства, враховуючи зазначені висновки ЄСПЛ, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2017 у справі № 922/2697/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: Є.В. Краснов

Ю.Я. Чумак