Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.06.2019 року у справі №912/3968/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3968/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міської ради міста Кропивницького

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (судді: Вечірко І. О., Березкіна О. В., Пархоменко Н. В.)

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 (суддя Вавренюк Л. С.) у справі

за позовом Кіровоградської міської ради

до 1) Приватного підприємства "Платформа Інвест",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Толлінг",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1) Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького,

2) Комунальне підприємство "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба,"

3) Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради,

про витребування майна вартістю 45 000,00 грн від добросовісного набувача,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У жовтні 2016 року Кіровоградська міська рада (нове найменування - Міська рада міста Кропивницького) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Платформа Інвест" (далі - ПП "Платформа Інвест") про витребування майна.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 388 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що нерухоме майно територіальної громади міста Кіровограда було незаконно привласнено Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіафан" (далі - ТОВ "Левіафан"), неодноразово відчужувалося, та востаннє, за даними позивача, було продано ПП "Платформа Інвест". Оскільки відчуження цього майна відбулося поза волею Кіровоградської міської ради, воно підлягає витребуванню від відповідача як добросовісного набувача.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позиву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав вибуття спірного майна з його власності, та на час розгляду справи власником спірного майна було ТОВ "Толлінг", а не відповідач у справі - ПП "Платформа Інвест".

Отже, зміна власника нерухомого майна, що витребовується позивачем у вказаній справі та недоведеність позивачем підстав вибуття спірного майна з власності позивача поза його волею, виключають можливість задоволення позовних вимог Міської ради міста Кропивницький до ПП "Платформа Інвест".

2.2 Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 змінено у мотивувальній частині, яку викладено у редакції постанови апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції виходив із доведеності обставин, що свідчать про вибуття майнового комплексу з власності територіальної громади міста Кіровограда поза волею власника та про наявність правових підстав для витребування спірного майна від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України. Водночас, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності, про що було заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Толлінг" (далі - ТОВ "Толлінг").

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, Міська рада міста Кропивницького у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що апеляційний суд не перевірив наявності доказів фактичного отримання позивачем листа, який мав би підтверджувати обізнаність міської ради про порушення її прав, відповідно з дати отримання якого розпочався б перебіг позовної давності. Крім того, скаржник вважає, що позовна давність не поширюється на вимоги про витребування майна із незаконного володіння, оскільки таке правопорушення прав власника є триваючим. Також суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду залучив до участі у справі співвідповідача - ТОВ "Толлінг", не врахувавши, що відповідно до частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України залучення співвідповідача можливе лише у суді першої інстанції.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як установив апеляційний господарський суд, реєстрацію об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1 проведено Виконавчим комітетом народних депутатів Кіровоградської ради на підставі рішення виконкому від 15.08.1950 № 647, яким затверджено розподіл житлового фонду місцевих рад по будинкоуправліннях.

4.3. Згідно з листом Головного управління економіки, інвестицій, зовнішньоекономічного розвитку та комунальної власності Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради від 20.11.2006 будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ), перебувають на балансі Державного комунального підприємства "Аварійно-диспетчерська служба" і є комунальною власністю територіальної громади міста Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради.

4.4. Відповідно до листа Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 04.11.2016 будівля на АДРЕСА_1 є об`єктом архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття - "Колишній житловий будинок", занесеним до Переліку виявлених пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.12.2014 № 792-р, а також має відповідну юридичну адресу: АДРЕСА_3 .

4.5. Як зазначив суд апеляційної інстанції, комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 є комунальним майном і не перебував у власності ТОВ "СМ-Маркет", однак на зборах учасників ТОВ "Левіафан" прийнято рішення про зміну порядку формування частки ТОВ "СМ-Маркет" у статутному фонді ТОВ "Левіафан" шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "Левіафан" вказаного комплексу будівель, вартістю 45 000,00 грн замість грошових коштів у сумі 45 000,00 грн.

У подальшому 27.07.2007 між ТОВ "Левіафан" і фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель про АДРЕСА_2 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув у власність житловий будинок із підвалом літ. "А", "А1", гараж, майстерні літ. "Б", побутові приміщення літ. "В", гараж літ. "Г", господарську будівлю літ. "Д", вората металеві "n1", огорожу з бетонних плит "n2", огорожу з металевих прутів "n3" (далі - комплекс будівель).

4.6. Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 у справі № 2-284/2007 задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "СМ-Маркет", ТОВ "Левіафан" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель від 27.07.2007 дійсним і визнано за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель по АДРЕСА_2 .

16.10.2008 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужив спірний комплекс будівель ПП "Платформа Інвест".

4.7. Однак, рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.01.2012 рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

4.8. У жовтні 2016 року Кіровоградська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до ПП "Платформа Інвест" про витребування майна, оскільки відчуження цього майна відбулося поза її волею, а тому воно підлягає витребуванню від відповідача як добросовісного набувача.

4.9. Разом із тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції, 01.08.2017 між ПП "Платформа Інвест" і ТОВ "Толлінг" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Толлінг" набуло у власність спірний комплекс будівель.

Позивач неодноразово звертався до суду першої інстанції із заявами про заміну неналежного відповідача.

Однак, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Міської ради міста Кропивницького від 01.08.2018 про заміну неналежного відповідача в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2018 залишено без розгляду клопотання Міської ради міста Кропивницького про залучення співвідповідача у справі та заміну неналежного відповідача.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у задоволенні клопотання позивача про залучення співвідповідача відмовлено.

Як убачається із матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув і вирішив спір за позовом Кіровоградської міської ради до ПП "Платформа Інвест" про витребування майна.

4.10. Під час апеляційного розгляду справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 до участі у справі залучено іншого відповідача (співвідповідача), останнього власника спірного майна - ТОВ "Толлінг", яке в суді апеляційної інстанції заявило клопотання про застосування строків позовної давності, що стало підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Апеляційний суд розглянув і вирішив спір за позовом Кіровоградської міської ради до ТОВ "Толлінг" про витребування майна.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права

5.1.1. Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з імперативними положеннями частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.1.2. Відповідно до частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає виключне право суду першої інстанції до прийняття рішення залучити іншого відповідача та обов`язок суду в такому разі розглянути справу заново, що об`єктивно унеможливлює вчинення таких процесуальних дій апеляційним судом на стадії апеляційного перегляду справи.

Саме таких висновків щодо застосування норм статей 48, 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов Верховний Суд у постанові від 06.12.2018 року у справі №905/1364/17.

5.1.3. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції у порушення положень частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі співвідповідача - ТОВ "Толлінг" на стадії апеляційного перегляду справи та розглянув позовні вимоги до цього відповідача, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, що призвело також до порушення апеляційним судом вимог частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

5.1.4. При цьому наслідком порушення апеляційним судом положень частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України стало ухвалення судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування якого було заявлено у суді апеляційної інстанції саме співвідповідачем - ТОВ "Толлінг".

5.1.5. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

5.1.6. Суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України не був позбавлений можливості скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача (ПП "Платформа Інвест"), адже на час розгляду судом першої інстанції спору (з 01.08.2017) власником спірного майна було ТОВ "Толлінг", яке суд першої інстанції не залучив до участі у справі.

5.2. Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права

5.2.1. 01.08.2018 у підготовчому засіданні в суді першої інстанції позивач заявив клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким просить замінити неналежного відповідача - ПП "Платформа Інвест" на належного відповідача - ТОВ "Толлінг". В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що під час розгляду справи в суді йому стало відомо, що 01.08.2018 ПП "Платформа Інвест" відчужила спірне майно ТОВ "Толлінг", тому саме ТОВ "Толлінг" є належним відповідачем у справі, на підтвердження чого надав витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018 (а. с. 160-161, том ІІ).

5.2.2. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2018 у підготовчому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача (з ПП "Платформа Інвест" на ТОВ "Толлінг"). Зазначену ухвалу мотивовано тим, що оскільки Кіровоградською міською радою подано позов до належного відповідача, зазначене, в силу вимог процесуального закону, виключає застосування до зазначених правовідносин норми частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України.

5.2.3. 02.08.2018 позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ "Толлінг", замінити неналежного відповідача - ПП "Платформа Інвест" належним відповідачем - ТОВ "Толлінг", розпочати розгляд цієї справи спочатку.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2018 клопотання міської ради міста Кропивницького залишено без розгляду.

27.08.2018 Міська рада міста Кропивницького подала до суду клопотання про залучення співвідповідача, за змістом якого просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Толлінг".

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача.

5.2.4. Частиною другою статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

5.2.5. Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. За змістом частини другої статті 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.

Установивши, що 01.08.2018 ТОВ "Толлінг" стало власником спірного майна, що підтверджується витягом із Державного реєстру, суд першої інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, що призвело до порушення процесуальних прав ТОВ "Толлінг".

5.2.6. Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій достатньо повно встановили фактичні обставини справи, однак під час розгляду справи порушено норми процесуального права, тому Верховний Суд убачає підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

6.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд для продовження розгляду.

6.5 З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято з порушенням норм процесуального права, тому вбачає правові підстави для їх скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міської ради міста Кропивницького задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2018 у справі №912/3968/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

О. В. Случ