Історія справи

Постанова КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №916/631/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 916/631/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Никифорчук М.І.)

від 25.05.2017

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Лавриненко Л.В.)

від 17.07.2017

за позовом Комунального підприємства "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"

про стягнення 53 210, 02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (далі - ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод") про стягнення коштів за порушення правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у розмірі 53 210, 02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що представниками КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" 28.11.2014 у винному пункті ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" на вул. Гагаріна, 54 міста Ізмаїл була виявлена діюча свердловина, документи на яку надані не були. На засіданні комісії 16.12.2014 КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" було проведено розрахунок витрат води у зв'язку з безобліковим споживанням на суму 53 210, 02 грн, оскільки ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" не було надано дозволу на спеціальне водокористування, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність дій товариства.

Як на правову підставу для задоволення позовних вимог КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" посилається на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.15, 3.16, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 позов задоволено повністю, суд стягнув з ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" на користь КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" кошти за порушення правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у розмірі 53 210, 02 грн. При цьому місцевим господарським судом встановлено такі обставини:

- рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 19.07.2007 № 928 КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" визначено виробником і виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

- на виконання даного рішення КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до об'єкта, що знаходиться адресою: м. Ізмаїл, вулиця Гагаріна, 44. За вказаною адресою знаходиться цілісний майновий комплекс, одним з об'єктів є винний пункт, який розташований за адресою вулиця Гагаріна, 54, яким користується виноробний завод на підставі договору оренди № 2098409104 від 15.11.2000;

- між КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (водоканал) та ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" (споживач) 13.08.2012 був укладений договір № 304 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення;

- пунктами 3.1., 3.9., 4.7., 3.10., 5.5.1, 11.3. договору передбачений обов'язок споживача, зокрема своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги водопроводу та каналізації, в тому числі платежі за перевищення ліміту водоспоживання та каналізації, скид ненормативно-очищених стоків та при безобліковому водоспоживанні у тому числі з власних свердловин.

- представниками водоканалу 28.11.2014 була виявлена у винному пункті по вулиці Гагаріна 54 міста Ізмаїл діюча свердловина. Про виявлений факт у присутності охоронця ОСОБА_1., який від підпису відмовився, був складений акт № 000048. Крім цього, було проведено відключення абонента від мережі водопостачання із зазначенням (номер лічильника 03429. пломба № 36339. та показники 33249). Документи на свердловину надані не були;

- 16.12.2014 було проведено засідання комісії, про що свідчить протокол засідання цієї комісії, на якому КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" було проведено розрахунок витрат води на суму 53 210, 02 грн з урахуванням ПДВ та прийняте рішення про встановлення засобу обліку на свердловину. При розгляді питання щодо стягнення з ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" плати за скид стічних вод у комунальну систему каналізації м. Ізмаїл, останнім не був наданий дозвіл на спеціальне водокористування.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що встановлені ним фактичні обставини свідчать про неправомірність дій ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод", при цьому, доказів оспорювання акту, яким зафіксовано правопорушення зі сторони відповідача, чи його скасування, визнання недійсним або неправомірним суду не надано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2017 у справі №916/631/17 - без змін.

При цьому судом апеляційної інстанції, повторно розглядаючи справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, встановлено такі обставини :

- згідно з п. 1.1 договору № 304 водоканал зобов'язується надавати споживачу на межі балансової належності мереж водоканалу та споживача, зазначеної в додатку №5 до договору, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах, зазначених у додатку №1 до договору, та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором;

- відповідно до п. 3.1 договору, водоканал бере на себе зобов'язання надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води, яка відповідає чинному стандартові, на межі балансової належності мереж, та послугу з водовідведення стоків від споживача в міську каналізацію згідно договору на межі балансової належності мереж та в об'ємі ліміту зазначеному в додатку №1 до договору;

- пунктом 3.9. договору передбачено, що у разі виявлення представниками водоканалу фактів:

а) штучного втручання в роботу засобів обліку;

б) пошкодження або зриву пломб на засобах обліку, а також в місцях з'єднань та на запірній арматурі;

в) невиконання споживачем вимог водоканалу по облаштуванню вузла обліку в зазначені терміни;

г) витоку води з дооблікових мереж споживача;

д) самовільного приєднання об'єктів споживача до мереж водоканалу, через які надається послуги;

водопостачання вважатиметься безобліковим, розрахунок витрат води проводиться за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/с, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. 3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008);

- обсяг послуги з водовідведення визначається за обсягом води, використаною споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, в т.ч. власних свердловин, згідно показників приладів обліку води встановлених на кожній точці забору води (водопровідні вводи з комунального водопроводу, власні свердловини та ін.), а також поверхневі та дощові води з території споживача, або за показниками приладів обліку об'ємів водовідведення (за наявності) (пункт 3.10 договору);

- відповідно до підпункту 5.5.1 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором;

- всі питання, що не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну каналізацію (підпункт 11.3 договору);

- 18.12.2014 направило ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" претензію №1895 на загальну суму 80 309, 04 грн, в якій позивач просив оплатити в строк до 19.12.2014 заборгованість у розмірі 53 210, 02 грн за скид стічних вод, а також заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 27 099, 02 грн;

- ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведенні у розмірі 27 099, 02 грн сплатило;

- у присутності представника виноробного заводу заступника начальника безпеки Хельфельштейна В.І. 14.04.2016 було проведено розпломбування крана на водовідведення. При цьому був складений акт №304 із зазначенням показників (номер лічильника 03429. номер пломби 36339. та показники лічильника 33249);

- КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" зазначало, що ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" протягом 28.11.2014 - 14.04.2016 не здійснювало споживання води з централізованих мереж водопостачання м. Ізмаїл, при цьому, не припиняючи господарську діяльність, що свідчить про наявність власних самовільних джерел водокористування;

- відповідачу 08.08.2016 був направлений акт-вимога №1425 з пропозицією про переукладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, який залишений ним без відповіді.

Залишаючи без змін, рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що акт №000048 про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 28.11.2014, складений у відповідності та у порядку, визначеному чинним законодавством, компетентними на те особами. Окрім того, такий акт не оскаржено відповідачем, що свідчить про його погодження, зокрема, зі сторони споживача.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2017, ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод", викладені у касаційній скарзі:

- згідно із актом від 28.11.2016 кран на свердловині був закритий та опломбований пломбою № 36340, а це свідчить про те, що самі фахівці позивача засвідчили факт відсутності використання цієї свердловини. Зазначений документ є єдиним документом, який свідчить про начебто порушення з боку відповідача, а саме ймовірне використання свердловини впродовж тривалого часу;

- акт від 28.11.2016 складений в присутності охоронця ОСОБА_1., який не є уповноваженою особою відповідача, окрім того, відсутні докази вручення такого акту товариству;

- позивачем не доведено факту безоблікового споживання води із власної свердловини, оскільки в матеріалах справи відсутній акт, який би засвідчував цей факт.

Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 прийнято до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 916/631/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суду надано КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" з огляду на таке.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Пунктом 3.15 Правил № 190 передбачено, що споживачі, що мають власні водозабори і скидають стічні води до мереж централізованого водовідведення, при відсутності засобів обліку стічних вод подають виробнику дані про об'єм та показники якості стічних вод відповідно до умов договору.

У випадку ненадання споживачами інформації про обсяг стічних вод плата нараховується за визначеними обсягами водовідведення, зазначеними у договорі.

Відповідно до пункту 3.16 Правил № 190 якщо споживачі мають власні водозабори і у визначений строк не надіслали даних про обсяги скиду стічних вод до мереж водовідведення за попередній місяць або надіслали недостовірні дані щодо обсягів скиду, виробник відповідно до умов договору здійснює розрахунок оплати за скид стічних вод за розрахунками попереднього місяця або за пропускною спроможністю відповідних мереж споживачів. При цьому виробник має право зробити перерахунок за період подання споживачами недостовірних даних в межах строку позовної давності.

З врахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з актом про порушення № 000048 від 28.11.2014 на території ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" представниками водоканалу виявлено діючу свердловину і в порушення пункту 3.16 Правил № 190 відповідачем не здійснено оплати за скид стоків, отриманих з неї, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення суми боргу з оплати за скид стічних вод. Наведеним спростовуються доводи скаржника про недоведеність факту безоблікового споживання води із власної свердловини.

Доводи ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" щодо дефектів акту, колегією суддів відхиляються оскільки такі не можуть спростовувати факту вчинення товариством порушення. Окрім того, суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права додатково перевіряти докази.

Посилання ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" на акт від 14.04.2016 колегією суддів також відхиляються, оскільки підтвердженням вчинення товариством правопорушення є акт № 000048 від 28.11.2014.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 916/631/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська