ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1578/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Пількова К. М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 у справі

за позовом Першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Воздвижівської сільської ради до Селянського (фермерського) господарства "Прилуки" про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2019 року Перший заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Воздвижівської сільської ради до Селянського (фермерського) господарства "Прилуки" (далі - СФГ "Прилуки") про витребування земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 2321881000:08:006:0007, площею 23,4641 га та земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 2321881000:08:009:0013, площею 32,4765 га, що розташовані на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

1.2. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що право постійного користування земельними ділянкам припинилося в зв'язку зі смертю особи - ОСОБА_1, якій була надана земельна ділянка загальною площею 54,5 га на підставі акту на право постійного користування землею від 14.02.1997 серії ЗП 06-501588. СФГ "Прилуки" безпідставно використовує спірні земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, оскільки фермерське господарство право користування землею не оформлювало та воно не переходить в порядку спадкування.

Прокурор також зазначив, що у ході інвентаризації вказаних земельних ділянок їм було присвоєно кадастрові номери 2321881000:08:006:0007 та 2321881000:08:009:0013, визначено точну площу - 23,4641 га та 32,4765 га.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.11.2019 (колегія суддів у складі Мірошниченко М. В., Корсун В. Л., Науменко А. О.) позов задоволено.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 (колегія суддів: Широбокова Л. П., Чус О. В., Орєшкіна Е. В. ) рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Стягнуто з Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області на користь СФГ "Прилуки" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 5 763,00 грн.

2.3. Апеляційний суд, приймаючи постанову, виходив з того, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ "Прилуки", так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

3.1. Заступник прокурора Запорізької області у касаційній скарзі просить змінити постанову апеляційної інстанції в частині стягнення судового збору. Судовий збір стягнути з Воздвижівської сільської ради.

3.2. Скарга з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статті 129 ГПК України, а також невзяттям до уваги висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, щодо застосування вказаної норми права.

Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції неправомірно поклав судові витрати на прокурора, а не на позивача, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

4.1. Відзивів від інших учасників справи не надходило.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

5.3. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. У випадках, визначених статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (статтею 1 Закону України "Про прокуратуру").

5.4. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

5.5. Аналогічні положення містяться в ГПК України. Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

5.6. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених частин 3, 4, 5 статті 53 ГПК України. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

5.7. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголосила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

5.8. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

5.9. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

5.10. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

5.11. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

5.12. Водночас статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

5.13. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Питання щодо регулювання земельних відносин розглядаються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (статті 25,26 Закону).

5.14. Згідно з статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

5.15. Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

5.16. Отже, Воздвижівська сільська рада є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами undefined,2321881000:08:009:0013, тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

5.17. За таких обставин суди зазначили, що прокурор правомірно звернувся у цій справі із позовом на захист прав та інтересів держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Воздвижівської сільської ради, яка наділена повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

5.18. Касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прокурором при зверненні з позовом у цій справі в інтересах держави обґрунтовано зазначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних земельних правовідносинах, який в силу положень статті 53 ГПК України набув статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

5.19. Як встановлено апеляційною інстанцією прокурор направляв звернення до позивача, на яке останній листом від 02.05.2019 за № 02-29/677 за підписом сільського голови Воздвижівської сільської ради відповів, що сільській раді невідомо хто використовує зазначені вище земельні ділянки, які надані у постійне користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, невідомо чи використовує їх СФГ "Прилуки". Також зазначено, що всі дії щодо вказаних земельних ділянок будуть вчинятися після реєстрації права комунальної власності за Воздвижівською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Воздвижівської сільської ради.

5.20. Разом з тим, відповідно до листа Відділу у Гуляйпільському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.03.2019 земельні ділянки, що перебували у постійному користуванні ОСОБА_1, у 2018 році були передані у комунальну власність Воздвижівської сільської територіальної громади, про що було складено відповідний акт і в 2019 році проведена державна реєстрації.

5.21. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

5.22. Згідно з частиною 1 та пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

5.23. Враховуючи положення процесуального законодавства, встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, відсутність заперечень позивача щодо подачі даного позову, Верховний Суд вважає наявними підстави для покладання понесених орендарем судових витрат саме на позивача (Воздвижівську сільську раду) з огляду на прийняту судом апеляційної інстанції постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

5.24. У постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до Селянського (фермерського) господарства "Оріон", Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області касаційна інстанція підтримала висновки апеляційного суду щодо наявності підстав для покладання понесених орендарем судових витрат саме на позивача (Управління) з огляду на прийняте судом першої інстанції рішення від 15.05.2018, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

5.25. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного провадження підтвердилася під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. Відповідно до частин 1 та 3 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 та 3 статті 311 ГПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.4. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову апеляційної інстанції змінити, виклавши пункт 5 резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 у справі № 908/1578/19 змінити, виклавши пункт 5 резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути з Воздвижівської сільської на користь Селянського (фермерського) господарства Прилуки витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 5 763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп".

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя К. Пільков