ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10031/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д.- головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 (суддя - Зеленіна Н.І.) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Сулім В.В.)

за заявою ОСОБА_1

про заміну стягувача у справі № 910/10031/13

у справі за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш»,

до Milimex Trade Co. limited,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон»,

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст заяви про заміну сторони правонаступником

1.1 29.12.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі №910/10031/13 видано наказ про стягнення з Milimex Trade Co. Limited на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» 636 579 доларів США заборгованості та 68 820,00 грн. судового збору. Строк пред`явлення до виконання до 23.12.2015.

1.2 22.11.2018 ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся із заявою про заміну стягувача правонаступником на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 512 Цивільного кодексу України.

1.3 Заява про заміну сторони її правонаступником обґрунтована такими обставинами:

1.3.1 30.11.2016 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 166, відповідно до якого позивач у цій справі передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» право вимоги до Milimex Trade Co. Limited щодо заборгованості 636579, 00 дол. США, що еквівалентно 5088175, 95 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/10031/13.

1.3.2 21.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» та заявником укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого зазначене право вимоги перейшло до останнього.

1.3.3 Державна компанія «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» відзив та заперечення на заяву про заміну сторони її правонаступником не подавала. Заявила клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон», як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, посилаючись на те, що договори про відступлення права вимоги не містять порядок та спосіб оплати, а відповідно до частини 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі № 910/10031/13.

2.2 Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва. Суд виходив з того, що на момент укладення договорів про відступлення прав вимог строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 року закінчився. Окрім того, суд зазначив, що відсутні докази заміни у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, сторони - Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Атлон» відповідно до договору від 30.11.2016.

2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, додатково навів інше обґрунтування. Зокрема, суд апеляційної інстанції також зазначив про недоведеність факту правонаступництва ОСОБА_1 прав Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» через відсутність доказів (актів) передачі новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, відповідно до вимог статті 517 Цивільного кодексу України. Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до статті 334 Господарського процесуального кодексу України заміна стягувача у виконавчому провадженні є неможливою, оскільки виданий судом першої інстанції наказ на примусове виконання рішення у справі не пред`являвся до виконання органам виконавчої служби та наразі виконавче провадження відсутнє.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1 У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2019, а заяву - задовольнити.

3.2 Скаржник вважає помилковим застосування судом першої інстанції норми статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII, яка встановлює вимоги до виконавчого документа, зокрема, щодо строку пред`явлення наказу господарського суду до виконання, а також помилковим висновок суду про необхідність здійснювати заміну сторони відповідно до кожного договору про відступлення права вимоги.

3.3 Також скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норми частини 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, та статті 334 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні неможливо до відкриття виконавчого провадження.

3.4 Від сторін та інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1 Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

4.2 Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

4.3 Згідно з частинами 1 та 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

4.4 Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII (аналогічні положення були закріплені у частині 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV) стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

4.5 Отже, юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

4.6 Таким чином, перевіряючи наявність підстав для здійснення заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження за заявою заінтересованої особи, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що така заміна можлива лише після відкриття виконавчого провадження.

4.7 Верховний Суд не погоджується також із тлумаченням статті 517 Цивільного кодексу України судом апеляційної інстанції, який вважає, що укладення договору про відступлення права вимоги не є достатньою підставою для висновку щодо наявності прав нового кредитора у зобов`язанні, якщо відсутні акти про передачу новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення. Верховний Суд звертає увагу, що у статті 517 Цивільного кодексу України не визначений виключний перелік цих документів, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов`язальних відносин.

4.8 Водночас, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, а доводи касаційної скарги в цій частині вважає необґрунтованими, виходячи з таких підстав.

4.9 Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

4.10 Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII (аналогічні положення були закріплені у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.

4.11 Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом..

4.12 Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

4.13 Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1 Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2 З огляду на викладене вище, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви. Допущені судами помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права в цілому не вплинули на правильність висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

5.3 За таких обставин, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін з урахуванням мотивувальні частини цієї постанови.

6. Розподіл судових витрат

6.1 Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у суді касаційної інстанції, покладається на заявника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста від 27.02.2019 у справі № 910/10031/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач