Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 03.06.2019 року у справі №5023/5836/12 Ухвала КГС ВП від 03.06.2019 року у справі №5023/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 5023/5836/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гріщенко О.В. (за дорученням судді)

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду Харківської області (головуючий - А.А. Савченко) від 05.02.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - В.В. Лакіза, судді: Л.І. Бородіна, Л.М. Здоровко) від 26.03.2019 у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник боржника - не з`явився,

представник кредитора ПАТ "Дельта Банк" - Спінулова В.В.

1. Короткий зміст вимог

1.1 19.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича (далі - Боржник) в порядку норм статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

1.2 24.12.2012 Господарський суд Харківської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Бєляєву Олену Володимирівну тощо.

1.3 В подальшому ліквідатор неодноразово замінювався судом.

1.4 08.12.2016 Господарський суд Харківської області ухвалив призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Ткаченка Олександра Анатолійовича (далі - Ліквідатор).

1.5 31.05.2018 господарський суд Харківської області ухвалив замінити заставного кредитора ПАТ "Астра Банк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".

1.6 24.05.2018 Ліквідатор та 30.05.2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельтабанк" (далы - Банк) звернулися до Господарського суду Харківської області із заявами, аналогічними за змістом та мотивами, про визнання недійсним договору від 28.05.20013 № Т1-209 купівлі-продажу (далі - Договір) автомобіля Toyota Camry, № НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_3, сірого кольору, 2008 року випуску (далі - Автомобіль), укладеного на Універсальній біржі "Україна" між арбітражним керуючим Бєляєвою Е.В., що виконувала обов`язки ліквідатора Боржника, та переможцем аукціону - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ); а також про залучення до розгляду заяв ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), який є власником Автомобілю на час звернення із заявами про визнання недійсним Договору.

1.7 Заяви мотивовані істотним порушенням умов Договору з огляду на нездійснення оплати за цією угодою, оскільки ні покупець Автомобілю (ОСОБА_3), ні Товарна біржа "Всеукраїнський торгівельний центр", що проводила 18.01.2013 продаж з аукціону Автомобілю, включеного в ліквідаційну масу Боржника, ні Акціонерне товариство "ОТП Банк", у якому відкритий рахунок Боржника, ні Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - Банк), що набуло у цій справі згідно з договором від 30.07.2014 купівлі-продажу прав кредитора та права вимоги до Боржника за кредитним договором № 310000003512003 від 22.10.2008, в забезпечення виконання зобов`язань за яким Автомобіль переданий в заставу (договір застави від 22/10/2008 № 310000003512003/S), не підтвердили ні здійснення оплати та надходження коштів за Договором від покупця (ОСОБА_3), ні направлення цих коштів для погашення вимог у передбаченому законом порядку, ні надходження коштів заставному кредиторові - Банку в рахунок погашення його вимог до Боржника . Внаслідок наведених порушень Договір є неукладеним.

Інші порушення полягають в укладенні Договору поза межами встановленого законом п`ятиденного строку (строку чинності протоколу, складеного 18.01.2013 за результатами проведення аукціону з продажу Автомобілю) з моменту проведення аукціону; а також в тому, договір не містить істотних умов - строку оплати та умови щодо обов`язкової сплати неустойки.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 05.02.2019 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019): в задоволенні заяви Ліквідатора про визнання недійсним Договору та в задоволенні заяви Банку відмовити повністю.

2.2 Рішення судів мотивовані відсутністю підстав для визнання Договору недійсним за вимогами Ліквідатора і Банку за визначених ними підстав, оскільки стверджувані Ліквідатором і Банком обставини несплати покупцем коштів за отриманий за Договором Автомобіль мають наслідком можливість розірвання цієї угоди, однак не визнання її недійсною. Суди врахували обставини здійснення розрахунків за Автомобіль, придбаний за Договором, укладеним 26.02.2013, про що зазначено в тексті Договору, відповідно до якого на час його укладення оплату за отримане майно за Договором було здійснено. Також суди виходили з того, що заявники не навели спеціальні (додаткові) підстави для визнання недійсною угоди Боржника, передбачені нормами частин 10, 11 статті 17 Закону про банкрутство, які притаманні винятково правовідносинам, що виникають між боржником і кредитором в процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. При цьому суди зазначили, що Договір з датою укладення 28.05.2013 відсутній в матеріалах справи, законність проведеного 18.01.2013 аукціону з продажу Автомобілю, за наслідком якого укладений спірний Договір, не піддавалась заявниками сумніву, а про неправомірність чи незаконність цього аукціону ні Ліквідатор, ні Банк не зазначили.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство Боржник мав у власності рухоме майно, зокрема автомобіль Toyota Camry, № НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_3, сірого кольору, 2008 року випуску, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 .

3.2 Автомобіль є предметом застави за договором застави №3100000035122003/S-1, укладеним 22.10.2008 між ВАТ «Астра Банк» та Боржником .

3.3 18.01.2013 Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" проведено аукціон з реалізації Автомобілю, за наслідками проведення якого (протокол №10) Автомобіль було придбано ОСОБА_3 за 40 000 грн. без ПДВ. (том 11, аркуші справи 8, 9).

В протоколі зазначено, що кошти в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.00 коп. без ПДВ вносяться переможцем, як плата за придбане майно згідно з рахунком-фактури ліквідатора на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону. Крім того, зазначено, що протокол є підставою для укладення договору купівлі-продажу об`єкту або для виписки довідки-рахунку.

3.4 26.02.2013 між ліквідатором Боржника - Беляєвою Є.В. та фізичною особою ОСОБА_3 на Універсальній біржі "Україна" укладено Договір, за умовами якого грошові кошти в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ внесені переможцем як оплата за придбане майно згідно з рахунком-фактурою протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону.

3.5 На час укладення Договору покупцем внесено оплату за отримане майно у порядку, встановленому протоколом № 10.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 15.04.2019 ПАТ "Дельтабанк" подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.02.2019 в частині відмови Банку в задоволенні заяви про визнання недійсним Договору та ухвалити нове рішення, яким вимоги Банку задовольнити та визнати недійсним Договір.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Суди не застосували до оспорюваного правочину встановлені законом правила недійсності правочину, оскільки оспорюваний Договір укладений з порушенням норм Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", так як Договір не містить номери розрахункових рахунків, назв і адрес банківських установ продавця і покупця та рахунок для оплати грошових коштів за придбаний об`єкт, а під час укладення Договору не дотриманий 30-тиденний строк для його укладення, який обчислюється з дня оформлення протоколу за результатами проведеного аукціону з продажу Автомобілю; за проданий Автомобіль продавець не отримав кошти, тому до покупця не перейшло право власності на Автомобіль.

5.2 Суди не дослідили докази, які підтверджують факт несплати покупцем ( ОСОБА_3 ) грошових коштів за Автомобіль (протокол проведення аукціону № 10 від 18.01.2013, Договір, розрахунки суми заборгованості та виписки по рахунку, надані АТ "Дельтабанк" та АТ "ОТП Банк".

5.3 Банк допустив технічну помилку, вказавши неправильну дату укладення оспорюваного Договору - 28.05.2013, тоді як правильною датою укладення цього договору є 26.02.2013.

6. Позиція фізичної особи ОСОБА_4 , викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1 Суди дійшли правильних висновків, відмовивши у задоволенні заяви про визнання недійсним Договору, оскільки Банк не зазначив передбачених законом підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину з продажу Автомобілю в ліквідаційній процедурі, а непроведення оплати за придбаний Автомобіль не є підставою для визнання його недійсним, а свідчить про неналежне виконання обов`язків за Договором.

6.2 ОСОБА_4 не брав участі в оспорюваному правочині, а є добросовісним набувачем Автомобілю.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1 Підстави для визнання угод боржника недійсними містяться у частині одинадцятій статті 17 Закону про банкрутство, а тому до заяви ліквідатора про визнання угоди недійсною підлягають застосуванню положення частини одинадцятої статті 17 Закону про банкрутство, а не частини десятої цієї статті Закону про банкрутство, якою визначені підстави для розірвання договорів боржника, оскільки застосування для визнання недійсними договорів боржника у ліквідаційній процедурі підстав для розірвання договорів боржника, що визначені частиною десятою статті 17 Закону про банкрутство, є юридично неспроможним (неналежним).

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 № Б-39/64-10.

7.2 За змістом положень частини одинадцятої статті 17 та частини першої статті 25 Закону, угода боржника у справі про банкрутство може бути визнана недійсною не тільки за спеціальних (додаткових) підстав для визнання недійсною угоди боржника у справі про банкрутство, що передбачені Законом про банкрутство, але і за загальних підстав недійсності правочину, які визначені цивільним законодавством України.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 № Б-39/64-10.

7.3 Нормами статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною 1 статті 215 цього кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

7.4 Отже наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).

7.5 Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом цієї норми закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, мають безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Суд звертає до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №904/8978/17 з посиланням на висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15 (провадження № 12-33зг18).

7.6 Предметом спору у цій справі є дійсність Договору (купівлі-продажу), за умовами якого грошові кошти в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ внесені переможцем як оплата за придбане майно згідно з рахунком-фактурою протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону, за результатами якого здійснена реалізація (продаж) майна Боржника - Автомобілю, включеного в ліквідаційну масу Боржника (пункти 3.3-3.4 цієї постанови).

7.7 Правовідносини з реалізації майна боржника, включеного у ліквідаційну масу боржника, врегульовані, зокрема нормами статті 30 Закону про банкрутство, Закону України "Про приватизацію державного майна". Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також загальними нормами цивільного законодавства, якими врегульовані правовідносини з купівлі-продажу - глава 54 "Купівлі-продаж", підрозділ 1, розділ ІІІ книги Пятої ЦК України.

7.8 Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 656 цього кодексу до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

7.9 За змістом норм частини 1 статті 691 та статті 692 ЦК України ціна товару є істотною умовою договору купівлі-продажу, а оплата товару за узгодженою в цьому договорі ціною є обов`язком покупця; у разі ж порушення покупцем цих умов та обов`язку (зокрема, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар), у продавця виникає право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

7.10 Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

7.11 Оспорюючи Договір, і Ліквідатор, і Банк, пославшись на порушення наведених вище норм як на підставу для висновку про незаконність його укладення, вказали на обставини нездійснення покупцем за Договором (ОСОБА_3) оплати придбаного Автомобілю через ненадходження на рахунки Боржника або кредиторів Боржника коштів від продажу Автомобілю, тим самим вказуючи на обставини невиконання Договору як на підставу для визнання цього правочину недійсним.

Також заявники як на підставу для висновку про неукладення сторонами Договору вказали на порушення встановленого законом п`ятиденного строку (строку чинності протоколу, складеного 18.01.2013 за результатами проведення аукціону з продажу Автомобілю) для укладення Договору з моменту проведення аукціону, та на відсутність в Договорі істотних умов - строку оплати та умови щодо обов`язкової сплати неустойки.

Отже Ліквідатор і Банк, заявивши вимоги про визнання Договору недійсним, поряд з цим одночасно стверджують про існування як підстав для визнання спірної угоди недійсною, так і підстав для визнання Договору неукладеним.

7.12 Протягом розгляду справи у місцевому господарському суді ні Ліквідатор, ні Банк зазначених підстав для вимог про визнання Договору недійсним не змінювали, відповідної заяви не подавали.

7.13 Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

7.14 Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

7.15 Отже визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17 та в пункті 7.9 постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі 911/1602/18.

7.16 Згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

7.17 Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15 та в пункті 7.11 постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі 911/1602/18.

7.18 Формулюючи викладені вище висновки, Суд враховує mutatis mutandis висновки Верховного Суду, які він послідовно надає стосовно принципу диспозитивності у господарському судочинстві (постанови Верхового Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 23.04.2019 у справі 911/1602/18 та в пунктах 11.1, 11.12 постанови, ухваленої палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17).

7.19 У зв`язку із викладеним та враховуючи, що результати аукціону з продажу Автомобілю, проведеного 18.01.2013, заявниками не оспорюються і не заперечуються та не визнані у встановленому законом порядку недійсними (частини 2, 3, 10 статті 30 Закону про банкрутство", статті 17, 18, 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"), Договір недійсним у встановленому порядку не визнавався, через що в силу прямого припису статті 204 ЦК України його правомірність презюмується, Суд погоджується із правильними висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність підстав для визнання Договору недійсним через стверджувані Ліквідатором та Банком обставини нездійснення оплати за Договором, оскільки обставини, пов`язані з фактичним невиконанням або частковим виконанням зобов`язань за Договором, з огляду на положення статей 203, 215, частини 2 статті 651 та частини 4 статті 692 ЦК України, не є підставою для визнання недійсним правочину з купівлі-продажу за Договором, а можуть бути підставою для розірвання цієї угоди

7.20 Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2) щодо нездійснення покупцем ( ОСОБА_3 ) розрахунків (оплати) за придбаний у Боржника в ліквідаційній процедурі Автомобіль та щодо необхідності дослідження відповідних доказів та встановлення обставин справи щодо розрахунків за Договором.

7.21 Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним Договору не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

7.22 Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про відмову у задоволенні вимог про визнання недійсним Договору зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані з мотивів, наведених в цій постанові.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області 05.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі № 5023/5836/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст