Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1834/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)

та ухвалу Господарського суду Львівського області від 08.10.2018 (суддя Стороженко О.Ф.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра"

про забезпечення позову

у справі № 914/1834/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра"

до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради

про затвердження результату оцінки цілісного майнового комплексу та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (шляхом викупу),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (далі - ТОВ "КЦД "Кассандра") звернулося до суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління), Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада), у якому просило зобов'язати Львівську міськраду затвердити результати оцінки цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, відповідно до пункту 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2003 № 1891; зобов'язати Управління укласти з ТОВ "КЦД "Кассандра" договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу.

Водночас ТОВ "КЦД "Кассандра" звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, у якому просило заборонити Львівській міськраді та Управлінню вчиняти дії щодо зміни способу приватизації нежитлового приміщення загальною площею 307,5 кв. м (6-1, 6-2, 6-4, 6-5, 6-6, 6-7, 6-8, 6-10, 6-101, 6-11, 6-111, 6-12, 6-121, 6-13, 6-14, 6-15, 6-151, 6-16) за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, який визначений ухвалою сесії Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" (пункт 3 додатку до ухвали щодо приватизації ЦМК загальною площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7); підготовки та проведення аукціону нежитлового приміщення загальною площею 307,5 кв. м (6-1, 6-2, 6-4, 6-5, 6-6, 6-7, 6-8, 6-10, 6-101, 6-11, 6-111, 6-12, 6-121, 6-13, 6-14, 6-15, 6-151, 6-16), за наведеною вище адресою; зміни балансоутримувача зазначеного нежитлового приміщення.

Заяву обґрунтовано тим, що 19.03.2015 Львівська міськрада розглянула питання про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу та прийняла ухвалу № 4434, відповідно до якої нежитлові приміщення загальною площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, підлягали приватизації способом викупу ТОВ "КЦД "Кассандра". Законність цієї ухвали від 19.03.2015 № 4434 підтверджено судовими рішеннями у справі № 914/744/16, що набрали законної сили.

Проте, Львівською міськрадою вчиняються дії щодо зміни способу приватизації зазначених приміщень шляхом продажу їх з аукціону, питання законності рішень ради з цього питання неодноразово було предметом судового розгляду в інших справах. Поряд із цим Управлінням вживаються заходи для виділу із ЦМК частини приміщень загальною площею 133,2 кв. м за наведеною вище адресою шляхом передачі їх з балансу Львівського комунального підприємства "Цитадель-центр" на баланс Комунальної установи "Інститут стратегії культури".

Оскільки дії відповідачів скеровані не на виконання ухвали Львівської міськради від 15.03.2015 № 4434 (щодо викупу ЦМК позивачем) і відповідних судових рішень, а на зміну способу приватизації, що, в разі задоволення позову у цій справі, створює загрозу неможливості виконання судового рішення у майбутньому, позивач просив забезпечити позов у спосіб, викладений у відповідній заяві.

Ухвалою Господарського суду Львівського області від 08.10.2018, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, заяву ТОВ "КЦД "Кассандра" про забезпечення позову задоволено частково. Постановлено вжити заходи забезпечення позову у справі № 914/1834/18 шляхом встановлення Львівській міськраді та Управлінню заборони вчинення дій, спрямованих на зміну способу приватизації (шляхом викупу), встановленого ухвалою Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" щодо приватизації шляхом викупу нежитлових приміщень, визначених у пункті 3 додатку до цієї ухвали, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 307,5 кв. м, які входять у склад ЦМК і розташовані за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, у тому числі дій, спрямованих на організацію та проведення продажу зазначених нежитлових приміщень на аукціоні. У решті вимог заяви відмовлено.

Судові рішення мотивовано наявністю правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову. Водночас суди дійшли висновку, що можлива зміна балансоутримувача частини спірного об'єкта жодним чином не вплине на зміну майнових прав та обов'язків сторін, тому вимога щодо встановлення заборони зміни балансоутримувача майна не відповідає вимогам розумності та необхідності заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2018 року Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та ухвалу Господарського суду Львівського області від 08.10.2018 у справі № 914/1834/18.

Касаційну скаргу Управління обґрунтовує тим, що судами при вирішенні питання про забезпечення позову не враховано положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018, зокрема стосовно того, що ТОВ "КЦД "Кассандра" як орендар ЦМК не здійснювало невід'ємних поліпшень орендованого майна в розмірі не менше 25 % його ринкової вартості, що відповідно до частини 2 статті 18 зазначеного Закону є однією з умов реалізації права орендаря на викуп орендованого майна за ціною визначеною за результатами його незалежної оцінки; також не враховано, що рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 у справі № 914/2583/15, яке набрало законної сили, розірвано договір оренди ЦМК від 26.06.2001 № 10, укладеного між Управлінням ресурсів Львівської міськради і ТОВ "КЦД "Кассандра", отже, позивач, не будучи орендарем спірних приміщень, не має права на викуп цих приміщень в силу імперативних норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", тому висновки суду про можливе порушення прав позивача є помилковими; крім того, положеннями зазначеного Закону передбачено право ради ухвалювати рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію об'єктів комунальної власності, тому підготовка проекту ухвали ради, яким пропонується скасувати попереднє рішення про приватизацію спірних приміщень, є законними діями власника щодо належного йому майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Отже, заборона відповідачу вчиняти певні дії щодо предмета спору є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Приймаючи судові рішення, що є предметом оскарження, судами встановлено, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених прав позивача щодо приватизації способом викупу ЦМК загальною площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, відповідно до ухвали Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434.

Судами враховано доводи позивача, що відповідачами вже здійснювалися спроби щодо зміни способу приватизації зазначених приміщень шляхом продажу їх з аукціону. Так, судами взято до уваги, такі обставини.

Ухвалою Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" затверджено, у тому числі, об'єкт комунальної власності м. Львова, що підлягає приватизації шляхом викупу, який зазначено у пункті 3 додатку до ухвали, а саме: ЦМК площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, заявником є ТОВ "КЦД "Кассандра".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.2016 у справі № 914/744/16, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Управління про визнання незаконним пункту 3 додатку до ухвали Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" і скасування цієї ухвали у частині затвердження пункту 3 додатку.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017, у справі № 461/1890/17 задоволено адміністративний позов ТОВ "КЦД "Кассандра"; визнано протиправною бездіяльність Управління щодо невиконання ухвали Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" у частині пункту 3 додатку, а саме, щодо нежитлових приміщень ТОВ "КЦД "Кассандра" за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, шляхом не проведення підготовки до приватизації вказаних об'єктів; визнано протиправною відмову Управління від 20.02.2017 за № 2302-963 щодо відмови в проведенні оцінки майна -нежитлових приміщень за наведеною адресою; зобов'язано Управління виконати ухвалу Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434 у частині пункту 3 додатку, а саме щодо зазначених нежитлових приміщень ТОВ "КЦД "Кассандра" шляхом проведення оцінки майна.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що всупереч зазначеному рішенню суду щодо виконання ухвали Львівської міськради від 19.03.2015 № 4434, Львівською міськрадою та Управлінням вчинено певні послідовні дії, спрямовані на продаж спірного об'єкта шляхом проведення аукціону, а саме: у порядок денний пленарного засідання 15-ї сесії Львівської міськради на 20.09.2018 під № 35 було включено питання "Про окремі питання приватизації комунального майна м. Львова" і це питання стосувалося втрати чинності ухвали Львівської міськради, програми приватизації комунального майна на 2012-2014 роки; до проекту ухвали була додана пояснювальна записка за підписом начальника Управління, якою запропоновано проект ухвали про приватизацію способом продажу на аукціоні нежитлового приміщення комунальної власності площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 (інформація розміщена на офіційному веб-порталі Львівської міськради); на офіційному сайті Управління за відповідним посиланням розміщено оголошення про продаж з аукціону (без визначеної дати) нежитлового приміщення комунальної власності площею 307,5 кв. м за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 2 ГПК установлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Верховний Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Львівського області від 08.10.2018, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, та якою частково задоволено заяву ТОВ "КЦД "Кассандра" про вжиття заходів до забезпечення позову, а також аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вище вимогам.

Доводи Управління про те, що суди мали дати оцінку підставам заявленого позову з урахуванням положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018, відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Верховний Суд вважає, що оскаржені судові рішення про забезпечення позову прийнято з дотриманням вимог процесуального права. При цьому доводи скаржника у касаційній скарзі протилежного не доводять.

З огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні відповідної заяви позивача, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та ухвалу Господарського суду Львівського області від 08.10.2018 у справі № 914/1834/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий