Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2019 року у справі №925/288/17
Ухвала КГС ВП від 18.12.2018 року у справі №925/288/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/288/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Чумак Ю.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЛідербуд"

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дикунської С.Я., Жук Г.А., Мальченко А.О.

від 14.11.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛідербуд»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Бізнес-Гранд"

про визнання недійсним договору міни від 05.06.2014

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним договору міни від 05.06.2014, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим № 1255.

Позов обґрунтовано тим, що 05.06.2014 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - Сторона -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" (далі - Сторона-2) укладено договір міни, відповідно до якого Сторона-1 міняє належне їй на праві приватної власної нерухоме майно:

нежитлові приміщення Б-1, Б-IV, б-І, б'-І, нежитлові приміщення (прим. з № 1 по № 8, № 10, з № 12 по № 15, з № 25 по № 65 та приміщення підвалу з № 1 по № 16, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55 (надалі «Об'єкт нерухомості-1»);

частина комплексу будівель: прохідна ( літ. В), гараж-зарядочна (літ. "А-І"), склад та контора (літ. А"-І","А-І"), навіс (літ. "К") та склад-сарай (літ. "Е"), огорожа № 1-3), замощення (№ І, II), склад-сарай літ. "И" за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55 (надалі «Об'єкт нерухомості-2»);

нежитлові будівлі: компресорна (літ. Р), котельня (літ."П, п"), гараж з побутовими приміщеннями (літ. "М-2, м") за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55 (надалі «Об'єкт нерухомості-3»);

магазин А-5 нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № 1) за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36,

на належне Стороні-2 на праві приватної власності рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 55, перелік якого визначено в Додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною (обладнання, устаткування).

Пунктом 5 оскаржуваного договору міни передбачено, що рухоме майно, яке Сторона-2 передає Стороні-1 по цьому договору, належить їй на підставі угоди про погашення боргу від 19.11.2012, укладеної між Приватним підприємством "Бізнес-Гранд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд".

Позивач вказує, що на час укладення угоди про погашення боргу від 19.11.2012 все майно Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" перебувало під арештом і забороною відчуження будь-якого майна згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012. Постанову внесено до Державного реєстру виконавчих проваджень, про що свідчить Інформація про виконавче провадження.

З цих підстав позивач вказує, що спірний договір міни від 05.06.2014 був укладений з порушенням публічного обтяження - арешту майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 27.07.2012 у виконавчому провадженні № 33611568, за змістом якої було арештовано все майно, належне Приватному підприємству "Бізнес-Гранд", зокрема нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36 та м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 55 та винесено заборону на відчуження всього майна. Тобто, Приватне підприємство "Бізнес-Гранд" не мало права на відчуження свого рухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідербуд" по угоді про погашення боргу від 19.11.2012.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.08.2018 у справі № 925/288/17 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір міни від 05.06.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд», посвідчений приватним нотаріусом Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1255. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - 1 600,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрЛідербуд» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.08.2018 у справі № 925/288/17, у якій просило скасувати рішення суду в повному обсязі та справу направити до Господарського суду Черкаської області для її розгляду в межах справи про банкрутство Приватного підприємства «Бізнес-Гранд» у справі № 925/1874/13.

Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подало до Північного апеляційного господарського суду 12.11.2018 заяву про забезпечення позову, зокрема, про заборону органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на наступне нерухоме майно:

- нежитлові приміщення Б-1, Б-IV, б-І, б'-І, нежитлові приміщення (прим. з № 1 по № 8, № 10, з №12 по № 15, з № 25 по № 65 та приміщення підвалу з № 1 по № 16, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- частину комплексу будівель: прохідна (літ. В), гараж-зарядочна (літ. А-І), склад та контора (літ. А-«І». «А-І»), навіс (літ. К) та склад-сарай (літ. Е), огорожа (№ 1-3), замощення (№ І, II) та склад-сарай (літ. И) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- нежитлові будівлі: компресорна (літ. Р), котельня (літ. П, п), гараж з побутовими приміщеннями (літ. М-2, м) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- магазин А-5 нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № 1 за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36.

Заява обґрунтована тим, що власником цього майна вчиняються поетапні та планомірні дії з метою відчуження зазначених вище об'єктів нерухомості на користь третіх осіб, що, в свою чергу, призведе до утруднення виконання чи до невиконання рішення у даній справі.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2018 заяву Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про забезпечення позову у справі № 925/288/17 задовольнив.

Ухвалив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на наступне нерухоме майно:

- нежитлові приміщення Б-1, Б-IV, б-І, б'-І, нежитлові приміщення (прим. з № 1 по № 8, № 10, №12 по № 15, з № 25 по № 65 та прим. підвалу з № 1 по № 16, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- частина комплексу будівель: прохідна (літ. В), гараж-зарядочна (літ. «А-І»), склад та контора (літ. А «-І». «А-І»), навіс (літ. К) та склад-сарай (літ. Е), огорожа (№ 1-3), замощення (№ І, II) та склад-сарай (літ. И) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- нежитлові будівлі: компресорна (літ Р), котельня (літ. П, п), гараж з побутовими приміщеннями (літ. М-2, м) за адресою: м. Черкаси, вул. Хмельницького Богдана, 55;

- магазин А-5 нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська,36.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрЛідербуд" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, в якій просило її скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався норм процесуального права, прийняв рішення на підставі не повністю досліджених доказів з порушенням норм матеріального права. Зокрема, не з?ясував той факт, що власником вищезазначеного майна є громадянин України ОСОБА_6, який набув право власності на нього на підставі правочинів, що є дійсними і саме його конституційні права порушуються оскаржуваною ухвалою. Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" є стороною, що вчиняє дії спрямовані на позбавлення законного власника набутого ним в законному порядку нерухомого майна.

Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" до суду касаційної інстанції подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЛідербуд" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 925/288/17 залишити без змін.

Третя особа не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданим їй відповідно до положень статті 295 Господарського процесуального кодексу України, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

Верховний Суд, беручи до уваги межі перегляду справи та повноваження касаційного суду, не погоджується із висновками апеляційного господарського суду, вважає їх передчасними та такими, що винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, погодився з доводами позивача, що після прийняття Господарським судом Черкаської області рішення від 07.08.2018 у справі № 925/288/17, яким визнано недійсним договір міни від 05.06.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлідербуд», посвідчений приватним нотаріусом Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1255, власником майна вчиняються поетапні та планомірні дії щодо відчуження об'єктів нерухомості, які є предметом вищезазначеного договору, на користь третіх осіб, що в подальшому призведе до утруднення виконання чи невиконання рішення у даній справі.

На підтвердження зазначених обставин послався на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкас від 29.10.2018, якою скасовано арешт частини нерухомого майна, а саме:

- нежитлове приміщення (прим. з №1 по №8, №10, з №12 по №15, з №25 по №65 та приміщення підвалу з №1 по №16, №І ) літери інвентарної справи Б-І, Б-ІУ, б-І, б?-І, загальною площею 1662, 8 м. кв., розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 55;

- нежитлові приміщення компресорна літ. Р (11,2 м. кв.), котельня літ П, п (55,4 м. кв.), гараж з побутовими приміщеннями літ. М-2, м (189,2 м. кв.), прохідна літ. В (12,4 м. кв.), гараж-зарядочна літ. Г (168, 9 м. кв.), склад літ. А-І, контора літ. А-І (973,7 м. кв.), навіс літ. К, склад сарай літ. Е (135,8 м. кв.), огорожа №1-4, замощення № І, ІІ, склад-сарай літ. И (65, 4 м. кв.), що розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 55.

У зв?язку з чим суд дійшов висновку, що єдиним і дієвим способом, що дав би можливість реального забезпечення виконання рішення у даній справі і гарантував би захист порушеного права позивача, є забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, які стосуються відчуження та реєстрації прав на згадане вище нерухоме майно.

Разом з тим, позивачем було поінформовано суд, що на даний момент, власником вказаного вище майна є ОСОБА_6

В матеріалах оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 925/288/17 міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою з 10.02.2017 власником нежитлових приміщень (прим. з №1 по №8, №10, з №12 по №15, з №25 по №65 та приміщення підвалу з №1 по №16, №І ) літери інвентарної справи Б-І, Б-ІУ, б-І, б?-І, загальною площею 1662, 8 м. кв., розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 55; нежитлових приміщень компресорна літ. Р (11,2 м. кв.), котельня літ П, п (55,4 м. кв.), гараж з побутовими приміщеннями літ. М-2, м (189,2 м. кв.), прохідна літ. В (12,4 м. кв.), гараж-зарядочна літ. Г (168, 9 м. кв.), склад літ. А-І, контора літ. А-І (973,7 м. кв.), навіс літ. К, склад сарай літ. Е (135,8 м. кв.), огорожа №1-4, замощення № І, ІІ, склад-сарай літ. И (65, 4 м. кв.), що розташовані за адресою м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 55; магазин А-5 нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № І) за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36 є ОСОБА_6

Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та належного дослідження питання щодо наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову щодо майна, власником якого є ОСОБА_6, який не є учасником даного судового процесу, та не перевірив чи не буде допущено порушення у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

До того ж, судом апеляційної інстанції не досліджено, а в заяві про забезпечення позову не наведено мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення.

З цих підстав Верховний Суд погоджується із доводами, викладеними у касаційній скарзі, та вважає рішення апеляційного господарського суду такими, що прийняте із порушенням вимог процесуального закону.

Судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено зібрані у справі докази та не в повному обсязі надано їм юридичну оцінку, вказані порушення норм процесуального права призвели до унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та встановлення наявності або відсутності підстав для застосування заходів до забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, а саме порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час розгляду питання щодо застосування заходів до забезпечення позову у даній справі, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України - оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову на новий розгляд.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЛідербуд" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 925/288/17 в частині вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

3. Заяву Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про вжиття заходів забезпечення позову направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

Ю. Чумак