Історія справи

Постанова КГС ВП від 24.11.2022 року у справі №916/1591/17
Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №916/1591/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/1591/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Франюк А.В. (адвокат),

відповідача за первісним позовом - Загороднюк О.В. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2021 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія"

про стягнення 3 472 023,73 грн та

зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія"

до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 4 006 107,39 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2017 державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в подальшому змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична компанія" (далі - ТОВ "Південна енергетична компанія") про стягнення 3 472 023,73 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у зв`язку з тим, що підстава, на якій вони були набуті, відпала.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "НЕК "Укренерго" як замовник за договором підряду від 21.12.2007 №367/01-07 сплатив ТОВ "Південна енергетична компанія" (підряднику) аванс у розмірі 9 900 000,00 грн. Підрядником були виконані роботи лише на суму 6 427 976,27 грн, а залишок авансу, що не освоєний ТОВ "Південна енергетична компанія", становить 3 472 023,73 грн.

1.3. Листом від 17.03.2017 №02-1-1/02-1-1-4-3/2886 ПАТ "НЕК "Укренерго" повідомило підрядника про розірвання договору шляхом односторонньої відмови від нього та запропонувало повернути невикористану суму авансу, проте ТОВ "Південна енергетична компанія" спірну суму не повернуло.

1.4. Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2021 у справі №916/1591/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у задоволенні позову ПАТ "НЕК "Укренерго" відмовлено.

1.5. Постановою Верховного суду від 10.05.2018 касаційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" було задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі за №916/1591/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

1.6. Під час нового розгляду справи ТОВ "Південна енергетична компанія" (далі - відповідач за первісним позовом) звернулося з зустрічною позовною заявою до ПАТ "НЕК "Укренерго" (далі - позивач за первісним позовом) про стягнення збитків за договором підряду №367/01-07 від 21.12.2007 на загальну суму 4 006 107,39 грн.

1.7. Зокрема, відповідач за первісним позовом, посилаючись на положення частини першої статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначає про те, що саме внаслідок порушення ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань за договором, ТОВ "Південна енергетична компанія" зазнало збитки.

1.8. Відповідач за первісним позовом зазначає, що його витрати у розмірі 9 708 451,84 грн (з урахуванням ПДВ) є такими, що понесені в рамках договору підряду від 21.12.2007 №367/01-07, а тому вартість робіт на суму 3 280 475,57 грн, що не були прийняті ПАТ "НЕК "Укренерго" (замовником), у якості суми невикористаного авансу поверненню не підлягають.

1.9. За твердженням ТОВ "Південна енергетична компанія" загальна вартість збитків, які виникли внаслідок невиконання ПАТ "НЕК "Укренерго" прийнятих на себе за договором зобов`язань, складає 4 006 107,39 грн. Вказана сума складається з вартості робіт, що не були оплачені позивачем за первісним позовом (замовником) у розмірі 3 280 475,57 грн та упущеної вигоди у розмірі 725 631,82 грн. При цьому, суму упущеної вигоди ТОВ "Південна енергетична компанія" розраховано за формулою А=(В-С)/1,2/100%*6,36, де В-вартість робіт за договором відповідно до додаткової угоди №3 до договору; С- вартість робіт, що були прийняті замовником за актом приймання-передачі; 1,2- коефіцієнт зниження вартості на суму ПДВ; 6,36 %- чистий прибуток підрядника від вартості робіт за договором згідно з ДБН Д.1.1-7-2000 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України".

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. За результатами нового розгляду справи №916/1591/17, рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2021 (суддя Рога Н.В.), яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 (колегія суддів: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) позовну заяву ПАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Південна енергетична компанія" про стягнення 3 472 023,73 грн задоволено повністю. Суд стягнув з відповідача за первісним позовом на користь ПАТ "НЕК "Укренерго" суму невикористаного авансу у розмірі 3 472 023,73 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 52 080,36 грн. Зустрічну позовну заяву ТОВ "Південна енергетична компанія" до ПАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення збитків у загальному розмірі 4 006 107,39 грн задоволено частково. Суд стягнув з позивача за первісним позовом на користь ТОВ "Південна енергетична компанія" збитки у розмірі 3 280 475,57 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 55 000,00 грн, інші витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 30 746,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 49 207,13 грн.

2.3. В порядку частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, шляхом стягнення різниці на користь ПАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Південна енергетична компанія", а саме: стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму невикористаного авансу в розмірі 191 548,16 грн і витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 873,23 грн; стягнуто з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом витрати на проведення експертизи у розмірі 55 000,00 грн, інші витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 30 746,00 грн.

2.4. Задовольняючи повністю первісний позов, суд першої інстанції, врахувавши наслідки розірвання договору підряду та той факт, що підстава, на якій ТОВ "Південна енергетична компанія" отримало аванс на даний час відпала, дійшли висновку про наявність у відповідача за первісним позовом обов`язку повернути ПАТ "НЕК "Укренерго" суму невикористаного авансу у розмірі 3 472 023,73 грн.

2.5. Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги у розмірі 3 280 475,57 грн суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши обставини щодо порушення ПАТ "НЕК "Укренерго" договірних зобов`язань в частині виконання обов`язку з надання щодо надання ТОВ "Південна енергетична компанія" як підряднику вихідних даних та сприяння у виконанні робіт за договором підряду від 21.12.2007 №367/01-07, встановили склад цивільного правопорушення у діях ПАТ "НЕК "Укренерго", зокрема: факт порушення ним зобов`язань за договором в частині неналежного сприяння підряднику у виконанні умов договору та ненадання всіх необхідних вихідних даних, що вказує на протиправну поведінку замовника; наявність шкоди, оскільки внаслідок невиконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх договірних зобов`язань ТОВ "Південна енергетична компанія" спричинено збитки у розмірі здійсненої оплати за виконані роботи субпідрядним організаціям; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає у тому, що неналежне виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх обов`язків по договору не призвело до очікуваного ТОВ "Південна енергетична компанія" результату, оскільки останнє не змогло виконати роботи за договором підряду від 21.12.2007 №367/01-07 та передати їх №367/01-07, і, відповідно отримати плату за виконані роботи. За висновком судів попередніх інстанцій, вина ПАТ "НЕК "Укренерго" полягає у недбалому ставленні до виконання договірних зобов`язань.

2.6. Встановлюючи дійсний розмір збитків понесених ТОВ "Південна енергетична компанія" внаслідок односторонньої відмови від договору, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновком експертів товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" від 09.09.2021 №425/19 (далі - висновок експертів), складеним за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, у повному обсязі підтверджено, що ТОВ "Південна енергетична компанія" не могло виконати роботи за договором підряду від 21.12.2007 №360/01-07 без вихідних даних, надання яких було обов`язком ПАТ "НЕК "Укренерго", а також, що роботи, обумовлені договорами які були укладені між ТОВ "Південна енергетична компанія" та субпідрядними організаціями, були виконані саме задля виконання останнім робіт за договором підряду від 21.12.2007 №367/01-07 та їх загальна вартість склала 9 708 451,83 грн (з урахуванням ПДВ). Суди попередніх інстанцій визнали висновок експертів належним та допустимим доказом укладання договорів ТОВ "Південна енергетична компанія" із субпідрядними організаціями, оплати виконаних робіт, а також доказом того, що виконані роботи відповідають завданню на проектування, що є додатком до договору підряду від 21.12.2007 №367/01-07.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "НЕК "Укренерго" (далі - скаржник) не погоджуючись з судовими рішенням попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 зі справи №916/1591/17 у частині позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Південна енергетична компанія", які було задоволено та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні названих вимог.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. Скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на порушення норм матеріального права, зокрема, вказує:

- на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 22 610 611 ЦК України та статей 20 218 224 225 226 ГК України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 №904/7804/16, від 14.09.2021 №914/159/13, від 14.05.2019 №914/3469/15, від 19.04.2019 №918/542/18, від 03.08.2018 у справі №923/700/17 в частині того, що цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків несе особа, яка порушила зобов`язання лише за умови одночасної наявності всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає;

- на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини першої статті 261 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.07.2022 у справі №910/2094/21 у відповідності до якого: "перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила";

- судами попередніх інстанцій не враховано висновку Верховного Суду, що викладеного у постанові від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, згідно з яким: "Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків";

- судами попередніх інстанцій не враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 щодо застосування положень статті 161 ГПК України (щодо форми і змісту викладення учасниками справи своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркування щодо предмета спору).

4.1.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема: щодо застосування статей 22 610 611 887 888 889 ЦК України та статей 20 218 224 225 226 ГК України в подібних правовідносинах, у контексті зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків з урахуванням встановлених фактичних обставин цієї справи.

4.1.3. Із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України). За твердженням скаржника, попередніми судовими інстанціями встановлені обставини та вирішено спір на користь ТОВ "Південна енергетична компанія" на підставі недопустимих доказів, які ніби вказують про понесення ним збитків на загальну суму 3 280 475,57 грн.

4.1.4. Так, за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій повністю проігнорували імперативні приписи положень частини першої статті 261 ЦК України відповідно до яких загальний (трирічний) строк позовної давності за вимогами відповідача за первісним позовом. За твердженням скаржника, строк позовної давності за вимогами про відшкодування перерахованих грошових коштів (збитків) сплачених у 2008 році сплинув у 2011 році, а в частині відшкодування грошових коштів (збитків), перерахованих у 2009 році - у 2012 році. Про обставини щодо бездіяльності ПАТ "НЕК "Укренерго" яка полягає у ненаданні оновленого технічного завдання ТОВ "Південна енергетична компанія" було відомо як в 2009 році так і в 2014 році. Натомість суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що строк позовної давності за цими вимогами необхідно відраховувати з 2017 року, тобто з дати отримання листа ПАТ "НЕК "Укренерго" від 17.03.2017 про відмову від договору.

4.1.5. ПАТ "НЕК "Укренерго" також зазначає про те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою його заперечення в частині недоведення ТОВ "Південна енергетична компанія" наявності в його діях усіх елементів складу цивільного правопорушення. За твердженням скаржника, відсутність установленого в договорі конкретно визначеного обов`язку ПАТ "НЕК "Укренерго" надати додаткові (оновлені) вихідні дані, виключає і саму можливість порушення такого зобов`язання. Поряд з тим, виконання обов`язку позивача за первісним позовом щодо надання ТОВ "Південна енергетична компанія" вихідних даних за договором підтверджується зведеним кошторисом, Завданням на розробку проекту та технічними вимогами до розробки проекту землеустрою, що є додатками №№ 2, 3 та 4 до договору відповідно. Скаржник наголошує на тому, що саме в додатках до договору і було закріплено усі вихідні дані, які були необхідними для виконання робіт. Сам факт укладання відповідачем за первісним позовом договору з вказаними додатками і свідчить про отримання ним необхідних вихідних даних.

4.1.6. ПАТ "НЕК "Укренерго" також зазначає, що суди попередніх інстанцій помилкового витлумачили дійсний зміст листа Південної ЕС від 08.07.2008 №16/18-5-4496, оскільки зазначеним листом ПАТ "НЕК "Укренерго" просило не призупиняти виконання робіт за договором, а навпаки продовжити їх виконання. Крім того, зазначеним листом ПАТ "НЕК "Укренерго" гарантувало, що лише у випадку зміни варіанту траси ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз такі роботи будуть оплачені додатково. Жодних обставин, які б підтверджували факт ненадання ПАТ "НЕК "Укренерго" оновлених вихідних даних з вказаного листа не випливає.

4.1.7. Оскільки ТОВ "Південна енергетична компанія" відповідно до положень пункту 4.4 договору не проінформувало ПАТ "НЕК "Укренерго" про обставини, що перешкоджають виконанню робіт, висновки суду про нібито ненадання вихідних даних для належного виконання своїх зобов`язань за договором є безпідставними та необґрунтованими.

4.1.8. Також за доводами скаржника, чинним ГПК України не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення", "уточнення" або "повторне подання" раніше поданих заяв по суті спору. ПАТ "НЕК "Укренерго" зазначає про те, що своє право на подання заяв по суті справи відповідач за первісним позовом реалізував повністю (подано зустрічний позов від 24.09.2018, а також відповідь на відзив від 12.12.2018). Поряд з тим, в обґрунтування підстав зустрічного позову ТОВ "Південна енергетична компанія" подало до суду "відповідь на заперечення ПАТ "НЕК "Укренерго" на відповідь на відзив за зустрічним позовом" у якій письмово висловлено свою правову позицію стосовно предмета спору (суті справи). За твердженням скаржника, такого виду заяви чинним процесуальним законодавством не передбачено.

4.1.9. При цьому скаржник наголошує, що ТОВ "Південна енергетична компанія" в порушення положень частин другої, четвертої статті 80 ГПК України не зазначало про необхідність подання додаткових пояснень по суті спору, а суд першої інстанції поза межами строку, визначеного для подання відповіді відзив, не визнавав їх подання необхідним. Крім того, в обґрунтування наведеної заяви, ТОВ "Південна енергетична компанія" подало в якості доказів документи з порушенням процесуального строку, встановленого законом. Також за доводами ПАТ "НЕК "Укренерго", аналогічного порушення норм ГПК України допустився суд першої інстанції. Зокрема, при задоволенні клопотання ТОВ "Південна енергетична компанія" від 19.04.2019 про приєднання до матеріалів справи проєктно-кошторисної документації, яка була виконана в рамках виконання робіт за договором підряду від 21.12.2007 № 367/01-07.

4.1.10. Саме на підставі вищенаведених доказів експертами товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" складено висновок від 09.09.2021 №425/19 який і визнаний судами належним та допустимим доказом.

4.1.11. Скаржник вважає, що оскільки проєктно-кошторисна документація та інші документи, подані відповідачем за первісним позовом та одержані судом з порушенням установленого процесуальним законом порядку, такі документи, а також зроблений на їх підставі висновок експертів від 09.09.2021 №425/19 є недопустимими доказами у справі, що свідчить про неправомірне прийняття таких доказів до уваги судами попередніх інстанцій.

4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

4.2.1. ТОВ "Південна енергетична компанія" у відзиві на касаційну скаргу доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5.1. Під час розгляду справи судами встановлено, що 21.12.2007 між ПАТ "НЕК "Укренерго" (замовник) та ТОВ "Південна енергетична компанія" (підрядник) укладено договір підряду № 367/01-07 (далі - договір), за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати за завданням замовника архітектурно-проектні роботи з "Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз" (роботи), а замовник прийняв на себе зобов`язання прийняти виконані підрядником проектні роботи і оплатити їх згідно умов договору. Результатом роботи є проектно-кошторисна документація, що складається з таких розділів: проект, робоча документація, матеріали щодо розробки нових конструкторських рішень по ПЛ 330 кВ для конкретних кліматичних умов та проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

5.2. Згідно з пунктом 1.2 договору склад та обсяги робіт, що виконуються підрядником, визначені Завданням (Додаток №3 до договору) та Технічними вимогами (Додаток №4 до договору).

5.3. Суди попередніх інстанцій встановили, що Додатком №3 до договору є Завдання, затверджене головним інженером-першим заступником директора ПАТ "НЕК "Укренерго", відповідно до пункту 8 якого вишукувальні роботи необхідно розробити за відповідними дозволами в межах погодженої траси ПЛ-330 кВ.

5.4. У відповідності до підпункту 2.1 та 2.2 Технічних вимог до розробки проекту землеустрою ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз (Додаток №4 до договору) підставою для виконання роботи були матеріали попереднього вибору траси та план траси з місцями розстановки опор.

5.5. Пунктом 3.1 договору (в редакції від 21.12.2007) визначено, що загальна ціна робіт з урахуванням ПДВ становить 16 500 000 (шістнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) грн 00 коп.

5.6. Приписами пункту 2.1 договору встановлено, що виконання робіт підрядником проводиться поетапно. Строки виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом робіт (Додаток №1 до договору).

5.7. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 2.1 договору (в редакції від 21.12.2007) строк виконання ІV етапу робіт був визначений - квітень 2009 року.

5.8. Відповідно до пункту 2.3 договору строки виконання робіт можуть змінюватися при внесенні відповідних змін у договір у випадках:

- виникнення обставин непереборної сили;

- невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасного надання необхідних для початку робіт вихідних даних, відомостей та документів);

- дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами.

5.9. Зокрема, додатковою угодою від 25.04.2008 №1 у зв`язку з виникненням дій третіх осіб, які перешкоджають виконанню підрядником своїх обов`язків, Календарний план до договору викладено в новій редакції.

5.10. Додатковою угодою від 25.1.2008 №2 у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню підрядником своїх обов`язків, Календарний план до договору викладено в новій редакції.

5.11. Додатковою угодою від 27.04.2009 №3 сторонами було збільшено вартість робіт за договором до 20 119 142,00 грн та викладено в новій редакції Календарний план до договору.

5.12. Додатковою угодою від 26.05.2009 №4 у зв`язку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку (згідно з Указом президента України від 13.11.2008 №1033/2008) та відсутністю висновку Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо погодження матеріалів вибору земельних ділянок для розміщення ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз на території Білгород-Дністровського району Одеської області, необхідного відповідно до статті 151 Земельного кодексу України, сторони погодили викласти в новій редакції Календарний план до договору. Також в додатковій угоді сторонами було продовжено строк дії Договору до 30.06.2010.

5.13. Додатковими угодами №5, №6, №8 з тих самих причин, що були викладені сторонами в додатковій угоді №4, сторони викладали в новій редакції Календарний план до Договору та продовжували строки дії договору.

5.14. Додатковою угодою від 04.02.2014 №7 сторони внесли зміни до договору в частині реєстрації податкових накладних.

5.15. В подальшому пунктом 1 додаткової угоди від 10.12.2014 №9 сторони узгодили: "У зв`язку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку (Указ Президента України від 13.11.2008 №1033/200), відсутності встановлених на місцевості меж земель природно-заповідного фонду, враховуючи незавершення виконання вимог пункту 5 Указу Президента України "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в України" від 23.05.2005 №838/2005 щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду України, листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2014 № 5/1-9/14022-14, сторони дійшли до спільної згоди внести зміни до розділу 13 договору "строк дії договору" та викласти його в такій редакції:

" 13.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015.

13.2. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, передбачених цим договором" .

5.16. В подальшому додатковими угодами №10, №11 сторонами вносились зміни до договору в частині реєстрації податкових накладних.

5.17. Також згідно з пунктом 13.1 договору (в редакції додаткової угоди від 29.12.2015 №11) договір діє до 31.12.2016.

5.18. За умовами підпункту 1 пункту 4.2 договору замовник зобов`язаний надати підряднику необхідні для початку робіт вихідні дані, відомості, документи згідно ДБН А 2.2-3-2004 в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами договору.

5.19. Згідно з підпунктом 4 пункту 4.3 договору підрядник має право на відшкодування завданих йому збитків відповідно до чинного законодавства України та договору.

5.20. Відповідно до статті 9 договору розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника таким чином: сплата авансу у розмірі 60% від вартості договору, здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору сторонами (пункт 9.1.1 договору). Подальші розрахунки за кожним етапом замовник здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника (з урахуванням авансу).

5.21. Зокрема, згідно з пунктом 9.1.1 договору сплата авансу у розмірі 60% від вартості договору, здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору сторонами.

5.22. Умовами пункту 11.3 договору сторони погодили, що замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику за 30 календарних днів до передбаченої дати розірвання договору.

5.23. Судами також установлено, що на виконання умов договору 11.05.2008 ПАТ "НЕК "Укренерго" перерахувало на користь ТОВ "Південна енергетична компанія" авансовий платіж в сумі 9 900 000,00грн.

5.24. ТОВ "Південна енергетична компанія" на виконання умов договору згідно актів здачі - приймання виконаних робіт виконало позивачу чотири етапи робіт на загальну суму 6 427 976,27 грн. Вказані роботи прийняті замовником.

5.25. Як встановили суди попередніх інстанцій, за доводами ПАТ "НЕК "Укренерго", сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору про продовження строку виконання робіт у зв`язку з тим, що змінився попередньо узгоджений з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування напрямок траси ПЛ 330 кВ.

5.26. Зокрема, відповідно до календарного плану робіт (в редакції додаткової угоди від 25.05.2010 №5) строк виконання п`ятого етапу виконання робіт за договором становить 3 місяці з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища "Дністровські плавні" Нижньодністровського національного природного парку". Останній етап робіт (IX "Виготовлення матеріалів по землевідведенню") за договором мав бути виконаний підрядником протягом 9 місяців з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища "Дністровські плавні" Нижньодністровського національного природного парку та висновку комплексної державної експертизи.

5.27. При цьому, звертаючись до суду з первісним позовом ПАТ "НЕК "Укренерго" зазначило, що невизначеність термінів виконання комплексу робіт за договором, а також той факт, що розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду "Дністровські плавні", винесення їх у натурі і закріплення межовими знаками та нанесення на планово-картографічні матеріали залежить від рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, унеможливили виконання робіт за договором. У зв`язку з чим, керуючись частиною другою статті 849 ЦК України ПАТ "НЕК "Укренерго" листом від 17.03.2017 №02-1-1/02-1-1-4-3/2886, повідомило ТОВ "Південна енергетична компанія" про відмову від договору та просило повернути 3 472 023,73 грн невикористаного авансу. Проте повідомило ТОВ "Південна енергетична компанія" вказані кошти не повернуло, що і стало підставою для звернення до суду з первісним позовом.

У позові ПАТ "НЕК "Укренерго" також зазначало, що ним прийнято роботи за договором на загальну суму 6 427 976,27 грн. Залишок авансу, що не був освоєний підрядником у відповідності до умов договору, за розрахунком позивача за первісним позовом становить 3 472 023,73 грн. На думку ПАТ "НЕК "Укренерго" вказана сума грошових коштів підлягає поверненню шляхом стягнення з ТОВ "Південна енергетична компанія", оскільки є такою, що безпідставно утримується останнім.

Позивач за первісним позовом також вважає, що одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення статей 653 849 ЦК України не потребує узгодження з ТОВ "Південна енергетична компанія" (підрядником), а тому договір є припиненим з дати отримання підрядником відповідного повідомлення (з 10.04.2017).

5.28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами підписано та узгоджено: Акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2008 №1/09-08 за І етапом робіт; Акт здачі-приймання виконаних робіт від 20.11.2008 №2/11-08 за ІІ етапом робіт; Акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.12.2008 №3/12-08 за ІІІ етапом робіт; Акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.05.2009 №5/05-09 за ІV етапом робіт.

ПАТ "НЕК "Укренерго" також зазначало про те, що у відповідності до частини першої статті 849 ЦК України ним була оплачена частина робіт, яка була виконана ТОВ "Південна енергетична компанія".

5.29. ТОВ "Південна енергетична компанія" проти первісного позову заперечувало, посилаючись на те, що договір не міг бути припиненим на підставі частини другої статті 849 ЦК України, оскільки відсутнє прострочення виконання робіт за договором з боку підрядника. Завершення виконання робіт за договором не відбулося у встановлений строк саме з вини замовника.

Зокрема, за доводами ТОВ "Південна енергетична компанія", замовником не було надано вихідні дані для виконання робіт. Оскільки замовник не повністю сприяв підряднику у виконанні договору, чим порушив умови пункту 4.2 договору та норми чинного законодавства. Поряд з тим ТОВ "Південна енергетична компанія" неодноразово у своїх листах виражало готовність приступити до виконання робіт за договором у разі затвердження замовником оновленого технічного завдання за договором з вибором нового напрямку траси проходження повітряної лінії, яке ним було направлено ПАТ "НЕК "Укренерго" на затвердження ще на початку 2014 року.

ТОВ "Південна енергетична компанія" також вказувало про те, що саме для належного виконання умов договору, ним були укладені договори з субпідрядними організаціями, кожна з яких виконувала окремі розділи проектно-кошторисної документації за договором.

Субпідрядні роботи за такими договорами були виконані в повному обсязі, на підтвердження чого були підписані акти виконаних робіт. При цьому ТОВ "Південна енергетична компанія" на виконання своїх зобов`язань перед субпідрядниками перерахувало на рахунки своїх контрагентів 9 708 451,84 грн (з урахуванням ПДВ). Зокрема, за договорами, укладеними між ТОВ "Південна енергетична компанія" та Київською філією державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", ТОВ Виробничо-сервісна фірма "Гідрогеосервіс", державним проектно-вишукувальним та науково-дослідницьким інститутом "Укренергомережпроект", ТОВ "Ультімо- БК", Харківською філією державного підприємства українського державного інституту проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях", ВАТ "ЛьвівОГРЕС", Одеським державним екологічним університетом МОН України та ТОВ "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережапроект" (філія в м. Одесі).

З посиланням на частину першу статті 224 ГК України ТОВ "Південна енергетична компанія" наголошувало на тому, що внаслідок порушення ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань за договором, позивач за зустрічним позовом зазнав збитки, що виражені у прямих витратах, а також неодержаних доходах. За твердженням ТОВ "Південна енергетична компанія", його витрати у розмірі 9 708 451,84 грн 84 (з урахуванням ПДВ) є такими, що понесені в рамках договору, а тому вартість робіт на суму 3 280 475,57 грн з тих, що не були прийняті ПАТ "НЕК "Укренерго", у якості суми невикористаного авансу поверненню не підлягають.

Загальна вартість збитків понесених ТОВ "Південна енергетична компанія" внаслідок невиконання ПАТ "НЕК "Укренерго" прийнятих на себе за договором зобов`язань, складає 4 006 107,39 грн. Вказана сума складається з вартості робіт, що не були оплачені замовником - 3 280 475, 57 грн та упущеної вигоди на суму 725 631, 82 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду із зустрічним позовом

5.30. Судами також встановлено, що листом Південної ЕС ПАТ "НЕК "Укренерго" від 10.02.2014 вих. №16/18-5-651 на адресу ПАТ "НЕК "Укренерго" було направлено на розгляд "зміни №1 до Завдання на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз".

5.31. Листом від 16.05.2014 № ЮЭ-05/80/1 ТОВ "Південна енергетична компанія" направило ПАТ "НЕК "Укренерго" запит щодо результатів розгляду зазначених змін. Однак жодних відповідей щодо погодження або надання зауважень до "змін №1 до Завдання на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз" останнім не надано.

5.32. Також з метою встановлення вартості робіт, виконаних ТОВ "Південна енергетична компанія" на виконання умов договору, суд першої інстанції ухвалою від 13.05.2019 призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу.

5.33. На вирішення експертам поставлено такі питання:

- Чи відносяться надані на експертизу матеріали (договори та акти виконаних робіт із субпідрядними організаціями, проектна документація) до об`ємів робіт, передбачених технічним завданням до договору?;

- Чи відповідає проектно-кошторисна документація, яка міститься в матеріалах справи №916/1591/17, завданню на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз", що є додатком до договору?;

- Чи відповідає проектно-кошторисна документація, яка міститься в матеріалах справи №916/1591/17, вимогам: ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд, ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації, ДБН А.2.2-3-2004 "Состав, порядок оформления, согласования и утверждения проектной документации для строительства", іншим нормативним документам у сфері будівництва та архітектури, які діяли на момент її складання?;

- Чи могло ТОВ "Південна енергетична компанія" виконати роботи зі складання проектно-кошторисної документації, яка міститься в матеріалах справи №916/1591/17, без вихідних даних?;

- Яка вартість виконаних субпідрядниками робіт відповідно до проектно-кошторисної документації до договору, яка міститься в матеріалах справи №916/1591/17?;

- Чи підтверджується документально завдання збитків у вигляді втраченої вигоди (неотриманих доходів), що були завдані ТОВ "Південна енергетична компанія" внаслідок невиконання частини робіт за договором підряду, укладеного між ПАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Південна енергетична компанія", у розмірі 725 631,82 грн без урахування ПДВ?

5.34. За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи експертами товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" складено висновок від 09.09.2021 №425/19.

5.35. У висновку експертів встановлено:

- Відповідно до пункту 4.3 договору підряду на виконання архітектурно-проектних робіт ТОВ "Південна енергетична компанія" були укладені договори з субпідрядними організаціями, а саме: Київською філією державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", ТОВ Виробничо-сервісна фірма "Гідрогеосервіс", державним проектно-вишукувальним та науково-дослідницьким інститутом "Укренергомережпроект", ТОВ "Ультімо- БК", Харківською філією державного підприємства українського державного інституту проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях", ВАТ "ЛьвівОГРЕС", Одеським державним екологічним університетом МОН України та ТОВ "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережапроект" на розробку проектно-кошторисної документації по об`єкту "ПЛ 330кВ Новоодеська-Арциз", за результатами виконання вказаних договорів між ТОВ "Південна енергетична компанія" та зазначеними супідрядними організаціям були підписані акти здавання-приймання проектно-вишукувальних робіт.

- Проектна документація відповідає завданню на розробку проекту "ПЛ 330кВ Новоодеська-Арциз", що є додатком до договору та затверджене головним інженером - першим заступником директора ПАТ "НЕК "Укренерго" Гримуд Г. І. 11.09.2007 в частині: стадійності проектування; - розробки проектної документації на роботи з реконструкції на підстанції 330 кВ "Новоодеська" та підстанції 330 кВ "Арциз"; - розробки проектної документації на перехід через Дністровський лиман; розробки проектної документації щодо оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС); розробки проектної документації з реконструкції резервних захистів ПЛ-330 кВ МДРЕС і Усатове; розробки проектної документації на будівництво нової ПЛ 330 кВ; виконання вишукувальних робіт. Таким чином, проектні роботи, виконані вище переліченими субпідрядними організаціями, відносяться до об`єктів робіт, передбачених завданням на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз" за договором.

- Проектно-кошторисна документація по об`єкту "ПЛ 330кВ Новоодеська-Арциз" виконана не в повному обсязі. В результаті дослідження проектно-кошторисної документації по об`єкту "ПЛ 330кВ Новоодеська-Арциз", яка міститься в матеріалах господарської справи №916/1591/17, встановлено, що: наявна проектно-кошторисна документація за стадіями проектування проект (П), робоча документація (Р) відповідає вимогам пункту 2.5.2 вимогам ДБН А.2.2-3-2004; наявні частини проекту (П) та робочої документації (Р) за складом та змістом відповідають вимогам розділу 5 та розділу 7 ДБН А.2.2-3-2004 відповідно; враховуючи, що проектно-кошторисна документація виконана не в повному обсязі, а отже, не погоджена та не проходила експертизу відповідно до вимог розділу 9 ДБН А.2.2-3- 2004; - за складом та змістом проектної документації, а також за виконанням графічної та текстової документації, наявна проектно-кошторисна документація в цілому відповідає вимогам ДСТУ Б А.2.4-4:2009. У висновку спеціаліста-еколога Атаманчук Ю.С. щодо відповідності тому "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище" архітектурно-проектної роботи з "Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз" вимогам ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" зазначено, що: "Том ОВНС відповідає ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" в редакції, що діяла станом на момент складання досліджуваного тому".

- ТОВ "Південна енергетична компанія" не могло виконати роботи зі складання проектно-кошторисної документації, що є предметом договору, без вихідних даних, проектно-кошторисна документація по об`єкту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз", яка міститься в матеріалах господарської справи №916/1591/17, відповідає завданню на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз", що є додатком до договору підряду.

- Вартість виконаних субпідрядниками робіт відповідно до проектно-кошторисної документації до договору, яка міститься в матеріалах справи №916/1591/17 складає 9 708 451,83 грн (з урахуванням ПДВ), у т.ч.: - Київська філія державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект" - 2 314 743,93 грн (з ПДВ); ТОВ Виробничо-сервісна фірма "Гідрогеосервіс" - 2 391 517,59 грн (з ПДВ); державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" - 2 336 122,80 грн (з ПДВ); ТОВ "Ультімо- БК" - 1 148 292,00 грн (з ПДВ); Харківська філія державного підприємства Українського державного інституту проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях" - 397 705,20 грн (з ПДВ); ВАТ "ЛьвівОГРЕС" - 19 596,00 грн (з ПДВ); Одеський державний екологічний університет МОН України - 100 000,00 грн (з ПДВ); ТОВ "Науково технічний проектний центр "Київенергомережапроект" - 1 000 474,80 грн (з ПДВ).

5.36. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "НЕК "Укренерго", суд першої інстанції, врахувавши наслідки розірвання договору підряду та той факт, що підстава, на якій ТОВ "Південна енергетична компанія" отримало аванс на даний час відпала, дійшли висновку про наявність у відповідача за первісним позовом обов`язку повернути ПАТ "НЕК "Укренерго" суму невикористаного авансу у розмірі 3 472 023,73 грн.

5.37. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ "Південна енергетична компанія", суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що умовами договору та положеннями пункту 1 частини першої статті 890 ЦК України саме на замовника проектування покладено обов`язок з надання підряднику вихідних даних, необхідних для виконання проектних робіт. Зокрема, умовами Додатку №3 до договору (Завдання), яке затверджене головним інженером-першим заступником директора ПАТ "НЕК "Укренерго" Гримудом Г.І., сторони погодили, що вишукувальні роботи необхідно розробити за відповідними дозволами в межах погодженої траси ПЛ-330 кВ. Також згідно з Технічними вимогами до розробки проекту землеустрою ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз (Додаток №4 до договору) підставою для виконання робіт є матеріали попереднього вибору траси та план траси з місцями розстановки опор. Наведені положення договору, за висновком суду, свідчать про те, що перед укладанням договору саме ПАТ "НЕК "Укренерго" погоджувало трасу проходження ПЛ, що проектувалася.

5.38. Суди проаналізувавши наявні у матеріалах справи умови Додаткових угод №1, №2, №4, №5, №6, №8, №9, №11 до договору та лист Південної ЕС ПАТ "НЕК "Укренерго" від 08.07.2008 вих. №16/18-5-4496, дійшли висновку, що роботи за договором неодноразово переносилися, у зв`язку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку відповідно до Указу Президента України від 13.11.2008 №1033/2008.

5.39. За висновком судів попередніх інстанцій, наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються обставини, що вже після створення Нижньодністровського національного природного парку, ПАТ "НЕК "Укренерго" приймало виконані ТОВ "Південна енергетична компанія" роботи за договором. Зокрема, за актом здачі-приймання виконаних робіт від 20.11.2008 №2/11-08 за другим етапом робіт на загальну суму 1 273 797,60 грн (у тому числі ПДВ); за актом здачі-приймання виконаних робіт від 25.12.2008 №3/12-08 за третім етапом робіт на загальну суму 2 604 392,93 грн; за актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.05.2009 №5/05-09 за четвертим етапом робіт на загальну суму 963 302,94 грн. Отже, суди дійшли висновку, що не дивлячись на те, що вихідні дані за договором вже були некоректними з огляду на необхідність зміни траси проходження ПЛ, ПАТ "НЕК "Укренерго" в порушення умов пункту 2.4 договору не повідомило підрядника про необхідність уповільнення або зупинення виконання робіт. Водночас за відсутності будь-яких повідомлень з боку замовника ТОВ "Південна енергетична компанія" продовжувало виконувати роботи за договором.

5.40. Надавши оцінку наявному у матеріалах справи листуванню між сторонами та урахувавши наявні у матеріалах справи докази направлення підрядником на адресу замовника "зміни №1 до Завдання на розробку проекту "ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз" та відсутність з боку замовника будь-яких погоджень або заперечень щодо пропозиції підрядника про внесення змін до Завдання, суди дійшли висновку, що саме ПАТ "НЕК "Укренерго" було порушено зобов`язання в частині виконання обов`язку з надання оновлених вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт за договором.

5.41. Також встановивши обставини щодо порушення ПАТ "НЕК "Укренерго" договірних зобов`язань в частині надання ТОВ "Південна енергетична компанія" як підряднику вихідних даних та щодо сприяння у виконанні робіт за договором, суди встановили склад цивільного правопорушення у діях ПАТ "НЕК "Укренерго".

5.42. Зокрема: факт порушення ним зобов`язань за договором в частині неналежного сприяння підряднику у виконанні умов договору та ненадання всіх необхідних вихідних даних, вказує на протиправну поведінку замовника. Про наявність шкоди, свідчить те, що невиконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх договірних зобов`язань ТОВ "Південна енергетична компанія" призвело до спричинення збитків у розмірі здійсненої оплати за виконані роботи субпідрядним організаціям. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, за висновками судів, полягає у тому, що неналежне виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх обов`язків по договору не призвело до очікуваного ТОВ "Південна енергетична компанія" результату, оскільки останнє не змогло виконати роботи за договором підряду від 21.12.2007 №367/01-07 та передати їх №367/01-07 і, відповідно, отримати плату за виконані роботи.

5.43. При цьому судами попередніх інстанцій було надано оцінку висновку експертів від 09.09.2021 №425/19 як доказу, який підтверджує факт укладання договорів ТОВ "Південна енергетична компанія" із субпідрядними організаціями, факт оплати підрядником виконаних робіт субпідрядними організаціями в межах заявленої суми позовних вимог та обставини, що ці роботи відповідають завданню на проектування, що є додатком до договору.

5.44. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Південна енергетична компанія" у частині стягнення збитків у розмірі 3 280 475,57 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаній частині.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

7.2. Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції лише в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Південна енергетична компанія" про стягнення збитків у розмірі 3 280 475,57 грн.

7.3. Відтак, з огляду на вимоги та межі касаційної скарги, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення саме в частині задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення збитків, завданих підряднику у зв`язку з односторонньою відмовою замовника від договору. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо наявності підстав для задоволення первісних позовних вимог, та відповідно, застосування судом положень частини одинадцятої статті 238 ГПК України не є предметом касаційного розгляду.

7.4. Причиною виникнення спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення збитків, завданих розірванням договору підряду.

7.5. Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.6. За приписами статей 525 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.7. Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

7.8. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

7.9. Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

7.10. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19.

7.11. Суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання проектних та пошукових робіт на підставі укладеного ними договору підряду.

7.12. Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проєктних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

7.13. Згідно із статтею 888 ЦК України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проєктування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проєктно-кошторисної документації. Завдання на проєктування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

7.14. Відповідно до пункту 2.2 ДБН А.2.2-3-2004 Проектування "Склад, порядок розроблення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва", проектування об`єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов`язаний надати до початку виконання проектно-пошукових робіт. До складу вихідних даних в тому числі входять вихідні дані згідно додатку Г. Відповідно до додатку Г ДБН А.2.2-3-2004, до вихідних даних які надаються замовником підряднику відноситься "Акт вибору майданчика (траси)".

7.15. Статтею 889 ЦК України передбачено, що замовник, зокрема, зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

7.16. Відповідно до статті 890 ЦК України підрядник зобов`язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проєктування та згідно з договором; погоджувати готову проєктно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проєктно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; не передавати без згоди замовника проєктно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проєктно-кошторисної документації.

7.17. Судами також встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами з моменту укладання договору у 2007 році та тривали до моменту відмови ПАТ "НЕК "Укренерго" від договору листом від 17.03.2017 №02-1-1/02-1-1-4-3/2886.

7.18. Так, за змістом статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті 849 ЦК України).

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті 849 ЦК України).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті 849 ЦК України).

7.19. Суд зазначає, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої наведеної статті. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/2051/19, від 13.09.2019 у справі №911/1433/18, від 18.11.2021 у справі №915/212/20.

7.20. Поряд з тим, у разі якщо договір підряду розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін (частина четверта статті 849 ЦК України), предметом судового дослідження у справі має бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

7.21. Як встановлено судами, зокрема з позовної заяви ПАТ "НЕК "Укренерго" вбачається, що останнє вказувало на порушення ТОВ "Південна енергетична компанія" умов вказаного договору, які стосуються виконання всього обсягу робіт, передбаченого умовами договору та на порушення строків виконання робіт, визначених договором.

7.22. Поряд з тим судами встановлено, що невиконання ТОВ "Південна енергетична компанія" всього обсягу робіт за договором не було причиною несвоєчасного або повільного виконання робіт відповідачем за первісним позовом, а навпаки у зв`язку з простроченням замовником свого обов`язку з надання вихідних даних для виконання проектних робіт. Вказані обставини підтверджуються також неодноразовою зміною Календарного плану виконання робіт та продовженням строку дії договору та додатковими угодами до договору. Роботи не могли бути закінчені в силу ряду інших факторів, що не залежали від підрядника.

7.23. Зокрема, у пункті 2.1 договору (в редакції від 21.12.2007) сторонами погоджено строк виконання ІV етапу робіт - квітень 2009 року. Водночас у зв`язку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку (Указ Президента України від 13.11.2008 №1033/200) та відсутності встановлених на місцевості меж земель природно-заповідного фонду, сторонами вносились зміни до договору в частині строків виконання робіт.

7.24. Саме виходячи з умов договору, зокрема, умов викладених у Додатку №3 до договору (Завдання) та у Технічних вимогах до розробки проекту землеустрою ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз (Додатку №4 до договору), суди встановили, що підставою для виконання підрядником робіт за договором є матеріали попереднього вибору замовником траси та плану траси з місцями розстановки опор.

7.25. При цьому, оцінивши наявне у матеріалах справи листування між сторонами, суди встановили, що невиконання ТОВ "Південна енергетична компанія" обов`язку щодо строків виконання робіт спричинено саме неналежним виконанням ПАТ "НЕК "Укренерго" як замовником, обов`язку щодо надання підряднику оновлених даних, з огляду на необхідність зміни траси проходження ПЛ. Також надавши оцінку листу Південної ЕС ПАТ "НЕК "Укренерго"від 08.07.2008 №16/18-5-4496 у якому замовник звертався до ТОВ "Південна енергетична компанія" з проханням продовжити виконання проектно-вишукувальних робіт та повідомляв, що у зв`язку з тим, що кінцевий варіант траси ще не затверджено, у разі її зміни, виконані ТОВ "Південна енергетична компанія" роботи будуть оплачені, суди дійшли висновку про відсутність вини підрядника і в частині обов`язку виконати весь обсяг робіт за договором і в частині обов`язку виконати такі роботи у строк, визначений договором.

7.26. Суди також врахували, що оскільки в договорі відсутня умова про те, що закінчення строку його дії тягне припинення зобов`язань сторін за цим договором, то відповідно, закінчення зобов`язань за ним має визначатись суттю самого зобов`язання.

7.27. Таким чином, з огляду на відсутність правових підстав для застосування частини другої статті 849 ЦК України в контексті встановлених обставин справи у даному спорі, суди врахувавши обставини щодо надсилання ПАТ "НЕК "Укренерго" односторонньої відмови від договору (виходячи саме з погодженої сторонами у пункті 11.3 договору умову щодо права замовника на відмову від договору), дійшли висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 849 ЦК України, яка передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

7.28. Підпунктом 4 пункту 4.3 договору сторони погодили, що підрядник має право на відшкодування завданих йому збитків відповідно до чинного законодавства України та договору.

7.29. Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.30. Аналіз даної спеціальної норми свідчить, що на відміну від загальних принципів відшкодування шкоди, передбачених статті 1166 ЦК України, наведена частина четверта статті 849 ЦК України, врівноважуючи саме безумовне (тобто нічим не обумовлене) право замовника на відмову від договору підряду та забезпечуючи баланс захисту інтересів обох сторін цього договору, надала підряднику право на відшкодування збитків (до яких відповідно до наведеної до частини другої статті 22 ЦК України відноситься і упущена вигода), завданих не неправомірними діями замовника, а самим фактом розірвання договору, оскільки в силу безумовності права таке розірвання не може взагалі по суті носити неправомірного характеру зі сторони замовника. При цьому, дана норма одночасно зі збитками передбачає і виплату підрядникові саме плати за виконану частину роботи. Такі висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17.

7.31. У даному випадку встановивши, що до правовідносин сторін за договором підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 849 ЦК України - реалізація безумовного права на відмову від договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що витрати підрядника на оплату виконаних робіт суббідрядниками підлягають стягненню з замовника (позивача за первісним позовом), як збитки (реально понесені витрати відповідачем за первісним позовом).

7.32. При цьому, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтуються на доведенні ТОВ "Південна енергетична компанія" повного складу цивільного правопорушення у діях замовника, що у свою чергу призвело до спричинення збитків для останнього у розмірі здійсненої підрядником суми оплати за виконані роботи субпідрядним організаціями.

7.33. Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

7.34. Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

7.35. Отже, з огляду на наведені вище особливості правового регулювання правовідносин підряду, а також установлені судами обставини, що підрядник з незалежних від нього обставин був позбавлений можливості в повному обсязі виконати взяті на себе зобов`язання та обставину реалізації позивачем права на односторонню відмову від договору, колегія суддів звертає увагу, що частиною четвертою статті 849 ЦК України прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів підрядника, як отримання плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

7.36. Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

7.37. Суди попередніх інстанцій зазначили, що у висновку експертів від 09.09.2021 №425/19, який складено за результатами призначеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, обумовлені договорами, які були укладені між ТОВ "Південна енергетична компанія" та субпідрядними організаціями, були виконані задля виконання підрядником робіт за договором підряду та їх загальна вартість склала 9 708 451,83 грн.

7.38. Дослідивши висновок експертів від 09.09.2021 №425/19 у тому числі з урахуванням пояснень судового експерта ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" Ковальчука О.У. суди встановили, що цей висновок містить докладний опис проведеного дослідження та є обґрунтованим, містить чіткі висновки з поставлених перед експертами питань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не додано, з чого випливає, що зазначений висновок судових експертів є належним і допустимим доказом у цій справі, чого позивач за первісним позовом не спростував.

7.39. Таким чином, з урахуванням викладеного вище суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального права, встановивши обставини порушення саме ПАТ "НЕК "Укренерго" умов договору щодо надання ТОВ "Південна енергетична компанія" як підряднику вихідних даних та сприяння у виконанні робіт за договором і припинення дії договору у зв`язку з односторонньою відмовою замовника від договору на підставі погодженої сторонами у пункті 4.3 договору умови щодо права підрядника на відшкодування завданих йому збитків та врахувавши обставини щодо доведення відповідачем дійсного розміру прямих збитків, дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення 3 280 475,57 грн збитків.

7.40. Отже, виходячи з самого змісту та суті положень частини четвертої статті 849 ЦК України, у контексті встановлених обставин судами попередніх інстанцій та з урахуванням обставин щодо належного доведення відповідачем за первісним позовом обставин, що роботи, обумовлені договорами, які були укладені між ТОВ "Південна енергетична компанія" та субпідрядними організаціями, були виконані задля виконання підрядником робіт за договором підряду та їх загальна вартість склала 9 708 451,83 грн, Суд звертає увагу на відсутність обов`язку підрядника доводити наявність повного складу цивільного правопорушення у діях замовника.

7.41. Як вже зазначалося, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про неправильне застосування судами положень статей 22 610 611 ЦК України та статей 20 218 224 225 226 ГК України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 №904/7804/16, від 14.09.2021 №914/159/13, від 14.05.2019 №914/3469/15, від 19.04.2019 №918/542/18, від 03.08.2018 у справі №923/700/17.

7.42. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

7.43. Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

7.44. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.

7.45. Під час визначення подібності правовідносин, Верховний Суд також звертається до правової позиції, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

7.46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

7.47. Суд зазначає, що у наведених скаржником постановах Верховного Суду (від 25.02.2021 №904/7804/16, від 14.09.2021 №914/159/13, від 14.05.2019 №914/3469/15, від 19.04.2019 №918/542/18, від 03.08.2018 у справі №923/700/17) викладено висновки щодо умов цивільно-правової відповідальності (складу цивільного правопорушення), які мають загальний характер та повинні застосовуватись, виходячи з обставин конкретної справи.

7.48. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що викладені у них висновки щодо умов цивільно-правової відповідальності хоч і не містять посилання на зазначені ПАТ "НЕК "Укренерго" постанови касаційної інстанції, однак відповідають усталеній судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої судами досліджені та наведені необхідні обставини.

7.49. Зокрема, суди попередніх інстанцій на підставі з`ясованих ними умов договору, а також інших обставин справи, пов`язаних з виконанням цього правочину, дійшли висновків про наявність підстав для стягнення з замовника на користь підрядника збитків, завданих розірванням договору та обґрунтованості заявленої до стягнення суми. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і в цій частині фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.

7.50. Поряд з тим Суд, проаналізувавши зміст судових рішень у справах №904/7804/16, №914/159/13, №914/3469/15, №918/542/18, №923/700/17, з погляду застосування норми права, яка стала підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті, дійшов висновку, що судами у наведених справах були прийняті рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер.

7.51. Зокрема: у справі №904/7804/16 причиною виникнення спору стало питання щодо неналежного виконання підрядником робіт за договорами підряду на виконання робіт з ремонт електродвигунів. З урахування встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи щодо неналежного виконання підрядником робіт за договорами Верховний Суд зазначив про те, що хоч судом апеляційної інстанції вірно встановлено обставини справи, які входять до предмету доказування, проте, не вірно застосовано норми матеріального права. З урахуванням підстав позову, по договору-1 в частині односторонньої відмови від зобов`язання по ремонту трьох двигунів, відповідно до частини четвертої статті 849, частин першої,третьої статті 1212 ЦК України грошові кошти сплачені в якості авансу за цим договором підлягають стягненню, як безпідставно набуті кошти; по Договору-1 в частині ремонту одного електродвигуна та по Договору-2 щодо ремонту статора електродвигуна, відповідно до частини третьої статті 858, статті 22 ЦК України, статей 220 224 ГК України, грошові кошти сплачені замовником підлягають стягненню, як збитки;

- у справі №914/7804/16 причиною виникнення спору стало питання неналежного виконання підрядником робіт за договором підряду на виконання робіт по капітальному ремонту ділянки автомобільної дороги, внаслідок чого замовнику спричинено збитки. З урахування встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи щодо неналежного виконання підрядником робіт за договором Верховний Суд зазначив про те, що суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для стягнення невикористаного авансу після відмови позивача від договору підряду саме як збитків відповідно до статті 849 ЦК України, а не як безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

- у справі №914/3469/15 причиною виникнення спору стало питання щодо неналежного виконання підрядником умов договору на виконання робіт із буріння свердловини, що призвело до неможливості її експлуатації, внаслідок чого замовнику завдано збитків. З урахування встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи щодо неналежного виконання підрядником робіт за договором Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав відповідно до положень частини третьої статті 858 ЦК України щодо відшкодування підрядником збитків на користь замовника;

- у справі №918/542/18 причиною виникнення спору стало питання щодо неналежного виконання підрядником умов договору на виконання робіт з ремонту електродвигуна, внаслідок чого замовнику спричинено збитки. З урахування встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи щодо неналежного виконання підрядником робіт за договором Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав відповідно до положень частини третьої статті 858 ЦК України щодо відшкодування підрядником збитків на користь замовника.

- у справі №923/700/17 предметом спору є стягнення збитків у виді упущеної вигоди на підставі положень статей 22 623 ЦК України, статті 225 ГК України, статті 152 Земельного кодексу України, статті 27 Закону України "Про оренду землі".

7.52. Отже, посилання скаржника на зазначені вище постанови Верховного Суду не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені вище справи і ця справа суттєво відрізняються за обставинами справи, встановленими судами, за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ, як за об`єктом спору так і за змістовним критерієм.

7.53. Стосовно доводів касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень частини першої статті 261 ЦК України та неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.07.2022 у справі №910/2094/21, колегія суддів зазначає таке.

7.54. Так, відповідно до частини першої статті 256, пункту 1 частини другої статті 258, частини першої статті 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

7.55. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову особою, право якої порушене. При цьому, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

7.56. За змістом статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта).

7.57. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

7.58. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

7.59. Виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин щодо неодноразового продовження сторонами терміну дії договору у тому числі і зміни строку виконання робіт за договором та враховуючи те, що про відмову від договору в односторонньому порядку ТОВ "Південна енергетична компанія" стало відомо саме з листа ПАТ "НЕК "Укренерго" від 17.03.2017, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що строк на подання ТОВ "Південна енергетична компанія" зустрічного позову про відшкодування збитків необхідно відраховувати починаючи з 2017 року.

7.60. Аналіз висновків, зроблених у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведеній скаржником постанові від 13.07.2022 зі справи №910/2094/21. Водночас доводи касаційної скарги в цій частині зводяться лише до цитування пунктів 4.27 - 4.30 зазначеної постанови та не містять належного обґрунтування які саме наведені у постанові від 13.07.2022 висновки Верховного Суду не враховано судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

7.61. Також Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, згідно з яким: "Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків", з огляду на неподібність ні за суб`єктним складом відносин, ні за змістовним критерієм.

7.62. Зокрема, у справі №922/2475/21 спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки у частині здійснення поставки товару, і внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач був вимушений придбати соняшник в інших суб`єктів господарювання. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Верховний Суд з огляду на встановлені судами обставини щодо докладання відповідачем необхідних зусиль на вирощування обумовленої договором продукції, повідомлення відповідачем позивача про об`єктивну неможливість поставити товар, наявністю обставин недоотримання відповідачем врожаю на 30 % від прогнозованих обсягів, у зв`язку із погодними умовами в регіоні, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем причинного зв`язку між такою, що мала місце, на думку позивача, неправомірною поведінкою відповідача і витратами позивача та наявністю обставин, що виключають вину відповідача.

7.63. Крім того, за змістом касаційної скарги, підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій є також приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.64. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 22 610 611 887 888 889 ЦК України та статей 20 218 224 225 226 ГК України в подібних правовідносинах, у контексті зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків з урахуванням встановлених фактичних обставин цієї справи.

7.65. Водночас Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену скаржником підставу касаційного оскарження судових рішень, оскільки ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом формування Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

7.66. Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанції, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, дійшли висновку про наявність підстав для застосування у спірних правовідносинах положень частини четвертої статті 849 ЦК України та про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Південна енергетична компанія" в частині стягнення з ПАТ "НЕК "Укренерго" збитків саме з огляду на встановлення у діях останнього, як замовника за договором повного складу цивільного правопорушення.

7.67. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги в частині необхідності формування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених в розділі 4.1.2 цієї постанови норм права, з огляду на те, що доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до вільного тлумачення скаржником положень умов договору та положень статей 888 - 890 ЦК України і ніяким чином не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині того, що у разі встановлення обставин щодо відсутності вини підрядника у порушенні умов договору, наслідком односторонньої відмови замовника від договору підряду є обов`язок останнього виплатити підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані таким розірванням.

7.68. З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини, Суд зазначає, що у даному випадку, такі доводи зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Південна енергетична компанія" в частині стягнення з ПАТ "НЕК "Укренерго" збитків та вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі і встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

7.69. Зважаючи на наведене, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правових висновків щодо застосування вказаних скаржником у розділі 4.1.2 цієї постанови норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах. Таким чином доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються.

7.70. Крім того, касаційне провадження у справі №916/1591/17 було відкрито також на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.71. Так, частиною другою зазначеної норми передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, передбаченому, зокрема, у пункті 4, а саме якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

7.72. Доводи касаційної скарги щодо цієї підстави касаційного оскарження зводяться зокрема, до того, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).

7.73. Так, за твердженням скаржника, попередніми судовими інстанціями встановлені обставини та вирішено спір на користь ТОВ "Південна енергетична компанія" на підставі недопустимих доказів, які ніби вказують про понесення ним збитків на загальну суму 3 280 475,57 грн. Судами також не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 щодо застосування положень статті 161 ГПК України (щодо форми і змісту викладення учасниками справи своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору).

7.74. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 161 ГПК України). Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина третя цієї статті). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята цієї статті).

7.75. Суд відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги, що чинним ГПК України не передбачено такого виду заяви як "відповідь на заперечення ПАТ "НЕК "Укренерго" на відповідь на відзив за зустрічним позовом", зокрема, з огляду на те, що фактичний зміст поданої ТОВ "Південна енергетична компанія" заяви свідчить про те, що вказана заява фактично є письмовими поясненнями щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи.

7.76. Відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

7.77. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 177 ГПК України).

7.78. За змістом статей 181 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

7.79. Враховуючи те, що ТОВ "Південна енергетична компанія" у встановлені судом строки скористалось своїм правом на подання відзиву на позов, яке фактично реалізовано шляхом подання зустрічного позову у справі №916/1591/17 та відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву а також те, що відповідні докази подавалися відповідачем за зустрічним позовом в межах підготовчого провадження до постановлення ухвали господарського суду Одеської області від 14.12.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та обставини, що докази було подано відповідачем за первісним позовом з відповідним наведенням обґрунтування щодо неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від товариства, доводи касаційної скарги в цій частині, Судом визнаються необґрунтованими.

7.80. Суд зазначає, що положеннями статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

7.81. Згідно із статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

7.82. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява №16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

7.83. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

7.84. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи №373/2054/16-ц).

7.85. У справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

7.86. Отже, скажником не мотивовано та не доведено, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права щодо дослідження доказів та/або встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Таким чином, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови.

7.87. Суд також відхиляє доводи касаційної скарги в частині неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2021 зі справи №903/1030/19 щодо застосування положень статті 161 ГПК України (щодо форми і змісту викладення учасниками справи своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркування щодо предмета спору), з огляду на те, що вказані висновки Великою Палатою зроблено відносно встановлених обставин щодо пропуску учасником справи строків, встановлених судом.

7.88. Зважаючи на викладене у розділі 7 цієї постанови, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень.

7.89. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на неспростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

7.90. Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

7.91. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

7.92. У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до вільного тлумачення норм матеріального та процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.2. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "НЕК "Укренерго" в цій частині.

8.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.4. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених судами попередніх інстанцій висновків та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі рішень.

8.6. Оскільки місцевий та апеляційний господарські суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права під час розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги ПАТ "НЕК "Укренерго" та залишення судових рішень попередніх інстанцій без змін.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 296 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №916/1591/17, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №916/1591/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова