ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Василенко Г. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "На всякий випадок"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "На всякий випадок"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про відшкодування шкоди у сумі 200 000 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "На всякий випадок" (далі - ТДВ "СК "На всякий випадок") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), про відшкодування шкоди у розмірі 200 000 000,00 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Нацкомфінпослуг всупереч нормам законодавства було прийнято розпорядження № 3107 від 13.12.2016, яким виключено позивача з державного реєстру фінансових установ, чим завдано йому майнової та моральної шкоди.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (суддя Картавцева Ю. В. ) у задоволенні позову ТДВ "СК "На всякий випадок" до Нацкомфінпослуг про відшкодування шкоди у сумі 200 000 000,00 грн відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 (судді: Жук Г. А., Мальченко А. О., Дикунська С. Я.) рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/9278/18 залишено без змін.

2.2. Приймаючи рішення у цій справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі положень статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, виходив з недоведеності позивачем належними та допустимими доказами реальності намірів учасників ТДВ "СК "На всякий випадок" надати позивачу безповоротну фінансову допомогу та наявності у цих осіб коштів у сумі 150 000 000,00 грн для її надання. Відсутність належних доказів на підтвердження реальності вчинення учасниками товариства дій з фінансування у сумі 150 000 000,00 грн та недоведення зменшення майна позивача у результаті прийняття рішення органом державної влади про виключення з державного реєстру фінансових установ, стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 150 000 000 грн шкоди. В частині вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 000 грн місцевий господарський суд послався на положення статей 23, 91, 94 Цивільного кодексу України та, враховуючи недоведення позивачем обставин втрати ділової репутації та довіри клієнтів, дійшов висновку про безпідставність цих вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 та рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/9278/18, ТДВ "СК "На всякий випадок" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі №910/9278/18 повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову.

3.2. Касаційна скарга обґрунтована невірним, на думку скаржника, застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях суду першої та апеляційної інстанціях, обставинам справи. Так, скаржник стверджує, що приймаючи незаконне рішення про виключення ТДВ "СК "На всякий випадок" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, відповідач позбавив товариство можливості вільно займатися підприємницькою діяльністю. Наслідком протиправного розпорядження відповідача стало дискредитування позивача шляхом поширення неправдивої інформації, в результаті чого позивач не отримав безповоротну фінансову допомогу від фізичних та юридичних осіб в розмірі 150 000
000,00 грн.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Нацкомфінпослуг просить залишити касаційну скаргу ТДВ "СК "На всяк випадок" без задоволення, а рішення судів - без змін.

Нацкомфінпослуг зазначає, що у будь-якому разі внески учасників товариства, в тому числі у вигляді безповоротної фінансової допомоги, не призводять до визначення доходу товариства, оскільки відображаються у складі статутного капіталу. Крім того, наголошує, що протоколи загальних зборів учасників товариства (позивача) від 29.02.2016 та від 02.03.2017 не містять інформації про розмір безповоротної фінансової допомоги, яку має намір надати кожен із учасників, форми та порядку її внесення, що підтверджує факт відсутності волевиявлення (намірів) учасників товариства надати 150 000 000,00 грн безповоротної фінансової допомоги. Спростовуючи довід скаржника про те, що прийняттям протиправного рішення про виключення товариства з реєстру фінансових установ відповідач позбавив можливості вільно займатися підприємницькою діяльністю позивача, права на гідне життя засновників та посадових осіб товариства, Нацкомфінпослуг навів дані звітності позивача за період з 2012 до 2016 року (розмір страхових внесків, страхових виплат та страхових відшкодувань і величина сформованих страхових резервів позивача становить 0 грн). На думку відповідача, звіти про доходи та витрати страховика за вказані періоди також свідчать про їх відсутність, оскільки всі рядки звітності містять нульові показники.

4. Розгляд касаційної скарги

4.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" у справі № 910/9278/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Багай Н. О., суддя - Мачульський Г. М., суддя- Зуєв В. А., що підтверджується витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.07.2019 касаційну скаргу ТДВ "СК "На всякий випадок" залишено без руху до
20.08.2019 на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. У зв'язку з відпусткою судді Мачульського Г. М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" у справі № 910/9278/18, було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Багай Н. О., суддя - Дроботова Т. Б., суддя- Зуєв В. А., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019.

4.3. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 поновлено ТДВ "СК "На всякий випадок" пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018, розгляд касаційної скарги призначено у відритому судовому засіданні на
26.09.2019.

4.4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2019 розгляд касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 відкладено до 10 жовтня 2019 року.

ТДВ "СК "На всякий випадок" 10.10.2019 звернулося із заявою про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А. у справі № 910/9278/18 з посиланням на сумнів щодо справедливого та неупередженого вирішення цієї справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2019 визнано заявлений ТДВ "СК "На всякий випадок" відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., у справі № 910/9278/18 необґрунтованим. Справу № 910/9278/18 передано для вирішення питання про відвід в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/9278/18 до 15 жовтня 2019 року.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.10.2019, заяву ТДВ "СК "На всякий випадок" про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., від розгляду справи № 910/9278/18 передано судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТДВ "СК "На всякий випадок" про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., від розгляду справи № 910/9278/18.

4.5.15.10.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли від ТДВ "СК "На всякий випадок" заява від 11.10.2019 вх. № 7776/2019 про відтворення технічного запису судового засідання та заява від 11.10.2019 вх № 7776/2019 про надання в електронному вигляді копії технічного запису судового процесу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.10.2019 заяви ТДВ "СК "На всякий випадок" про відтворення та надання в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання повернуто заявнику без розгляду оскільки заявником не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

4.6. В судовому засіданні 15.10.2019 ТДВ "СК "На всякий випадок" подано заяву від 15.10.2019 про порушення права на ефективний засіб юридичного захисту, заяву від 11.10.2019 про заборону дискримінацію, в яких заявник просив забезпечити право позивача на ефективний засіб юридичного захисту та неупереджений розгляд справи.

Зі змісту статті 2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пункт 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 та 13.12.1985, передбачає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. В пункті 6 цих Принципів зазначено, що принцип незалежності судових органів дає судовим органам право і вимагає від них забезпечення справедливого ведення судового розгляду і дотримання прав сторін.

Враховуючи наведене, подані заяви ТДВ "СК "На всякий випадок" про забезпечення права позивача на ефективний засіб юридичного захисту та неупереджений розгляд справи враховуються судом при розгляді касаційної скарги, оскільки справедливий і неупереджений розгляд справи є обов'язком суду незалежно від подання відповідної заяви позивачем у справі.

4.7. До Касаційного господарського суду 15.10.2019 також подано заяву ТДВ "СК " На всякий випадок" вх. № 7776/2019 Д9 про поновлення строку на підготовку відповіді на відзив на касаційну скаргу, в якій позивач просить надати строк для підготовки відповіді на відзив на касаційну скаргу та витребувати у відповідача копію відзиву і доданих до нього документів. В судовому засіданні 15.10.2019 представник позивача пояснив, що не отримував копії відзиву на касаційну скаргу.

У зв'язку з цим задоволено його заяву, запропоновано відповідачу у справі повторно надіслати відзив позивачу та оголошено перерву в судовому засіданні до
21.10.2019 для ознайомлення з відзивом.

4.8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від
11.12.2018 у справі № 910/9278/18 до 21 жовтня 2019 року.

4.9. ТДВ "СК "На всякий випадок" подано клопотання від 15.10.2019 вх. № 7776/2019 Д10 про встановлення факту, що особи, які приймали участь в судових засіданнях, не уповноважені належним чином представляти інтереси відповідача в суді. З урахуванням заявленого клопотання, колегією суддів в судовому засіданні
21.10.2019 додатково перевірено повноваження представника відповідача у справі Василенко Г. А. та встановлено, що повноваження представника відповідача підтверджені належним чином.

4.10.16.10.2019 від Нацкомфінпослуг надійшло клопотання вх. №7776/2019 Д12 про долучення до матеріалів справи №910/9278/18 доказів повторного направлення позивачу відзиву на касаційну скаргу, яке підлягає задоволенню. Докази направлення відзиву на касаційну скаргу на адресу ТДВ "СК "На всякий випадок" долучені до матеріалів справи.

4.11.21.10.2019 від Нацкомфінпослуг надійшла заява вх. № 7776/2019 Д13 про залишення заяв позивача без розгляду, визнання дій директора ТДВ "СК "На всякий випадок" зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Статтею 131 Господарського кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених Статтею 131 Господарського кодексу України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Отже, суд касаційної інстанції може вжити заходи процесуального примусу для запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства у процесі розгляду касаційної скарги.

Враховуючи, що клопотання та заяви позивача не визнавалися судом протиправними, адже право на їх подання встановлене статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.

4.13. У зв'язку з відпусткою судді Дроботової Т. Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" у справі № 910/9278/18, було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Багай Н. О., суддя - Чумак Ю. Я., суддя- Зуєв В. А., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019.

4.14.21.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшла заява ТДВ "СК "На всякий випадок" вх. № 7776/2019 Д11 про поновлення строку на підготовку відповіді на відзив на касаційну скаргу. Розглянувши заяву в судовому засіданні
21.10.2019, колегією суддів задоволено заяву позивача та оголошено перерву до
29.10.2019 з метою надання позивачу часу для ознайомлення з відзивом на касаційну скаргу та підготовки відповіді.

4.15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від
11.12.2018 у справі № 910/9278/18 до 29.10.2019.

4.16.29.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання ТДВ "СК " На всякий випадок" вх. № 7776/2019 Д18 про надання роз'яснення прав і обов'язків. Клопотання розглянуте в судовому засіданні 29.10.2019, колегією суддів вирішеного задовольнити клопотання та роз'яснено позивачу його права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

4.17.29.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшла заява ТДВ "СК "На всякий випадок" вх. № 7776/2019 Д19 про відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвал Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що розглянута в судовому засіданні 29.10.2019, заявнику повідомлено про результати розгляду його клопотань та прийняту ухвалу Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/9278/18.

4.18.29.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання ТДВ "СК " На всякий випадок" вх. № 7776/2019 Д19 про встановлення факту невідповідності відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішенню Конституційного Суду, яке не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

4.19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.10.2019 у зв'язку з усним клопотанням представника ТДВ "СК "На всякий випадок" про відкладення розгляду справи із посиланням на стан здоров'я оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від
08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/9278/18 до 31.10.2019.

4.20. ТДВ "СК "На всякий випадок" 31.10.2019 звернулося із заявою про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Зуєва В. А. у справі № 910/9278/18 з посиланням на сумнів щодо справедливого та неупередженого вирішення цієї справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2019 визнано заявлений ТДВ "СК "На всякий випадок" відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Зуєва В. А., у справі № 910/9278/18 необґрунтованим. Справу № 910/9278/18 передано для вирішення питання про відвід в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТДВ "СК "На всякий випадок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від
11.12.2018 у справі № 910/9278/18 до 12 листопада 2019 року.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.11.2019, заяву ТДВ "СК "На всякий випадок" про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Зуєва В. А., від розгляду справи № 910/9278/18 передано судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банасько О. О.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви ТДВ "СК "На всякий випадок" про відвід колегії суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Зуєва В. А. від розгляду справи № 910/9278/18.

4.21. За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням заявлених при розгляді касаційної скарги відводів, клопотань та заяв, а також, зважаючи на комплексність правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

5. Обставини справи, встановлені судами

5.1. Судом встановлено, що 27.09.2012 Нацкомфінпослуг видано ТДВ "СК "На всякий випадок" свідоцтво, яким товариство зареєстровано як фінансову установу відповідно до розпорядження комісії від 27.09.2012 №1525.

5.2. Протоколом №24 загальних зборів учасників ТДВ "СК "На всякий випадок" від
29.02.2016 вирішено затвердити основні напрямки діяльності на наступні періоди: вирішено надати товариству безповоротну фінансову допомогу в період з 01.01.2017 до 30.03.2017 від учасників товариства у сумі 150 000 000,00 грн.

5.3. Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.12.2016 № 3107 постановлено виключити позивача з державного реєстру фінансових установ та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.09.2012 серії СТ № 603.

5.4. Не погодившись із розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.12.2016 № 3107, ТДВ "СК "На всякий випадок" звернулося з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 826/870/17, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018, адміністративний позов ТДВ "СК "На всякий випадок" задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження Нацкомфінпослуг від 13.12.2016 № 3107 "Про виключення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "На всякий випадок" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи".

5.5. Загальними зборами учасників ТДВ "СК "На всякий випадок" прийнято рішення про затвердження основних напрямків діяльності (протокол № б/н від 02.03.2017), згідно з яким вирішено скасувати надання ТДВ "СК "На всякий випадок" безповоротну фінансову допомогу в період з 01.01.2017 по 30.03.2017 від учасників у сумі 150 000 000,00 грн у зв'язку із тим, що 13.12.2016 Національною комісією прийнято розпорядження № 3107, яким постановлено виключити позивача з державного реєстру фінансових установ та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.09.2012 серії СТ № 603.

5.6. Спір виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що протиправне рішення відповідача зумовило заподіяння йому майнової та моральної шкоди, а відповідач заперечує наявність правових підстав для її стягнення.

5. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

6.2. Предметом спору є вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди.

Підставою позову зазначено рішення відповідача (органу державної влади), що в подальшому було визнано протиправним та скасовано, внаслідок прийняття якого позивач не отримав безповоротну фінансову допомогу, яку розраховував отримати від учасників ТДВ "СК "На всякий випадок".

6.3. Положеннями статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

6.4. Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

6.5. Визначення поняття збитків наводиться також у частині 2 статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

6.6. При цьому, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

6.7. Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

6.8. Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У розумінні положень статті 1173 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позовних вимог) відшкодування шкоди відбувається незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

6.9. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За змістом положень глави 82 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого.

6.10. Позивач вважає, що у зв'язку з прийняттям відповідачем розпорядження про виключення позивача з державного реєстру установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, учасниками ТДВ "СК "На всякий випадок" вирішено скасувати рішення про надання безповоротної фінансової допомоги.

Отже, встановлення факту настання шкоди слід здійснювати виходячи із того, чи виключення позивача з державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи призводять до зменшення майна позивача.

6.11. Суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення учасників позивача про намір надати безповоротну фінансову допомогу без підтвердження наявності у них коштів у вказаному розмірі та без підтвердження їх спрямування саме для надання безповоротної фінансової допомоги, не можуть бути належними, достатніми та допустимими доказами того, що учасники позивача змоги б реалізувати свій намір.

Крім того, звіти про фінансовий стан учасників ТДВ "СК "На всякий випадок" свідчать про відсутність прибутку, який би надав можливість здійснити безоплатну фінансову допомогу позивача у сумі 150 000 000,00 грн. Тому суди правильно вказали, що заявлена позивачем шкода (неодержаний дохід) не знаходиться у причинному зв'язку з прийняттям Нацкомфінпослуг рішення, яке у подальшому було визнано протиправним і скасовано.

6.12. Судами встановлено, що позивачем не доведено всіх необхідних складових цивільного правопорушення, наявність яких є необхідною для настання такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а в касаційній скарзі таких висновків судів не спростовано, тому підстави для скасування оскаржуваних судових актів в цій частині також відсутні.

6.13. Щодо вимоги про стягнення з відповідача 50 000 000 грн моральної шкоди, яка, на думку позивача, полягала у підриві ділової репутації товариства шляхом погіршення ділових відносин з партнерами по бізнесу, втраті довіри з боку інвесторів та потенційних клієнтів внаслідок прийняття протиправного рішення, Верховний Суд зазначає наступне.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

6.14. Ураховуючи загальні підстави цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

6.15. Загальними вимогами процесуального права, наведеними у статтях 74, 75, 76, 77, 78, 236 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Судами встановлено, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про втрату внаслідок прийняття відповідачем рішення його ділової репутації або втрат майнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації у суспільстві, перед клієнтами та контрагентами, формування негативної оцінки позивача як суб'єкта господарських та цивільних відносин, що призвело до зменшення кількості контрагентів, споживачів послуг, прибутку товариства.

Враховуючи звітність, надану відповідачем за 2012-2016 роки, суди дійшли висновків, що господарська діяльність товариства у сфері страхування не здійснювалася.

6.16. З огляду на встановлені обставини, апеляційний господарський суд, підтримавши висновки суду першої інстанції, визнав вимоги позивача не доведеними належними та допустимими доказами, а касаційна інстанція не уповноважена процесуальним законодавством здійснювати переоцінку наявних у матеріалах справи доказів. Доводів на спростування цих висновків суду касаційна скарга також не містить.

6.17. Доводи скаржника про те, що незаконне рішення про виключення ТДВ "СК "На всякий випадок" з державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи позбавило його можливості вільно займатися підприємницькою діяльністю, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що наведені обставини були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

При цьому судами встановлено, що у відповідності до поданої до Нацкомфінпослуг звітності за 2012-2016 роки, господарська діяльність товариства у сфері страхування не здійснювалась.

6.18. Аргументи скаржника про те, що внаслідок прийняття незаконного розпорядження позивач був дискредитований шляхом поширення неправдивої інформації Судом не приймаються з огляду на те, що судами попередніх інстанцій установлено, що позивач не надав належних доказів, які би свідчили про втрату внаслідок прийняття відповідачем рішення його ділової репутації або втрат майнового характеру.

6.19. Інші доводи скаржника стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції у справі прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для їх скасування немає.

7.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення і постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у справі судових рішень немає.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "На всякий випадок" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 і рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2018 у справі № 910/9278/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Ю. Я. Чумак

В. А. Зуєв