Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №915/985/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Огородніка К.М., суддів: Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участі представників:

позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адв. Лисенко В.О. (довіреність №14-202 від 17.05.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на постанову Південно-західного апеляційного суду від 02.04.2019

та рішення господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019

у справі № 915/985/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Тепло-Сервіс» Вознесенської міської ради

про стягнення 1213986,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Комунального підприємства " Тепло-Сервіс» Вознесенської міської ради (далі КП «Тепло-Сервіс», відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 1213986,58 грн., з яких: 732525,93 грн. пеня, 55718,52 грн. 3% річних, 425742,13 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.11.2014 між ним (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір №2025/15-БО-22 купівлі - продажу природного газу (надалі - Договір); на виконання умов Договору позивач передав відповідачу у власність природний газ на загальну суму 3924263,13 грн. Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови п. 6.1 Договору. З урахуванням суми та строку прострочення основного боргу відповідачем, позивачем були нараховані відповідачу кошти у вищезазначених сумах, які підлягають стягненню у судовому порядку.

З посиланням на норми ст.ст. 173 - 175, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст.ст. 509, 655 (ч.1), 526, 530, 612, 549, 611, 625, 629 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 року у справі №915/985/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Тепло-Сервіс» Вознесенської міської ради на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 219757,78 грн. пені, 55718,52 грн. 3% річних, 425742,13 грн. інфляційних втрат, 18209,80 грн. судового збору.

Судом встановлено та прийнято до уваги обставини, які є підставою для зменшення розміру пені, врахувавши які задовольнив частково позовні вимоги в цій частині та зменшив пеню на 70%.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області, в якій просив скасувати оскаржене рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 512768,15 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Південно-західного апеляційного суду від 02.04.2019 у справі №915/985/18 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 у справі №915/985/18 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

3. Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 обґрунтоване посиланням на норми ст.ст. 11, 202, 509, 629, 655, 692 (ч. 1), 530 (ч. 1), 610, ч. 1 ст. 612, п. 3 ч. 1 ст. 611, ст. 549, ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та вмотивоване наступним. З урахуванням несвоєчасної сплати відповідачем коштів за Договором вимога позивача про стягнення пені в сумі 732 525,93 грн., 3% річних в сумі 55 718,52 грн. та інфляційних втрат у сумі 425 742,13 грн. є обґрунтованою. Разом з цим суд вважає за можливе зменшити розмір пені, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору; придбаний за Договором газ використовувався покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями; нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, отже суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 70% - до 219757,78 грн. та частково задовольнити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду Миколаївської області щодо наявності виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 70%, при цьому вказав, що матеріали справи не містять жодних документів, які підтверджують факт виникнення у позивача збитків та будь-яких інших негативних наслідків у зв`язку із допущенням прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Договором.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного суду від 02.04.2019 та рішення господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 у справі № 915/985/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 512768,15 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 525, 526, 549 - 552, 599, 625 ЦК України, ст. 233 ГК України та процесуального права, а саме ст.ст. 4 - 2, 43, 83, 84 ГПК України.

Також скаржник зазначає про відсутність підстав для зменшення розміру пені, оскільки суд вправі зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушила зобов`язання лише у виняткових випадках.

Позивач стверджував, що судами при зменшенні розміру пені не враховано інтереси позивача, оскільки ні з матеріалів справи, ні з тексту самого рішення незрозуміло, які саме інтереси сторін було враховано і яким чином інтереси сторін вплинули на рішення суду в частині зменшення розміру неустойки.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Тепло-Сервіс" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

24.11.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Тепло-Сервіс" (покупець) укладено Договір, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 Договору).

У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом 732,726 тис.куб. метрів.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов`язками (включно) становить 5100 грн. за 1000 куб.м природного газу, крім того, податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків та збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того, ПДВ-20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. газу 5568,70 грн., крім того ПДВ 20% - 1113,74 грн., всього з ПДВ 6682,44 грн.

Згідно із п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, на ступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3 Договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього Договору.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу (пункт 6.4 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із п. 11.1 Договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У період з січня 2015 року по грудень 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало відповідачу природний газ обсягом 732,726 тис.куб.м. на загальну суму 3924263,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі природного газу.

У свою чергу КП "Тепло-Сервіс" свої зобов`язання за договором щодо оплати за одержаний газ виконало у повному обсязі та оплатило ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість поставленого в січні-грудні 2015 року природного газу за актами приймання-передачі в сумі 3924263,13грн., проте з порушенням строку оплати згідно із п.6.1 Договору.

Звертаючись до суду з позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що у зв`язку із несвоєчасним розрахунком відповідачем за отриманий природний газ позивачем останньому за період з 17.02.2015 по 31.12.2017 були нараховані пеня, 3% річних та за період з 01.03.2015 по 31.12.2017 - інфляційні втрати у зазначених у позовній заяві сумах, які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пунктів 1,6 Статуту відповідача (http://voz.gov.ua/kp-teplo-servs.html) КП "Тепло-Сервіс" Вознесенської міської ради засноване на комунальній власності м.Вознесенська. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, надання послуг централізованого опалення населенню та суб`єктам всіх форм власності.

Відповідач не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, придбаний за Договором від 24.11.2014 газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п.1.2 Договору).

На підтвердження свого скрутного становища Підприємством надано копію фінансового звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 року, та звіт про фінансові результати КП "Тепло-Сервіс" за жовтень 2018 року, з якого вбачається, що збиток підприємства складає 180,50тис.грн.

Як встановили суди, позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором від 24.11.2014.

Досліджуючи питання можливості зменшення пені, суди правильно прийняли до уваги обставини, що вплинули на виконання зобов`язання, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов`язання та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження завдання позивачу збитків та те, що відповідач у повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем газ.

Таким чином, судами застосовано власні повноваження щодо зменшення заявленої пені при повному дослідженні усі необхідних на те умов, а тому і підстав для зміни чи скасування судових рішень у цій частині Верховний Суд не вбачає.

Правова позиція у вирішенні цього питання викладена Верховним Судом у постановах від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

Подання позивачем касаційної скарги зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями і по суті є видозміненою копією апеляційної скарги.

Однак, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційних скаргах, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

8. Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного суду від 02.04.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019 у справі №915/985/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Банасько О. О.

Ткаченко Н. Г.