Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №910/17852/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/17852/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Київхліб",

представник позивача - Симбірцев Є.В. - адвокат (посвідчення від 30.08.2017 №6171/10; довіреність від 08.01.2018 №П-05/8),

відповідач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик",

представник відповідача - Шульженко Д.Ю. - адвокат (посвідчення від 30.08.2017 №4875; довіреність від 22.02.2018 №202),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П.

на рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2017 (головуючий суддя - Спичак О.М.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю. і Руденко М.А.)

у справі №910/17852/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Київхліб" (далі - Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - Банк)

про визнання зобов'язань припиненими.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання припиненими зобов'язань за генеральним кредитним договором від 24.12.2009 № 23-47/2-09 (Генеральний договір), кредитним договором від 14.06.2013 №23-47/1-10/4 (далі - Кредитний договір), визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором від 24.12.2009 №23-47/1-09/04 (далі - Договір іпотеки №1), іпотечним договором від 24.12.2009 №23-47/1-09/03 (далі - Договір іпотеки №2), скасування записів про іпотеку, обтяження нежилих будівель та записів про державну реєстрацію обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі виконано зобов'язання за Генеральним договором та Кредитним договором, повернуто кредитні кошти та сплачено проценти за їх користування.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017, позов Товариства задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017: згадані судові акти скасовано; справу №910/17852/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017: позов задоволено повністю; визнано припиненими зобов'язання за Генеральним договором та Кредитним договором; визнано іпотеку за Договором іпотеки №1 та Договором іпотеки №2 припиненою; скасовано записи про іпотеку та обтяження нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 83596980000, а саме: запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1312521), внесений 24.12.2009 до державного реєстру іпотек за номером 9383245, на підставі Договору іпотеки №1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1833; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1312553), внесений 24.12.2009 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9383095, на підставі Договору іпотеки №1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1833; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 30.11.2007 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6140707, на підставі іпотечного договору від 30.11.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі з номером 4734; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 11.12.2007 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6204809, на підставі іпотечного договору від 11.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4876; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 20.12.2007 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6275294, на підставі іпотечного договору від 20.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 5049; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 26.03.2008 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6874923, на підставі іпотечного договору від 26.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 891; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 26.05.2004 у державному реєстрі іпотек за номером 17618, на підставі договору застави та додаткової угоди до нього від 27.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчук Ф.І. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером 13095; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 30.11.2007 у державному реєстрі іпотек за номером 6141889, на підставі іпотечного договору від 30.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4734; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 11.12.2007 у державному реєстрі іпотек за номером 6205689, на підставі іпотечного договору від 11.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4876; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 20.12.2007 у державному реєстрі іпотек за номером 6275972, на підставі іпотечного договору від 20.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 5049; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 26.03.2008 у державному реєстрі іпотек за номером 6875575, на підставі іпотечного договору від 26.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 891; скасовано записи про іпотеку та обтяження нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 16 170,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88070780000, а саме: запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1382834), внесений 24.12.2009р. до державного реєстру іпотек за номером 9383156, на підставі Договору іпотеки №2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1830; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383550), внесений 24.12.2009 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9382825, на підставі договору іпотеки від 24.12.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ласкаржевською І.З. та зареєстрованого в реєстрі за номером 1830; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383186), внесений 26.03.2008 до державного реєстру іпотек за номером 6876224, на підставі іпотечного договору від 26.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 889; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383464), внесений 26.03.2008 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 6876032, на підставі іпотечного договору від 26.03.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 889; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383098), внесений 22.08.2007 до державного реєстру іпотек за номером 5533088, на підставі додаткового договору № 1 до договору іпотеки від 22.08.2007 № 86-10-07/03, виданого 05.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 4798; запис про державну реєстрацію обтяжень (номер запису про обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383516), внесений 22.08.2007 до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 5532693, на підставі договору іпотеки від 22.08.2007 № 86-10-07/03, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. та зареєстрованого в реєстрі за номером 3229; запис про державну реєстрацію обтяжень, зареєстрований 29.05.2004 у державному реєстрі іпотек за номером 17647, на підставі заяви від 29.05.2004 № б/н, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бичковою Т.Д.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем повністю виконано зобов'язання за Генеральним договором та Кредитним договором. Так, станом на 17.02.2016 заборгованість Товариства за кредитом складала 4 000 000 грн., що підтверджується довідкою Банку від 17.02.2016 №43-65/ІІІ. З поданих до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що Товариством за період з 29.02.2016 по 04.04.2016 на виконання умов Генерального договору та Кредитного договору перераховано на користь Банку грошові кошти як погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000 000 грн. та за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 182 459,01 грн. Врахувавши повне виконання Товариством зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання припиненою іпотеки за Договором іпотеки №1 та Договором іпотеки №2, які були укладені на забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором, та про скасування записів про іпотеку, обтяження нежилих будівель та записів про державну реєстрацію обтяжень.

У касаційній скарзі Банк в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. не погоджується з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не було всебічно і повно встановлені всі обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, не з'ясовано дійсні права та обов'язки сторін, а також правовідносини, що виникли між сторонами, не враховано норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та просить скасувати рішення місцевого господарського суду і постанову суду апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, зокрема, вказано:

- Банк, здійснивши операцію з погашення боргу за кредитними договорами за рахунок коштів вкладників, надав кредиторам переваги на отримання своїх вкладів поза черговістю, встановленою статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які (переваги) прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, що у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 названого Закону свідчить про нікчемність правочину;

- нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції.

У даному разі ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.04.2018. Проте Товариством відзив на касаційну скаргу подано лише 20.04.2018, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, встановлено, що:

- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев'ята статті 165).

Оскільки Товариством не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.

24.12.2009 відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", (яке змінило свою організаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик"; кредитор) та дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 11" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київхліб; позичальник) укладено Генеральний договір, за умовами якого (з урахуванням змін, внесених договорами про внесення змін від 24.06.2015 №11 та від 30.11.2015 № 12) кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитування у розмірі 4 000 000 грн., у межах якого кредитор надає кредитні кошти позичальнику шляхом відкриття кредитних ліній за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в порядку і на умовах, передбачених цією угодою. При цьому договори є невід'ємною частиною даної угоди.

У подальшому в межах Генерального договору між тими ж сторонами укладено Кредитний договір №23/47/1-09/4, за умовами якого (в редакції додаткових договорів від 31.08.2015 №4 та від 25.01.2016 №6) кредитор відкриває позичальнику на умовах Генерального договору відкличну відновлювальну кредитну лінію (кредит) з лімітом в сумі 4 000 000 грн. строком 899 днів, терміном повернення кредитних коштів 30.11.2015 зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 26 % річних. Позичальник зобов'язується сплатити кредитору проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції (неустойку) та інші видатки у розмірі та порядку, передбаченими Генеральним договором та Кредитним договором, та повернути кредитору суму кредиту в порядку і строки, передбачені Генеральним договором та Кредитним договором.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором сторонами були укладені Договір іпотеки №1 та Договір іпотеки №2.

Предметом іпотеки за Договором іпотеки №1 є майновий комплекс - хлібокомбінат № 12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21 446,6 кв.м (Предмет іпотеки 1).

29.12.2015 сторонами укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки №1, посвідчений нотаріально за реєстровим номером 645, відповідно до умов якого внесено зміни до пункту 1.1 Договору іпотеки №2 та викладено його в редакції, за якою іпотекодавець з метою забезпечення виконання у повному обсязі власних зобов'язань, що випливають з Генерального договору та Кредитного договору, згідно з якими іпотекодавець (боржник) зобов'язаний повернути іпотекодержателю в строк до 31.03.2017 кредит у сумі 4000000 грн., сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 26,5% річних, а у разі несвоєчасного повернення кредиту повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, сплатити 3% річних від простроченої суми кредиту відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, крім того, сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 26,5% річних, а також сплатити комісії, можливу неустойку і відшкодувати завдані збитки, що можуть наступити згідно з Кредитним договором, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку іпотекодержателю Предмет іпотеки 1.

Предметом іпотеки за Іпотечним договором №2 є майновий комплекс - хлібокомбінат № 11, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 16170,6 кв.м (далі - Предмет іпотеки 2).

29.12.2015 Банком і Товариством укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки №2, посвідчений нотаріально за реєстровим номером 644, яким було внесено зміни до пункту 1.1 та викладено його у редакції, за якою іпотекодавець з метою забезпечення виконання у повному обсязі власних зобов'язань, що випливають з Генерального договору та Кредитного договору, згідно з якими іпотекодавець (Боржник) зобов'язаний повернути іпотекодержателю в строк до 31.03.2017 кредит у сумі 4 000 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 26,5% річних, а у разі несвоєчасного повернення кредиту повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, сплатити 3% річних від простроченої суми кредиту відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, крім того, сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 26,5% річних, а також сплатити комісії, можливу неустойку і відшкодувати завдані збитки, що можуть наступити згідно з Кредитним договором, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку Предмет іпотеки 2.

З інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі вказаних іпотечних договорів були зареєстровані обтяження предметів іпотеки, про що внесено відповідні записи.

Станом на 17.02.2016 заборгованість Товариства перед Банком за кредитом складала 4 000 000 грн., що підтверджується довідкою Банку від 17.02.2016 №43-65/ІІІ.

З наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 29.02.2016 № 1338 на суму 83 989,07 грн., від 31.03.2016 №1928 на суму 89 781,42 грн., від 04.04.2016 №1961 на суму 8 688,52 грн., від 04.04.2016 №1559 на суму 4 000 000 грн. вбачається, що Товариством на виконання умов Генерального договору та Кредитного договору перераховано на користь Банку грошові кошти як погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000 000 грн. та за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 182 459,01 грн.

23.08.2016 позивач звертався до відповідача з листом від 18.08.2016 №П-05/702, в якому просив у зв'язку з повним поверненням кредиту вчинити дії, передбачені чинним законодавством України, щодо зняття заборони відчуження та здійснення державної реєстрації припинення іпотеки.

Проте Банком вимоги Товариства виконано не було, що й стало підставою для звернення останнього до суду з позовом у даній справі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Банк наголошував на тому, що правочини щодо перерахування Товариством грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором та Кредитним договором є нікчемними у відповідності до приписів статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а, отже, ніяким чином не свідчать про виконання позичальником своїх грошових зобов'язань за вказаними правочинами та не можуть бути підставою для припинення іпотеки за Договорами іпотеки №1 та №2.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 №463 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенка І.І. строком на 1 місяць з 05.04.2016 по 04.05.2016 (включно).

Рішенням виконавчої дирекцієї Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 №560 здійснення тимчасової адміністрації у Банку продовжено з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення від 02.06.2016 №46-рш Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 про початок процедури ліквідації Банку з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно та делеговано повноваження ліквідатора уповноваженій особі Фонду Костенко І.І. строком на 2 роки з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно.

На підставі наказу від 11.04.2016 №42 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку проведено перевірку правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, за наслідками проведення якої комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 20.05.2016 №12, виявлено, що, зокрема, правочини з перерахування грошових коштів як позик, здійснені банком 04.04.2016 за договорами позики, укладеними 04.04.2016 Товариством та ОСОБА_13 (договір від 04.04.2016 №040416-1), з ОСОБА_14 (договір від 04.04.2016 №040416-2), з товариством з обмеженою відповідальністю "БАСКО 94" (договір позики від 04.04.2016 №04/04/16) з рахунків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та товариства з обмеженою відповідальністю "БАСКО 94" на рахунок Товариства; правочини щодо переказів Товариством, які здійснені Банком 04.04.2016 на погашення кредиту згідно з кредитним договором від 24.11.2010 №7-47/1-10/3, згідно з Кредитним договором, на погашення відсотків за користування кредитом за квітень 2016 згідно з договором від 24.11.2010 №7-47/1-10/3 мають ознаки нікчемності відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі вказаного рішення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було направлено Товариству повідомлення від 23.05.2016 №20/2570 про нікчемність вказаних правочинів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 826/8710/16, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017: адміністративний позов Товариства задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку Костенка Ігоря Івановича, оформлене у вигляді протоколу від 20.05.2016 №12 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом від 11.04.2016 №42 в окремих його частинах, а саме: "52) Правочини щодо переказів коштів в якості позик, здійснених банком 04.04.2016р. за договорами позики укладеними 04.04.2016р. Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ" з ОСОБА_13 (договір позики №040416-1) та з ОСОБА_15 (договір №040416-2) з рахунків НОМЕР_1 (ОСОБА_14.), НОМЕР_2 (ОСОБА_13.) на рахунок № 2600700991395 (Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ"), правочини щодо переказу банком коштів в якості позики, здійсненої банком 04.04.2016р. за договором позики укладеним 04.04.2016 Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАСКО-94" (договір позики № 04/04/2015); правочини щодо переказів Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ" (з рахунку №2600700991395), які здійснені банком 04.04.2016 на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 747/1-10/3 від 24.11.2010р. (рахунок № 2062400031395), на погашення кредиту згідно з кредитним договором №23-47/1-09/4 від 14.06.2013р. (рахунок № 2063800021395), на погашення відсотків за користування кредитом за 04.2016р. (рахунок № 2068400051395), на погашення кредиту згідно з кредитним договором №7-47/1-10/1 від 25.03.2010р. (рахунок № 2063100011395), на сплату відсотків за кредитним договором №7-47/1-10/3 від 24.11.2010р. (рахунок № 2068000031395) в частині перерахування на суму 11 303 348 грн. містять передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів"; доручено Комерційному центру та операційному департаменту здійснити дії щодо: "поновлення у бухгалтерському обліку банку за рахунками для обліку кредитів, (кредитної заборгованості Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" за кредитними договорами №23-47/1-09/4 від 14.06.2013р., № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010р., №7-47/1-10/3 від 24.11.2010р.; відновлення нарахування (процентів за користування кредитом за договорами (на суму основної заборгованості за кредитом, погашеної поручителем та поновленої у обліку згідно п.4.1 цього протоколу) у розмірах та спосіб, передбаченими кредитними договорами №23-47/1-09/4 від 14.06.2013р. та №7-47/1-10/1 від 25.03.2010р., №7-47/1-10/3 від 24.11.2010р., укладеними з Публічним акціонерним товариством "КИЇВХЛІБ"; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Костенка Ігоря Івановича відновити становище, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно з повідомленням про нікчемність правочинів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку Костенка Ігоря Івановича від 23.05.2016 №20/2570; в задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства "КИЇВХЛІБ" відмовлено.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позивачем погашення заборгованості за Генеральним договором та Кредитним договором не суперечить приписам та порядку задоволення кредиторських вимог та вимог банку, що передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки фактично грошові перекази на погашення заборгованості було здійснено 04.04.2016, тоді як рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "КБ "Хрещатик" було прийнято виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.04.2016р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

Жодних обмежень щодо розрахунково-касового обслуговування клієнтів станом на 4 квітня 2016 року в Банку не було.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що заперечення відповідача стосовно нікчемності банківських операцій з перерахування позивачем грошових коштів згідно з платіжними дорученнями від 29.02.2016 № 1338 на суму 83 989,07 грн., від 31.03.2016 №1928 на суму 89 781,42 грн.; від 04.04.2016 № 1961 на суму 8688,52 грн.; від 04.04.2016 № 1559 на суму 4 000 000 грн. у рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором та Кредитним договором від 14.06.2013 №23-47/1-09/4 є юридично неспроможними та не спростовують доказової сили представлених суду розрахункових документів та банківських виписок як належних та допустимих доказів погашення заявником заборгованості за вказаними кредитними правочинами, а, отже, і припинення зобов'язань за останніми.

Встановивши повне виконання позивачем своїх обов'язків за Генеральним договором та Кредитним договором та їх припинення, керуючись статтями 525, 526, 598, 599, 575 Цивільного кодексу України, статтями 1, 11, 3, 17 Закону України "Про іпотеку" суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог Товариства до Банка про визнання припиненими зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором та визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором №1 та Іпотечним договором №2.

Касаційним господарським судом не приймаються доводи відповідача стосовно того, що зобов'язання позивачем виконані за рахунок коштів, які надійшли на підставі нікчемних правочинів, оскільки такі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про повне виконання грошових зобов'язань позичальника перед Банком, а правомірність набуття права власності на такі кошти не входить до предмета доказування в даній справі.

При цьому, як було встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені докази, які підтверджують факт повного перерахування позивачем коштів на виконання умов Генерального та Кредитного договорів.

Аргументи касаційної скарги належним чином спростовано висновками судів попередніх інстанцій з посиланням на відповідні обставини справи, а ті з аргументів, що стосуються з'ясування фактичних обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, не можуть бути прийняті, оскільки суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Проте Касаційний господарський суд вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Товариства до Банку про скасування записів про іпотеку, обтяження нежилих будівель та записів про державну реєстрацію обтяжень.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною п'ятою статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 6 названого Закону визначено систему органів та суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до частини третьої статті 21 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення Товариства з позовом у даній справі до суду) відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано належну особу, до якої мали б бути пред'явлені зазначені вище вимоги, тоді як Банк не є державним реєстратором у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та держателем або реєстратором Державного реєстру в розумінні Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Крім того, Товариством були пред'явлені позовні вимоги про скасування записів про іпотеку та обтяження Предмета іпотеки 1 та Предмета іпотеки 2 з підстав виконанням Товариством зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором, на забезпечення виконання яких були укладені Іпотечний договір №1 та Іпотечний договір №2.

Проте з позову, який в повному обсязі задоволений судами попередніх інстанцій, вбачається, що позивач просить скасувати записи про державну реєстрацію обтяжень у: Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек внесених у відповідні реєстрі не лише на підставі Договорів іпотеки №1 та №2, а й на підставі низки інших правочинів (перелічених у позовній заяві та в резолютивній частині рішення місцевого господарського суду).

Тобто суди попередніх інстанцій не дослідили даних обставин справи та наявність чи відсутність доказів на їх підтвердження, не звернули уваги на те, що позивач просить припинити іпотеку за Договорами іпотеки №1 та №2, а скасувати записи просить в тому числі й за іншими правочинами, та не перевірили, як пов'язані ці вимоги позивача з припиненням правовідносин за Генеральним договором, Кредитним договором, Договорами іпотеки №1 та №2 і чи не порушує вилучення цих записів з відповідних реєстрів права третіх осіб.

Не з'ясувавши відповідних обставин і доказів та не здійснивши їх правової оцінки, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), а саме частини першої статті 47 щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з частинами першою та другою статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Недослідження судом відповідних доказів у справі згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в частині скасування відповідних записів про іпотеку та обтяжень нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 83596980000, та нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 16 170, 6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88070780000 і передачі їх в цій же частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, дати їм та відповідним доводам сторін належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

У частині задоволення позовних вимог Товариства до Банку про визнання припиненими зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором та визнання припиненою іпотеки за Іпотечним договором №1 та Іпотечним договором №2 рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №910/17852/16 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 зі справи № 910/17852/16 скасувати в частині, що стосується скасування відповідних записів про іпотеку та обтяжень нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 83596980000, та нежилих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 16 170, 6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88070780000. Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 зі справи №910/17852/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К.Пільков