Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.04.2019 року у справі №910/8937/18
Ухвала КГС ВП від 27.03.2019 року у справі №910/8937/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8937/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - фізична особа - підприємець Сердюков Юрій Олександрович,

представник позивача - Лиска П.О., адвокат (ордер від 31.10.2016),

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" та товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Сістем",

представники відповідачів - 1. не з'явився,

2. не з'явився,

особа, яка оскаржувала рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку та звернулася з касаційною скаргою у справі - фізична особа - підприємець Юр'єва Ірина Вікторівна,

представник особи, яка звернулася з касаційною скаргою - Барбашин С.Д., адвокат (дов. від 01.10.2018),

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Юр'євої Ірини Вікторівни (далі - ФОП Юр'єва І.В.)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.)

у справі № 910/8937/18

за позовом фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича (далі - ФОП Сердюков Ю.О.)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (далі - ТОВ "Малі Будівельні Технології") та товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Сістем" (далі - ТОВ "Маркет Сістем")

про визнання договору поставки недійсним.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ФОП Сердюков Ю.О. звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем" про визнання недійсним договору поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП, який укладений ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем", посилаючись на його фіктивність.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18: позов задоволено; визнано недійсним договір поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП, який укладений ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем", з підстав його фіктивності. Стягнуто з ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем" на користь ФОП Сердюкова Ю.О. 1762,00 грн. судового збору.

Особа, яка не брала участі у справі - ФОП Юр'єва І.В. оскаржила рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8937/18 за апеляційною скаргою ФОП Юр'євої І.В., справу призначено до розгляду на 13.02.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Юр'євої І.В. на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); поновлено дію рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18.

ФОП Юр'єва І.В., посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного господарського суду зі справи скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Так, згідно з доводами ФОП Юр'євої І.В., викладеними у касаційній скарзі:

- оскаржувана ухвала постановлена з неповним та неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено те, що в рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 вирішувалося питання про права та інтереси ФОП Юр'євої І.В. як сторони договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, оскільки суд першої інстанції визнав вказаний договір нікчемним;

- судом першої інстанції порушено питання права власності на майно, яке є предметом договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, укладеного ФОП Юр'євою І.В. та ТОВ "Малі Будівельні Технології"; як наслідок для ФОП Юр'євої І.В. порушується питання про право користування та право розпорядження (реалізації) майном;

- судом апеляційної інстанції неправильно встановлено та доведено приналежність майна, що є предметом договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, саме ФОП Сердюкову Ю.О.;

- ФОП Сердюков Ю.О. неодноразово звертався з позовом про визнання недійсним договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, при цьому не будучи стороною договору. Отже, обставини, встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 щодо нікчемності договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, є підставою для звільнення від доказування у судових справах за участю ФОП Юр'євої І.В. та ФОП Сердюкова Ю.О.;

- суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу порушив загальні принципи господарського судочинства, зокрема, верховенства права, права на звернення до господарського суду, права на перегляд справи та оскарження судового рішення. Незважаючи на розгляд у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 питання про права, інтереси та (або) обов'язки ФОП Юр'євої І.В., апеляційний господарський суд безпідставно закрив апеляційне провадження у справі;

- суд залишив поза увагою те, що ФОП Сердюков Ю.О. не довів, що є власником майна, яке є предметом договору поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП та договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації. Дії ФОП Сердюкова Ю.О. спрямовані виключно на заволодіння чужим майном.

23.04.2019 від представника ФОП Сердюкова Ю.О. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість судового акта попередньої судової інстанції. При цьому у відзиві викладене клопотання про поновлення ФОП Сердюкову Ю.О. строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 25.03.2019 у справі строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу встановлений до 12.04.2019.

Водночас згідно з інформацією, одержаною судом через сайт "УКРПОШТА", рекомендоване відправлення з копією ухвали суду від 25.03.2019 зі справи № 910/8937/18, направлене судом ФОП Сердюкову Ю.О., вручене уповноваженій особі 22.04.2019. Отже, станом на 23.04.2019 строк для подання ФОП Сердюковим Ю.О. відзиву на касаційну скаргу ФОП Юр'євої І.В. у справі, з урахуванням приписів частини восьмої статті 165 ГПК України, не сплинув.

23.04.2019 від представника ФОП Юр'євої І.В. надійшла заява про визначення розміру судових витрат, а саме скаржник зазначив про подання ним протягом п'яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі № 910/8937/18 доказів на підтвердження розміру судових витрат, які ФОП Юр'єва І.В. сплатила або має намір сплатити у зв'язку з розглядом справи.

У судовому засіданні 23.04.2019 представник ФОП Сердюкова Ю.О. також зробив усну заяву про визначення (встановлення) судом розміру судових витрат на підставі доказів, які будуть подані ФОП Сердюковим Ю.О. протягом п'яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі № 910/8937/18.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників ФОП Юр'євої І.В. і ФОП Сердюкова Ю.О., Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 5024/1463/2012, стосовно того, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Водночас відповідно до приписів статті 75 ГПК України:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта);.

- обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п'ята);

- правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду (частина сьома).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у справі № 910/8937/18 місцевий господарський суд надав оцінку договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування як одному з доказів у справі, зазначивши, зокрема, про те, що вказаний договір суд вважає нікчемним, останній не може бути належним доказом виконання сторонами договору поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП. Як правильно зазначив апеляційний господарський суд, така оцінка не є обов'язковою для господарського суду під час розгляду іншої справи.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що дослідження обставин щодо дійсності договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації вже було предметом розгляду у справі № 916/2719/16 за позовом ФОП Сердюкова Ю.О. до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ФОП Юр'євої І.В. про визнання недійсним договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, а також було предметом спору у справі № 910/1071/18 за позовом ФОП Сердюкова Ю.О. до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ФОП Юр'євої І.В. про визнання недійсним договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації. Оскільки ФОП Юр'єва І.В. не є учасником справи № 910/8937/18, вона, з огляду на приписи частини п'ятої статті 75 ГПК України, може (мала можливість) спростувати висновок щодо відсутності доказів фактичного виконання договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації у загальному порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 264 ГПК України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд встановивши, що судовим рішенням у справі № 910/8937/18 не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов'язки ФОП Юр'євої І.В., правомірно закрив апеляційне провадження у справі.

Посилання ФОП Юр'євої І.В. на неврахування апеляційним господарським судом того, що у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 вирішувалося питання про права та інтереси ФОП Юр'євої І.В. як сторони договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, спростовується змістом оскаржуваного судового акта.

Твердження ФОП Юр'євої І.В. про те, що судом першої інстанції порушено питання права власності на майно, яке є предметом договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації, укладеного ФОП Юр'євою І.В. та ТОВ "Малі Будівельні Технології", як наслідок для ФОП Юр'євої І.В., порушується питання про право користування та право розпорядження (реалізації) майном, спростовується тим, що місцевий господарський суд, вирішуючи питання щодо дійсності договору поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП, надав правову оцінку договору від 03.03.2016 № 03-03-16 відповідального зберігання з правом користування та реалізації (як одному з доказів у справі), яка не є обов'язковою для господарського суду в іншій справі.

За змістом частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ФОП Юр'євої І.В. без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судовий акт попередньої інстанції, суд покладає на скаржника судові витрати останнього, пов'язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Заява представника ФОП Сердюкова Ю.О. про визначення (встановлення) судом розміру судових витрат на підставі доказів, які будуть подані ФОП Сердюковим Ю.О. буде розглянута у відповідності до приписів статті 129 ГПК України (за умови подання суду відповідних доказів).

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Юр'євої Ірини Вікторівни залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 910/8937/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко