ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21939/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп",

представник ініціюючого кредитора в судове засідання не з'явився,

боржник - Публічне акціонерне товариство "Феодосійський механічний завод",

представник боржника - уповноважена особа акціонерів ПАТ "Феодосійський механічний завод"Радченкова А.В.,

ліквідатор - арбітражний керуючий Рамазанов Сіражутін Гаджимагомедович,

представник ліквідатора в судове засідання не з'явився,

представник кредитора ТОВ "Галактик Інвест Груп" - Негода Є.В.,

представник скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Остапенка О.М., Доманської М.Л.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2018

у складі судді Пасько М.В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп"

до Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 02.09.2015 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп" порушено провадження у справі № 910/21939/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" (далі - ПАТ "Феодосійський механічний завод"), оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рамазанова С.Г.

2. 11.08.2016 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 2 723 673, 61 грн.

3. 31.05.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 в частині визнання кредитором ПАТ "Феодосійський механічний завод" ОСОБА_1 на суму 72 436 грн та затвердження реєстру вимог кредиторів на загальну суму 2 723 673, 61 грн, прийнято нове рішення - кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Феодосійський механічний завод" відхилено повністю та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2 651 237, 61 грн.

4. 01.08.2017 постановою Вищого господарського суду України залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017.

5. 07.09.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва відхилено клопотання представника боржника про передачу справи за підсудністю, замінено боржника у справі № 910/21939/15 Публічне акціонерне товариство "Феодосійський механічний завод" (ідентифікаційний код 01423062) його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Феодосійський механічний завод" (ідентифікаційний код 01423062).

6. 07.09.2017 постановою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та постановою Верховного Суду від 27.02.2018, припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Феодосійський механічний завод". Визнано боржника банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рамазанова С.Г.

Обґрунтування заяви ОСОБА_2 із кредиторськими вимогами

7. 08.11.2017 до суду першої інстанції від ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 7 140 000 грн.

8. Вимоги заявника обґрунтовані контрактом з директором ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 02.09.2016, наказом № 6 по ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 17.08.2017; договором № 09/13-98 оренди нежитлових приміщень від 01.10.2012, укладеним між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3, додатковою угодою від 27.09.2013 до договору оренди нежитлових приміщень № 09/13-98, договором про відшкодування невід'ємних поліпшень від 10.08.2014, укладеним між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3., договору про відступлення права вимоги від 06.09.2017, укладеним між ОСОБА_3. та ОСОБА_2.

9. 03.07.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва, зокрема, витребувано у ОСОБА_2 оригінали письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів справи для огляду в судовому засіданні, а саме:

- Контракту з директором ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 02.09.2016;

- Наказу № 6 по ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 17.08.2017;

- Договору № 09/13-98 оренди нежитлових приміщень від 01.10.2012 укладеного між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3.;

- Додаткової угоди від 27.09.2013 до договору оренди нежитлових приміщень №09/13-98;

- Договору про відшкодування невід'ємних поліпшень від 10.08.2014, укладеного між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3.;

- Договору про відступлення права вимоги від 06.09.2017, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.. Відкладено розгляд справи на 17.07.2018.

10. 17.07.2018 у судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_2, заявив клопотання про відкладення розгляду справи та продовження йому строку для надання витребуваних документів до 06.08.2018, яке мотивоване тим, що у зв'язку з проведенням податкової перевірки у ОСОБА_2 тимчасово відсутній доступ до витребуваних оригіналів документів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11. 17.07.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва клопотання представників ОСОБА_2, ОСОБА_4. та ТОВ "Креатив-Агромаш" про відкладення розгляду справи для надання оригіналів документів залишено без задоволення. Клопотання ОСОБА_2 залишено без задоволення, оскільки представником не надано суду жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

12. Клопотання уповноваженої особи акціонерів боржника про виправлення описки в ухвалі суду від 03.07.2018 залишено без задоволення.

13. Відмовлено у визнанні кредиторами ПАТ "Феодосійський механічний завод":

- ОСОБА_2. на суму 7 140 000 грн;

- ОСОБА_4. на суму 8 523 781,60 грн;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Креатив-Агромаш" на суму 1 523 536,06 грн.

14. 24.01.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Креатив-Агромаш" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/21939/15 - без змін. Матеріали справи № 910/21939/15 направлено до Господарського суду міста Києва.

15. Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2. в задоволенні заяви про визнання кредитором боржника виходив з того, що заявником не надано суду витребуваних ухвалою суду від 03.07.2018 оригіналів документів для дослідження у судовому засіданні, що позбавляє суд можливості визначити достовірність відомостей викладених заявником та прийшов до висновку, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги до боржника, у зв'язку з чим вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

16. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 23.02.2019 ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі в частині, що стосується ОСОБА_2 та передати справу у відповідній частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

18. Скаржник стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанції положень статті 2, частини першої статті 42 та статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що судами безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для надання оригіналів документів, оскільки заявником були повідомлені суду поважні причини.

19. Скаржник вважає, що судами було порушено такі принципи господарського судочинства, як справедливе та неупереджене вирішення судом спорів, а також рівність учасників справи перед законом та судом, оскільки судом першої інстанції не ставилось на обговорення питання щодо розгляду заяв кредиторів, суд не надав можливості сторонам навести свої доводи та міркування, задавати питання іншим учасникам справи.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

20. 22.04.2019 до Верховного Суду від ТОВ "Укркомерцгруп" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.

21. Кредитор вважає, що судами попередніх інстанцій, з урахуванням вимог статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України та закріпленого у частині третій статті 13 зазначеного Кодексу принципу змагальності сторін, дійшли вірного висновку, що заявником не доведено належними, допустимими та документальними доказами заявлені грошові вимоги до боржника, у зв'язку з чим вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру кредиторів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Оцінивши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

24. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника у справі про банкрутство ПАТ "Феодосійський механічний завод".

25. Статтею першою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

26. Частиною першою статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги ОСОБА_2 до боржника ґрунтуються на контракті з директором ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 02.09.2016, наказі № 6 по ПАТ "Феодосійський механічний завод" від 17.08. 2017; договорі № 09/13-98 оренди нежитлових приміщень від 01.10.2012, укладеного між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3., додатковій угоді від 27.09.2013 до договору оренди нежитлових приміщень № 09/13-98, договорі про відшкодування невід'ємних поліпшень від 10.08.2014, укладеного між ПАТ "Феодосійський механічний завод" та ОСОБА_3., договору про відступлення права вимоги від 06.09.2017, укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 На підтвердження своїх вимог заявником було долучено до заяви копії зазначених документів.

28. Суд звертає увагу, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора.

29. Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 814/803/17 вказала, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

30. Відповідно до частини першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

31. Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

32. Положеннями статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

33. Суд зауважує, що на цій стадії провадження у справі про банкрутство принципи змагальності та диспозитивності проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

34. Також, слід зазначити, що у справах про банкрутство вирішення спору стосується, крім самого боржника, великого кола осіб - кредиторів боржника, то, на переконання судової колегії, крім принципу змагальності сторін та диспозитивності, суди повинні керуватися і принципом об'єктивної істини, який полягає в обов'язку суду з'ясувати усі дійсні обставини, пов'язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про обсяг вимог кредитора до боржника.

35. Судом першої інстанції ухвалою від 03.07.2018 витребовувалися у заявника - ОСОБА_2 оригінали письмових доказів, копії яких долучені до матеріалів справи та якими заявник обґрунтовує свої вимоги до ПАТ "Феодосійський механічний завод".

36. Однак, заявником не було надано суду для огляду в судовому засіданні оригінали зазначених документів. Натомість ОСОБА_2 заявлено клопотання про продовження строку для надання витребуваних судом документів із посиланням на тимчасову відсутність доступу до документів, у зв'язку із проведенням податкової перевірки, яке залишено судом першої інстанції без задоволення, оскільки заявником не надано суду жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

37. Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. В ухвалі щодо прийнятності у справі "Жердін проти України" (Заява №53500/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник цивільного процесу є відповідальним за використання наявних у його розпорядженні правових засобів захисту своїх інтересів згідно з державними законами, він повинен усвідомлювати, що такі дії неминуче затягують провадження справи.

38. Колегія суддів зазначає, що неподання на вимогу суду оригіналів документів, якими заявник обґрунтовує свою заяву про визнання кредиторських вимог, є такими діями заявника, які затягують провадження та перешкоджають встановленню об'єктивної істини у даній справі про банкрутство.

39. Таким чином, Суд вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ПАТ "Феодосійський механічний завод" з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги.

40. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої інстанції та апеляційної інстанції, дотрималися принципу рівності і змагальності сторін та ухвалили оскаржувані ОСОБА_2 ухвалу та постанову у відповідності до вимог процесуального права.

41. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

42. Тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

44. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/21939/15 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк