Історія справи
Постанова КГС ВП від 23.02.2023 року у справі №873/88/22Постанова КГС ВП від 23.02.2023 року у справі №873/88/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
Cправа № 873/88/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О.О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ": Кузьміна Д. Л.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро": Бонтлаба В. В. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022
у складі судді Кравчука Г. А.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022
у третейській справі № 14/22 (третейський суддя - Мамченко Ю. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ"
2. ОСОБА_1
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог
1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" (далі - ТзОВ "СК СВІТОЧ", скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22.
2. Заява ТзОВ "СК СВІТОЧ" мотивована невідповідністю складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 14/22, вимогам закону, оскільки формування складу суду для розгляду справи здійснено з недотриманням передбаченої Законом України "Про третейські суди" та Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків процедури визначення суді для розгляду справи в третейському суді на підставі розпорядження голови третейського суду, яке за відсутності зазначення в ньому номеру та дати видачі має формальний характер.
3. Окрім того, як зазначає ТзОВ "СК СВІТОЧ", рішення третейського суду прийнято у спорі не передбаченому третейською угодою, оскільки наявне в договорі купівлі-продажу від 07.04.2020 № 2/20/113 третейське застереження не може бути застосовано до заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (далі - ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро") вимог про стягнення донарахованого розміру грошових коштів.
Фактичні обставини справи, установлені судом першої інстанції
4. 07.04.2020 між ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" та ТзОВ "СК СВІТОЧ" укладено договір купівлі-продажу № 2/20/113 (далі - договір купівлі продажу).
5. У пункті 13.2 договору купівлі-продажу сторони погодили, що всі вимоги, які виникають при виконанні цього договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tresud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
6. 04.06.2020 між ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, далі - ОСОБА_1 ) для забезпечення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу укладено договір поруки № П/1 (далі - договір поруки) згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ТзОВ "СК СВІТОЧ" щодо виконання всіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим пунктом 2 цього договору.
7. Згідно із пунктом 2.1 договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють договір купівлі-продажу від 07.04.2020 № 2/20/113.
8. ТзОВ "НОР-ЕСТ АГРО" було подано до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позов до ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1 про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання.
9. Як убачається з матеріалів третейської справи № 14/22, головою Третейського суду при Асоціації українських банків для розгляду позову ТзОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про стягнення заборгованості призначено розпорядженням третейського суддю Мамченко Ю. В.
10. 10.08.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків (третейський суддя Мамченко Ю. В.) ухвалив рішення у справі № 14/22, яким позов ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" до ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1 про стягнення донарахованого розміру грошових коштів задовольнив у повному обсязі. Стягнув солідарно з ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1 на користь ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" згідно договору купівлі-продажу донарахований розмір грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання у загальній сумі 766 665,81 грн. Стягнув солідарно з ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1 на користь ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" третейський збір у сумі 8 067,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
11. Ухвалою від 13.12.2022 у справі № 873/88/22 Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "СК СВІТОЧ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у справі № 14/22. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22 залишив без змін.
12. Ухвала Північного апеляційного господарського суду мотивована відсутністю законодавчо визначених підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки: склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 14/22 відповідав вимогам закону; справа № 14/22 є підвідомчою Постійно діючому Третейського суду при Асоціації українських банків; рішення прийнято третейським судом у спорі, передбаченому третейськими угодами між сторонами, викладеними у пункті 13.2 договору купівлі-продажу та пункті 6.2 договору поруки та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди; третейський суд не вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі; третейські угоди (застереження) не визнані недійсними компетентним судом; під час прийняття оскарженого рішення третейським судом не порушено Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, копія якого міститься у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
13. 12.01.2023 ТзОВ "СК СВІТОЧ" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 873/88/22, в якій просить суд оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог заяви ТзОВ "СК СВІТОЧ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22.
Рух апеляційної скарги
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/88/22 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2023.
15. Ухвалою від 18.01.2023 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження у справі № 873/88/22 за апеляційною скаргою ТзОВ "СК СВІТОЧ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 26.01.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.01.2023.
16. 26.01.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи до 23.02.2023.
17. У зв`язку з перебуванням судді Пєскова В. Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/88/22 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023.
18. Ухвалою від 21.02.2023 Верховний Суд прийняв справу № 873/88/22 за апеляційною скаргою ТзОВ "СК СВІТОЧ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 до провадження та постановив здійснити розгляд скарги ТзОВ "СК СВІТОЧ" у раніше визначені дату та час - 23.02.2023.
19. У судове засідання 23.02.2023 з`явилися представники ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро", які надали усні пояснення у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
(ТзОВ "СК СВІТОЧ")
20. ТзОВ "СК СВІТОЧ" в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неправильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- Північний апеляційний господарський суд не надав належної оцінки наведеним обґрунтуванням та доводам ТзОВ "СК СВІТОЧ" щодо невідповідності складу третейського суду, яким прийнято рішення вимогам закону;
- суд залишив поза увагою аргументи скаржника щодо невідповідності розпорядження голови третейського суду вимогам нормативно-правових актів щодо оформлення офіційних документів;
- суд не надав оцінки доводам скаржника щодо прийняття третейським судом рішення у спорі не передбаченому третейською угодою.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро")
21. ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо доводів апеляційної скарги ТзОВ "СК СВІТОЧ", вважає її необґрунтованою, безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню та просить суд залишити оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду без змін з огляду, зокрема, на таке:
- ухвала суду постановлена з дотриманням норм Закону України "Про третейські суди" та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- рішення третейського суду від 10.08.2022 у справі № 14/22 прийняте у спорі, передбаченому договором купівлі-продажу та договором поруки;
- оскаржене рішення третейського суду в добровільному порядку не виконано ТзОВ "СК СВІТОЧ" та ОСОБА_1
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
22. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТзОВ "СК СВІТОЧ" про скасування рішення третейського суду.
23. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
24. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
25. Відповідно до частин першої, шостої - сьомої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
26. У пункті 13.2 договору купівлі-продажу сторони погодили третейське застереження, відповідно до якого всі вимоги, які виникають при виконанні цього договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.
27. Тотожного змісту третейське застереження також погоджено сторонами у пункті 6.2 договору поруки.
28. Отже умовами пункту 13.2 договору купівлі-продажу та пункту 6.2 договору поруки сторони погодили третейське застереження предметом якого є вирішення будь-якого спору пов`язаного з цими договорами.
29. За частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
30. Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
31. Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
32. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).
33. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 3 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 -19 цього Закону.
34. У заяві про скасування рішення третейського суду ТзОВ "СК СВІТОЧ" в якості підстав його скасування посилається на невідповідність складу третейського суду вимогам закону, оскільки призначення судді для розгляду третейської справи здійснено з недотриманням вимог Закону України "Про третейські суди" та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків щодо формування складу суду для здійснення розгляду третейської справи. Окрім того, ТзОВ "СК СВІТОЧ" зазначає, що рішення третейського суду прийнято у спорі не передбаченому третейською угодою.
35. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.12.2022 відмовив у задоволенні наведеної заяви ТзОВ "СК СВІТОЧ", дійшовши висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування оскарженого рішення третейського суду.
36. Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками Північного апеляційного господарського суду й вважає їх такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства та не відповідають обставинами справи, з огляду на таке.
Щодо складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі
37. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
38. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).
39. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).
40. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.
41. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".
42. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
43. Згідно із частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.
44. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").
45. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
46. Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
47. У пункті пункту 13.2. договору купівлі-продажу, пункту 6.2. договору поруки сторонами погоджено, що третейський розгляд здійснюється третейським судом відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною цієї третейської угоди.
48. Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.
49. Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
50. Статтею 9 Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків визначено, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.
51. Системний аналіз наведених положень Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та Положення свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду або його заступника, який з цього приводу видає розпорядження.
52. Такі положення Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків цілком узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді та відповідають змісту третейського застереження, погодженого сторонами у пункті 13.2. договору купівлі-продажу та пункті 6.2. договору поруки.
53. Таким чином визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
54. За пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків вчинення головою третейського суду або його заступником дій з призначення судді для розгляду третейської справи обмежене часовим проміжком - пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви.
55. Недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.
56. Отже, вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 870/89/20).
57. У справі, яка переглядається, розгляд третейської справи за позовом ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" та оскаржене рішення третейського суду ухвалено третейським суддею Мамченко Ю. В.
58. Підставою здійснення розгляду справи третейським суддею Мамченко Ю. В. визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. у справі № 14/22 (а.с. 90 третейської справи).
59. Проте зі змісту наявного в третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що наявні в ньому у лівому куті рядки не містять заповнених відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі.
60. Тобто, в розпорядженні голови Третейського суду відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження.
61. Водночас суд враховує, що 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила № 1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.
62. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.
63. За пунктом 2 розділу І, пунктом 4 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 організаційно-розпорядча документація - уніфікована підсистема управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління та управлінської праці. Право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності).
64. Відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).
65. Пунктом 1.2. ДСТУ 4163-2020 визначено, що цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.
66. За пунктом 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
67. Дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (пункти 5.10., 5.11. ДСТУ 4163-2020).
68. Пунктами 4.1.4, 4.1.10 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять" ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 (далі - ДСТУ 2732:2004) визначено, що дата (службового) документа це реквізит службового документа, який свідчить про час створення і (або) підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування службового документа; реквізит (службового) документа це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікування, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.
69. Схоже визначення поняття змісту реквізиту службового документа закріплено у пункті 2 розділу І Правил № 1000/5, який визначає реквізит службового документа як обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.
70. Згідно з пунктом 3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.
71. Отже, дата та реєстраційний індекс розпорядження є обов`язковим реквізитами розпорядження як організаційно-розпорядчого документа, наявність належного оформлення яких надає йому юридичної сили, а в зворотному випадку - відсутність таких обов`язкових реквізитів (їх не зазначення) свідчить, що такого документа немає юридичної сили.
72. До того ж, як свідчить зміст пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, саме з наявністю такого реквізиту розпорядження голови третейського суду про призначення складу третейського суду як дата, пов`язується можливість перевірки та надання оцінки дотримання порядку визначення складу суду для розгляду конкретної третейської справи, адже саме дата розпорядження дозволяє перевірити та визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати.
73. Відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації українських банків таких реквізитів як дата його видачі та реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.
74. За цих умов, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".
75. З урахуванням наведеного, суд вважає помилковим висновок Північного апеляційного господарського суду щодо відсутності законодавчо визначених підстав для скасування рішення третейського суду та погоджується з доводами скаржника в цій частині скарги щодо незаконності складу третейського суду, яким здійснено розгляд спору між сторонами.
Щодо прийняття судом рішення у спорі не передбаченому третейською угодою
76. Доводи ТзОВ "СК СВІТОЧ" в цій частині ґрунтуються на тому, що третейським судом прийнято оскаржене рішення у спорі не передбаченому третейською угодою.
77. Як зазначає ТзОВ "СК СВІТОЧ" наявне в договорі купівлі-продажу від 07.04.2020 № 2/20/113 третейське застереження не може бути застосоване до заявлених ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" вимог про стягнення донарахованого розміру грошових коштів, оскільки укладена між сторонами угода про врегулювання порядку сплати заборгованості від 12.03.2021 передбачає погашення усіх нарахувань за договором купівлі-продажу від 07.04.2020 № 2/20/113 та рішенням третейського суду від 06.11.2020 № 23/20 (судовими наказами), а 31.03.2021, з передачею фінансових аграрних розписок припинилися зобов`язання за цим договором, в тому числі щодо неустойки, 30 % річних та інфляційних втрат.
78. Однак, наведені доводи скаржника суд вважає неаргументованими, оскільки вони не враховують змісту погодженого сторонами у пункті 13.2 договору купівлі-продажу третейського застереження, предметом якого є вирішення третейським судом спорів за всіма вимоги, що виникають при виконанні цього договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього.
79. Суд враховує, що в угоді про врегулювання порядку сплати заборгованості від 12.03.2021 не зазначено відомостей та в ній безпосередньо не обумовлено про припинення зобов`язань сторін за договором купівлі-продажу.
80. До того ж, як свідчить зміст заявлених ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро" вимог до ТзОВ "СК СВІТОЧ", останні не охоплюються змістом угоди про врегулювання порядку сплати заборгованості, а є донарахованими санкціями за наступні періоди відмінні від тих, що ним раніше заявлялися до ТзОВ "СК СВІТОЧ".
81. Докази визнання недійсним погодженого сторонами в договорі третейського застереження в справі відсутні, як і прямо не передбачені законом підстави недійсності цього договору.
82. Водночас, за змістом частини третьої статті 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи тим самим принцип автономності арбітражної угоди (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 873/51/21).
83. Ураховуючи наведене, умови третейського застереження в силу принципу автономності третейської угоди застосовуються при розгляді всіх спорів, що випливають із договору купівлі-продажу, в тому числі і спірних правовідносинах, незалежно від чинності/припинення такого договору.
Щодо суті апеляційної скарги
84. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТзОВ "СК СВІТОЧ".
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
85. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
86. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України).
87. Ураховуючи наведене, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 873/88/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ТзОВ "СК СВІТОЧ" та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22.
Щодо судових витрат
88. Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
89. Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про задоволення заяви ТзОВ "СК СВІТОЧ" та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22 витрати скаржника зі сплати судового збору за апеляційної скарги підлягають покладенню на ТзОВ "НОР-ЕСТ Агро".
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 253 269 270 275 277 282 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 873/88/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22 задовольнити. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.08.2022 у третейській справі № 14/22 скасувати.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ Агро" (вул. Соборна, 3, м. Тетіїв, Тетіївський район, Київська область, 09800, ідентифікаційний код - 38953469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СВІТОЧ" (вул. Екологічна, 45, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, ідентифікаційний код - 41998515) - 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк