Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 906/1251/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Житомиробленерго")

представник позивача - Побережець О.П. (довіреність від 26.12.2017 № 08/21259),

відповідач - фізична особа - підприємець Волинець Сергій Миколайович (далі - ФОП Волинець С.М.)

представник відповідача - не з'явилися, повідомлені належним чином,

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго"), яке є правонаступником ПАТ "ЕК "Житомиробленерго"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017

у складі судді Шніт А.В.

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017

у складі колегії суддів: Мамченко Ю.А., Саврій В.А., Дужич С.П.,

за позовом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

про стягнення 6142,79 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 31.03.2014 між Коростишівським районом електричних мереж, який є структурним виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (постачальник, позивач) та ФОП Волинцем Сергієм Миколайовичем (споживач, відповідач) укладено договір № 1090 про постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с. 8-12), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

2. 25.11.2015 працівниками ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" на належному відповідачу об'єкті (цех з обробки граніту, який розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, с. Городське, вул. Дубини, 63) здійснено перевірку дотримання останнім Правил користування електричною енергією.

3. За наслідками проведеної перевірки складено акт про порушення №015818 від 25.11.2015 (а.с. 20-21), в якому вказано про порушення цілісності розрахункового засобу обліку №0195333, а саме: нерівномірність нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, тріснута верхня стійка кріплення, що є порушенням п.10.2.27 Правил користування електричною енергією (хоча позивачем у позовній заяві міститься посилання на п.10.2.26 ПКЕЕ).

4. 03.12.2015 комісією у складі працівників позивача та Державного підприємства "Житомирстандартметрологія" проведено експертизу ЗВТ (лічильника електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№ 0195333, за результатами якої складено акт проведення експертизи № 254/12 від 03.12.2015 та протокол повірки (а.с. 64-65). Зокрема, у протоколі повірки електролічильника НІК 2303 АРП1 клас т.1.0 від 03.12.2015 встановлено, що лічильний механізм в нормі (а.с. 65). У самому акті проведення експертизи № 254/12 від 03.12.2015, у графі "Зовнішні пошкодження приладу" зазначено " - " (прочерк) (а.с. 64).

5. 11.03.2016 на замовлення позивача останнім отримано та подано суду під час розгляду справи судом першої інстанції висновок Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження № 2440/15-21 від 11.03.2016 (а.с. 28-43), згідно з яким:

- пломби, що були встановлені на лічильнику електричної енергії НІК 2303 АРП1, зав.№0195333, втручанню та перепломбуванню не піддавалися;

- у місці сполучення цоколя та прозорого кожуха наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини, подібної до клею, свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника;

- явних візуальних ознак втручання в принципову електричну схему лічильника НІК 2303 АРП1, зав. № 0195333 не спостерігається. Однак, внаслідок виконання нештатного з'єднання цоколя із кожухом (шляхом їх склеювання), не виключається можливість спроби зміни параметризації основної конфігурації програмного алгоритму лічильника, спрямованої на зменшення обчислення показників спожитої електричної енергії.

6. 20.04.2016 відбулося засідання комісії з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 98 від 20.04.2016 (а.с. 22).

У протоколі №98 від 20.04.2016 зазначено, що комісією визнано акт про порушення № 015818 від 25.11.2015 правомірним та прийнято рішення про нарахування відповідачу вартості недоврахованої електроенергії із застосуванням п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, в розмірі 3 746,63 грн.

7. 19.12.2016 ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" подало позовну заяву до Господарського суду Житомирської області про стягнення з ФОП Волинця С.М. коштів за недораховану електричну енергію на загальну суму 3 746,63 грн. та судового збору в сумі 1 378 грн.

7.1. 12.01.2017 позивачем подано до суду заяву про збільшення суми позову, згідно з якою ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" просило суд включити в позовні вимоги вартість електротехнічного дослідження в сумі 2 396,16 грн. (т. 1 а.с. 52)

7.2. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.01.2017 вказана заява прийнята судом до розгляду.

8. Позовна заява мотивована виявленням 25.11.2015 під час проведення перевірки ФОП Волинця С.М. представниками позивача порушення пункту 10.2.26 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ), шляхом порушення цілісності розрахункового засобу обліку № 0195333 у вигляді нерівномірності нанесення клею між корпусом та цокольним кожухом, тріснута верхня стійка кріплення.

9. На підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 позивачем нараховано відповідачу вартість необлікованої електричної енергії на суму 3 746,63 грн.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

10. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 в позові ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідачем не вчинялись будь-які дії, направлені на зміну показників приладу обліку електроенергії. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем пункту 10.2.26 ПКЕЕ, тому підстави для притягнення ФОП Волинця С.М. до відповідальності у вигляді стягнення з нього необлікованої електроенергії відсутні.

11. Суд першої інстанції зазначив, що висновок Вінницького відділення КНДІСЕ не є належним доказом обґрунтованості позовних вимог, оскільки експертом висловлено припущення стосовно того, що залишки речовини, подібної до клею свідчать про стороннє втручання в корпус лічильника, а не встановлено факт порушення цілісності засобу обліку речовиною, яка не використовується заводом-виробником.

12. Суд вказав, що експертом не було встановлено того факту, що пошкодження корпусу лічильника сталося внаслідок дій відповідача і що такі дії призвели до зміни показів даного засобу обліку електричної енергії.

13. Оскільки суд першої інстанції дійшов висновків про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача сум необлікованої електроенергії, вимога про стягнення 2 396,16 грн. вартості проведення Вінницьким відділенням КНДСІЕ електротехнічного дослідження також залишена без задоволення.

Короткий зміст Постанови суду апеляційної інстанції

14. 05.07.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 залишено без змін.

15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

16. 21.07.2017 ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" подало касаційну скаргу.

17. У касаційній скарзі ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

18. 07.11.2017 ФОП Волинцем С.М. подано заяву від 01.11.2017, що має характер відзиву, в якій відповідач просить рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

19. 12.01.2018 ФОП Волинцем С.М. подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач також просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача по справі)

20. Касаційна скарги мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги та не надали оцінки суттєвим доказам по справі: акту про порушення Правил користування електричною енергією та висновку Вінницького відділення КНДІСЕ від 11.03.2016 № 2440/15-21, чим порушили принципи рівності та змагальності учасників судового процесу, які передбачені статтями 4-2 4-3 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України в редакції до 15.12.2017).

21. Скаржник вважає, що при винесенні постанови, судом апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема статті 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017, стаття 26 Закону України "Про електроенергетику", пункти 6.40, 6.41, 6.42 ПКЕЕ, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562.

Б. Доводи відповідача по справі

22. У заяві від 01.11.2017 та відзиві від 12.01.2018 ФОП Волинець С.М. просить суд касаційної інстанції взяти до уваги постанову Вищого господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 906/562/16, прийняту за аналогічних обставин справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції до 15.12.2017)

23.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

23.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

23.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

24. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Цивільний кодекс України

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

26. Господарський кодекс України

26.1. Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин

2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

26.2. Стаття 235. Оперативно-господарські санкції

1. За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

2. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

26.3. Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій

1.Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

26.4. Стаття 275. Договір енергопостачання

1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

27. Закон України "Про електроенергетику"

27.1. Стаття 26. Обов'язки та відповідальність споживачів енергії

1. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

2. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

3. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

4. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

27.2. Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику

1. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

2. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією.

28. Правила користування електричною енергією

28.1. 1.1. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). …

28.2. 3.3. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені….

28.3. 6.40. У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

28.4. 6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

28.5. 6.42. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А.1. Щодо суті касаційної скарги

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

30. Первісним питанням цієї справи є питання скоєння відповідачем господарського правопорушення, яке, згідно зі статтями 614 ЦК України має наставати за наявності вини (умислу/необережності). При цьому, згідно зі статтею 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

31. Такі вимоги законодавства вимагають від суду першої та апеляційної інстанції неформального дослідження наданих доказів, а ретельної перевірки фактів, пов'язаних зі скоєнням ймовірного правопорушення у розрізі об'єктивної поведінки відповідача інших супутніх факторів.

32. Щодо оцінки акту про порушення Правил користування електричною енергією. Суд першої інстанції у своєму рішенні (т.1. а.с. 112) зафіксував факт складення акту про порушення ПКЕЕ та визначив його природу як акт фіксації порушення. З ним обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції (т.1. а.с. 154). Очевидно, що сам по собі такий акт не є беззаперечним доказом скоєння господарського правопорушення, тому суди першої та апеляційної інстанції правомірно не надали цьому доказу вищої сили перед іншими доказами, дослідивши його у сукупності з іншими доказами.

33. Щодо оцінки та висновку Вінницького відділення КНДІСЕ від 11.03.2016 №2440/15-21. Суди першої та апеляційної інстанції у своїх рішеннях надали вичерпну оцінку цьому доказу з наданням судом першої інстанції підсумовуючого висновку: «Тобто, за наслідками проведеної експертизи належного відповідачу електролічильника НІК 2303 АРП1, зав. № 0195333, експертом не було встановлено того факту, що пошкодження корпусу лічильника сталося внаслідок дій відповідача і що такі дії призвели до зміни показів даного засобу обліку електричної енергії.» (т.1. а.с. 112). З висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції, зазначивши у своїй постанові наступне (т. 1 а.с. 155): «експертом не було встановлено того факту, що пошкодження корпусу лічильника сталося внаслідок дій відповідача і що такі дії призвели до зміни показів даного засобу обліку електричної енергії.».

34. Таким чином судами першої та апеляційної інстанції не було достовірно встановлено, що пошкодження корпусу лічильника сталося внаслідок дій відповідача. Отже судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано поставлено під сумнів факт скоєння відповідачем правопорушення у даному випадку.

35. Посилання скаржника на порушення принципів рівності та змагальності, що встановлені статтями 4-2 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017, при розгляді даної справи не встановлено, оскільки скаржник не надав суду касаційної інстанції обґрунтованих пояснень щодо того, що судами першої або апеляційної інстанції йому чинилися перепони у наданні доказів або існувало будь-яке порушення принципу рівності. Посилання скаржника, що містяться у касаційній скарзі у розрізі цих принципів зводяться до його незгоди з оцінкою судами наявних доказів, що вимагає від суду касаційної інстанції виходу за межі його повноважень при аналізі подібних ймовірних порушень. Аналогічно не виявлено судом касаційної інстанції порушення статті 43 ГПК України, оскільки повнота розгляду справи скаржником пов'язується з відсутністю оцінки судами першої та апеляційної інстанцій акту про порушення ПКЕЕ та висновку Вінницького відділення КНДІСЕ, що спростовується текстом прийнятих у справі судових рішень по суті спору.

36. Зазначення скаржником факту порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм статті 26 Закону України "Про електроенергетику" не підтверджується, оскільки скаржником не зазначено об'єктивної сторони порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 26 Закону України "Про електроенергетику". При цьому у даному випадку суд касаційної інстанції, здійснюючи перевірку прийнятих судових рішень на відповідність діючому законодавству України вцілому, не вбачає у застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій будь-яких порушень зазначеної у цьому пункті норми права.

37. Щодо пунктів 6.40, 6.41., 6.42. Правил користування електричною енергією слід зазначити наступне. Ці норми права є процедурними нормами, що регулюють процес притягнення особи, що здійснила правопорушення до відповідальності. Одночасно застосовуючи ці норми, слід керуватися, перш за все, нормами, зазначеними у Цивільному та Господарському кодексах України, що визначають підстави притягнення особи до відповідальності. Тому у даному випадку відсутність складу господарського правопорушення виключає правильність/неправильність застосування або незастосування як таке судами першої та апеляційної інстанції зазначених у цьому пункті норм.

38. Встановивши, що відповідачем не вчинялися будь-які дії, направлені на пошкодження та зміну показників приладу обліку електроенергії, господарські суди першої та апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального права дійшли обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "ЕК "Житомиробленерго".

39. Відповідач у своєму відзиві на касаційну скаргу наголошує на підробленні відповідачем документів та постанову Вищого господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 906/562/16, прийняту за аналогічних обставин справи. Щодо підроблення документів суд виклав свої міркування нижче. Що стосується змісту постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 906/562/16 її зміст взято судом до уваги без зміни своєї оцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

Б.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у справі № 906/1251/16 прийняті при всебічному та повному дослідженні обставин справи, з додержанням вимог матеріального права.

41. Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено ознак поведінки позивача (його дій, бездіяльності), які б у своїй сукупності свідчили б про скоєння відповідачем господарського правопорушення.

При цьому судом касаційної інстанції у діях позивача вбачаються ознаки недобросовісного користування правом на касаційне оскарження, оскільки останній, посилаючись на неповноту розгляду справи частині неповного оцінки суттєвих доказів по справі (аркуш 3 касаційної скарги) просить суд касаційної інстанції постановити остаточне рішення на його користь, задовольнивши позовні вимоги позивача.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що у даному випадку для винесення судом касаційної інстанції остаточного рішення є достатній обсяг встановлених фактичних даних, а направлення справи на новий розгляд у даному випадку означав би потурання особі, що недобросовісно використовує свої процесуальні права, у її спробі переглянути добросовісно встановлені фактичні обставини у справі.

42. Аналогічно суд касаційної інстанції не може не оцінити й посилання відповідача у своєму відзиві на касаційну скаргу на «фальсифікацію» позивачем документів , оскільки питання підроблення будь-яких службових документів мало б розглядатися, перш за все, у межах кримінального провадження, а не у межах господарського, тим більше на стадії касаційного провадження.

43. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017- без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2017 у справі № 906/1251/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк