Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2021 року у справі №918/1040/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 918/1040/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Случ О. В., Уркевич В. Ю.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватного підприємства "Якю"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
25.05.2021 (Миханюк М. В. - головуючий, судді Дужич С. П., Коломис В. В. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро",

2) Приватного підприємства "Якю"

про визнання недійсним договору,

(У судове засідання з'явилися представники: позивача - Костур Р. В., відповідача-1 - Алексеєнка А. А., відповідача-2 - Василюк І. М. ),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" (далі - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" (далі - ТОВ "Герман-Агро ") та до Приватного підприємства "Якю" (далі - ПП "Якю"), в якому просить визнати недійсним договір поставки від
19.06.2020 № 02/2020, укладений між відповідачами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар (картопля), який відповідач-1 зобов'язався передати за оспорюваним договором, є фактично товаром, вирощеним позивачем згідно з договором підряду від 26.02.2020 № 3/2020 (далі - договір підряду) на виконання робіт з обробітку землі і право власності на який у ТОВ "Герман-Агро" (постачальник за оспорюваним правочином) відсутнє, що в силу статей 203, 215, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, на думку позивача, на підтвердження того, що відповідач-1 фактично розпорядився його майном, свідчить оформлення 19.06.2020 ТОВ "Герман-Агро" (як боржника) на користь ПП "Якю" товарної аграрної розписки, яка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1 до зазначеного договору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи,
26.02.2020 року у м. Львові ТОВ "Герман-Агро" в особі директора Герман Наталії Романівни (замовник) та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в особі директора Шегди Володимира Миколайовича (виконавець) уклали договір підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку земельних ділянок, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (в подальшому за текстом договору іменуються "земельні ділянки").

Сторони також домовились, що до моменту підписання сторонами акта виконаних робіт (п. 3.3 цього договору) право власності на результат робіт (тобто врожай картоплі, в. т. ч. картопля та будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля виконавцем) залишається за виконавцем (п. 1.7 договору підряду).

Відповідно до п. 4.2. договору підряду оплата робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами акта виконаних робіт. Товар передається виконавцем замовнику за актом приймання-передачі виключно після отримання виконавцем оплати за роботи, визначені в п. 3.1 договору з врахуванням положень п. 4.1 цього договору. З моменту підписання акта приймання-передачі товару сторонами у замовника виникає право власності на товар.

Згідно з п. 6.3 договору підряду у випадку затримки здійснення замовником оплати відповідно до п. 4.2 цього договору більше ніж на 5 (п'ять) днів виконавець звільняється від обов'язку передати товар замовнику та набуває право реалізувати його третім особам та утримати з виручених від такого продажу коштів суму оплати вартості своїх робіт та усіх інших витрат, понесених у зв'язку з виконанням цього договору, а також зберіганням, транспортуванням та реалізацією товару. За наслідками реалізації товару виконавець не зобов'язаний повертати будь-які суми замовнику, а цей договір вважатиметься розірваним за взаємною згодою сторін в 6-й день затримки здійснення замовником оплати за договором, при цьому розірвання договору відбувається в силу настання самого факту затримки оплати і для оформлення факту розірвання договору не потребується підписання сторонами будь-яких додатків чи додатків угод до цього договору про його розірвання.

Відповідно до п. 11.1 договору підряду цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 листопада 2020 року.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань та відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час його дії (п. 11.2 договору підряду).

Зазначений договір підряду підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтиском печатки ТОВ "Герман Агро", на час розгляду справи доказів про недійсність договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Додаток № 1 до договору підряду щодо переліку земельних ділянок, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та на яких мають виконуватися виконавцем роботи, - у матеріалах справи № 918/1040/20 відсутній.

Позивач та відповідач-1 визнають, що додаток № 1 відповідно до п. 1.3 договору підряду не укладався та не підписувався.

02.03.2020 директором ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" Шегдою В. М. видано наказ № 02/03/2020-1 у зв'язку з укладенням 26.02.2020 року договорів підряду на виконання робіт з обробітку землі № 3/2020 з ТОВ "Герман-Агро" та № 4 з ТОВ "НИВА ОДИН", а також з метою забезпечення належного обліку виробничих операцій (робота техніки, посадка насіння, внесення добрив, обприскування тощо) на оброблюваних земельних ділянках, якими в управлінському обліку товариства створено умовні облікові поля на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області згідно з додатком до даного наказу, а також повинен здійснюватися облік та контроль виробничих операцій (шляхові листи щодо роботи техніки, списання насіння, добрив, засобів захисту рослин тощо) здійснювати з врахуванням індексних номерів відповідних умовних облікових полів, на яких відповідні операції фактично здійснюються.

У додаток до наказу від 02.03.2020 № 02/03/2020-1 внесено 10 умовних облікових полів за індексними номерами: BANY_01, BANY_02, BANY_03, BANY_04, BANY_05, BANY_06, BANY_07, BANY_08, BANY_09, BANY_10, в межі кожного з яких включено перелік земельних ділянок з кадастровими номерами загальною кількістю 474 земельних ділянок.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" (покупець) уклав договори купівлі-продажу та поставки насіннєвої картоплі, яка була поставлена постачальниками - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солана Україна ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріко Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "П. С. П. Агро-Захід", AGRICO POLSKA SP.Z O.O. та С. Меіjеr В.V.

23.04.2020,24.04.2020,25.04.2020,26.04.2020,27.04.2020,28.04.2020,29.04.2020,04.05.2020,05.05.2020,07.05.2020 ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" виписало дорожні листки із деталізацією роботи: посадка картоплі на умовних облікових полях BANY_1, BANY_2, BANY_03, BANY_04, BANY_05, BANY_06, BANY_07, BANY_08, BANY_09.

17.09.2020,18.09.2020,19.09.2020,20.09.2020,21.09.2020,22.09.2020,23.09.2020,24.09.2020,25.09.2020,26.09.2020,28.09.2020,29.09.2020,03.10.2020,04.10.2020,05.10.2020,06.10.2020,07.10.2020 ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" виписало дорожні листки тракторам із деталізацією роботи: копання картоплі на умовних облікових полях BANY_2, BANY_04, BANY_05, BANY_07, BANY_08, BANY_09, BANY_10.

19.06.2020 між ТОВ "Герман - Агро" (Постачальник) та ПП "Якю" (Покупець) укладено договір поставки № 02/2020 (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору поставки постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, передбачених цим договором, передати (поставити) у власність покупцеві картоплю (далі - товар), визначені цим договором та специфікаціями до нього, які є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями до нього. Товар поставляється окремими партіями.

Найменування та інші характеристики товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію товару. За відсутності окремої специфікації до договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію товару.

Розділом 2 договору поставки сторони узгодили умови про якість та кількість товару.

Пунктом 3.1 договору поставки сторони передбачили, що покупець оплачує товар за ціною, визначеною специфікацією на кожну партію окремо. Оплата партії товару проводиться в українських гривнях протягом десяти банківських днів з дня завершення поставки відповідної партії товару. Можлива часткова або повна попередня оплата товару, в тому числі і на умовах комерційного кредиту. У специфікаціях сторони можуть погодити інший порядок розрахунків.

Згідно з п. 4.1 договору поставки постачальник зобов'язується здійснити поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. При поставці товару застосовуються правила інкотермс (в редакції 2010 року). У випадку розбіжностей між правилами інкотермс та умовами цього договору підлягають застосуванню умови цього договору. Кожна партія товару повинна бути поставлена у строк, що визначений у специфікації на таку партію.

Постачальник гарантує покупцеві, що він є виробником та єдиним власником товару, а також те, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (товар не є предметом застави і/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням і/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, щодо товару не ведуться судові розгляди, треті особи не мають права першочергової купівлі товару, з третіми особами не укладені договори відчуження товару, щодо товару не видавались аграрні розписки); він має або буде мати достатню кількість товару, яка необхідна для виконання цього договору; якість товару відповідатиме якісним характеристикам, що будуть обумовлені сторонами в специфікаціях; поставка товару відбудеться в строки погоджені в специфікаціях до цього договору (п. 5.1 договору підряду).

У розділі 6 договору визначено умови відповідальності сторін, у розділі 7 - форс-мажор.

Згідно з п. 8.1 договору поставки цей договір набуває чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020. Якщо після закінчення строку дії договору поставки жодна із сторін не надіслала іншій стороні повідомлення про інше, договір автоматично пролонгується ще на один рік.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

Відповідно до специфікації від 19.06.2020 № 1 (п. 1) сторони домовилися про поставку партії товару відповідно до наступних специфікацій: найменування товару - картопля, рік урожаю 2020, вимоги до якості згідно з договором, кількість +/- 10% (метричних тон) 1 190,93, ціна за тонну (без ПДВ) 4 000,00.

Поставка цієї партії товару має бути здійснена у строк до 20.07.2020 на умовах: EXW (склад 43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 2А). Сторони погодили можливість зміни ціни одиниці товару та загальної вартості партії товару в порядку передбаченому пунктом 3 цієї специфікації, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору в строк не пізніше як до 25.07.2020. Покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар, відповідно до ціни, визначеної сторонами, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня завершення поставки та отримання відповідних документів, що підтверджують таку поставку в гривні з ПДВ (п. 1.2. та п. 2.1. вищевказаної специфікації).

Позивач у справі - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" вважає, що в силу статей 203, 215 ЦК України спірний договір є недійсний, оскільки на момент його укладення постачальник не був власником товару (картоплі), яка вирощена позивачем за договором підряду, а тому згідно зі статтею 658 ЦК України не мав права продажу такого товару.

Крім того, з поданих доказів, убачається, що 19.06.2020 ТОВ "Герман-Агро" (Боржник) видано ПП "Якю" (Кредитор) товарно аграрну розписку.

В пунктах 1 5 вищевказаної розписки зазначено, що ця аграрна розписка видається боржником в забезпечення виконання ним зобов'язань за договором поставки від
19.06.2020 № 02/2020, укладеним між боржником та кредитором. Ця аграрна розписка встановлює забезпечене заставою безумовне зобов'язання боржника здійснити на користь кредитора поставку картоплі (надалі товар) в кількості та якості, що наведена в додатку № 1. Строк виконання 20.07.2020. Поставка товару на виконання безумовного зобов'язання за аграрною розпискою (надалі поставка) здійснюється боржником на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс 2010, місце поставки склад, що знаходиться за адресою 43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 2А. В забезпечення зобов'язань за аграрною розпискою боржник передає в заставу (надалі - застава) майбутній врожай картоплі (надалі - предмет застави) із земельних ділянок у межах Кам'янка-Бузького району Львівської області, що знаходиться в оренді у боржника на підставі договорів оренди, згідно з реєстром, наведеним у додатку № 2 (надалі - земельні ділянки). На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1 190,938 т., що буде вирощена на земельних ділянках. На дату видачі цієї аграрної розписки вартість предмета застави оцінена в 4 763 752 грн без ПДВ.

В аграрній розписці боржник та кредитор погодили основні умови, а саме: умови про забезпечені вимоги, індосамент, гарантії боржника, страхування, технологія виробництва, маркетинговий рік, моніторинг, дорощення майбутнього врожаю, збирання та зберігання врожаю, втручання/перешкоджання господарській діяльності, загибель посівів, недостатність зібраного врожаю, часткове виконання, відчуження предмета застави, наступна застава, презумпції, штрафні санкції, додаткова застава, додаткові зобов'язання боржника, виконання шляхом передачі складських документів, неякісна продукція, порука, витрати на виконавчий напис нотаріуса, податки, роз'яснення прав, підписання, вчинення виконавчого напису, реєстрації в реєстрах, витрати на оформлення, погашення аграрної розписки, мова та примірники.

Додаток № 1 до товарної аграрної розписки - умови про кількість, якість та загальну вартість сільськогосподарської продукції, що підлягає поставці кредитору за цією аграрною розпискою. Такі, згідно з п. 1 додатку № 1 - кількість товару 1 190,938 т.

Додатком № 2 до товарної аграрної розписки є реєстр 186-ти земельних ділянок, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої надається в заставу за цією аграрною розпискою. Ділянки розташовані за адресою: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, Банюнинська сільська рада.

Вказана товарна аграрна розписка посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С. В. 19.06.2020 за № 1310.

19.06.2020 товарна аграрна розписка зареєстрована у реєстрі аграрних розписок за № 4755, про що свідчить витяг з реєстру.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24.06.2020 № Р47529 (параметри запиту - номер обтяження № ~organization0~ за суб'єктом юридична особа код РНОКПП/ЄДРПОУ: ~organization1~), в реєстрі знайдено приватне обтяження на підставі товарної аграрної розписки серія та номер 1310, видана 19.06.2020 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С. В. ; тип обтяження: застава рухомого майна; об'єкт обтяження: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам'янка-Бузького району Львівської області, що знаходяться в суборенді у Боржника на підставі договорів оренди; боржник - ТОВ "Герман-Агро ", обтяжувач - ПП "Якю".

Відтак у Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено запис щодо обтяження за товарною аграрною розпискою від 19.06.2020.

ПП "Якю" 23.07.2020 звернулося до ТОВ "Герман-Агро" з претензією № 1 щодо виконання зобов'язань з поставки товару за договором поставки від 19.06.2020 № 02/2020.

Із претензії № 1 вбачається, що ПП "Якю" стверджує, що на підставі жоговору поставки від 19.06.2020 № 02/2020 ТОВ "Герман-Агро" зобов'язався передати (поставити) у власність ПП "ЯКЮ" товар, а саме - картоплю, однак в обумовлений сторонами строк (до 20.07.2020) ТОВ "Герман-Агро" не забезпечив виконання взятого на себе зобов'язання, тому, враховуючи викладене, ПП "Якю" просить ТОВ "Герман-Агро" здійснити виконання взятих на себе зобов'язань згідно з договором поставки від 19.06.2020 № 02/2020.

Крім того, відповідач-2 зауважує, що виконання зобов'язання ТОВ "Герман-Агро" за договором поставки від 19.06.2020 № 02/2020 року забезпечується товарною аграрною розпискою (зареєстрованою в реєстрі за № 1310).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/817/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 у справі № 918/1040/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний правочин не суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави чи суспільства і під час його укладення сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а тому, враховуючи принцип свободи волевиявлення, вибору контрагента, визначення умов договору та з урахуванням презумпції правомірності правочину, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими. Позивачем у справі не доведено та не підтверджено беззаперечними доказами, що предметом оспорюваного договору поставки від 19.06.2020 № 02/2020 є товар (картопля), право власності на який належить позивачу і, відповідно, ТОВ "Герман Агро" (постачальник за оспорюваним договором) не мав права на укладання такого виду правочину. Тобто із зібраних у справі доказів неможливо ідентифікувати та ототожнити товар який є предметом договору поставки від 19.06.2020, та товар, отриманий внаслідок виконання позивачем договору підряду від 26.02.2020 № 3/2020.

3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
27.04.2021 у справі № 918/1040/20 рішення суду першої інстанції скасоване. Позов задоволено.

Постанова аргументована тим, що серед видів економічної діяльності ТОВ "Герман-Агро" відсутнє вирощування картоплі як сільськогосподарської культури, а тому відповідач-1, зважаючи на чинне законодавство не може бути самостійним безпосереднім виробником картоплі, оскільки не спеціалізується на її вирощуванні. Через це отримати продукцію картоплі для її подальшої реалізації за будь-яким договором поставки ТОВ "Герман-Агро" як виробник має можливість виключно через замовлення її виробництва/вирощування іншою особою. В ході апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції досліджено, що відповідач-1 не надав доказів, які б свідчили, що картопля, яку він зобов'язався передати за договором поставки відповідачу-2, вирощує безпосередньо він сам на будь-якій із земельних ділянок, що внесені до Державного земельного кадастру, зокрема, не надав доказів того, що ТОВ "Герман-Агро" самостійно здійснило оранку, внесення міндобрив, культивацію, посадку картоплі насіннєвої, протруювання, обприскування або будь-які інші дії, що могли б свідчити про обробіток будь-яких земельних ділянок з метою сільськогосподарської діяльності з вирощування картоплі.

Положеннями законодавства України не визначено, що у договорах підряду на виконання робіт із обробітку землі істотною умовою є наведення конкретних кадастрових номерів земельних ділянок. У зв'язку з цим за відсутності такої вимоги у законодавстві, виходячи із частини 2 статті 638 ЦК України, конкретний перелік кадастрових номерів земельних ділянок може являти собою істотну умову виключно у випадку, якщо наявна заява хоча б однієї сторони договору щодо необхідності досягнення згоди стосовно цієї умови. У матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка зі сторін договору підряду № 3/2020 зверталась із відповідними заявами щодо необхідності погодження переліку кадастрових номерів земельних ділянок. Таким чином, на переконання суду, перелік кадастрових номерів земельних ділянок є умовою відповідного договору, однак не істотною, тобто її відсутність не може тягнути за собою наявність правових підстав про неукладеність вказаного правочину. Крім того, сторонами договору підряду як позивачем, так і відповідачем-1 в період з моменту укладення договору із
26.02.2020 до 19.06.2020 (до дати укладення договору поставки) частково виконано такий договір.

Позивач надав суду докази, які жодним чином не спростовані відповідачами, що із лютого 2020 року ним як виконавцем розпочато процедуру закупівлі картоплі насіннєвої для садіння, із 23.04.2020 розпочато посадку картоплі на земельних ділянках, визначених у наказі від 02.03.2020, із 17.09.2020 розпочато збір врожаю на таких ділянках, що підтверджується договорами купівлі-продажу, договорами поставки, видатковими накладними, митними деклараціями, дорожніми листками.

Згідно з наказом від 02.03.2020 № 02/03/2020-1, поданим на підтвердження тих обставин, що саме на конкретних 139 земельних ділянках з визначеними кадастровими номерами, які знаходяться на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області і належать відповідачу-1 на праві користування, здійснювалось виконання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" робіт за договором підряду.

За наведеного, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, право власності на посаджену картоплю на земельних ділянках, належних відповідачу-1 на праві оренди, наявне у ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" з
23.04.2020 до підписання актів виконаних робіт, тобто не пізніше 31.10.2020 року з урахуванням додаткового 10-денного терміну для підписання відповідного акта.

ТОВ "Герман-Агро" не надав суду доказів, що ним самостійно оброблялись будь-які земельні ділянки з метою вирощування картоплі, тому суд дійшов висновку, що, укладаючи договір поставки, відповідач-1 міг розпорядитися виключно картоплею, яка вирощувалася іншою особою на його замовлення, а не ним самостійно.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт укладення договору підряду сторонами, аніж його неукладення та факт виконання робіт позивачем на підставі договору підряду на 139 земельних ділянках, що визначені наказом від 02.03.2020 № 02/03/2020-1, аніж відсутність погодження переліку земельних ділянок у додатку № 1 до договору підряду зі сторони відповідача-1.

Уклавши договір на замовлення щодо вирощування картоплі та маючи на меті отримати собі у власність врожай картоплі 2020 року, ТОВ "Герман-Агро", знаючи про виконання робіт позивачем на 139 земельних ділянках із вирощування такої картоплі, не надало суду доказів про непогодження переліку саме цих земельних ділянок.

На підставі вищевикладеного у сукупності господарський суд розцінює наказ від
02.03.2020 № 02/03/2020-1 як належний, допустимий та достовірний доказ у даній справі.

Відсутність у матеріалах справи будь-яких листів, заперечень, зауважень, пропозицій відповідача-1 колегія суддів оцінила як мовчазну згоду ТОВ "Герман-Агро" стосовно схвалення виконання робіт позивачем на 139 земельних ділянках на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області належних відповідачу-1 на праві оренди.

Апеляційний господарський суд також вбачає ознаки недобросовісної поведінки ТОВ Герман-Агро у вигляді відсутності претензій щодо переліку земельних ділянок для вирощування картоплі протягом тривалого часу та виникнення таких претензій після фактичного вкладення часового, грошового та іншого ресурсу ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у виконання договору підряду у вигляді закупівлі, посадки, вирощування картоплі, збору врожаю.

19.06.2020 ТОВ "Герман-Агро" (як боржник) видав ПП "Якю" (кредитор) товарну аграрну розписку № 4755 у забезпечення виконання безумовних зобов'язань боржника за договором поставки від 19.06.2020 № 02/2020 з поставки у строк до 20.07.2020 картоплі.

За даною аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай картоплі із земельних ділянок у межах Кам'янка-Бузького району Львівської області, що знаходиться в оренді у боржника на підставі договорів оренди згідно з реєстром, наведеним у додатку № 2 (надалі - земельні ділянки). На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1190,938 т, що буде вирощена на земельних ділянках.

Додатком № 2 до товарної аграрної розписки є реєстр із 186-ти земельних ділянок, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої надається в заставу за цією аграрною розпискою.

Апеляційним судом встановлено, що ПП "Якю", подаючи до господарського суду Рівненської області позов у справі № 918/817/20 про зобов'язання ТОВ " Герман-Агро" здійснити поставку картоплі на підставі договору поставки від
19.06.2020 № 02/2020 та подаючи заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам'янка-Бузького району Львівської області за вказаними у товарній аграрній розписці від 19.06.2020 № 4755 кадастровими номерами, самостійно визнало обставину взаємопов'язаності договору поставки від 19.06.2020 № 02/2020 та аграрної товарної розписки від 19.06.2020 № 4755. Аналогічно дії ТОВ "Герман-Агро" із визнання позовних вимог у справі №918/817/20 свідчать про визнання ТОВ "Герман-Агро" обставини взаємопов'язаності договору поставки від
19.06.2020 № 02/2020 та аграрної товарної розписки від 19.06.2020 № 4755.

Судом встановлено, що серед земельних ділянок, які включено до наказу позивача від 02.03.2020 № 02/03/2020-1, та власником вирощуваної картоплі на яких станом на 19.06.2020 є позивач, майбутній врожай на 139-ти із них забезпечено заставою згідно з товарною аграрною розпискою від 19.06.2020 № 4755.

Оскільки ТОВ "Герман-Агро" 19.06.2020 уклало договір поставки картоплі, певна частина якої вирощується позивачем на підставі договору підряду на земельних ділянках, 139 з яких внесено у додаток до товарної аграрної розписки, хоча не мало права розпоряджатися майбутнім врожаєм картоплі до проведення оплати за нього за договором підряду протягом 10 днів з дня підписання актів виконаних робіт та набуття внаслідок цього права власності на врожай картоплі 2020 року, то вже саме по собі укладення договору поставки на товар будь-якої кількості, ідентифікований за місцем вирощування, який не належить на праві власності відповідачу-1, є підставою для визнання договору поставки недійсним.

3.3. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу задоволено частково. Стягнуто солідарно із ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" 70 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Апеляційний господарський суд зазначив, що 11.05.21 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу, у якому просить стягнути солідарно з ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" 113 050,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу, які вони понесли у суді першої та апеляційної інстанцій.

20.05.2021 від ТОВ "Герман-Агро" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, в якій просить залишити клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу в частині стягнення витрат на оплату правових послуг (робіт) наданих (виконаних) представником ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" під час розгляду справи №918/1040/20 в суді першої інстанції без розгляду. Зменшити розмір витрат ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на оплату професійної правової (правничої) допомоги, наданої представником ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у справі № 918/1040/20, до загальної суми в розмірі 4 908,33 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень і тридцять три копійки).

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката заявник подав копії таких документів: договір про надання правової допомоги №539-09/07 від 09.07.2020, роздруківки виконаних робіт за рахунками № 1801,1844,1881,1925,1958,1990, рахунків від 05.12.2020 № 1801, від 05.01.2021 № 1844, від 04.02.2021 № 1881, від 04.03.2021 № 1925, від 31.03.2021 № 1958, від 29.04.2021 № 1990, актів про надану правову допомогу від 30.11.2020, від 31.12.2020, від 31.01.2021, від
28.02.2021, від 31.03.2021, від 30.04.2021, платіжні доручення від 10.12.2020 № 37 на суму 24 650,00 грн, від 05.01.2021 № 25 на суму 22 100,00 грн, від
09.02.2021 № 225 на суму 3 400,00грн, від 05.03.2021 № 445 на суму 12 750,00
грн, від 31.03.2021 № 733 на суму 28 900,00 грн, від 29.04.2021 № 1174 на суму 21 250,00 грн.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, 09.07.2021 між ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" та адвокатським об'єднанням "Матвіїв і Партнери" було укладено договір про надання правової допомоги №539-09/07.

Відповідно до розділу 1 цього договору визначено перелік правової допомоги, яку надає виконавець клієнту.

Згідно з п. 2.2 договору визначено, що винагорода за правову допомогу, що надається виконавцем (гонорар) оплачується клієнтом за ставкою 1700 грн за 1 годину, витрачену адвокатом (адвокатами) виконавця за надання правової допомоги зі знижкою клієнта (до вересня 2020 року включно) за цим договором в розмірі 10%. У випадку надання правової допомоги клієнту адвокатом (адвокатами) виконавця у позаробочий час, розмір винагороди оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

У п. 2.3 визначено, що окрім платежів, зазначених у п. 2.2 договору, клієнт відшкодовує такі фактичні витрати виконавця: витрати, що пов'язані з виїздом виконавця за межі м. Львова для виконання доручень клієнта (витрати, пов'язані з відрядженням, транспортні витрати тощо); витрати на оплату послуг третіх осіб (консультації спеціалістів, експертів, аудиторів, послуги перекладачів, витрати з нотаріального посвідчення документів, телефонні переговори тощо), що були необхідні виконавцеві для виконання доручення клієнта.

Факт надання правової допомоги за договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками сторін, і є первинними обліковими документами. Акти про надану правову допомогу готуються виконавцем і передаються клієнту разом із рахунком для оплати. У разі відсутності зауважень до якості та/або обсягу наданих послуг клієнт протягом 5 (п'яти) календарних днів підписує та повертає виконавцю його примірник акта про надану правову допомогу. У випадку непідписання клієнтом акта про надану правову допомогу у вищевказаний строк, а також необґрунтованої відмови від його підписання, виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акта клієнтом (п. 2.7. договору).

Як убачається із роздруківок про виконані роботи:

- із рахунку № 1801 та акта про надану правову допомогу від 30.11.2020 виконавцем було надано такі послуги: представництво інтересів клієнта у судовому засіданні в господарському суді Рівненської області 25.11.2020-2 год 30 хв - 4
500 грн, підготовка та подання клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 18.11.2020-1 год 00 хв - 1700,00 грн, підготовка та подання клопотання про витребування оригіналів документів від відповідачів
18.11.2020-1 год 00 хв - 1 700,00 грн, вироблення правової позиції, підготовка та подання позовної заяви із додатками 04.11.2020-10 год 00 хв - 17 000,00

грн;

- з рахунку № 1844 та акта про надану правову допомогу від 31.12.2020 виконавцем було надано такі послуги: підготовка та подання клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 29.12.2020-1 год. 00 хв. - 1 700,00 грн, представництво інтересів клієнта в судовому засіданні в режимі відеоконференції
22.12.2020-30 хв - 850 грн, підготовка та подання клопотання про приєднання доказів 15.12.2020-1 год 00 хв - 1 700,00 грн, представництво інтересів клієнта у судовому засіданні в господарському суді Рівненської області
09.12.2020-4 год 30 хв - 7 650,00 грн, підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву 02.12.2020-6 год 00 хв - 10 200,00 грн;

- з рахунку № 1881 та акта про надану правову допомогу від 31.01.2021 виконавцем було надано такі послуги: представництво інтересів у судовому засіданні
20.01.2021 2 год 00 хв - 3 400,00 грн;

- з рахунку № 1925 та акта про надану правову допомогу від 28.02.2021 виконавцем було надано такі послуги: представництво інтересів у судовому засіданні
24.02.2021 6 год. 30 хв. 11 050,00 грн, підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи 10.02.2021-1 год 00 хв - 1 700,00 грн.

- з рахунку № 1958 та акта про надану правову допомогу від 31.03.2021 виконавцем було надано такі послуги: вироблення правової позиції, підготовка апеляційної скарги із додатками та подання такої 26.03.2021-7 год 00 хв - 11 900,00 грн, аналіз оскаржуваного рішення на предмет наявності підстав для апеляційного оскарження такого 26.03.2021-3 год 00 хв - 5 100,00 грн, підготовка та подання клопотання про зменшення витрат на професійну (правову) правничу допомогу
17.03.2021-2 год 00 хв - 3 400,00 грн, представництво інтересів у судовому засіданні 02.03.2021-5 год 00 хв - 8 500,00 грн;

- з рахунку № 1990 та акта про надану правову допомогу від 30.04.2021 виконавцем було надано наступні послуги: представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 27.04.2021-5 год 00 хв - 8 500,00 грн, підготовка та подання заяви про видачу подання на повернення судового збору 21.04.2021-30 хв - 850,00 грн, вироблення правової позиції, підготовка апеляційної скарги із додатками та подання такої 09.04.2021-3 год 00 хв - 5 100,00 грн, пошук релевантної судової практики Верховного Суду 09.04.2021-1 год 00 хв - 1 700,00 грн, аналіз оскаржуваного додаткового рішення на предмет наявності підстав для апеляційного оскарження такого 09.04.2021-3 год 00 хв - 5 100,00 грн.

Акти про надану правову допомогу від 30.11.2020, від 31.12.2020, від 31.01.2021, від 28.02.2021, від 31.03.2021, від 30.04.2021.

Факт здійснення оплати ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" юридичних послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 09.07.2020 № 539-09/07 підтверджується платіжними дорученнями від 10.12.2020 № 37 на суму 24 650,00

грн, від 05.01.2021 № 25 на суму 22 100,00 грн, від 09.02.2021 № 225 на суму 3
400,00грн, від 05.03.2021 № 445 на суму 12 750,00 грн, від 31.03.2021 № 733 на суму 28 900,00 грн, від 29.04.2021 № 1174 на суму 21 250,00 грн.

Оцінюючи наявність підстав для задоволення клопотання позивача, апеляційний суд виходив з того, що правова позиція учасників справи, відповідачів 1,2 та ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" не змінювалась як у суді першої, так і суді апеляційної інстанції, тому адвокату (адвокатам), які надавали правову допомогу ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в судах першої та апеляційної інстанцій, не потрібно було вивчати додаткові джерела права, оскільки останні не могли бути необізнаними про позицію відповідачів 1,2, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та інші обставини, тобто підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, на переконання колегії суддів підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не вимагає значної підготовки, а тому зазначення позивачем часу на його підготовку - 1 год, на переконання колегії суддів, є значно завищеним. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи клопотання відповідача 1 про зменшення розміру витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат, понесених ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій та визначити їх розмір, який підлягає відшкодуванню відповідачами солідарно, у сумі 70 000,00 грн. При цьому клопотання відповідача-1 про залишення клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу під час розгляду справи № 918/1040/20 в суді першої інстанції без розгляду не береться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки позивачем про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат заявлено в передбачений процесуальним законодавством строк (разом із позовною заявою), проте відповідні докази щодо понесення судових витрат із зазначенням остаточного їхнього розміру не були подані до суду першої інстанції у зв'язку із відмовою в задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. ТОВ "Герман-Агро" та ПП "Якю" звернулися із касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявники вважають, що судами не враховано висновки Верховного Суду, зазначені у постановах від 18.07.2018 у справі № 750/2728/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 462/4611/13-ц, від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, від 15.05.2019 у справі № 462/5804/16-ц, постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 щодо застосування статей 15, 16, 215, 216 ЦК України. На думку скаржників, належним способом захисту права власності особи у випадку порушення такого шляхом розпорядження його майном третіми особами, зокрема шляхом укладення правочинів, предметом яких є таке майно, стороною яких власник не є, буде віндикаційний позов, а не визнання недійсним договору. Водночас передача врожаю за спірним договором поставки між відповідачами мала здійснюватися у майбутньому, що виключає наявність факту порушеного права власності на момент укладення такого договору.

Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявники зазначили таке.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 628 ЦК України, оскільки, розглядаючи спір про визнання недійсним договору, необхідно досліджувати його зміст, а не інші документи та правочини. Наявність аграрної розписки № 4755 не вказує на те, що картопля, про яку у ній зазначено, є тією ж, про яку йдеться у договорі поставки. У зв'язку із цим твердження позивача про порушення його прав з посиланням на зміст аграрної розписки не вказує на наявність підстав для визнання недійсним договору поставки. Також апеляційний господарський суд, стверджуючи, що ТОВ "Герман-Агро" не може бути самостійним виробником картоплі внаслідок відсутності у нього спеціалізації з такого виду економічної діяльності, не навів жодної норми права на обґрунтування такого твердження.

Також судом неправильно застосовані приписи статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України щодо визначення істотних умов, які підлягають узгодженню між сторонами. Зокрема стаття 180 ГК України, на відміну від статті 638 ЦК України, вказує на те, що істотними умовами договору є ті, які необхідні для договорів даного виду. Водночас обидві статті визначають, що істотною умовою є та, щодо якої за заявою (вимогою) однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Водночас договір підряду не містить погодженого переліку земельних ділянок із зазначенням кадастрових номерів, на яких мали бути виконувані роботи із обробітку землі. За відсутності такого погодження договір не можна вважати укладеним.

Крім того, стверджуючи про укладеність договору підряду внаслідок його виконання сторонами, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що виконання відбувалося лише зі сторони позивача, однак ТОВ "Герман-Агро" таких дій не вчиняло. Безпідставним є висновок суду, що ненадання доказів про заперечення дій позивача на момент початку відповідних робіт щодо обробітку землі вказує на виконання умов договору підряду відповідачем-1. Однак відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України підтвердженням пропозиції укласти договір є дія особи, а не бездіяльність.

Відсутній висновок щодо застосування приписів статті 79 ГПК України у подібних відносинах. Суд апеляційної інстанції стверджує, що більш вірогідним є факт укладення договору підряду, однак незрозуміло на яких умовах він укладений та обробіток якої кількості земельних ділянок ним передбачений. Саме на позивача покладений обов'язок доведення того, що відповідачу-1 було відомо про обробіток земельних ділянок, а також надання підтвердження факту погодження кількості земельних ділянок визначених для обробітку. Однак зазначеного здійснено не було.

4.2. ТОВ "Герман-Агро" також звернулося із касаційною скаргою на додаткову постанову апеляційного господарського суду, якою задоволено клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу та стягнуто з відповідачів на користь позивача 70 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, у якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 і відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна". У випадку відмови у задоволенні касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 918/1040/20, скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021. Клопотання ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині витрат на оплату послуг, наданих в суді першої інстанції, залишити без розгляду. В частині витрат на оплату послуг, наданих в суді апеляційної інстанції, задовольнити клопотання частково. Стягнути солідарно з відповідачів 4908,33 грн.

Підставою касаційного оскарження додаткової постанови є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

4.3. У відзиві на касаційні скарги позивач вказує на безпідставність доводів скаржників і просить залишити без змін оскаржену постанову. ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" вважає, що скаржники посилаються на нерелевантну практику щодо спірних відносин та зазначають суб'єктивне трактування законодавчих норм. Крім того, у договорі підряду не вказано на те, що має бути визначено перелік земельних ділянок із конкретно визначеними кадастровими номерами.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Предметом позовних вимог є визнання недійсним договору поставки від
19.06.2020 № 02/2020.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач вважає, що оскаржений договір порушує його права як виконавця за договором підряду, оскільки картопля, яку він вирощує, є тією ж, яка є предметом договору поставки. Водночас скаржники заперечуючи проти позовних вимог, вважають договір підряду неукладеним, оскільки він не містить переліку земельних ділянок, на яких вирощується така картопля, що є істотною умовою договору.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статей 626, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 626, 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 509 ЦК України та 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Аналіз вказаних норм свідчить, що будь-яка сторона може вважати недостатніми умови, вказані істотними або необхідними за законом та вимагати включення у договір додаткових умов. У такому випадку ці умови набувають значення істотних.

Отже, відповідно до приписів ЦК України та ГК України не вважаються укладеними господарські договори, в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення, або не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами та умовами, щодо яких на вимогу хоча б однією із сторін повинна бути досягнута згода. Встановивши відсутність такого погодження, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину як такого, що неукладений.

Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами, а якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним, така позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
26.11.2019 у справі № 910/7407/18, від 12.12.2019 у справі № 910/1997/18.

Оцінюючи договір на предмет наявності істотних умов, суд апеляційної інстанції помилково акцентував увагу на відсутності заяви хоча б однієї із сторін, не звернувши увагу на зміст договору підряду, у пункті 1.3 якого сторони вже досягли згоди, що передбачені цим договором роботи виконуються виконавцем на земельних ділянках, якими замовник користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору. Разом з тим недослідження та неврахування судом цих обставин не спростовує висновку про те, що договір підряду частково виконаний, а тому не може вважатися неукладеним. У цьому контексті Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Оцінюючи відносини, які стосувалися договору підряду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт укладення договору підряду сторонами, аніж його неукладення та факт виконання робіт позивачем на підставі договору підряду на 139 земельних ділянках, що визначені наказом від 02.03.2020 № 02/03/2020-1, аніж відсутність погодження переліку земельних ділянок у додатку № 1 до договору підряду зі сторони відповідача-1.

Такий критерій, як вірогідність відповідно до статті 79 ГПК України, згідно з якою наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, може стосуватися оцінки доказів, а не обставин, які підтверджуються такими доказами.

Щодо юридичних фактів, то суд має достеменно встановити, чи мав він місце чи ні, та якими доказами це підтверджується, у тому числі більш вірогідними, ніж докази, надані на його спростування.

Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржників на неправильне застосування статей 628 ЦК України та 79 ГПК України хоча і знайшло підтвердження, проте не є вирішальним у цьому спорі.

У контексті спірних відносин першочерговим і важливим є встановлення змісту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся із позовом, оскільки надаючи оцінку доводам щодо підстав вважати укладеним договір підряду, апеляційний господарський суд мав встановити права, які виникли з цього договору, якщо він є виконаним.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 21.01.2020 у справі № 910/7815/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19. Подібні за містом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, від 15.05.2019 у справі № 462/5804/16-ц, на які як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України посилаються скаржники.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Проте апеляційний господарський суд досліджуючи обставини щодо погодження переліку земельних ділянок, зосередив увагу на неспростуванні відповідачем-1 доводів та доказів позивача щодо виконання останнім робіт на 139 земельних ділянках. Однак у вказаних відносинах поза увагою суду залишилась необхідність оцінити обсяг порушених законних і фактично підтверджених прав позивача. Саме посилання на неспростування відповідачем-1 схвалення виконання робіт на 139 земельних ділянках ще не вказує на те, що судом перевірено порушення прав позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов'язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Верховний Суд зауважує, що порушене право або законний інтерес у спірних відносинах повинні підтверджуватися певними доказами, які стосуються двосторонніх відносин, а не суто позиції однієї зі сторін договору.

Звертаючись із вимогами щодо визнання недійсним договору поставки та вважаючи, що поставка картоплі, яка є його предметом, є тією ж, що вирощується на саме тих земельних ділянках, на яких вирощує картоплю за договором підряду, позивач вказував, що відповідач-1 розпорядився його майном.

За змістом статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 265 ГК України. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі статті 265 ГК України чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих статті 265 ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

При цьому згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. У свою чергу речі розрізняються індивідуальними або родовими ознаками, критерії визначення та особливості яких врегульовані статтею 184 ЦК України.

Таким чином, для вирішення спору про визнання недійсним договору поставки за позовом особи, яка не є стороною такого договору, суду необхідно було у цьому випадку також встановити предмет договору та наявність у позивача права на те майно, щодо якого укладено спірний договір, у тому числі з урахуванням вищевказаних норм, оскільки захисту, як уже зазначалося вище, підлягає не будь-яке абстрактне право або загальний інтерес, а конкретно визначене матеріальне право або законний інтерес.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236, 237, 238, 282 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Колегія суддів вважає, що, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував, не надав оцінки доказам на підтвердження порушеного права або законного інтересу позивача, без встановлення чого відсутні підстави вважати, що справа № 918/1040/20 всебічно та у повному обсязі розглянута судом. У свою чергу у Верховного Суду, зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, відсутні повноваження для надання оцінки відповідним доказам. У зв'язку з чим, оскаржену постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 необхідно скасувати і справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд відзначає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції зі справи про розподіл судових витрат має похідний характер від постанови суду апеляційної інстанції по суті спору, а тому скасування постанови суду апеляційної інстанції по суті спору є самостійною та достатньою підставою для скасування додаткової постанови.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

6.3. Під час нового розгляду справи слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору, та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційних скарг та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Герман-Агро" та Приватного підприємства "Якю" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
25.05.2021 у справі № 918/1040/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді О. В. Случ

В. Ю. Уркевич