Ухвала КГС ВП від 23.06.2019 року у справі №910/867/19

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/867/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М. - (головуючого), Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Компанії "Тендерсон Трейдінг ЛТД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019

у справі № 910/867/19

за заявою Компанії "Тендерсон Трейдінг ЛТД"

до осіб, які можуть набути статус учасників справи (відповідачів): Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосолар інвест"

про забезпечення позову (до подачі позовної заяви), -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

Компанія "Тендерсон Трейдінг" звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до подачі позовної заяви), в якій просила накласти арешт на нерухоме майно; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на вказане нерухоме майно (окрім обтяжень); заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (далі- ТзОВ "Екосолар Інвест") вчиняти у будь-який спосіб дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та здійснення державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно. Заборонити Публічному акціонерному товариству "Інститут транспорту нафти" (далі - ПАТ "Інститут транспорту нафти") вчиняти у будь-який спосіб дії щодо відчуження нерухомого майна.

В обґрунтування заяви послалася на те, що має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними договорів позики № 1 від 21.09.2018, № 2 від 04.10.2018, №№ 3,4, 5 від 04.10.2018, №№ 6,7,8 від 05.10.2018 та договорів іпотеки №10708 від 24.09.2018, № 11013 від 04.10.2018, № 11020 та №11015 від 05.10.2018, укладених між ПАТ "Інститут транспорту нафти" та ТзОВ "Екосолар Інвест", посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до втрати нерухомого майна, переданого ТзОВ "Екосолар Інвест" в іпотеку, що унеможливить виконання рішення суду про визнання недійсними договорів та ефективний захист порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 заяву Компанії "Тендерсон Трейдінг ЛТД" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно: нежитлові будівлі, загальною площею 2759,1 кв.м, які складаються з приміщень: блок допоміжних служб літ. "А" загальною площею 1768,5 кв.м., прохідна літ. "Б" загальною площею 27,7 кв.м., склад металевий літ. "В" загальною площею 279,3 кв.м., склад-ангар літ. "Г" загальною площею 525,2 кв.м., виробнича будівля допоміжного призначення літ. "Д" загальною площею 158,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Сирецька , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1136061180000; квартиру, загальною площею (кв.м): 113.4, житлова площа (кв.м): 51.9, розташовану за адресою: м. Київ, вулиця Урлівська, будю 11/44, кв. 99 ; квартиру, загальною площею (кв.м): 117.3, житлова площа (кв.м): 55,6, розташовану за адресою: м. Київ, вулиця Урлівська, буд. 11/44, кв. 390 ; нежитлове приміщення, загальною площею 58.3, кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Пимоненка Миколи, будинок 3, приміщення б/н .

Заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори; всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на вищевказане нерухоме майно (окрім обтяжень).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставини, які навів заявник, дають суду достатнє обґрунтоване припущення вважати, що невжиття заходів може мати наслідком відсутність на час прийняття рішення майна у тому стані чи статусі, що є наразі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 увалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №910/867/19 про забезпечення позову скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постанова обґрунтована тим, що місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, не дослідив їх в сукупності з наданими доказами. За відсутності належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин порушень прав позивача, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, з яким пов`язується застосування обраного заходу до забезпечення позову, відсутні підстави для задоволення заяви Компанії "Тендерсон Трейдінг ЛТД" про забезпечення позову у справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі Компанія "Тендерсон Трейдінг ЛТД" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 910/867/19 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи.

Суд апеляційної інстанцій не оцінив очевидні ризики втрати майна та утруднення виконання рішення суду, безпідставно скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними з потенційними вимогами про недійсність договорів позики та іпотеки і вони стосуються збереження майна, як об`єктів цивільного обігу. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку передчасного звернення стягнення на предмет іпотеки за недійсним договором.

5. Доводи інших учасників справи

ТзОВ "Екосолар Інвест" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, яким керувався суд

6.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 304 ГПК України).

6.2. Щодо суті касаційної скарги

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.

Із поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що Компанія "Тендерсон Трейдінг ЛТД" має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсними договорів позики № 1 від 21.09.2018, № 2 від 04.10.2018, №№ 3,4, 5 від 04.10.2018, №№6,7,8 від 05.10.2018 та договорів іпотеки №10708 від 24.09.2018, № 11013 від 04.10.2018, № 11020 та №11015 від 05.10.2018, укладених між ПАТ "Інститут транспорту нафти" та ТзОВ "Екосолар Інвест", посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до втрати нерухомого майна, переданого в іпотеку, утруднить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав чи інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Однак, як було з`ясовано судом апеляційної інстанції, Компанія "Тендерсон Трейдінг ЛТД" не навела переконливих доводів, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких вона має намір звернутися до суду у разі задоволення такого позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по суті спору.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що судом першої інстанції не було враховано положення статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якою передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з частинами першою і третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Оскільки позов зі справи, до подання якого Компанія "Тендерсон Трейдінг ЛТД" просить застосувати заходи забезпечення, подаватиметься особою, яка не є стороною оспорюваних договорів позики та іпотеки, то з`ясування обставин наявності порушеного права позивача у зв`язку з їх укладенням входитиме до предмета доказування у справі під час її розгляду судом по суті спору.

Натомість застосування заходу забезпечення позову, як арешт нерухомого майна та заборона проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав на вищевказане нерухоме майно (окрім обтяжень), за умови недоведеності порушення прав заявника у зв`язку з укладенням спірних правочинів, свідчить про їх неспіврозмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

Статтею 13 ЦК України встановлені межі здійснення цивільних прав. У відповідності із зазначеною статтею Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, судом апеляційної інстанції наголошено, що посилаючись на судові рішення у справі № 910/9567/16 про визнання недійсним рішення загальних зборів ПАТ «Інститут транспорту нафти», як на одну з підстав для забезпечення позову, судом першої інстанції не було враховано, що ТзОВ "Екосолар Інвест" не було учасником вказаних судових проваджень.

Таким чином, апеляційний господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів Компанії "Тендерсон Трейдінг ЛТД" щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову до його пред`явлення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, навівши в судовому рішенні зі справи необхідне мотивування, встановивши факт недоведення наявності фактичних обставин порушень прав позивача, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, з яким пов`язується застосування обраного заходу до забезпечення позову, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для їх застосування.

Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на нормах процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них. Твердження скаржника про те, що апеляційним судом не оцінено ризики відчуження майна та утруднення виконання рішення суду за потенційними позовними вимогами про недійсність договорів, зводяться до переоцінки доказів у справі, а тому перебувають поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України.

Верховний Суд вважає, що доводи сторін було почуто, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України"). Також, судами було правильно застосовано ті норми процесуального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, а незгода позивача із постановою апеляційної інстанції і бажання прийняття рішення на його користь не свідчить про те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанцій ухвалена з дотриманням вимог процесуального закону, тому підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судом норм права як необхідної передумови для скасування судового рішення, що оскаржується.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 зупинено дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 910/867/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, дія вказаної постанови підлягає поновленню.

8. Судові витрати

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-