Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.04.2018 року у справі №916/4481/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/4481/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Петрова В.С.

від 10.04.2017 року

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І., Головея В.М.

від 17.01.2018 року

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України"

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік"

2. Компанії "ZEALAND JULIANA BV"

про солідарне стягнення 126581,42 дол. США, -

за участю представників:

позивача - не з'явився.

відповідача 1 - Юрець О.В.

відповідача 2 - не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портінвест Лоджистік" та Компанії „ZEALAND JULIANA BV" (Nederland) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 126581,42 дол. США.

Даний позов мотивований тим, що 31.12.2013 року між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Портінвест Лоджистік" (агент) було укладено договір №460-Па-ІЛФ-13 про агентування суден. Відповідно до зазначеного договору Адміністрація надає через агента послуги судновласникам з обслуговування суден, відповідно до Зводу звичаїв, що діють в Іллічівському морському порту, а агент своєчасно забезпечує перерахування авансових сум від судновласників на оплату портових зборів та інших витрат, що пов'язані з агентуємими суднами (п. 2.2.5 договору). Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в Україні встановлені Порядком справляння та розміри портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року №316 "Про портові збори". Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що згідно з частинами 3-5 статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України. Як зазначав позивач, в період з 01.10.2014 року по 07.10.2015 року судно ZEALAND JULIANA (прапор - Нідерланди), власник ZEALAND JULIANA BV, під агентуванням TOB "Портінвест Лоджистік" перебувало в акваторії Іллічівського морського порту. При цьому, як вбачається із наданих агентом документів, судно виконувало каботажні перевезення (ст. 131 КТМ України). Для оплати портових зборів, агенту було вручено рахунки на загальну суму 37102,52 дол. США, які були оплачені відповідачем в повному обсязі. Однак, у вказаних рахунках були помилково розраховані ставки корабельного збору як для суден у каботажному плаванні, що не відповідає вимогам наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 "Про портові збори". Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів передбачено, що портові збори розподіляються на 2 категорії ставок: для суден каботажного плавання та суден закордонного плавання. При цьому відповідно до пп. 2 п. 2.4 Порядку передбачено, що ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України. Судно ZEALAND JULIANA ходить під прапором Нідерланди, у зв'язку із чим правомірно вважати, що незважаючи на те, що судно виконувало каботажні перевезення, корабельний збір мав був бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання. З огляду на викладене позивачем було донараховано корабельний збір по судозаходах судна ZEALAND JULIANA, які здійснювались в акваторії Іллічівського морського порту, та оформлені відповідні рахунки, відповідно до яких сума боргу становить 126581,42 дол. США.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року у справі №916/4481/15 (суддя Петров В.С., повний текст складено 18.04.2017 року) відмовлено у задоволенні позову Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України".

Дане рішення мотивоване тим, відсутністю підстав для застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, оскільки обов'язковою умовою для застосування ставки такого збору є факт заходу судна у закордонний порт, тоді як захід належного відповідачу - компанії „ZEALAND JULIANA BV" судна до іноземного порту судом не встановлено. Суд зазначив, що виставлені позивачем рахунки щодо сплати портового збору були сплачені відповідачем у повному обсязі у відповідності до умов договору про агентування суден від 31.12.2013 року №460-Па-ІЛФ-13 та норм діючого законодавства України, а донарахування будь-яких до сплачених сум додаткових платежів у вигляді корабельного збору за ставками у закордонному плаванні згідно умов укладеного договору є необґрунтованим. Відтак, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що доводи позивача про те, що донарахований ним корабельний збір за захід наведеного судна компанії „ZEALAND JULIANA BV" до Іллічівського морського порту підлягає солідарному стягненню з відповідачів, є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України", в якій позивач просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року у справі №916/4481/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням всіх обставин справи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року по справі №916/4481/15 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В даній постанові апеляційний господарський суд зазначає, що судна, завантажені чи розвантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних маніфестів та коносаментів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення, про що свідчать митні декларації. Таким чином, у розумінні Кодексу торгівельного мореплавства України міжнародним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України й іноземними портами, а каботажним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України. Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, так як обов'язковою умовою для застосування ставки такого збору є факт заходу судна у закордонний порт, тоді як захід належного відповідачу - компанії „ZEALAND JULIANA BV" судна до іноземного порту з матеріалів справи не вбачається. Крім того, пунктом 1.4 Наказу №316 визначено, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з морського порту, що, в свою чергу, виключає можливість донарахування портових зборів після виходу судна з порту. Судова колегія зазначила, що виставлені позивачем рахунки відповідно до умов договору про агентування суден від 31.12.2013 року №460-Па-ІЛФ-13 були сплачені відповідачем-1 у повному обсязі. Натомість донарахування будь-яких до сплачених сум додаткових платежів у вигляді корабельного збору за ставками у закордонному плаванні згідно умов укладеного договору є необґрунтованим. Відтак, доводи позивача про те, що донарахований ним корабельний збір за захід наведеного судна компанії „ZEALAND JULIANA BV" до Іллічівського морського порту підлягає солідарному стягненню з відповідачів, є безпідставними. Отже, позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП „Адміністрація морських портів України" задоволенню не підлягають.

30 січня 2018 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року у справі № 916/4481/15, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/4481/15 - скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що судно ZEALAND JULIANA ходить під прапором Нідерландів, у зв'язку із чим правомірно вважати, що незважаючи на те, що судно виконувало каботажні перевезення, корабельний збір мав був бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання. Адміністрацією було донараховано корабельний збір по судозаходах судна ZEALAND JULIANA, які здійснювались в акваторії Іллічівського морського порту та оформлені відповідні рахунки. Враховуючи те, що умовами договору не передбачено строку для оплати в разі донарахування портових зборів, правомірно вважати, що Адміністрація, у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України має право висунути таку вимогу у будь який час, а боржник повинен сплатити кошті протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Проте, в порушення ч. 2 ст. 530 ЦК України грошових коштів ні від Агента (представника судновласника) ні від судновласника на рахунок Адміністрації не надійшло, в зв'язку із чим позивачем були заявлені вимоги до Агента та судновласника про стягнення 126581,42 дол. США заборгованості. Діюче законодавство також передбачає, що агент може взяти на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє (делькредере). Оскільки, Господарським кодексом України не встановлено будь-яких обмежень щодо сфери застосування зазначеного визначення поняття агентської діяльності, то зазначене стосується надання агентських послуг у будь-якій сфері господарювання (включаючи транспортну сферу). Тобто, здійснення посередництва поширюється на будь яких агентів (включаючи морських) у будь-якій сфері господарської діяльності (включаючи транспортну). Це випливає з того, що жодних обмежень відносно посередницького характеру агентської діяльності чинним законодавством України не встановлено. Відповідачі, позицію яких підтримав суд першої інстанції, в своєму відзиві посилаються на відсутність в наказі ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні під іноземним прапором, проте в тексті самого наказу відсутнє положення, яке звільняє такі судна від сплати корабельного збору, отже судна у каботажному плаванні під іноземним прапором не звільненні від сплати корабельного збору, а тому мають його сплачувати. Судно ZEALAND JULIANA має прапор Нідердандів, у зв'язку із чим правомірно вважати, що незважаючи на те, що судно виконувало каботажні перевезення, корабельний збір мав був бути розрахований та сплачений по ставкам, які діють для суден закордонного плавання. Однак, судом не було враховано наявність вказаних фактів, в зв'язку із чим суд дійшов до необґрунтованого та хибного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, в зв'язку із чим рішення прийняті при порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 27.03.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року у справі № 916/4481/15. Призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на 22 травня 2018 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач 1 просить в задоволенні касаційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії №46/15-07-12-410 від 29.01.2018 року відмовити. Рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року по справі №916/4481/15 залишити без змін. У відзиві відповідач 1 зазначає, що доводи, наведені в касаційній скарзі, є необґрунтованими та не містять підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року у справі №916/4481/15.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.05.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №916/4481/15 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Стратієнко Л.Г.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як було встановлено господарськими судами, 31.12.2013 року між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Портінвест Лоджистік" (агент) укладено договір про агентування суден № 460-Па-ІЛФ-13, предметом якого є надання Іллічівського філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі-Адміністрація) послуг з організації агентування суден і забезпечення оплати послуг Адміністрації судновласниками (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.2.5 договору агент зобов'язується своєчасно забезпечити перерахування авансових сум від судновласників на оплату портових зборів та інших витрат, що пов'язані з агентуємими суднами.

Відповідно до п. 3.1 договору порядок справлення, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плати, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи, сторони під час розрахунків застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями.

Розмір зборів, плат, тарифів та послуги, що надаються Адміністрацією та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно вільних розцінок Адміністрації, що діють на момент надання відповідних послуг.

За положеннями п. 3.2 договору Адміністрація надає Агентові попередній дисбурсментський рахунок для оплати портових зборів та інших послуг, які надані судну. Підставою для формування попереднього рахунку є письмова заявка Агента.

Попередній рахунок оформляється Адміністрацією в день коли була подана заявка Агента.

Агент забезпечує повну оплату попереднього рахунку не пізніше одного робочого дня до відходу судна в рейс. В разі не оплати попереднього дисбурсментського рахунку, Адміністрація має право затримати судно в порту, при цьому відповідальність за претензії, які в такому випадку можуть виникнути у судновласника покладається на Агента.

Згідно з п. 3.3 договору Адміністрація надає Агентові виконавчий дисбурсментський рахунок за портові збори та інші послуги, які надані судну відповідно до чинного законодавства. Витрати, пов'язані з перерахуванням коштів несе Агент.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що Агент здійснює доплату різниці між сумою попереднього і виконавчого дисбурсментського рахунку не пізніше 8 банківських днів з моменту відходу судна в рейс.

За положеннями п. 3.5 договору у випадку, якщо виконання Агентом платіжних зобов'язань, передбачених п. 3.1 та п. 3.3 договору припадає на неробочий день, Адміністрація, за своїм розсудом, може прийняти відстрочку виконання таких зобов'язань до першого робочого дня за умови надання Агентом відповідної банківської гарантії. У цьому випадку наслідки прострочення платежу, передбачені пунктом 6.3 договору, на час відстрочки платежу непоширюються.

Відповідно до п. 3.10 договору не пізніше 1 робочого дня після виходу судна в рейс Адміністрацією формується рахунок та акт приймання-здачі наданих послуг. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання Адміністрацією послуг Агенту.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати вільні тарифи. При збільшенні рівня вільних тарифів, що зазначені в цьому договорі, Адміністрація повідомляє Агента про таку зміну рекомендованим листом з повідомленням, під опис змісту конверта, не пізніше, ніж за 30 днів до зміни тарифів. При зниженні рівня вільних тарифів повідомлення не надсилається.

Згідно з п. 3.12 договору зазначені в договорі тарифи та ставки наведені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 3.13 договору оплата рахунків Адміністрації здійснюється відповідно до вимог Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та контролю" від 19.02.1993 року №15-93, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР з наступними змінами і доповненнями, та іншими актами валютного законодавства України. Оплата здійснюється в українській національній валюті за курсом НБУ на момент оплати, у випадку якщо судно ходить під прапором України. В інших випадках, що не суперечить чинному законодавству України, оплата здійснюється в доларах США.

Згідно з п. 3.14 договору по суднах, що ходять під іноземними прапорами, а також по суднах, що ходять під українським прапором і знаходяться в управлінні іноземної компанії, оплата може безпосередньо проводитися судновласником або його Генеральним агентом.

За умовами п. 5.1 договору усі спори, які виникають із даного договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що якщо відповідну суперечку неможливо вирішити шляхом переговорів, вона вирішується в судовому порядку в господарському суді за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони несуть взаємну повну відповідальність у випадку неналежного виконання умов договору відповідно до чинного законодавства й відшкодують збитки, понесені з вини сторін, у тому числі в результаті застосування штрафних санкцій різними контролюючими органами.

За положеннями п. 6.2 договору при наявності фінансової заборгованості Агента перед Адміністрацією простроченої більш ніж 10 діб, Адміністрація має право зупинити дію даного договору в односторонньому порядку до погашення боргу або розірвати договір. При цьому Адміністрація звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором.

За умовами п. 6.3 договору за порушення строків оплати Агент напротязі всього періоду прострочення оплачує Адміністрації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.4 договору відповідальність за достовірність наданих у бухгалтерію Адміністрації вантажних і суднових документів несе Агент. У випадку надання Агентом недостовірних даних, Адміністрація має право на призупинення дії даного договору або на його розірвання.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з 01.01.2014 року і діє до 31.12.2014 року.

По завершенні терміну дії даного договору він може бути продовжений сторонами на тих же або інших умовах. Продовження терміну дії договору здійснюється сторонами протягом 30 робочих днів до дати припинення дії договору шляхом обміну відповідними листами.

Відповідно до п. 7.6 договору взаємовідносини сторін, що не врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством України, а також Зводом звичаїв Іллічівського морського порту, обов'язковими постановами по Іллічівському морському порту, з якими Агент зобов'язується ознайомлюватись.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2014 року між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Портінвест Лоджистік" було укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої сторонами були внесені зміни до розділу 3 договору - Порядок розрахунків. Сторони домовились виключити з тексту договору п. 3.4 та відповідно змінити нумерацію подальших пунктів цього розділу; змінити вільні тарифи Адміністрації, за якими Агент сплачує послуги Адміністрації. Також у відповідності до п. 9 додаткової угоди строк дії договору було продовжено до 31.12.2015 року.

10.08.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони домовились четвертий абзац п. 3.7 договору викласти в наступній редакції: „Агент здійснює оплату рахунків Адміністрації не пізніше 8 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Оплату рахунків проводити згідно банківських реквізитів вказаних виключно у рахунку".

В період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року судно „ZEALAND JULIANA" (прапор Белізу) під агентуванням ТОВ "Портінвест Лоджистік" здійснювало каботажні перевезення з перебуванням в акваторії Іллічівського морського порту.

На оплату портових зборів (з урахуванням виконання судном каботажних перевезень) відповідачу - ТОВ „Портінвест Лоджистік" було вручено відповідні рахунки на загальну суму 37102,52 дол. США. Вказані рахунки сплачені ТОВ "Портінвест Лоджистік" в повному обсязі.

Крім того, згідно п. 3.10 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 31.12.2013 року, між позивачем та відповідачем - ТОВ "Портінвест Лоджистік" було складено відповідні акти приймання-здачі наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що 22.10.2015 року позивач, вважаючи, що корабельний збір має бути сплачений за ставками, встановленими для суден закордонного плавання, виставив інші рахунки, а саме: №03/2 537Р від 22.10.2015 року, №03/3 382Р від 22.10.2015 року, №03/3 868Р від 22.10.2015 року, №03/4 826Р від 22.10.2015 року, №03/5 947Р від 22.10.2015 року, №03/7 933Р від 22.10.2015 року, №03/8 318Р від 22.10.2015 року, №03/8 721Р від 22.10.2015 року, №03/9 238Р від 22.10.2015 року, №03/10 157Р від 22.10.2015 року, №03/10 197Р від 22.10.2015 року, №03/10 502Р від 22.10.2015 року, №03/11 186Р від 22.10.2015 року, №03/11 783Р від 22.10.2015 року, №03/12 144Р від 22.10.2015 року, №03/12 436Р від 22.10.2015 року, №03/12 720Р від 22.10.2015 року, №03/13 638Р від 22.10.2015 року, №03/14 021Р від 22.10.2015 року, на загальну суму 163683,94 дол. США.

Позивач стверджував, що відповідачі зобов'язані сплатити донарахований корабельний збір у сумі 126581,42 дол. США, що є різницею між донарахованим позивачем і сплаченим відповідачем (163683,94 дол. США - 37102,52 дол. США).

Відповідно до статті 26 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини ХІ Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року" №728-ХІV від 03.06.1999 року, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатись тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.

Частинами 1, 2 та 3 статті 22 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики.

Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону. Портові збори сплачуються Адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 Кодексу торгівельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Частиною 1 статті 117 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 року за № 930/23462, пунктами 1.2, 1.3 якого передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються Адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України "Про морські порти України". Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Кодекс торгівельного мореплавства України визначає, зокрема, такі види морських перевезень - каботажне та міжнародне, відповідно і ставки портових зборів, визначені у додатках 2-6 до вказаного Порядку, є різними для суден у закордонному плаванні та суден у каботажному плаванні.

Статтею 132 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що перевезення між портами України й іноземними портами можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

При цьому, статтею 133 Кодексу торгівельного мореплавства України визначено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Ч. 1 статті 97 Митного кодексу України під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезені на митну територію України морським (річковим) судном, допускаються до каботажного перевезення між органами доходів і зборів або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів після їх перевантаження на інше морське (річкове) судно, що ходить під прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, на іноземне судно.

Визначення "судно закордонного плавання" міститься у пункті 54 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, згідно з яким судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Пунктом 2.4 наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316 про портові збори передбачено, що ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.

Відповідно до статті 9 Митного кодексу України, митною територією є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відтак, судна, завантажені чи розвантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних маніфестів та коносаментів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення, про що свідчать митні декларації.

Таким чином, у розумінні Кодексу торгівельного мореплавства України міжнародним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України й іноземними портами, а каботажним морським перевезенням вантажу є перевезення вантажу між портами України.

Згідно статті 131 Кодексу торговельного мореплавства України перевезення між портами України здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Згідно листа Міністерства інфраструктури України від 24.11.2014 року №12821/4/10-14 судну „ZEALAND JULIANA BV" (прапор Белізу) надано дозвіл на каботажні перевезення між портами Миколаївської, Южненської, Іллічівської, Одеської, Бердянської та Маріупольської філій ДП „Адміністрація морських портів України" терміном з 20.12.2014 року по 20.03.2015 року.

Згідно каботажних коносаментів наведене судно здійснювало каботажні перевезення між портами України без заходу у порти інших держав.

П. 2.2. наказу Міністерства інфраструктури України № 316 судно, що заходить в акваторію відповідного морського порту, звільняється від сплати корабельного збору у таких випадках:

- здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України, без виконання вантажних операцій (крім суден, що заходять у морські порти для надання послуг за договором морського перевезення пасажирів або договором морського круїзу);

- постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних (пасажирських) операцій у зв'язку з очікуванням проходу до іншого морського порту.

Від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.

При цьому у відповідності до п. 2.4 наказу Міністерства інфраструктури України №316 ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.

Водночас, пунктом 1.11 Порядку встановлено, що державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначаються за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Відсутність підстав для застосовування до внутрішніх (каботажних) перевезень ставки корабельного збору, встановленої для міжнародних перевезень, так як обов'язковою умовою для застосування ставки такого збору є факт заходу судна у закордонний порт, тоді як захід належного відповідачу - компанії „ZEALAND JULIANA BV" судна до іноземного порту з матеріалів справи не вбачається.

Крім того, пунктом 1.4 Наказу №316 визначено, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з морського порту, що, в свою чергу, виключає можливість донарахування портових зборів після виходу судна з порту.

Виставлені позивачем рахунки відповідно до умов договору про агентування суден від 31.12.2013 року №460-Па-ІЛФ-13 були сплачені відповідачем-1 у повному обсязі.

Натомість донарахування будь-яких до сплачених сум додаткових платежів у вигляді корабельного збору за ставками у закордонному плаванні згідно умов укладеного договору є необґрунтованим.

Відтак, доводи позивача про те, що донарахований ним корабельний збір за захід наведеного судна компанії „ZEALAND JULIANA BV" до Іллічівського морського порту підлягає солідарному стягненню з відповідачів, є безпідставними.

Справляння портових зборів здійснюється виключно за ставками, визначеними законодавством, при цьому ставка корабельного збору для суден, що здійснюють каботажні перевезення під іноземним прапором, не встановлена.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог ДП "Адміністрація морських портів України" щодо донарахування корабельного збору судну "ZEALAND JULIANA" виходячи з положень п. 1. 4 , п. 2.4 наказу №316, наказу №316 в цілому, норм Кодексу торговельного мореплавства України та Митного кодексу України, які виключають можливість здійснити донарахування корабельного збору після виходу судна з порту, виключають можливість застосувати до суден, що здійснюють каботажні перевезення та плавають під іноземним прапором, ставки корабельного збору як для суден у закордонному плаванні (здійснюють міжнародні перевезення із заходом в іноземні порти).

Таким чином, вказані скаржником аргументи не можуть бути підставою для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року, оскільки останнім не доведено, що судами було неправильного застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року у справі №916/4481/15 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач