Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 16.04.2018 року у справі №910/1648/17 Ухвала КГС ВП від 16.04.2018 року у справі №910/16...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.04.2018 року у справі №910/1648/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/1648/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: Калітна О.В.,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: не з'явився,

третьої особи-4: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Грєхова О.А.

від 06.11.2017 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

від 21.02.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", 2. Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Альфа", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгро Плюс", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр", 4. Приватне підприємство "ЮТС-Агропродукт Плюс"

про стягнення заборгованості у розмірі 215 210 677,10 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - Відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (далі - Відповідач-2) заборгованості в загальній сумі 1196022,97 грн., що складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 1117632,08 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4777,78 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 73613,11 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої Позивачем 3 квітня 2017 року).

2. Позов мотивований невиконанням Відповідачем-1 як позичальником та Відповідачем-2 як поручителем зобов'язань, відповідно, за кредитним договором №06.1-20/192 від 24.12.2013 (далі - Кредитний договір) та Договором поруки №06.1-20/194 від 24.12.2013 (далі - Договір поруки).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Відповідача-1 і Відповідача-2 на користь Позивача заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1117632,08 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 3060,12 грн., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 53473,67 грн. В іншій частині позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані встановленням обставин неналежного виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором, а також відсутності припинення поруки Відповідача-2 за Договором поруки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Відповідач-1 заперечує проти належності, відповідності, доступності та достатності наданих Позивачем доказів.

7. Також Відповідач-1 зазначає, що Договір поруки є припиненим, водночас застава є чинною не має статусу припиненої, заставодавець не набув права вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

8. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

9. Позивач не погоджується з викладеними у касаційній скарзі аргументами, вважає їх невмотивованими та безпідставними.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. 24 грудня 2013 року між Позивачем та Відповідачем-1 укладений Кредитний договір. Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору Позивач надає Відповідачу-1 кредит на загальну суму 10000000,00 доларів США з можливістю отримання в доларах США терміном до 23 грудня 2016 року. У подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод.

11. Додатковою угодою №3 від 18.08.2015 внесено зміни до пункту 1.1 Кредитного договору та визначено, що Позивач надає Відповідачу-1 кредит з загальною сумою кредиту еквівалентною 10000000,00 доларів США з можливістю отримання в гривні та доларах США з терміном кредиту до 31 грудня 2026 року.

12. Відповідно до пункту 5.1 Кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за отримані та непогашені частки, якщо інше не передбачено Кредитним договором. Проценти сплачуються за процентною ставкою, визначеною у пункті 5.2 Кредитного договору та нараховуються щодо кожної частки, що залишається непогашеною з дати надання частки до дати фактичного погашення такої частки, кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за часткою (кредитом) на кінець дня.

13. За умовами пункту 5.2 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 07.10.2015) процентна ставка для часток у доларах США є змінюваною і складається з: (і) маржа 7 (сім) % річних та (іі) 6M Libor. При цьому максимальний розмір, до якого може бути збільшена процентна ставка для часток у доларах США складає 14 (чотирнадцять) % річних. Процентна ставка для часток в гривні є фіксованою та становить: протягом періоду з 18 серпня 2015 року по 31 грудня 2016 року - 8% річних; протягом періоду з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 10% річних; протягом періоду з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року - 12% річних; протягом періоду з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2026 року - 14% річних.

14. Згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору в разі несплати Відповідачем-1 у належний строк або термін будь-якої суми за Кредитним договором Відповідач-1 сплачує Позивачу на його вимогу неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з банком) на рахунок, визначений Позивачем, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з: (і) подвійно облікової ставки Національного банку України та (іі) 15% річних. Сплата неустойки не звільняє Позивача від виконання зобов'язань відповідно до умов Кредитного договору. Сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою, зазначеною в цьому пункті, а також строк нарахування такої неустойки становить три роки.

15. Відповідно до підпункту (h) пункту 9.1 розділу 9 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 18.12.2014) у забезпечення зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором Відповідач-1 надає/забезпечує надання Позивачу застави майнових прав на майбутній урожай сільськогосподарської продукції (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, овес, просо, соняшник, соя, ріпак тощо) відповідно до структури посівних площ на відповідний сільськогосподарський рік та середньої врожайності за останні три роки. Заставна вартість сільськогосподарської продукції визначається на рівні ринкової вартості (з урахуванням ПДВ), визначеної за даними загальнодоступних джерел інформації, а саме: АПК-Інформ або Агро-сфера, або інших аналогічних джерел за визначенням Позивача. Така застава повинна становити заставу з найвищим пріоритетом обтяження. Таке заставне майно повинно бути застрахованим фінансово стабільною та надійною страховою компанією, прийнятною для Позивача, проти втрати або пошкодження та інших ризиків, як буде прийнятно для Позивача, та Позивач повинен мати статус вигодонабувача (бенефіціара) за такими страховими договорами та полісами.

16. У підпункті (е) пункту 10 Кредитного договору сторони домовились, що випадком невиконання Відповідачем-1 умов Кредитного договору вважається, зокрема, втрата забезпечення, а саме втрачається можливість, із будь-якої причини, звернути стягнення за будь-яким із забезпечувальних документів, або такий предмет застави перестає існувати чи іншим чином стає недоступним для Позивача із будь-якої причини.

17. Згідно з підпунктом (іу) пункту 10.2 Кредитного договору Позивач має право у будь-який час після настання випадку невиконання вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений Відповідачем-1 зі сплатою всіх належних до сплати процентів та інших платежів, передбачених Кредитним договором.

18. У підпункті (іі) пункту 12 Додаткової угоди №2 від 18.12.2014 передбачено, що до 15 лютого 2015 року Відповідач-1 зобов'язаний укласти з Позивачем договори застави майнових прав на майбутній урожай сільськогосподарської продукції, передбачені підпунктом (h) пункту 9.1 розділу 9 Кредитного договору.

19. 22 грудня 2015 року між Позивачем (заставодержатель) та Відповідачем-2 (заставодавець, майновий поручитель за зобов'язаннями Відповідача-1) укладено Договір застави (далі - Договір застави - 1).

20. Згідно з пунктом 1.1 Договору застави-1 Відповідач-2 з метою забезпечення передає в заставу Позивачу майно (сільськогосподарську продукцію), що стане власністю Відповідача-2 у майбутньому, а саме - майбутній врожай ріпаку озимого, врожай якого закінчується у 2016 році, в кількості не менше 5120,25 тон.

21. Також 22 грудня 2015 року між Позивачем (заставодержатель) та Приватним підприємством "ЮТС-Агропродукт Плюс" (заставодавець, майновий поручитель за зобов'язаннями Відповідача-2, далі - Третя особа-4) укладено Договір застави (далі - Догові застави-2).

22. Згідно з пунктом 1.1 Договору застави-2 Третя особа-4 з метою забезпечення передає в заставу Позивачу майно (сільськогосподарську продукцію), що стане власністю Третьої особи-4 у майбутньому, а саме - майбутній врожай ріпаку озимого, врожай якого закінчується у 2016 році в кількості не менше 5914,63 тон.

23. Відповідно до пунктів 1.1.5 Договору застави-1 і Договору застави-2 після збору врожаю зазначених сільськогосподарських культур предметом застави стає отримана в результаті збору врожаю вирощена сільськогосподарська продукція та/або продукція, отримана в результаті її переробки, про що сторони укладають додаткову угоду до договору. Після збору врожаю заставодавець зобов'язаний надати заставодержателю сертифікат якості зерна та продуктів його переробки протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту збору врожаю. Заставодавець після збору врожаю зобов'язаний передати предмет застави на зберігання зерновому складу за договором складського зберігання зерна та передати заставодержателю протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту збору врожаю заставне свідоцтво та саме свідоцтво за передавальним написом (індосаментом) відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", а також надати витяг з реєстру складських документів на зерно, наданий зерновим складом, на якому зберігається зерно.

24. Крім того 24 грудня 2013 року між Позивачем, Відповідачем-1 і Відповідачем-2 укладено Договір поруки.

25. Згідно з пунктом 1.1 Договору поруки у зв'язку з укладенням між Позивачем та Відповідачем-1 Кредитного договору (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками до нього) Відповідач-2 поручився перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 у повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати Відповідачем-1 у відповідності до Кредитного договору.

26. Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки Відповідач-2 ознайомлений з умовами Кредитного договору, відповідно до якого Відповідач-1 зобов'язаний, зокрема, повернути кредитні кошти в сумі 10000000,00 доларів США, сплатити проценти за процентною ставкою в розмірі, зазначеному у Кредитному договорі, а також сплати комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов Кредитного договору.

27. За умовами пункту 1.3 Договору поруки Відповідач-2 як солідарний боржник зобов'язався сплатити Позивачу всі суми, належні до сплати Відповідачем-1 за Кредитним договором, у разі порушення Відповідачем-1 зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за Кредитним договором протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надіслання Позивачем відповідної письмової вимоги.

28. У пункті 3.8 Договору поруки сторони визначили, що Договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 23 грудня 2019 року.

29. На виконання Кредитного договору Позивач надав Відповідачу-1 за його заявками кредитні кошти:

- згідно з меморіальним ордером №611302953 від 26.12.2013 - 2500000,00 доларів США (еквівалент 19982500,00 грн.);

- згідно з меморіальним ордером №612135143 від 27.12.2013 - 2500000,00 доларів США (еквівалент 19982500 грн.);

- згідно з меморіальним ордером №700060165 від 14.05.2014 - 1521739,13 доларів США (еквівалент 17902531,95 грн.);

- згідно з меморіальним ордером №700949570 від 15.05.2014 - 1521739,13 доларів США (еквівалент 17748017,60 грн.).;

- згідно з меморіальним ордером №701742814 від 16.05.2014 - 1956521,74 доларів США (еквівалент 22999292,62 грн.).;

- згідно з меморіальним ордером №1059823719 від 28.09.2015 - 43231982,00 грн.;

- згідно з меморіальним ордером №1067949394 від 08.10.2015 - 41846686 грн.;

- згідно з меморіальним ордером №1070734535 від 12.10.2015 - 698998,21 грн.;

- згідно з меморіальним ордером №1080921051 від 26.10.2015 - 13657679 грн.;

- згідно з меморіальним ордером №1081800238 від 27.10.2015 - 9047828,92 грн.;

- згідно з меморіальним ордером №1081807808 від 27.10.2015 - 114528480 грн.

30. У порушення умов Кредитного договору, Договору застави-1 і Договору застави-2 зобов'язання щодо надання Позивачу застави сільськогосподарської продукції після збору врожаю не виконане.

31. 21 грудня 2016 року Позивач надіслав Відповідачу-1 вимогу щодо дострокового погашення кредиту на загальну суму 215779150,68 грн. протягом 7 днів з дати отримання цієї вимоги. Відповідач-1 отримав зазначену вимогу 26 грудня 2016 року.

32. Станом на 18 січня 2017 року заборгованість Відповідача-1 з повернення кредитних коштів становила 214014654,13 грн.

33. Дослідивши наявні у матеріалах справи банківські виписки, перевіривши наданий Позивачем розрахунок нарахованих відсотків, враховуючи відсутність наданого Відповідачами контррозрахунку, суди встановили наявність заборгованості Відповідача-1 зі сплати відсотків за Кредитним договором у розмірі 1117632,08 грн.

34. 14 лютого 2017 року Позивач надіслав Відповідачу-2 у відповідності до пункту 1.3 Договору поруки вимогу про виконання порушеного зобов'язання.

35. Крім того суд апеляційної інстанції з'ясував, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/14247/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, задоволено позов Позивача про стягнення солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 заборгованості за Кредитним договором по тілу кредиту у сумі 214014654,13 грн., а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову Відповідача-1 про визнання припиненим Договору поруки.

36. Під час розгляду справи №910/14247/17 суди встановили наявність заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем за тілом кредиту за Кредитним договором у розмірі 214014654,13 грн. Також суди встановили відсутність припинення поруки за Договором поруки на підставі частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, адже у пункті 3.8 Договору поруки сторони погодили строк його дії до 23 грудня 2019 року.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

37. Цивільний кодекс України

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. …

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, … заставою …

Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. …

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 553. Договір поруки

1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. …

Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. …

Стаття 559. Припинення поруки

… 4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки; …

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. …

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. …

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. …

38. Господарський кодекс України

Стаття 230. Штрафні санкції

1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. …

Стаття 231. Розмір штрафних санкцій

… 6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. …

Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків

… 2. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. …

39. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

40. Суд виходить з того, що відповідно до положень статей 526, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни).

41. Оскільки на підставі наданих сторонами доказів, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини неналежного виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором та наявність заборгованості щодо сплати процентів у розмірі 1117632,08 грн., Суд вважає обґрунтованим висновок про задоволення позовних вимог про стягнення зазначеної суми на користь Позивача.

42. Суд відхиляє доводи касаційної скарги, які стосуються переоцінки наданих сторонами доказів - меморіальних ордерів, банківських виписок по рахунках тощо, оскільки суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, зважаючи на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

43. Також з огляду на положення наведеної процесуальної норми Суд не приймає до уваги аргументи Відповідача-1, які зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, адже суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

44. Так, Суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи, твердження Відповідача-1 про ненабуття Позивачем права вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, забезпечених заставою, через відсутність порушення умов відповідних договорів застави.

45. При цьому Суд звертає увагу, що з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог у межах даної справи не розглядалися вимоги щодо стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів за Кредитним договором. Водночас наявність зазначеної заборгованості у розмірі 214014654,13 грн. встановлена судами в справі №910/14247/17 і такі обставини мають преюдиціальне значення при розгляді даної справи відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції).

46. Неналежне виконання Відповідачем-1 зобов'язань з повернення зазначеної суми кредитних коштів, а також зі сплати процентів за Кредитним договором є підставою для стягнення пені відповідно до положень статей 549, 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України. Відтак Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення пені в частині 3060,12 грн. за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 53473,67 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, зважаючи на здійснений ними перерахунок відповідно до положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

47. Разом з тим Суд відхиляє доводи Відповідача-1 про припинення Договору поруки у зв'язку з недотриманням Позивачем передбаченого частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України строку пред'явлення вимоги до Відповідача-2 як поручителя.

48. Суд звертає увагу, що встановлені частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячний та річний строки для пред'явлення відповідних вимог до поручителя як підстава для припинення поруки застосовуються лише у випадку відсутності встановлення відповідного строку у договорі поруки. Зважаючи на погодження сторонами у пункті 3.8 Договору поруки строку його дії до 23 грудня 2019 року відсутні підстави для застосування передбачених наведеною правовою нормою строків до правовідносин за Договором поруки.

49. Водночас Суд враховує, що припинення Договору поруки з наведених підстав було предметом окремого спору за зустрічним позовом у справі №910/14247/17, у задоволенні якого відмовлено судами.

50. Зважаючи на викладене, відповідно до положень статей 553, 554 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення спірної заборгованості з процентів за Кредитним договором, а також пені солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 як поручителя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

52. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

53. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

54. Понесені Відповідачем-1 у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача-1, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

55. Встановлені частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячний та річний строки для пред'явлення відповідних вимог до поручителя як підстава для припинення поруки застосовуються лише у випадку відсутності встановлення відповідного строку у договорі поруки.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/1648/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати