Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №5024/411/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 5024/411/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - фізична особа-підприємець Сурженко Анатолій Никифорович,

боржник - фізична особа-підприємець Могилевець Олексій Євгенович,

ліквідатор - арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

представник - Коновал Р.О. (довіреність від 30.04.2018)

розглянув касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича - арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 13.09.2017

у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Богатир К.В., Філінюк І.Г.

за заявою фізичної особи-підприємця Сурженка Анатолія Никифоровича

про банкрутство фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 02.10.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Одеського апеляційного господарського суду, ліквідатор фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича - арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №5024/411/2012 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 02.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №5024/411/2012 Господарського суду Херсонської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5024/411/2012 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018.

4. 12.02.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. відкрито касаційне провадження у справі №5024/411/2012 Господарського суду Херсонської області за касаційною скаргою ліквідатора фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича - арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та призначено її розгляд на 22.05.2018 о 14 год. 45 хв.

6. 11.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подало відзив на касаційну скаргу.

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статті 3-1, частини 2 статті 26, пункту 1 частини 1 статті 31, частини 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

8. Провадження у справі №5024/411/2012 про банкрутство фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича (далі - ФОП Могилевець О.Є., боржник), порушене ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.03.2012 за заявою фізичної особи-підприємця Сурженка Анатолія Никифоровича за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 22.05.2012 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кущика А.А., цією ж ухвалою визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора на суму 461 035, 60 грн.

9. 15.05.2017 ліквідатор боржника Кущик А.А. звернувся до Господарського суду Херсонської області з клопотанням про розподіл грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, в якому просив розподілити кошти від реалізації майна банкрута ФОП Могилевця О.Є., зобов'язавши приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибанову О.В. видати з депозитного рахунку арбітражному керуючому Кущику А.А. 22 390, 19 грн. як оплату його послуг.

10. Арбітражний керуючий Кущик А.А. надав суду звіт про розмір оплати послуг ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури у справі в період з 22.05.2012 по 31.12.2016 на загальну суму 119 453, 22 грн. та клопотав про його затвердження, мотивуючи тим, що витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, на суму 119 453, 22 грн. мають бути компенсовані за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, що увійшло до складу ліквідаційної маси та перебувало в заставі ПАТ "Дельта Банк", оскільки інших коштів від реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі не отримано.

11. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у складі судді Пінтеліної Т.Г. розподілено грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута ФОП Могилевця О.Є., а саме 22 390, 19 грн. - арбітражному керуючому Кущику А.А.; зобов'язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Грибанову О.В. видати з депозитного рахунку арбітражному керуючому Кущику А.А. 22 390, 19 грн.; затверджено звіт ліквідатора ФОП Могилевця О.Є. арбітражного керуючого Кущика А.А. про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство за період з 22.05.2012 по 31.12.2016 на суму 119 453, 22 грн.

12. Ухвала мотивована тим, що відповідно до вимог абзацу 3 пункту 7 статті 48, частини 1 статті 49, частин 12, 14 статті 3-1, пункту 1 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство, витрати на оплату послуг ліквідатора на суму 119 453, 22 грн. мають бути компенсовані за рахунок коштів, виручених від реалізації майна банкрута; у зв'язку з недостатністю коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, для погашення всієї суми оплати послуг арбітражного керуючого, компенсація оплати послуг ліквідатора Кущика А.А. здійснюється частково, лише в розмірі 22 390,19 грн., а для задоволення вимог заставного кредитора коштів недостатньо, тому такі вимоги не задовольняються.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

13. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.07.2017, мотивуючи тим, що грошові кошти, отримані від реалізації майна банкрута, яке перебувало в заставі ПАТ "Дельта Банк", повинні використовуватися виключно для першочергового задоволення вимог банку-заставодержателя.

14. 13.09.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Богатир К.В., Філінюк І.Г. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у справі №5024/411/2012 скасовано, у задоволенні клопотання ліквідатора про розподіл грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, та затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг ліквідатора за час здійснення ліквідаційної процедури в період з 22.05.2012 по 31.12.2016 відмовлено.

14.1. Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо розподілу коштів, виручених від продажу майна боржника, на користь арбітражного керуючого, та зазначив про необґрунтованість висновку про затвердження звіту ліквідатора Кущика А.А. про оплату послуг за період з 22.05.2012 по 31.12.2016 на суму 119 453, 22 грн.

14.2. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до вимог статті 26 Закону про банкрутство, кошти, що були отримані від реалізації майна боржника, яке перебувало в заставі банку, а саме 22 390, 19 грн., мають першочергово використовуватись саме для задоволення вимог заставного кредитора.

14.3. Апеляційним судом зазначено, що посилання суду першої інстанції на приписи статті 31 Закону про банкрутство не узгоджуються з положеннями статей 26, 49 Закону про банкрутство, якими визначено черговість задоволення вимог кредиторів, в тому числі заставних, та спростовано висновок місцевого суду про те, що кошти, які перебувають на депозитному рахунку нотаріуса, першочергово повинні компенсувати витрати арбітражного керуючого у справі.

14.4. Апеляційним судом встановлено, що оскаржуваною ухвалою затверджено звіт ліквідатора ФОП Могилевця О.Є. арбітражного керуючого Кущика А.А. про оплату послуг за виконання ним повноважень ліквідатора в період з 22.05.2012 по 31.12.2016 на суму 119 453, 22 грн., проте матеріали справи не містять доказів розгляду та затвердження судом розміру оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, а, відтак, подання ліквідатором на затвердження до суду звіту про оплату послуг без встановленого та затвердженого судом розміру цих послуг є передчасним, а розгляд такого звіту судом та його затвердження суперечить спеціальним нормам Закону про банкрутство; оскаржувана ухвала не містить мотивів та обґрунтувань, на підставі яких судом затверджено звіт про оплату послуг ліквідатора банкрута.

14.5. З огляду на встановлені фактичні обставини справи та виходячи з положень статей 3-1, 26, 31, 49 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим судом не розглянуто одну з вимог, поданих ліквідатором у своїй заяві, ухвала місцевого суду прийнята передчасно, без дослідження реєстру вимог кредиторів, сформованого ліквідатором в ліквідаційній процедурі боржника - громадянина-підприємця, та їх рішень про утворення фонду оплати послуг ліквідатора боржника, внаслідок чого ухвала суду була скасована, у задоволенні клопотання ліквідатора відмовлено, а справа направлена для подальшого розгляду до місцевого суду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ліквідатора Кущика А.А.)

15. Скаржник доводив, що апеляційним судом винесена постанова в порушення вимог статей 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017, що полягало в неповній оцінці всіх обставини справи щодо виплати грошової винагороди та затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого.

16. Скаржник аргументував, що апеляційним судом в порушення приписів частини 2 статті 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, не було досліджено фактичні обставини справи в їх сукупності, а також не розглянуто важливі для справи документи. Так, судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що ліквідатором подано до суду заяву про встановлення розміру оплати його послуг, а також рішення комітету кредиторів боржника від 12.05.2017, яким затверджено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого у даній справі.

17. Скаржник зазначив, що відповідно до статей 44, 84 ГПК України в редакції до 15.12.2017 витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат, а, отже, відносяться до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця, згідно з частиною 1 статті 49 Закону про банкрутство.

18. Скаржник доводив, що апеляційним судом не прийнято до уваги особливостей застосування статей 47-49 Закону про банкрутство, як спеціальних норм права, тоді як приписи статей 26, 31 Закону про банкрутство повинні застосовуватись лише в тій частині, яка не врегульована зазначеними нормами. Оскільки статтями 47-49 Закону про банкрутство не визначено, що входить до складу витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, то в цьому випадку застосовуються норми підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону про банкрутство, якими передбачено, що до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, відносяться витрати на оплату праці арбітражних керуючих.

Доводи інших учасників справи

19. ПАТ "Дельта Банк" у відзиві на касаційну скаргу заперечило доводи скаржника, погодилося з висновками апеляційного суду щодо скасування ухвали від 11.07.2017 та зазначило, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно боржника, яке є предметом застави, хоч і включається до складу ліквідаційної маси, однак, використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

20. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011

Частини 12, 14, 16 статті 3-1 - оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Абзац 2 частини 2 статті 26 - майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Пункт 1 частини 1 статті 31 (підпункти "а", "г") - кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

"а" - вимоги, забезпечені заставою;

"г" - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абзац 3 частини 7 статті 48 - кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Частина 1 статті 49 - до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Вимоги кредиторів задовольняються у такій черговості: … у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця.

21. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами положень статті 3-1, частини 2 статті 26, пункту 1 частини 1 статті 31, частини 1 статті 49 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів

23. Системний аналіз положень статей 49, 31, 3-1 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що спеціальна процедура ліквідації громадянина-підприємця передбачає деякі особливості щодо черговості та порядку задоволення вимог ліквідатора про оплату наданих ним послуг та оплати його витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця та виконанням постанови в ліквідаційній процедурі боржника, які законодавцем визначені до задоволення позачергово, а в третю чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Однак, зазначені особливості не спростовують загального порядку визначення джерел для задоволення вимог арбітражного керуючого (ліквідатора, розпорядника майна) згідно з частинами 10-14 статті 3-1 Закону про банкрутство. Зокрема, за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу. В подальшому кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, формування якого визначається рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Розмір оплати послуг та звіт про оплату послуг затверджуються судом. Отже, рішення про стягнення з депозитного рахунку нотаріуса на оплату послуг ліквідатору певної грошової суми може бути прийняте судом за наслідком попереднього прийняття рішення про визначення розміру оплати послуг ліквідатору, затвердження звіту про оплату послуг та витрат ліквідатора, визначення осіб (учасників провадження), які зобов'язані в силу закону такі послуги оплатити, або колективного рішення органу представництва інтересів кредиторів (комітету кредиторів) про визначення джерел оплати послуг та витрат арбітражного керуючого.

24. З огляду на те, що апеляційним судом встановлено фактичні обставини відсутності передбачених законодавцем передумов для прийняття остаточного рішення у процедурі банкрутства про стягнення з конкретного кредитора певної грошової суми, Верховний Суд погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції про зобов'язання нотаріуса виплатити ліквідатору боржника спірну суму, як єдиний дохід, отриманий від реалізації заставного майна, відмову ліквідатору у поданій ним заяві та повернення справи для розгляду до місцевого господарського суду.

25. Суд зазначає про необхідність подальшого розгляду даної справи з урахуванням принципів пропорційності господарського судочинства, які мають забезпечити збалансованість інтересів кредиторів, боржника та арбітражного керуючого у справі про банкрутство. На кредитора-заставодержателя не може бути покладено весь тягар витрат у справі про банкрутство, якщо її завершення надає іншим кредиторам переваги у списанні безнадійної заборгованості за наслідком затвердження звіту ліквідатора без сплати відповідних податків і відповідає майновим інтересам усіх кредиторів боржника, визнаних у процедурі банкрутства.

26. Суд зазначає, що в даному випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтями 47-49 Закону про банкрутство (банкрутство громадянина-підприємця). Однак, право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставиться у залежність від підстав порушення (особлива чи загальна процедури банкрутства) чи обставин, пов'язаних із припиненням провадження у справі про банкрутство.

27. Отже, враховуючи вимоги статей 3-1, 30, 49 Закону про банкрутство, суд при подальшому розгляді справи повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатору у справі про банкрутство громадянина-підприємця з дотриманням певної процедури, визначеної загальними нормами Закону про банкрутство, не порушуючи при цьому прав арбітражного керуючого на отримання винагороди за надані ним послуги та прав на відшкодування понесених ним витрат у процедурі банкрутства.

28. Аналіз приписів статей 34, 43, 82 ГПК України в редакції до 15.12.2017 свідчить про те, що законодавець зобов'язав суд приймати рішення за наслідком дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, за результатами обговорення усіх обставин справи.

29. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів розгляду та затвердження судом першої інстанції розміру оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, відтак, подання ліквідатором на затвердження звіту про оплату послуг без встановленого та затвердженого судом розміру цих послуг є передчасним.

30. Згідно з частиною 7 статті 48 Закону про банкрутство, у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Отже, застосування спеціальної процедури банкрутства також вимагає від суду визначення розміру винагороди ліквідатору, що здійснюється судом із застосуванням загальних положень статті 3-1 Закону про банкрутство, оскільки іншого не передбачено спеціальною процедурою відповідно до статей 47-49 цього Закону.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

31. Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника відповідно до пунктів 15-18 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 23-30 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ліквідатора фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича - арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича та залишення без змін постанови апеляційного суду від 13.09.2017 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

33. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця Могилевця Олексія Євгеновича - арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №5024/411/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков