Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/1328/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи,

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді: Бацуца В.М.

від 06.10.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

від 18.12.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл"

до Комунального підприємства "Готельно-гуртожитковий комплекс"

про стягнення 284588,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Флагман-Стайл" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до КП „Готельно-гуртожитковий комплекс" про стягнення 228274,92 грн. основної заборгованості, 44841,96 грн. пені, 8469,98 грн. інфляційних збитків, 3001,97 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за виконані позивачем роботи згідно з договором підряду № 07-13 від 10.07.2013 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року по справі №911/1328/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дане рішення мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по виконанню у повному обсязі робіт для відповідача за актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, згідно з договором підряду № 07-13 від 10.07.2013 року на заявлену суму основної заборгованості у розмірі 228274,92 грн. При цьому, суд зазначив, що заяви позивача б/н від 13.09.2017 року про зменшення розміру позовних вимог та б/н від 13.09.2017 року про уточнення розміру позовних вимог не приймаються судом, оскільки такі заяви за своєю природою є заявою про зміну підстави позову.

Не погодившись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з врахуванням заяви б/н від 13.09.2017 року про уточнення розміру позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 92148,00 грн. - основної заборгованості, 62446,04 грн. - пені, 23999,01 грн. - інфляційних збитків та 5536,00 грн. - 3 % річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року по справі №911/1328/16 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено належними доказами факту виконання робіт за актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, згідно з договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року на суму 228 274,92 грн. зазначені у звіті (за які позивач просить стягнути заборгованість в заяві про зменшення позовних вимог) не обумовлені та не охоплені ані актом №1 від 24.10.2013 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані актом №2 від 30.12.2013 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані дефектним актом, ані кошторисною документацією до договору підряду №07-13 від 10.07.2013 року, ані договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року. В заявах б/н від 13.09.2017 року про зменшення розміру позовних вимог та б/н від 13.09.2017 року про уточнення розміру позовних вимог, позивач фактично просить стягнути заборгованість, яка не є предметом первісно заявленого позову, та виникла на інших підставах, тобто заявляє вимоги, які перебувають поза межами спірних правовідносин у справі, таку заяву слід розцінювати як подання іншого (ще одного) позову, що не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2018 року.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року по справі №911/1328/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" подано касаційну скаргу, в якій останній просить рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року у справі №911/1328/16 - скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги та стягнути на користь TOB «Флагман-Стайл» з Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» 92148,00 гривень - основного боргу, 62446,04 гривень - пені, 23999,01 гривень - інфляційних втрат та 5536 грн. - 3% річних, а разом 184129.05 гривень. Судові витрати з оплати судового збору за подачу позову, апеляційної та касаційної скарги покласти на відповідача.

Касаційна скарга мотивована тим, що 24 жовтня 2013 року відповідачем підписано акт виконаних робіт №1 на загальну уму 119999,88 грн., а 30 грудня 2013 року підписано акт виконаних робіт №2 на загальну суму 67677,07 грн. Відповідно до п. 4.1. укладеного договору підряду, замовник зобов'язаний протягом 60 календарних днів з дня відправлення повідомлення від підрядника про закінчення робіт та готовність до передачі робіт замовнику сплатити 70% виконаних підрядником робіт за цим договором, тобто 279999,00 грн. 13.07.2015 року у зв'язку з відмовою відповідача від прийняття залишку робіт на суму 228274,92 грн. позивачем направлено акт виконаних робіт на адресу замовника, що підтверджується копією квитанції, опису вкладення та зворотного повідомлення про вручення. За таких обставин, 11.09.2015 року був останнім строком для виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг у сумі 228274,92 гривень, які не оплачені і по сьогоднішній день. Проте всупереч умовам договору та правилам ділового обороту відповідач жодним й чином не відреагував на надісланий акт виконаних робіт, що розцінюється як відмова у його підписанні. За таких обставин, у зв'язку з відмовою відповідача від підписання акту виконаних робіт №3 на суму 228274,92 гривні, позивачем в силу положень ч. 4 ст. 882 ЦК України 01.08.2015 року підписано вищевказаний акт виконаних робіт. 13.09.2017 року представником позивача заявою про зменшення розміру позовних вимог долучено документи на підтвердження вартості виконаних робіт станом на день їх виконання з урахуванням об'ємів таких робіт зазначених у експертному звіті від 28.04.2017 року, що складає 92148,00 гривень - основного боргу, 62446,04 гривень - пені, 23999,01 гривень -- інфляційних втрат та 5536 гривень - 3% річних, а разом 184129,05 гривень. Доповнення позовної заяви новими обставинами виявленими в процесі проведення експертизи при збереженні в ній первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не може вважатися зміною підстав позову, а відтак і суди попередніх інстанцій враховуючи зазначене під час винесення судових актів не вийшли б за межі позовних вимог. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту). Поміж іншого, звертається увага суду касаційної інстанції, що судом апеляційної інстанції розгляд апеляційної скарги згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року призначено на 18.12.2017 року 11 год. 15 хв., тоді як його постанова роздрукована об 11 год. 10 хв., що вказує існування готового тексту судового рішення до розгляду по суті апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" на рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року у справі №911/1328/16. Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" на рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13 лютого 2018 року.

Відповідач - Комунальне підприємство "Готельно-гуртожитковий комплекс" відзив на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 07-13, згідно з умовами пунктів 2.1., 2.2., 2.3. якого на умовах договору підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, власними силами та/або залученими силами та засобами, виконати і передати замовнику роботи, а замовник, зобов'язується прийняти від підрядника виконані (закінчені) роботи завчасно оплатити їх вартість.

П. 2.2. договору сторони домовились, що підрядник виконує: „Капітальний ремонт житлового фонду гуртожитку за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 42.

П. 2.3. договору роботи виконуються підрядником за завданням замовника, в обсязі визначеному у кошторисі.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору передплата в розмірі 30 % (119999 гривні 88 коп.) без ПДВ від вартості робіт, замовнику необхідно сплатити після отримання спеціалізованої державної експертизи.

П 4.2. Замовник зобов'язаний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня відправлення повідомлення від підрядника про закінчення робіт та готовність до передачі робіт замовнику, сплатити решту, тобто 70 % (279999 гривень і 72 копійок) без ПДВ, виконаних підрядником робіт за цим договором. Підрядник зобов'язаний негайно повідомити замовника про закінчення робіт та готовність до передачі робіт замовнику, шляхом надсилання письмового повідомлення замовнику.

10.07.2013 року між позивачем та відповідачем підписано додатки до договору - пояснювальну записку, дефектний акт, локальний кошторис №2-1-1, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, договірна ціна та інші документи.

На виконання умов договору позивачем, в період з жовтня до грудня 2013 року виконано роботи на загальну суму 187676,95 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором, в частині оплати належним чином виконав, сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 187676,95 грн.

У 2015 року позивачем було складено та підписано в односторонньому порядку акт №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 228274, 92 грн. і направлено його поштовим зв'язком відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком №5239 від 13.07.2015 року про відправлення цінного листа, описом вкладення до нього від 13.07.2015 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідач не оплатив в повному обсязі виконані позивачем роботи, що обумовлені та охоплені актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, згідно з договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року.

П. 4.3. договору оплата вартості за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, сума яких визначена у п.3.1. цього договору, на поточний банківський рахунок підрядника, що вказаний у розділі 17 цього договору.

4.4. Виконані роботи вважаються оплаченими замовником, з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що строк виконання робіт становить приблизно 90 календарних днів та не більше 3 місяців, від дня отримання передоплати та підписання сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика, згідно з графіком виконання робіт та діє до 31.12.2013 року.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. договору після одержання повідомлення від підрядника про закінчення робіт та готовність до передачі робіт, замовник зобов'язаний розпочати їх приймання, що має тривати не більше 3 (трьох) робочого дня з дня отримання такого повідомлення. З повідомленням про готовність підрядника до передачі закінчених робіт, замовнику надається акт прийому-передачі виконаних робіт, акт технічного нагляду про виконані роботи. Повідомлення та Акт прийому-передачі виконаних робіт може надаватися для підписання замовнику уповноваженою особою підрядника особисто.

Протягом 3 (трьох) робочих днів, сторони зобов'язані підписати акт прийому-передачі виконаних робіт.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з висновком експертів №13077/16-43 від 28.04.2017 року комісійної судової будівельно-технічної експертизи, фактично виконані обсяги робіт по капітальному ремонту житлового фонду гуртожитку по вул. Святошинська, 42 в м. Вишневе Київської області, згідно з договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року зафіксовано в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року на суму 119999 грн. 88 коп. та акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 67677 грн. та 07 коп.

Наведені в акті №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 228274 грн. 92 коп. обсяги робіт не виконано.

Отже, наведені в акті №3 обсяги робіт позивачем не виконано та не доведено належними доказами факту виконання робіт за актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, згідно з договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року на суму 228274,92 грн.

Згідно з висновком експертів №13077/16-43 від 28.04.2017 року, під час капітального ремонту фактично виконані роботи з опорядження стін керамічною плиткою площею 157 м2 , оздоблення стель пластиковою вагонкою площею 73 м2, додаткової заміни 10 змішувачів, 9 раковин та 1 ванни. Проведення зазначених робіт не передбачено ані дефектним актом, ані кошторисною документацією до договору підряду №07-13 від 10.07.2013 року, як наслідок, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи та додатково наданій документації будь-яких відомостей стосовно вартості використаних матеріалів та застосованих механізмів при проведені даного комплексу робіт, визначити вартість вищевказаних робіт у розрізі даної експертизи не вбачається за можливе.

Відповідно до даних натурного обстеження технічного стану конструкцій стін та підлоги приміщень ванних кімнат гуртожитку, де здійснювався капітальний ремонт, можливо стверджувати, що результати виконаних ремонтно-будівельних робіт на момент проведення експертизи не містять дефектів та недоліків, в частині якості виконання робіт та відповідають існуючим технічним вимогам, які встановлюються до внутрішнього оздоблення житлових приміщень.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України (редакція станом до 15.12.2017 року), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В разі надходження до господарського суду однієї із заяв (клопотань), передбачених ч. 4 ст. 22 ГПК України (редакція станом до 15.12.2017 року), останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Роботи зазначені у звіті (за які позивач просить стягнути заборгованість в заяві про зменшення позовних вимог) не обумовлені та не охоплені ані актом №1 від 24.10.2013 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані актом №2 від 30.12.2013 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, ані дефектним актом, ані кошторисною документацією до договору підряду №07-13 від 10.07.2013 року, ані договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року.

В заявах б/н від 13.09.2017 про зменшення розміру позовних вимог та б/н від 13.09.2017 року про уточнення розміру позовних вимог, позивач фактично просить стягнути заборгованість, яка не є предметом первісно заявленого позову, та виникла на інших підставах, тобто заявляє вимоги, які перебувають поза межами спірних правовідносин у справі, таку заяву слід розцінювати як подання іншого (ще одного) позову, що не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (редакція станом до 15.12.2017 року).

Оскільки, у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати виконаних робіт за актом №3 від 01.08.2015 року (КБ-2В) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року згідно з договором підряду №07-13 від 10.07.2013 року, то безпідставним є нарахування позивачем неустойки (пені), інфляційних збитків та 3 % річних за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо оплати виконаних робіт у заявлені періоди на підставі вищевказаних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для застосування положень ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у спірних відносинах, і відповідно позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 44841, 96 грн. пені, 8469, 98 грн. інфляційних збитків, 3001,97 грн. 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у заявлені періоди, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду апеляційної інстанції з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Касаційний господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Стайл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 року по справі №911/1328/16 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець