Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 5023/5782/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

заявник (боржник) - Фізична особа-підприємець Діхтяренко Світлана Федорівна

представник заявника (боржника) не з'явився, повідомлений належним чином,

ліквідатор - Агафонов Олег Юрійович

ліквідатор чи його представник не з'явився, повідомлений належним чином,

кредитор - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

представник кредитора - Коновал Р.О.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017

у складі колегії суддів: Лакізи В.В. (головуючий), Плахова О.В., Шутенко І.А..

та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2017

у складі судді Міньковського С.В.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»)

про визнання недійсним результатів аукціону у межах справи про банкрутство

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 06.10.2006 між громадянкою Діхтяренко Світланою Федорівною (не фізичною особою-підприємцем) та ТОВ «Укрпромбанк» було укладеного кредитний договір № 698/06-КВ, згідно з яким Діхтяренко С.Ф. отримала грошові кошти у платне, строкове, цільове користування.

2. 08.02.2008 між ФОП Діхтяренко С.Ф. та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Іпотечний договір № 698/06-КВ/Z/-01 на забезпечення зобов'язань по кредиту, що їх отримала Діхтяренко С.Ф. не як фізична особа-підприємець. Предметом іпотеки, згідно з договором, виступала земельна ділянка розміром 0, 2 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з зазначеною у іпотечному договорі оцінкою вартість земельної ділянки, за оцінкою сторін договору, складала 671 650 грн.

3. 12.07.2011 ФОП Діхтяренко С.Ф. звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про власне банкрутство.

4. 14.07.2011 ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство.

5. 14.10.2011 на майданчику Української універсальної біржі відбувся аукціон з продажу належної боржникові земельної ділянки розміром 0, 2 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у результаті якого зазначену земельну ділянку за 10 000 грн було продано громадянину ОСОБА_6. Оцінку вартості реалізованої земельної ділянки у розмірі 10 000 грн було здійснено на замовлення ліквідатора ФОП Діхтяренко С.Ф. Приватним підприємством «Агентство оцінки майна та землі».

6. 20.10.2015 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/5782/11 було замінено кредитора ТОВ «Укрпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

Обґрунтування позову (позиції позивача у суді першої інстанції)

7. 30.12.2016, тобто через 5 років та 2,5 місяці після дати проведення аукціону, ПАТ «Дельта Банк» подало до Господарського суду Харківської області заяву про визнання недійсним результатів аукціону з мотиву заниженої оцінки земельної ділянки, несумлінності ліквідатора, який всупереч нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включив у ліквідаційну масу боржника спірну земельну ділянку, яка виступала забезпеченням по боргах фізичної особи - не підприємця, неповідомлення кредиторів, чиї вимоги забезпечені заставою про час, місце та умови продажу заставного майна.

8. Окремо ПАТ «Дельта Банк» послалося на те, що всупереч статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарським судом першої інстанції на стадії порушення справи про банкрутство боржника не було накладено арешт на спірну земельну ділянку як на майно, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. 21.06.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним результатів аукціону відмовлено з мотиву пропуску банком строку позовної давності. Судом першої інстанції відхилено як необґрунтовані посилання банку на те, що про порушення своїх прав банк дізнався лише з часу, коли Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було розпочато процедуру ліквідації банку. Мотивом відхилення цього доводу стало те, що вимога про захист порушеного права заявляється саме про захист прав юридичної особи і перехід до стадії ліквідації юридичної особи не впливає на порядок обчислення строку позовної давності. При цьому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) не передбачено винятків для обчислення перебігу строку позовної давності у цьому випадку.

10. Судом першої інстанції констатовано закінчення перебігу строку позовної давності у жовтні 2014 року без подання банком клопотання про відновлення цього строку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. 21.09.2017 Постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» було задоволено частково, резолютивну частину ухвали суду першої інстанції від 21.06.2016 було залишено без змін зі зміною мотивувальної частини ухвали.

12. Судом апеляційної інстанції зазначено, що до торгів, що їх було проведено у даній справі 14.10.2011, застосовуються норми Закону у редакції до 22.12.2011. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ліквідатора був відсутній обов'язок погоджувати з окремими кредиторами порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, оскільки такий обов'язок щодо погодження випливає зі статті 30 Закону, яка, у свою чергу, має застосовуватися відносно фізичних осіб-підприємців з особливостями, встановленими статтями 47-49 Закону. Статтями 47-49 Закону не передбачено створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства фізичних осіб, тож суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності погодження окремими кредиторами порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

13. Відносно відповідності акту інвентаризації діючому законодавству суд апеляційної інстанції констатував таку невідповідність, зокрема, невідповідність типовій формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69. Натомість, відхилив цей аргумент, оскільки він не має відношення до предмету дослідження у даній справі (питання недійсності аукціону). З аналогічних підстав було відхилено судом апеляційної інстанції й доводи скаржника щодо нездійснення ліквідатором вичерпних заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб.

14. Відносно неправомірного, на думку скаржника, включення до ліквідаційної маси спірної земельної ділянки, оскільки кредитний договір укладався з фізичною особою - не підприємцем, апеляційний суд послався той факт, що на дату проведення спірного аукціону, 14.10.2011, ніяких обмежень щодо включення до ліквідаційної маси боржника-фізичної особи діючим законодавством встановлено не було. При цьому зміни до законодавства, які передбачали, що не може бути звернуто стягнення на майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності набули чинності через два дні після проведення спірного аукціону, тобто з 16.10.2011 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011. Із посиланням на той же Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 та дату набрання ним чинності судом апеляційної інстанції відхилено аргумент скаржника щодо необхідності повідомлення кредиторів, чиї вимоги забезпечені заставою про час, місце та умови продажу заставного майна, оскільки такий обов'язок на ліквідатора було покладено саме цим законом, який набрав чинності після дати проведення аукціону.

15. Відносно заниженої оцінки предмету іпотеки суд апеляційної інстанції послався на відсутність правопорушення щодо цього у діях саме ліквідатора, оскільки оцінка здійснювалася третьою особою-оцінювачем.

16. Щодо закінчення строку позовної давності судом апеляційної інстанції констатовано, що заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності сторонами спору не заявлялася, вона була заявлена Українською універсальною біржею. Не дивлячись на це, оскільки апеляційним судом не встановлено ознак порушення прав позивача, то суд зробив висновок про неможливість застосування й наслідків закінчення строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

17. 12.10.2017 ПАТ «Дельта Банк» подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, в якій просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними результатів аукціону.

У касаційній скарзі посилання зроблені на:

1) факт заниженості оцінки спірної земельної ділянки при реалізації;

2) неврахуванням судами обов'язку повідомлення ліквідатором кредиторів, чиї вимоги забезпечені заставою про час, місце та умови продажу заставного майна, що випливає, на думку скаржника, зі статті 9 Закону України «Про іпотеку», який має застосовуватися у системному зв'язку з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доповнюючи його;

3) порушення положень статей 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо незаконного включення до ліквідаційної маси спірної земельної ділянки, яка була предметом іпотеки;

4) невідповідності статті 261 ЦК України в частині обрахування строку позовної давності;

6) порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 43 ГПК України у редакції, що діяла до 15.12.2017, у частині необґрунтованості прийнятих судових рішень.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. У судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» підтримала доводи і позицію, наведені у касаційній скарзі.

18. 19.01.2018 та 09.02.2018 Українська універсальна біржа подала заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судом першої інстанції норм права, що регулюють позовну давність, зокрема статті 267 ЦК України, та правильне застосування статті 13, 33, 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині законності проведеної оцінки спірної земельної ділянки та законності включення до ліквідаційної маси спірної земельної ділянки, яка була предметом іпотеки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 21.04.2011 № 3265-VI)

Стаття 30. Продаж майна банкрута

1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

3. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»….

Стаття 47. Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина

1. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом.

2. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами….

7. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

8. Господарський суд має право, за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень.

Перелік майна громадянина-підприємця, яке виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, затверджується господарським судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку…

Стаття 48. Розгляд господарським судом справи про банкрутство громадянина-підприємця

1. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами…

20. Цивільний кодекс України

Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності

1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

21. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»

4. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378; 2002 р., N 33, ст. 235; 2003 р., N 28, ст. 210; 2004 р., N 6, ст. 38; 2006 р., N 1, ст. 18, N 8, ст. 88):

6) частину сьому статті 47 викласти в такій редакції:

« 7. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо суті касаційної скарги

22. Судова колегія констатує, що підставою для визнання результатів відкритих торгів (аукціону) недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів (аукціону); правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення.

До предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до його проведення, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України «Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні», норми якого визначають, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Тобто ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. У разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права оскаржити дії оцінювача у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, відхиляються доводи касаційної скарги щодо заниженості оцінки спірної земельної ділянки при реалізації та відповідно, що це є підставою для визнання недійсним результатів аукціону.

23. Судова колегія зазначає, що Закон було доповнено частиною п'ятою статті 3-1 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011р. У відповідності з цією нормою, зокрема, арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зазначений вище Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» набрав чинності 16.10.2011 і відповідно до частини другої Прикінцевих положень якого дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Оскільки кредитний договір був укладений у 2006 році, а спірний аукціон був проведений до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», то норми частини п'ятою статті 3-1 Закону до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, а відтак, доводи касаційної скарги про неповідомлення ліквідатором кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна є безпідставними.

24. Із цих же мотивів відхиляються твердження скаржника щодо незаконного включення до ліквідаційної маси спірної земельної ділянки, яка була предметом іпотеки, оскільки до набрання чинності вказаних вище змін норми Закону не встановлювали обмежень при формуванні ліквідаційної маси після визнання громадянина-підприємця банкрутом окрім тих, що передбачені цивільним процесуальним законодавством України.

25. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо невірного обрахування строку позовної давності відповідно до положень статті 261 ЦК України, оскільки суд апеляційної інстанції не застосовував наслідків спливу позовної давності через невстановлення порушення законності при проведенні аукціону з продажу майна банкрута, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону.

26. Аналізуючи через призму статті 43 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У нинішній справі, з урахуванням тієї судової практики, що її навели суди першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. За таких обставин, Верховний Суд не знайшов будь-яких істотних порушень, здійснених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді нинішньої справи, і констатує правильне застосування ними норм матеріального та процесуального права, що має наслідком залишення поданої касаційної скарги без задоволення, а прийнятих судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 300, 301 пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2017 у справі № 5023/5782/11 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк