Історія справи
Постанова КГС ВП від 21.12.2022 року у справі №911/2610/20Постанова КГС ВП від 01.09.2023 року у справі №911/2610/20
Постанова КГС ВП від 01.09.2023 року у справі №911/2610/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2610/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022
у справі № 911/2610/20
за заявою боржника ОСОБА_2
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2022 закрито провадження у справі № 911/2610/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою цього суду від 01.10.2020; звільнено ОСОБА_2 від боргів, крім вимог, зазначених у частині другій статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та вирішено інші процедурні питання.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 20.07.2022 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20 та призначено її до розгляду на 19.09.2022.
19.09.2022 до початку судового засідання заявником апеляційної скарги ОСОБА_3 була подана заява про відмову від вищезазначеної апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Того ж дня - 19.09.2022 до початку судового засідання до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 909/13/22 відхилено заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20.
Заяву ОСОБА_3 про відмову від апеляційної скарги задоволено.
Прийнято відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20.
Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20.
Справу № 911/2610/20 повернуто до Господарського суду Київської області.
Ухвала суду в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги мотивована необґрунтованістю цієї заяви, оскільки ОСОБА_3 заперечував проти приєднання до його апеляційної скарги.
У іншій частині вимог апеляційний суд з посиланням на вимоги частин четвертої, шостої статті 266, частини п`ятої статті 191 ГПК України дійшов висновку про можливість прийняття відмови ОСОБА_3 від його апеляційної скарги, з огляду на те, що така відмова не суперечить інтересам ОСОБА_2 , апеляційна скарга не визнана ОСОБА_2 , а також відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги у встановленому діючим законодавством порядку.
У зв`язку з прийняттям відмови від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 264 ГПК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 909/13/22, ОСОБА_1 (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що полягало, зокрема у такому:
- суд першої інстанції при постановленні ухвали від 09.06.2022 залишив поза увагою обставин того, що Боржник - ОСОБА_2 , звернувшись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ввів суд в оману, оскільки не вказав про наявність заборгованості перед іншими фізичними особами, в тому числі перед ОСОБА_1 , здійснення нелегальної підприємницької діяльності та наявність у нього та членів його сім`ї майна, за рахунок якого можуть бути здійснені розрахунки з кредиторами. Місцевий господарський суд в порушення вимог статей 86, 234.236 ГПК України не дослідив долучені документи у сукупності з іншими доказами, в тому числі із показами, наданими ОСОБА_1 та мешканцями Котеджного міста, не надав мотивовану оцінку доказам, долученим до матеріалів справи про неплатоспроможність;
- суд апеляційної інстанції не розглядав заяву про приєднання до апеляційної скарги, подану ОСОБА_1 , не досліджував аргументи та обставин, на які заявник посилався як на підставу своїх вимог, викладених у цій заяві. Тобто, апеляційний суд проігнорував положення статей 234 236 ГПК України, не провів ретельний розгляд аргументів та доказів, наведених ОСОБА_1 , а лише зазначив, що вказана заява є необґрунтованою;
- апеляційний господарський суд свідомо не допустив ОСОБА_1 до апеляційного провадження, відхиливши його заяву про приєднання до апеляційної скарги, чим фактично порушив право ОСОБА_1 на справедливий суд, передбачений статтею 129 Конституції України, статтею 17 ГПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Іншими учасниками справи відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення у касаційному порядку.
Касаційне провадження
27.10.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ОСОБА_1 .
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2610/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.11.2022 до касаційного суду 16.11.2022 надійшла уточнена касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 року у справі № 911/2610/20; ухвалено здійснити їх перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу, здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про таке.
Щодо доводів про порушення норм права судом першої інстанції
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, серед іншого, стверджує про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повноти оцінки доказів та обставин справи під час постановлення ухвали від 09.06.2022 про закриття провадження у справі № 911/2610/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
У той же час, Верховний Суд зауважує, що об`єктом касаційного оскарження є саме ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у цій справі, якою відхилено заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20, прийнято відмову ОСОБА_3 від своєї апеляційної скарги та закрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою.
Таким чином, в оскаржуваній ухвалі від 19.09.2022 Північний апеляційний господарський суд не здійснював по суті перегляд зазначеної ухвали місцевого господарського суду від 09.06.2022 про закриття провадження у цій справі № 911/2610/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , а відтак і не досліджував правомірності такого закриття.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
З урахуванням наведених обставин та вимог процесуального закону, ухвала Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі № 911/2610/20 не підлягає касаційному оскарженню без її апеляційного перегляду по суті, а тому доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не можуть бути предметом касаційного дослідження у цьому касаційному провадженні, відкритому за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022.
Щодо доводів про порушення процесуальних норм судом апеляційної інстанції
З огляду на об`єкт касаційного оскарження предметом касаційного дослідження є питання правомірності відхилення апеляційним господарським судом заяви про приєднання до апеляційної скарги, прийняття відмови від апеляційної скарги та, як наслідок, закриття апеляційного провадження у справі.
Оскаржувана ухвала постановлена у господарській справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Статтею 1 ГПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
За змістом статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною другою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною п`ятою статті 41 ГПК України у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.
З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ. З огляду на приписи пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
У зв`язку із введенням в дію КУзПБ та з урахуванням пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, втратив чинність Закон про банкрутство.
Поряд з цим слід зауважити, що із втратою Законом про банкрутство чинності відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство (який втратив чинність), з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ. Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Як зазначалось предметом розгляду оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 911/2610/20 були дві заяви, а саме: (1) заява ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у цій справі; (2) заява ОСОБА_3 про відмову від вказаної апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 265 ГПК України заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявником апеляційної скарги ОСОБА_3 була подана заява про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2022, а іншою особою - ОСОБА_1 була подана заява про приєднання до вказаної апеляційної скарги ОСОБА_3 .
За встановлених апеляційним судом обставин, звернення ОСОБА_1 зі заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 відбулось з дотриманням зазначених вимог частини першої статті 265 ГПК України.
Згідно з частиною першої статті 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Частиною другою цієї статті передбачено, що.
Аналіз змісту наведених норм статті 265 ГПК України дає підстави для висновку, що можливість приєднання до апеляційної скарги, поданої іншою особою, передбачена для двох категорій осіб, а саме: (1) для учасника справи, який брав участь у справі на стороні заявника апеляційної скарги; (2) для особи, яка участі у справі не брала, але оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про її права, інтереси та/або обов`язки.
Отже, для правильного вирішення питання щодо наявності підстав для приєднання до апеляційної скарги іншої особи, суду апеляційної інстанції необхідно було встановити процесуальну дієздатність ОСОБА_1 у цій справі № 911/2610/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Так, суду варто було перевірити, чи ОСОБА_1 є учасником справи про банкрутство (неплатоспроможність) у розумінні статті 1 КУзПБ та чи брав він участь у справі на стороні ОСОБА_3 , до апеляційної скарги якого він просив приєднатись. У протилежному випадку (якщо ОСОБА_1 не є учасником у справі про неплатоспроможність) апеляційному суду необхідно було перевірити, чи оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішувалось питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 , що надавало б йому, як не учаснику справи, право на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відхилення заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 виключно з тих підстав, що останній заперечував проти приєднання до його апеляційної скарги.
Однак, касаційний суд не може погодитися з правомірністю такого висновку апеляційного господарського суду, оскільки без встановлення процесуального статусу у цій справі ОСОБА_1 (особи, яка подала заяву про приєднання до апеляційної скарги) та його права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такі висновки є передчасними, а відтак необґрунтованими.
При цьому, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені апеляційним судом процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.
Крім того, норми процесуального закону - ГПК України не передбачають такої підстави для відмови у приєднанні до апеляційної скарги, як заперечення заявника цієї апеляційної скарги щодо такого приєднання іншої особи.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника ОСОБА_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у частині розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги.
Водночас, щодо висновків апеляційного суду в частині розгляду заяви ОСОБА_3 про відмову від своєї апеляційної скарги касаційний суд враховує таке.
Положеннями статей 14 42 ГПК України передбачено право учасника справи розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Отже, положення ГПК України передбачають можливість волевиявлення заявника апеляційної скарги у вигляді відмови від апеляційної скарги, яке може бути здійснене після відкриття і до закінчення апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Поряд з цим, частиною шостою статті 266 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.
В силу положень частини 5 статті 191 ГПК України, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Приймаючи відмову ОСОБА_3 від апеляційної скарги та, як наслідок, закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що така відмова не суперечить інтересам ОСОБА_2 , апеляційна скарга не визнана ОСОБА_2 , відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги у встановленому діючим законодавством порядку.
Однак, з огляду на вищенаведені мотиви касаційного суду про допущення процесуальних порушень апеляційним господарським судом у частині розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів вважає передчасними й висновки цього суду в цілому щодо можливості прийняття відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження у справі.
Верховний Суд зазначає, що підставою для відкриття апеляційного провадження є апеляційна скарга. Приєднання до апеляційної скарги - це допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі. При цьому, саме лише подання заяви про приєднання до апеляційної скарги не створює для особи, яка звернулася з відповідною заявою, наслідків аналогічних відкриттю апеляційного провадження за такими заявами. Особа, яка подала заяву про приєднання до апеляційної скарги набуває статусу, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою).
Попри наведене, розглянувши спершу по суті заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції не звернув увагу на той факт, що станом на дату розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги (що є процесуальним правом такого скаржника, яким він може розпоряджатися на власний розсуд) вказана заява про приєднання розглянута не була, ухвала щодо приєднання ОСОБА_1 до апеляційної скарги ОСОБА_3 судом не приймалась.
З урахуванням вищезазначеного у сукупності, касаційний суд не заперечує встановлених судом апеляційної інстанції обставин того, що відмова ОСОБА_3 від апеляційної скарги не суперечить інтересам ОСОБА_2 , така скарга не була визнана ОСОБА_2 та відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги, однак зауважує на порушенні процесуального порядку розгляду як заяви ОСОБА_3 про відмову від своєї апеляційної скарги, так і заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Інші доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом права ОСОБА_1 на справедливий суд, Верховний Суд відхиляє з підстав їх необґрунтованості, оскільки скаржник - ОСОБА_1 не позбавлений можливості реалізувати своє право на доступ до правосуддя, передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції, зокрема, шляхом самостійного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 09.06.2022 про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність. При цьому обставини того, що скаржником було пропущено строк апеляційного оскарження з огляду на подання ним заяви про приєднання до апеляційної скарги іншої особи, яка в подальшому відмовилася від своєї скарги, можуть слугувати підставами для поновлення вказаного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, колегія суддів погоджується лише з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи вимоги статей 304 308 310 ГПК України та зважаючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
При новому розгляді справи (клопотань) суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для розгляду (вирішення питання щодо можливості розгляду) у відповідності до вимог процесуального закону заяви ОСОБА_3 про відмову від апеляційної скарги та заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Розподіл судових витрат
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховний Суд не здійснює, у зв`язку з чим клопотання скаржника про стягнення судових витрат у суді касаційної інстанції задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 911/2610/20 скасувати.
3. Справу № 911/2610/20 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
Н.Г Ткаченко