Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.03.2023 року у справі №922/470/22
Постанова КГС ВП від 23.03.2023 року у справі №922/470/22
Постанова КГС ВП від 21.11.2023 року у справі №922/470/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 922/470/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Чуб С.В.,

від відповідача: Стеценко А.І.,

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.

від 13.06.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінського Володимира Євгеновича

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" (надалі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (надалі - Відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, що вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, зареєстрованим в реєстрі за № 3122, у якому запропоновано до стягнення з Позивача на користь Відповідача безумовне грошове зобов`язання у розмірі 28 515 143,00 грн, штраф у розмірі 14 257 571,50 грн, витрати за вчинення нотаріальних дій у розмірі 215 000,00 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що виконавчий напис від 26.11.2021 № 3122 вчинений нотаріусом з грубим порушенням норм чинного законодавства, зокрема статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, оскільки:

- сума заборгованості за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237 на момент вчинення нотаріусом 26 листопада 2021 року оспорюваного виконавчого напису була сплаченою у повному обсязі, у зв`язку з чим Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про повернення фінансової аграрної розписки із написом про її виконання;

- на підставі пункту 19 фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 були нараховані штрафні санкції із порушенням строку, встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (надалі - ГК України). Зміст пункту 19 фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 не конкретизує момент сплати штрафу (початок виконання даного зобов`язання), а лише вказує на обов`язок Позивача сплатити штраф у разі невиконання грошових зобов`язань за фінансовою аграрною розпискою у строк до 31 жовтня 2020 року (зазначений строк стосується лише основного зобов`язання), а тому на момент вчинення виконавчого напису не існувало прострочення щодо виконання такого зобов`язання як сплата штрафу, оскільки Відповідачем не було направлено Позивачу письмову вимогу щодо сплати штрафу, а зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою вже було виконано Позивачем;

- виконавчий напис вчинено за відсутністю доказів направлення (чеку та опису) Позивачу письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання за аграрною розпискою, які пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачені в переліку документів, що подаються нотаріусу для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими аграрними розписками.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі № 922/470/22 задоволено позов повністю; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3122, що вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, в якому запропоновано до стягнення з Позивача на користь Відповідача безумовне грошове зобов`язання у розмірі 28 515 143,00 грн (двадцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 00 копійок), штраф у розмірі 14 257 571,50 грн (чотирнадцять мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят одну гривню 50 копійок), витрати за вчинення нотаріальних дій у розмірі 215 000,00 грн (двісті п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

5. Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заборгованість за оспорюваним виконавчим написом є спірною, під час розгляду справи Відповідачем не було доведено факту відправки та отримання Позивачем вимоги про порушення зобов`язань. Відсутність повідомлення про порушення основного зобов`язання, надісланого у встановленій законом формі в установленому законом порядку до видачі виконавчого напису нотаріуса є самостійною та достатньою правовою підставою визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Місцевий господарський суд також зазначив, що звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 25 листопада 2021 року, Відповідачем було пропущено позовну давність щодо вимог про стягнення штрафу, що свідчить про те, що такі вимоги не є безумовними та безспірними, що повинно було стати підставою для відмови приватним нотаріусом від вчинення виконавчого напису. При цьому, посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджено, що Позивачем на виконання умов договору поставки № 1300031568 було перераховано на рахунок Відповідача 28 515 143,00 грн, що повністю покриває суму встановлену в аграрній розписці, укладену на підставі договору поставки, суд першої інстанції дійшов висновку, що борг погашений повністю, забезпечення припинено належним виконанням основного зобов`язання, а наявності іншої заборгованості Відповідачем не доведено.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі № 922/470/22 залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, надавши оцінку долученим до позовної заяви доказам, зокрема платіжним дорученням, вказав на те, що на момент вчинення 26 листопада 2021 року нотаріусом виконавчого напису, заборгованість боржника у розмірі 28 515 143,00 грн основного боргу та штрафу у розмірі 14 257 571,50 грн була спірною. Щодо вказаних у виконавчому написі штрафних санкцій, то суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності наявності у Позивача безспірної заборгованості та відсутності підстав для нарахування будь-яких штрафних санкцій.

7. Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 922/470/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права внаслідок недопущення до розгляду справи апеляційним господарським судом представника Відповідача у судове засідання 08.12.2022 у режимі відеоконференції, а відтак зазначив про передчасність висновків апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказав на необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 922/470/22 апеляційну скаргу Відповідача задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 у справі № 922/470/22 скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні позову відмовлено повністю.

9. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні встановив та зазначив, що Відповідачем при зверненні із вимогою вих. № 5/ар від 25.11.2021 про вчинення спірного виконавчого напису на фінансовій аграрній розписці від 18.03.2020 № 237 було надано вичерпний перелік документів, передбачених пунктом 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а саме: оригінал аграрної розписки, копію письмової вимоги Відповідача про усунення порушення виконання зобов`язання за аграрною розпискою, оригінал накладної АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, оригінал розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку (фіскальний чек) АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, оригінал опису вкладення у цінний лист АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, що підтверджує надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

10. Апеляційним судом зауважено, що строк виконання фінансової аграрної розписки настав 15 серпня 2020 року, на вказаній розписці відсутній напис "Виконано", доказів виконання фінансової аграрної розписки Позивачем до суду не надано, а тому з огляду на приписи Закону України "Про аграрні розписки" та Закону України "Про нотаріат" підстави звернення Відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчих написів є безумовними. А відсутність напису "Виконано", при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про безспірність вимог.

11. На переконання суду апеляційної інстанції, доводи Позивача щодо виконання ним зобов`язань саме за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237 з огляду на законодавчі приписи (статті 1, 9, 12, 13 Закону України "Про аграрні розписки" у їх сукупності) є довільним власним тлумаченням цих норм права, яке не відповідає спірним правовідносинам, зміст яких складають права та обов`язки саме на підставі аграрної розписки № 237.

Адже фінансова аграрна розписка від 18.03.2020 не містить ні встановленого сторонами мінімального обсягу грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки, ні написів та підписів сторін, якими була б зафіксована виконана Позивачем частина зобов`язання, зокрема у розмірах, зазначених у наданих Позивачем платіжних дорученнях за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року.

12. Щодо додаткового зобов`язання Позивача за аграрною розпискою в частині сплати штрафу, судом апеляційної інстанції зауважено, що штраф за фінансовою аграрною розпискою встановлений за прострочення, яке почалося з 01 листопада 2020 року, тому строк річної позовної давності відповідно до правил пункту 1 частини 2 статті 258 та частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) мав закінчитись 01 листопада 2021 року.

13. Проте, апеляційним господарським судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільний кодекс України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257 258 ЦК України, були продовжені.

14. З огляду на норми статей 256, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дату звернення Відповідача до приватного нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису 25 листопада 2021 року, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності щодо вимог в частині штрафу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

15. 12 липня 2023 року Позивач звернувся з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 922/470/22 до Верховного Суду.

16. Підставами касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та зазначив, що підставою касаційного оскарження у справі № 922/470/22 є неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму підпункту 2.1 пункту 2 глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, порушив норми пункту 4 частини 3 статті 2, пункту 5 частини 3 статті 2, статей 13, 14, 76, 77, 78, пункту 2 частини 2 статті 42, пункту 2 частини 1 статті 202 ГПК України, а також статті 6 Конвенції та не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/3006/17 від 02.07.2019, та у постанові Верховного Суду у справі № 902/34/21 від 04.10.2022.

17. Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити скаргу без задоволення.

Відзив обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржуване рішення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

18. Між Відповідачем (продавець) та Позивачем (покупець) 01 січня 2020 року укладено договір поставки № 1300031568, відповідно до умов пункту 1.1 якого договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2020 року.

19. За умовами пункту 1.1.1 цього договору продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (що йменуються надалі - товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

20. Відповідно до пункту 1.1.3 договору поставки сторони домовились, що зобов`язання покупця з оплати згідно з даним договором та усіх специфікацій/додатків тощо до нього (крім поставки на умовах передплати) мають бути забезпечені у спосіб, прийнятний для продавця: аграрною розпискою та/або заставою нерухомості, рухомого майна, цінних паперів, майновою порукою та/або персональною порукою керівників, власників покупця, третіх осіб, банківською гарантією та/або іншим чином у спосіб, не заборонений законом та прийнятний для продавця.

21. Порядок оплати регулюється пунктом 4.3 договору поставки та передбачає якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2020 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2020 рік.

22. У пункті 4.3.1 договору сторони погодили, що у разі забезпечення зобов`язань покупця з оплати за аграрною розпискою незалежно від умов специфікацій/додатків до договору, вважатиметься, що датою оплати товару за даним договором у розмірі, зазначеному в аграрній розписці, є дата оплати, зазначена в такій аграрній розписці. Якщо сума аграрної розписки буде меншою, аніж загальна вартість поставки (та відповідно, зобов`язань покупця із оплати) за даним договором, то заборгованість погашається у хронологічному порядку, тобто за аграрною розпискою погашається заборгованість із більш ранніми строками оплати.

Дане правило може застосовуватися до необмеженої кількості аграрних розписок. З метою застосування штрафних санкцій за даним договором - до покупця застосовуватимуться початково погоджені строки оплати, зазначені у специфікаціях/додатках до договору або 31 жовтня 2020 року (відповідно до правил, визначених у пункті 4.3.).

23. Відповідно до пункту 9.6 договору поставки він діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

24. У Додатку № 3 до договору поставки від 01.01.2020 № 1300031568 сторони погодили продовження строку дії договору на 2021 рік (до 31 грудня 2021 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання).

25. В забезпечення виконання зобов`язань Позивача за договором поставки, Позивач (боржник) видав фінансову аграрну розписку 18 березня 2020 року, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. і зареєстрована в реєстрі за № 237.

26. У пункті 1 фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 зазначено, що розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання Позивача (боржника) сплатити Відповідачу (кредитору) грошову суму у розмірі 28 515 143,00 грн, що є еквівалентом в товарному розрахунку за відповідною формулою, у строк до 15 серпня 2020 року.

27. Кредитором та отримувачем коштів за цією аграрною розпискою є Відповідач (кредитор). Цією розпискою забезпечується виконання зобов`язань за договором № 1300031568 від 01.01.2020, укладеним між боржником та кредитором. Боржник зобов`язується здійснити оплату згідно з пунктом 1 розписки в безготівковій формі на рахунок кредитора НОМЕР_1 в АТ "Креді Агріколь Банк". Під "здійсненням оплати" розуміється зарахування грошових коштів на зазначений вище рахунок кредитора (пункти 2, 3, 4 фінансової аграрної розписки).

28. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 фінансової аграрної розписки, за попередньою домовленістю з кредитором, узгоджено наступний порядок повернення розписки: з дня отримання повного виконання зобов`язання за розпискою кредитор протягом чотирнадцяти робочих днів (якщо інший строк не буде узгоджено сторонами додатково в письмовій формі) робить на ній напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повертає таку розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості, про що боржник зобов`язаний письмово повідомити кредитора, - шляхом направлення розписки цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в розписці. Після повернення боржнику оригіналу розписки з відміткою про її виконання боржник має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання розписки до відповідних реєстрів.

29. Відповідно до пункту 5 фінансової аграрної розписки в забезпечення виконання зобов`язання за цією розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай зерна, що вирощується на земельних ділянках, розташованих на території Харківської області, в кількості 289 одиниць.

30. У пункті 19 фінансової аграрної розписки передбачено, що у разі невиконання своїх зобов`язань за Аграрною розпискою у строк до 31 жовтня 2020 року (що застосовується виключно для цілей штрафу згідно з даним пунктом розписки та не підміняє строку виконання розписки згідно з пунктом 1) боржник зобов`язується сплатити кредитору штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від суми боргу боржника за розпискою станом на кінець банківського дня 31 жовтня 2020 року.

31. Згідно з пунктом 21 фінансової аграрної розписки у разі невиконання боржником зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому чинним законодавством для виконання правочинів, що встановлюють безумовне грошове зобов`язання.

32. 11 листопада 2021 року Відповідач листом № 4/ар надіслав на адресу Позивача вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, в якій вимагав терміново виконати зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237, а саме - сплатити 42 772 714,50 грн. У вимозі зазначив, що на час звернення розписка є невиконаною, оскільки не сплачено суму основного зобов`язання у розмірі 28 515 143,00 грн, тому штраф за невиконання розписки до 31 жовтня 2020 року становить 14 257 571,50 грн. На підтвердження доказів направлення зазначеної вимоги до матеріалів справи додано фіскальний чек, накладну, опис вкладення у цінний лист та відомості з сайту "Укрпошти" щодо поштового відправлення за трек-номером 0100100773443, відповідно до яких відправлення вручено адресату 16 листопада 2021 року.

33. Відповідач звернувся до приватного нотаріуса із заявою № 5/ар від 25.11.2021 про вчинення виконавчого напису про стягнення з Позивача 28 515 143,00 грн безумовного грошового зобов`язання; 14 257 571,50 грн штрафу у розмірі 50 % від суми боргу станом на кінець банківського дня 31 жовтня 2020 року за невиконання зобов`язань за аграрною розпискою у строк до 31 жовтня 2021 року; 215 000,00 грн відшкодування кредитору витрат за вчинення виконавчого напису, що передбачено пунктом 21 аграрної розписки.

34. 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат", статей 7, 13 Закону України "Про аграрні розписки", пункту 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості з боржника - Позивача на користь стягувача (кредитора за аграрною розпискою) - Відповідача, на підставі фінансової аграрної розписки, посвідченої Манерко Л.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 18 березня 2020 року за реєстром № 237, зареєстрованої в Реєстрі аграрних розписок реєстратором Манерко Л.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 18 березня 2020 року, номер запису 3504, якою встановлено безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 28 515 143,00 грн у строк до 15 серпня 2020 року (включно), сплатити штраф за невиконання даного зобов`язання згідно з пунктом 19 аграрної розписки в розмірі 50 % від суми боргу боржника за розпискою станом на кінець банківського дня 31 жовтня 2020 року, що у зв`язку з повним невиконанням аграрної розписки складає 14 257 571,50 грн, а також відповідно до пункту 21 аграрної розписки, відшкодування кредитору витрат за вчинення нотаріальних дій в сумі 215 000,00 грн.

35. Строк, за який провадиться стягнення: з 16 серпня 2020 року по 26 листопада 2021 року.

36. Суми, що підлягають стягненню: 1) безумовне грошове зобов`язання боржника за аграрною розпискою сплатити кредитору грошову суму у розмірі 28 515 143,00 грн; 2) штраф у розмірі 50% відповідно до пункту 19 аграрної розписки від суми боргу за розпискою у розмірі 14 257 571,50 грн; 3) відповідно до пункту 21 аграрної розписки відшкодування кредитору витрат за вчинення нотаріальних дій відповідно до статті 31 Закону України "Про нотаріат" плату за вчинення виконавчого напису за домовленістю між нотаріусом та кредитором в сумі 215 000,00 грн.

37. Цей виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років. Зареєстровано в реєстрі за № 3122.

38. 02 лютого 2022 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу вих. № б/н про повернення Позивачу фінансової аграрної розписки від 18.03.2020, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. і зареєстрована в реєстрі за № 237, із написом про її виконання упродовж семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.

39. У цій вимозі Позивач зазначив про виконання зобов`язань за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 та здійснення оплати на користь Відповідача на загальну суму 28 515 143,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 161 від 27.10.2020 на суму 7 000 000,00 грн; № 260 від 16.11.2020 на суму 1 000 000,00 грн; № 366 від 30.12.2020 на суму 1 000 000,00 грн; № 7131636000 від 05.02.2021 на суму 100 000,00 грн; № 7131636040 від 19.02.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 7131636060 від 01.03.2021 на суму 5 000 000,00 грн; № 7131636194 від 02.04.2021 на суму 2 450 000,00 грн; № 7131636199 від 02.04.2021 на суму 3 550 000,00 грн; № 7131636205 від 05.04.2021 на суму 2 987 115,36 грн; № 7131636356 від 28.05.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 7131636382 від 01.06.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 7131636648 від 12.08.2021 на суму 1 000 000,00 грн; № 7131636788 від 08.09.2021 на суму 50 000,00 грн; № 7131636793 від 10.09.2021 на суму 50 000,00 грн; № 7131636996 від 22.10.2021 на суму 1 347 559,62 грн.

40. Звертаючись з позовними вимогами, Скаржник посилався на те, що ним в повному обсязі було виконано зобов`язання за аграрною розпискою № 237 від 18.03.2020, що виникло на підставі договору поставки № 1300031568 від 01.01.2020.

Крім того, Скаржник зазначив, що його як боржника було позбавлено права надати заперечення щодо кредиторських вимог, адже ним не було отримано письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання. Вказане є порушенням процедури здійснення виконавчого напису та самостійного підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

41. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.

42. Предметом позову у даній справі є вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а підставами позову Скаржник визначив те, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з грубим порушенням норм законодавства, зокрема статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

43. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

44. Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як вчинення виконавчого напису.

45. Згідно зі статтею 87 вказаного Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

47. Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими аграрними розписками подаються:

а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;

б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

48. Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

49. Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що станом на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинні існувати відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, а також сама заборгованість (інша відповідальність боржника перед стягувачем), яка має бути безспірною.

50. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса від 26.11.2021, зареєстрований у реєстрі за № 3122, був вчинений про стягнення з Позивача на користь Відповідача, окрім іншого, безумовного грошового зобов`язання боржника за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237 у розмірі 28 515 143,00 грн.

51. Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

52. Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону аграрні розписки використовуються в операціях із сільськогосподарською продукцією.

53. Згідно зі статтею 5 Закону фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

54. Аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника.

При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 924/233/21.

55. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли саме на підставі виданої Скаржником 18 березня 2020 року фінансової аграрної розписки, а не договору поставки, що була нотаріально посвідчена, яка є окремим видом правочину та підставою виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами.

56. Як вбачається із матеріалів справи, у пункті 1 фінансової агарної розписки сторони встановили безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 28 515 143,00 грн у строк до 15 серпня 2020 року (включно).

Тобто, строк виконання зобов`язань з оплати за фінансовою аграрною розпискою настав 15 серпня 2020 року.

57. Пункт 4 фінансової агарної розписки передбачає, що Скаржник зобов`язується здійснити оплату згідно з пунктом 1 розписки у безготівковій формі на рахунок кредитора.

58. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аграрна розписка та договір поставки є окремими правочинами, які встановлюють відповідні права та обов`язки. При цьому, виконання вказаних правочинів тісно переплітаються їх умовами.

59. Апеляційним господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що станом на 15 серпня 2020 року передбачене фінансовою аграрною розпискою безумовне грошове зобов`язання було виконане Скаржником. Адже для встановлення належного виконання боржником аграрної розписки у розмірі і строки, визначені нею, Скаржнику потрібно було довести виконання зобов`язань зі сплати Відповідачу за фінансовою аграрною розпискою 28 515 143,00 грн у строк до 15 серпня 2020 року.

60. В обґрунтування підстав позову у цій справі Скаржник послався на те, що основне зобов`язання за зазначеною аграрною розпискою в остаточному розмірі 28 515 143,00 грн було ним виконане повністю.

В якості доказів на підтвердження виконання основного (безумовного) зобов`язання за аграрною розпискою та, зокрема, доказів сплати повної заборгованості за цими зобов`язаннями, Скаржник надав суду копії платіжних доручень за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року на загальну суму 28 534 674,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за вищезазначеними платіжними дорученнями Скаржник перерахував Відповідачу суму грошових коштів у загальному розмірі 28 534 674,98 грн.

Згідно з призначенням платежу, зазначеним у цих платіжних дорученнях, ця сума грошових коштів була перерахована в якості "сплати згідно з договором №13000031568 від 01/01/2020".

61. Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного суду, що зазначені платіжні доручення стосуються договору поставки від 01.01.2020 № 13000031568, а не фінансової аграрної розписки від 18.03.2020, які за своєю суттю є різними правочинами, а виконання фінансової аграрної розписки здійснюється безумовно до інших договорів. Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції виснував, що додані до матеріалів позовної заяви платіжні доручення не є належними доказами виконання Скаржником основного (безумовного) зобов`язання за аграрною розпискою та, зокрема, доказом сплати безумовної заборгованості за цим зобов`язанням.

62. Також відповідно до частин 9 та 10 статті 12 Закону України "Про аграрні розписки" за згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою.

Отже часткове виконання зобов`язань за фінансовою аграрною розпискою допускається за таких умов: 1) якщо є згода кредитора та боржника на часткове виконання зобов`язань; 2) якщо у фінансовій аграрній розписці зазначений мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки.

63. Тому судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що фінансова аграрна розписка від 18.03.2020 не містить ні встановленого сторонами мінімального обсягу грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки, ні написів та підписів сторін, якими була б зафіксована виконана Скаржником частина зобов`язання, зокрема у розмірах, зазначених в наданих Скаржником платіжних дорученнях за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року.

64. Доводи Скаржника щодо погашення заборгованості частинами за фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 № 237 оцінюються Судом критично, оскільки не відповідають природі спірних правовідносин щодо виконання зобов`язань на підставі аграрної розписки з огляду на положення Закону України "Про аграрні розписки".

65. Відповідно до частин 1, 5 статті 12 зазначеного Закону аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов`язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок.

66. Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці. Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів. Аграрна розписка з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається. Інформація про видані аграрні розписки та їх виконання зберігається в Реєстрі аграрних розписок не менше 10 років (частини 6-8 цієї статті).

67. Приписами статті 13 цього Закону унормовано, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

68. Отже, сама по собі відсутність напису "Виконано", при умові настання строку виконання фінансової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/14168/19, від 13.07.2021 у справі № 925/1282/20.

69. З наведеного вбачається, що нотаріус не наділений повноваженнями з перевірки дійсної суми наявної у боржника заборгованості за аграрною розпискою, а зобов`язаний перевірити лише три обставини: настання строку повернення боргу за розпискою; відсутності на аграрній розписці напису "Виконано"; надсилання кредитором боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

70. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що строк виконання фінансової аграрної розписки настав 15 серпня 2020 року, на вказаній розписці відсутній напис "Виконано", доказів виконання фінансової аграрної розписки Скаржником до суду не надано, а тому з огляду на приписи Закону України "Про аграрні розписки" та Закону України "Про нотаріат" підстави звернення Відповідача до нотаріуса для вчинення виконавчих написів є безумовними.

71. Крім того пункт 19 фінансової аграрної розписки передбачає, що у разі невиконання своїх зобов`язань за аграрною розпискою у строк до 31 жовтня 2020 року (що застосовується виключно для цілей штрафу згідно даного пункту розписки та не підміняє строку виконання розписки згідно пункту 1) Скаржник зобов`язується сплатити Відповідачу штраф у розмірі 50 % від суми боргу Скаржника за аграрною розпискою станом на кінець банківського дня 31 жовтня 2020 року.

72. У зв`язку з невиконанням Скаржником свого основного зобов`язання ні станом на 15 серпня 2020 року (у строк, встановлений фінансовою аграрною розпискою для виконання такого зобов`язання), ні станом на 31 жовтня 2020 року (у строк встановлений фінансовою аграрною розпискою для нарахування штрафу), Відповідач на підставі пункту 19 аграрної розписки нарахував Скаржнику до сплати штраф у розмірі 14 257 571,50 грн.

73. Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

74. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

75. Частиною першою статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

76. Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено позовну давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

77. Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

78. Апеляційним господарський суд дійшов висновку, що штраф за фінансовою аграрною розпискою передбачений за прострочення, яке почалося з 01 листопада 2020 року, тому строк річної позовної давності для звернення з вимогою про стягнення штрафу відповідно до правил частини 1 статті 261 ЦК України мав закінчитись 01 листопада 2021 року.

79. Водночас, апеляційним господарським судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

80. Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257 258 ЦК України, були продовжені.

81. 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, неодноразово продовжувалася.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, була продовжена до 31 грудня 2022 року.

82. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з огляду на норми статей 256, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дату звернення Відповідача до приватного нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису 25 листопада 2021 року, Відповідачем не пропущено строк позовної давності щодо звернення за вчиненям виконавчого напису з вимогами в частині стягнення штрафу.

83. Отже Відповідач при зверненні із вимогою № 5/ар від 25.11.2021 про вчинення спірного виконавчого напису на фінансовій аграрній розписці від 18.03.2020 № 237 надав нотаріусу вичерпний перелік документів, передбачених пунктом 12 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а саме: оригінал аграрної розписки, копію письмової вимоги Відповідача про усунення порушення виконання зобов`язання за аграрною розпискою, оригінал накладної АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, оригінал розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку (фіскальний чек) АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, оригінал опису вкладення у цінний лист АТ "Укрпошта" від 11.11.2021, що підтверджує надіслання Скаржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

84. Щодо посилання Скаржника на порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а саме підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та вчинення такого напису раніше тридцятиденного строку від дати надіслання іпотекодержателем письмової вимоги про усунення порушень боржнику, Суд зазначає, що вказана норма стосується вчинення виконавчого напису у зв`язку із порушенням іпотечного договору та передбачає послідовність дій для іпотекодержателя при зверненні до нотаріуса за виконавчим написом.

У даній справі спірні правовідносини виникли на підставі аграрної розписки, а не іпотечного договору. Тому Скаржник помилково вважає, що нотаріус порушив Порядок вчинення нотаріальних дій, вчинивши виконавчий напис через п`ятнадцять днів з моменту надіслання Відповідачем письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання на адресу Скаржника.

85. Як було зазначено Судом вище, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначивши, зокрема, що суди попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/3006/17 від 02.07.2019 та у постанові Верховного Суду у справі № 902/34/21 від 04.10.2022.

86. Так, у справі № 902/34/21 предметом позову були вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення коштів, стягнутих за цим виконавчим написом. У спірних правовідносинах кредитор звернувся за захистом своїх прав щодо виконання зобов`язання боржником за аграрною розпискою до суду (у справі № 902/698/21), а також до нотаріуса шляхом вчинення виконавчого напису, що є предметом спору у даній справі. Верховний Суд відхилив аргументи Скаржника, що жодного спору між сторонами щодо виконавчого напису не існувало. У даному випадку існував інший судовий спір щодо розміру заборгованості, в межах якого суд вирішив питання, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, що було предметом доказування в цій справі.

Отже, у вказаній справі судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення.

87. Висновки, викладені у постанові Великої Палати від 02.07.2019 в справі № 916/3006/17, жодним чином не суперечать висновкам апеляційного суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення. До того ж, Суд звертає увагу Скаржника, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли на підставі іпотечного договору, а не на підставі аграрної розписки.

88. З огляду на викладене, всі наведені Скаржником у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою за пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення.

89. Отже, доводи Скаржника про наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судових рішень є недоведеною.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

91. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

92. Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника, вважає, що оскаржувану постанову апеляційного суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

93. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 922/470/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець