ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7308/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20 січня 2020 року (головуючий - Разіна Т. І., судді - Тарасенко К. В., Хрипун О. О.) у справі

за позовом Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед)

до: 1. Національного банку України, 2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про розірвання кредитного договору

Історія справи

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 відмовлено Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед) у задоволенні позову про розірвання кредитного договору від 13.05.2014 № 12/09/5, укладеного між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".

2. Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (далі - ТОВ "Інвест-Сервіс", скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Інвест-Сервіс" без розгляду з підстав ненадання документів у підтвердження повноважень представника скаржника.

4. Ухвала апеляційного суду від 25.01.2019 була оскаржена ТОВ "Інвест-Сервіс" до Верховного Суду, ухвалою якого від 04.03.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з підстав не викладення скаржником у касаційній скарзі передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

5. 17.01.2020 скаржник, як особа, яка не була учасником справи, вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 в якій посилався на те, що оскаржуваним рішенням порушено його права, як акціонера Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива". Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги зазначаючи про те, що дізнався про судове рішення з відкритих джерел.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 січня 2020 року відмовлено ТОВ "Інвест-Сервіс" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 повернуто скаржнику.

7. Ухвала апеляційного суду обґрунтована тим, що скаржник вдруге звернувся з апеляційною скаргою після спливу річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного рішення та не довів наявності поважних причин такого значного пропуску процесуального строку. При цьому вперше скаржник звертався з апеляційною скаргою на це ж рішення суду першої інстанції ще 22.01.2019, тобто вже був обізнаний з оскаржуваним рішенням, проте у подальшому впродовж значного часу (1 року) з моменту прийняття рішення судом першої інстанції з апеляційною скаргою не звертався. Зазначені обставини в сукупності на переконання суду дають підстави для застосування положень частини 2 статті 261 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи скаржника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Установивши порушення вимог статті 258 ГПК України, апеляційний суд мав повернути апеляційну скаргу, як це передбачено частиною 2 статті 260 та статтею 174 цього Кодексу. Натомість, безпідставно відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд позбавив скаржника права на повторне звернення до суду з метою захисту своїх прав, чим порушив принцип рівності та змагальності сторін.

Позиція Національного банку України у відзиві на касаційну скаргу

10. Має місце зловживання процесуальними правами з боку ТОВ "Інвест-Сервіс" з метою затягування розгляду даної справи, яке полягає в неодноразовому поданні апеляційних та касаційних скарг на судові рішення у справі з численними недоліками, які унеможливлюють відкриття провадження за такими скаргами. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 2 статті 261

ГПК України.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Інвест-Сервіс" (як особа, яка не брала участі в розгляді справи) 17.01.2020 звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського міста Києва від 24.10.2018 у даній справі.

12. Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що її подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а винятків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України судом не встановлено; доводи викладені в апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими, спрямовані на перегляд остаточного та обов`язкового рішення суду, прийнятого більше ніж рік тому, що призведе до порушення принципу res judicata (юридичної визначеності).

13. Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони є передчасними та не ґрунтуються на процесуальному законі, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.

Щодо апеляційного оскарження судового рішення особою, не залученою до участі у справі.

14. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

16. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

17. Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

18. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

18.1. Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

18.2. Разом з тим, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

19. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

20. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112.

Щодо строку на апеляційне оскарження судового рішення

21. Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

22. У свою чергу частина друга статті 261 ГПК України встановлює загальне правило, за яким незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Одночасно вказана процесуальна норма встановлює два виключення з цього правила, а саме: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 1 частини 2); (2) пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (пункт 2 частини 2).

23. Отже, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

24. Апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано, що скаржник звертався зі скаргою як особа, яку не було залучено до участі у справі, а отже на нього не поширюється присічний річний строк для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а тому суд у будь-якому випадку не мав правових підстав одразу відмовляти у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвест-Сервіс" з посиланням на положення частини 2 статті 261 ГПК України.

25. У той же час подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, звільняє її саме від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, передбаченої частиною 2 статті 261 ГПК України, проте не звільняє від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у загальному порядку, передбаченому ГПК України.

26. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

27. Верховний Суд наголошує, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 ГПК України).

28. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (Рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України" від 20.01.2011).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

30. Оскільки у даному касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справа підлягає направленню до апеляційного суду, то відповідно до вимог статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20 січня 2020 року у справі № 910/7308/16 скасувати.

3. Справу № 910/7308/16 направити до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.