Історія справи

Постанова КГС ВП від 21.02.2023 року у справі №910/14852/21
Постанова КГС ВП від 21.02.2023 року у справі №910/14852/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/14852/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 13.12.2022

у справі № 910/14852/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність боржника фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом, введено процедуру погашення боргів фізичної особи.

3. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у цій справі задоволено частково; постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 скасовано та направлено справу № 910/14852/21 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника.

Рух касаційної скарги

5. 17.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.01.2023 ВИХ. № 160123/01 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/14852/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023.

7. Касаційна скарга ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21.

8. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2023, серед іншого, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21; відкрито касаційне провадження у справі № 910/14852/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 на 21.02.2023 року о 10:45.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.02.2023 № 29.3-02/393, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/14852/21.

10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

11. Ухвалою від 20.02.2023 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у цій справі.

13. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

13.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, від 26.05.2022 по справі № 903/806/20, від 20.09.2022 по справі № 920/27/21.

13.2. Доводи кредитора, щодо "неточності" проєкту плану реструктуризації боргів боржника та щодо необхідності додаткового обґрунтування проєкту Плану реструктуризації, як на підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, спростовуються матеріалами справи та наявними в ній доказами. Водночас, судом апеляційної не перевірено відповідні письмові пояснення щодо звіту про результати перевірки декларації від 11.01.2022 року за вих. № 110122/01, які містяться у матеріалах справи.

13.3. Суд апеляційної інстанції не врахував пасивної поведінки кредитора, яка полягала у зволікання з реалізацією власних правомочностей за результатами розгляду плану реструктуризації боргів боржника та неприйнятті рішення зборами кредиторів щодо його схвалення/відмови у схваленні протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що за встановлених у цій справі обставин, зокрема неплатоспроможності боржника, відповідно до статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Акціонерне товариство "Сенс Банк" (найменування до 30.11.2022 - АТ "Альфа-Банк") подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15. Арбітражним керуючим Романко В.В. подано клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі та письмові пояснення, в яких останній не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції з підстав, наведених у поясненнях.

Розгляд клопотань Верховним Судом

16. Представником боржника подано клопотання про розгляд касаційної скарги без участі боржника - ОСОБА_1 та її уповноваженого представника - адвоката Кондакова А.Г.

17. Арбітражним керуючим Романко В.В. клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі.

18. Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 01.02.2023 доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги, а тому Суд вважає за можливе розглядати касаційну скаргу за відсутності боржника, її представника та арбітражного керуючого.

Позиція Верховного Суду

19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Об`єктом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано постанову місцевого господарського суду про визнання банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та направлено справу № 910/14852/21 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника.

22. За частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

23. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 єдиним кредитором ОСОБА_1 було визнано АТ "Альфа-банк" на загальну суму 367 192,42 грн, з яких: 4 540,00 грн - судовий збір (позачергово); 362 652,42 грн - основний борг (друга черга); зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Романко В.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 відповідно до п. 1 резолютивної частин даної ухвали; відкладено розгляд справи на 16.03.2022 о 12:30, встановлено строк до 10.03.2022 керуючому реструктуризацією боргів боржника арбітражному керуючому Романку В.В. для подачі до суду письмових пояснень щодо подальшого розгляду справи № 910/14852/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

26. Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

27. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

28. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

29. Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

30. Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

31. Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

32. Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

33. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

34. Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

35. Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

36. Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

37. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

38. Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

39. За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

40. Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

41. За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

42. Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

43. Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

44. Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

45. Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

46. Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

47. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

48. У справі № 910/14852/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 єдиним кредитором визнано АТ "Альфа-Банк" без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

49. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого було подано проєкт плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (п.8 Додатків до заяви).

50. Водночас, як було встановлено місцевим судом матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника та відповідно до протоколу зборів кредиторів від 04.07.2022, складеного за результатами їх проведення, було визначено, що кожний кредитор має 0 голосів з правом вирішального голосу, а тому збори вважаються такими, що не відбулися у зв`язку з відсутністю кредитора з правом вирішального голосу.

51. Враховуючи неможливість проведення зборів кредиторів, керуючий реструктуризацією боргів боржника звернувся до Господарського суду м. Києва із власним клопотанням про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом, уведення процедури погашення боргів та не заперечував проти призначення керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Романка Вадима Васильовича.

52. 11.07.2022 Господарський суд м. Києва прийняв постанову, якою визнав банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та ввів процедуру погашення боргів фізичної особи.

53. Приймаючи постанову від 11.07.2022 місцевий суд обґрунтовував перехід до процедури погашення боргів неможливістю проведення зборів кредиторів та спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

54. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду та скасував постанову про визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 та направив справу № 910/14852/21 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника.

55. Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

56. Відповідно до частини сьомої статті 126 КУзПБ господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу).

57. За приписами частини десятої статті 126 КУзПБ у разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

58. Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.

59. Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.

60. Як установлено судами попередніх інстанцій проєкт плану реструктуризації боргів боржника подавався на розгляд кредитора АТ "Альфа-Банк", проте за результатами проведення зборів кредиторів (04.07.2022), не було затверджено плану реструктуризації боргів боржника та відповідно до протоколу зборів кредиторів від 04.07.2022, складеного за результатами їх проведення, було визначено, що кожний кредитор має 0 голосів з правом вирішального голосу, а тому збори вважаються такими, що не відбулися у зв`язку з відсутністю кредитора з правом вирішального голосу.

61. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що попри відсутність у кредитора АТ "Альфа-Банк" процесуальної можливості щодо розгляду та схвалення питань, які виносяться на збори кредиторів АТ "Альфа-Банк" була надана відповідь на збори кредиторів (які були призначенні на 04.07.22 шляхом опитування) у справі № 910/14852/21, в якій вказано, що проєкт плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 містить неточності та потребує обґрунтування, оскільки боржник має змогу виділяти більшу суму на погашення вимог кредитора ніж запропоновано.

62. З огляду на фактичні обставини у цій справі, судами встановлено, що за наявності поданого на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, зборами кредиторів боржника не прийнято, і не могло бути прийнято рішення стосовно затвердження чи відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника через відсутність кредитора з правом вирішального голосу, відтак існує правова невизначеність алгоритму дій арбітражного керуючого у такій ситуації.

63. Разом з тим, системний аналіз статей 123 126 КУзПБ дає підстави для висновку, що у цьому випадку, за відсутності рішення зборів кредиторів внаслідок відсутності кредитора з правом голосу, сторони мають реалізувати свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника і за наявності кредитора/кредиторів без права голосу, арбітражний керуючий спочатку повинен був звернутись до суду про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а кредитор висловити свою позицію щодо плану реструткуризації боргів боржника у порядку визначеному законом.

64. Оскільки саме до дискреції господарського суду відноситься вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури, у цьому випадку місцевий господарський суд повинен був розгялнути план реструктуризації боргів ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 126 КУзПБ, і за наслідками розгляду прийняти рішення про його затвердження або відмову у затвердженні, але не зробив цього.

65. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий суд не врахувавши особливість цієї справи за наявності поданого на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, та неможливість затвердити план реструктуризації зборами кредиторів через кредитора без права вирішального голосу та не надавши власну оцінку плану реструктуризації боргів боржника, дійшов передчасного висновку про перехід до процедури погашення боргів боржника.

66. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 13.1. - 13.3. постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

67. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

68. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21 прийнята відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

70. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 16.01.2023 ВИХ. №160123/01 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 910/14852/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк