Історія справи

Постанова КГС ВП від 21.02.2023 року у справі №908/2182/21
Постанова КГС ВП від 21.02.2023 року у справі №908/2182/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 908/2182/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

за участю помічника судді (за дорученням головуючої судді) Хмелюк К.С.,

представників учасників справи:

від позивача: Голубицький С.Г.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області

у складі судді Колодій Н.А.

від 17.01.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

від 10.10.2022

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів відповідача з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26, та про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції позивача,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" (далі - Відповідач, Товариство) про визнання недійсним рішення зборів акціонерів Товариства з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26, та про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції Позивача.

2. Під час розгляду справи судом першої інстанції Позивач відмовився від позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів акціонерів Товариства з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26, а тому справа розглядалася судами попередніх інстанцій в частині позовної вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції Позивача.

3. Позов обґрунтований порушенням з боку Відповідача права Позивача на обов`язковий викуп Товариством простих акцій, що належать Позивачеві. Виникнення такого права Позивач пов`язує із його голосуванням на загальних зборах Товариства, що відбулися 26 квітня 2021 року, проти рішення з восьмого питання порядку денного, яким, на його думку, Відповідач затвердив значний правочин.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Відповідача від 26.04.2021, оформленого протоколом № 26, а в частині вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції Позивача відмовлено у її задоволенні.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2022 залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції Позивача.

6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правочини, з якими пов`язане восьме питання порядку денного загальних зборів Відповідача, що відбулися 26 квітня 2021 року, не підпадають під критерії значного правочину, визначені Законом України "Про акціонерні товариства", адже ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом кожного з цих правочинів, становить менше 10 відсотків вартості активів Відповідача за даними фінансової звітності Товариства за 2020 рік.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів в редакції Позивача та ухвалити нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити.

8. Підставою касаційного оскарження Позивач визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

9. Позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 4 статті 1, пункт 2 частини першої статті 68, частину першу статті 69, частини другу та п`яту статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

10. Скаржник також вказує на те, що суд апеляційної інстанції провів 10 жовтня 2022 року судове засідання без участі сторін та ухвалив судове рішення з порушенням пункту 2 частини першої статті 42, пунктів 2, 3 частини другої статті 202 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах.

11. Крім того, у касаційній скарзі Позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не досліджували договори, перелік яких міститься у восьмому питанні порядку денного загальних зборів Відповідача, що відбулися 26 квітня 2021 року, оскільки відсутні копії цих договорів у справі.

12. Від скаржника до Суду надійшло два окремих клопотання, у яких він просив: (1) не передавати справу на новий розгляд, адже копії документів, які свідчать про вчинення Відповідачем значного правочину, останній не надав на вимогу Скаржника та не надасть на вимогу суду; (2) передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що внаслідок внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" утворилася прогалина у законодавстві, яка має бути усунена у судовому порядку.

13. Відповідачем подано до Суду відзив, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Позивач є акціонером Відповідача.

15. Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 05.05.2021 Позивач володіє 572000 штук цінних паперів Відповідача загальною номінальною вартістю 28600,00 грн (частка СК% - 0,4503%), форма випуску цінних паперів - акція проста бездокументарна іменна.

16. 16 липня 2020 року відбулися річні загальні збори акціонерів Відповідача, на яких прийняте таке рішення по питанню № 9 порядку денного "Про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, що будуть вчинятися Товариством з АТ "СБЕРБАНК", оформлене протоколом № 25:

"Надати попередню згоду на вчинення значних правочинів, що будуть вчинятися/укладатися з АТ "СБЕРБАНК" протягом 12 (дванадцяти) місяців з дати проведення цих Загальних зборів, наступного характеру:

- укладення кредитних угод/договорів (договорів, що направлені на отримання фінансування/кредиту) або договорів про внесення змін до них, зокрема, але не виключно щодо зміни (зменшення, збільшення) ліміту кредитування та/або процентної ставки, продовження строку дії кредитного договору не більш ніж - на 36 місяців, зміни графіку - погашення та будь-яких інших істотних умов, погоджених АТ "СБЕРБАНК", зокрема, у зв`язку із зміною умов кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії № 18-В/13/08/КЛ-КБ від 10.09.2013 (далі - Кредитний договір),

- укладення угод/договорів (договорів про внесення змін до них), пов`язаних з забезпеченням виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними Товариством з АТ "СБЕРБАНК", страхуванням майна, зверненням стягнення на майно (третейське застереження), тощо.

Визначити граничну сукупну вартість значних правочинів - екв. 15000000,00 доларів США.

Визначення доцільності укладення таких угод/договорів та їх істотних умов покласти на Наглядову раду Товариства.

Надати попередню згоду на підписання вищевказаних значних правочинів та змін до них Голові Правління товариства (чи особі яка призначена виконуючою його обов`язки) та/або іншій уповноваженій ним на підставі довіреності особі."

17. 06 листопада 2020 року Наглядова рада Відповідача надала згоду та персональні повноваження на укладення та підписання договорів про внесення змін, зокрема до Кредитного договору. Також на зазначеному засіданні Наглядова рада Відповідача ухвалила рішення, згідно з яким Відповідач зобов`язався затвердити рішення Наглядової ради Відповідача, прийняте на засіданні та оформлене протоком від 06.11.2020.

18. 18 листопада 2020 року укладено договір № 16 про внесення змін до Кредитного договору із встановленим лімітом кредитування на рівні 2 100 000 доларів США.

19. 26 квітня 2021 року відбулися річні загальні збори акціонерів Відповідача (далі - Загальні збори), а прийняті на них рішення оформлено протоколом № 26.

20. На цих Загальних зборах зареєструвалося для участі на них: 101040567 голосів, серед яких Позивач, якому належить 572000 штук простих бездокументарних іменних акцій.

21. Загальними зборами з восьмого та дев`ятого питаннях порядку денного прийнято такі рішення, оформлені протоколом від 26.04.2021 № 26:

- з восьмого питання: "Погодити зміну умов кредитування за Кредитним договором та погодити/ затвердити договори про внесення змін, а саме: Договір про внесення змін № 16 до Договору про відкриття кредитної лінії №18-В/13/08/КЛ-КБ від 10.09.2013; Договір про внесення змін № 8, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 4630 до Договору застави, посвідченого 18.09.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горбашко М.В. за реєстровим №1117; Договір про внесення змін № 8 до Договору застави від 19.09.2013, Договір про внесення змін № 6 до Договору застави від 26.02.2016, Договір про внесення змін № 6 до Договору застави від 26.02.2016, Договір про внесення змін № 10 до Договору застави від 19.09.2013, які укладені з АТ "Сбербанк" 16 листопада 2020 року у зв`язку зі зміною умов кредитування по Договору про відкриття кредитної лінії № 18-В/13/08/КЛ-КБ від 10.09.2013 року (зокрема, але не виключно в частині встановлення ліміту кредитування на рівні 2100000,00 доларів США; строку кредитування - до 30.11.2021 року (включно); встановлення наступного графіку погашення: з 30 грудня 2019 року до 29 березня 2020 року (включно) по 175000,00 доларів США щомісячно, з 30 березня 2020 року до 29 липня 2020 року (включно) та з 30 липня 2020 року до 29 серпня 2020 року (включно) по 175000,00 доларів США, з 30 серпня 2020 року до 29 листопада 2021 року (включно) по 50000,00 доларів США щомісячно, в кінці строку кредитування - залишок кредитної заборгованості; встановлення обов`язку Товариства в день внесення в Кредитний договір вищезазначених змін сплатити АТ "Сбербанк" комісію за управління коштами кредитної заборгованості в частині внесення змін в Кредитний договір в розмірі 0,5% (нуль цілих і п`ять десятих відсотка) від суми ліміту кредитної лінії; та ін."

- з дев`ятого питання: "Надати попередню згоду на вчинення значних правочинів, що будуть вчинятися/укладатися з АТ "Сбербанк" протягом 12 (дванадцяти) місяців з дати проведення цих Загальних зборів, наступного характеру: укладення кредитних угод/договорів (договорів, що направлені на отримання фінансування/кредиту) або договорів про внесення змін до них, зокрема, але виключно щодо зміни (зменшення, збільшення) ліміту кредитування та/або процентної ставки, продовження строку дії кредитного договору не більш ніж на 36 місяців, зміни графіку погашення та будь-яких інших істотних умов, погоджених АТ "Сбербанк" зокрема, у зв`язку із зміною умов кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії № 18-В/13/08/КЛ-Кб від 10.09.2013; укладення угод/договорів (договорів про внесення змін до них), пов`язаних із забезпеченням виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними Товариством з АТ "Сбербанк", страхування майна, зверненням стягнення на майно (третейське застереження), тощо. Визначити граничну сукупну вартість значних правочинів еквівалентну 15000000 доларів США. Визначення доцільності укладення таких угод/договорів та їх істотних умов покласти на наглядову раду Товариства. Надати попередню згоду на підписання вищезазначених значних правочинів та змін до них Голові Правління Товариства (чи особі яка призначена виконуючою його обов`язки та / або іншій уповноваженій ним на підставі довіреності особі."

22. Як свідчить протокол річних Загальних зборів від 26.04.2021 № 26 та стверджує Позивач, останній голосував проти таких рішень.

23. 05 травня 2021 року Позивач надіслав Відповідачеві письмову вимогу, якою вимагав від останнього обов`язкового викупу 572000 (п`ятсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій Товариства, власником яких є Позивач, по ціні 4,29 грн (чотири гривні 29 копійок) за одну акцію (власний капітал товариства на одну акцію).

24. Відповідач листом від 04.06.2021 № 2ф/1388 відмовив Позивачеві у викупі його акцій Товариства, мотивуючи тим, що Загальними зборами, що відбулися 26 квітня 2021 року, не приймалися рішення, які відносяться до тих, які зазначені у частині першій статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", та голосування проти яких призводить до обов`язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонера.

25. 28 грудня 2021 року відбулися Загальні збори, якими прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.12.2021 № 27, про внесення змін у рішення Загальних зборів, прийнятих 26 квітня 2021 року з 8 та 9 питань порядку денного та оформлених протоколом № 26, такого змісту:

- "Внести зміни у рішення Загальних зборів, прийняте 26 квітня 2021 року і оформлене протоколом № 26, з питання № 8 порядку денного та викласти його в такій редакції: "Затвердити Рішення Наглядової ради Товариства від 06.11.2020, згідно з яким погоджувалися зміни умов кредитування за Кредитним договором та погоджувалися договори про внесення змін, а саме: Договір про внесення змін № 16 до Кредитного договору; Договір про внесення змін № 8, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 4630 до Договору застави, посвідченого 18.09.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горбашко М.В. за реєстровим № 1117; Договір про внесення змін № 8 до Договору застави від 19.09.2013, Договір про внесення змін № 6 до Договору застави від 26.02.2016, Договір про внесення змін № 6 до Договору застави від 26.02.2016, Договір про внесення змін № 10 до Договору застави від 19.09.2013, які укладені з АТ "СБЕРБАНК" 16 листопада 2020 року у зв`язку зі зміною умов кредитування по Кредитному договору (зокрема, але не виключно в частині встановлення ліміту кредитування на рівні 2100000,00 доларів США; терміну кредитування - до 30.11.2021 року (включно); встановлення такого графіку погашення: з 30 грудня 2019 року до 29 березня 2020 року (включно) по 175 000,00 доларів США щомісячно, з 30 березня 2020 року до 29 липня 2020 року (включно) та з 30 липня 2020 року до 29 серпня 2020 року (включно) по 175 000,00 доларів США, з 30 серпня 2020 року до 29 листопада 2021 року (включно) по 50 000,00 доларів США щомісячно, в кінці строку кредитування - залишок кредитної заборгованості; встановлення обов`язку Товариства в день внесення в Кредитний договір вищезазначених змін сплатити АТ "СБЕРБАНК" комісію за управління коштами кредитної заборгованості в частині внесення змін в Кредитний договір в розмірі 0,5% (нуль цілих і п`ять десятих відсотка) від суми ліміту кредитної лінії; та ін.";

- "Скасувати рішення річних Загальних зборів, прийняте 26 квітня 2021 року і оформлене Протоколом № 26, з питання № 9 порядку денного.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

26. Цивільний кодекс України

Частина перша статті 202

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина третя статті 651

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частини перша та третя статті 653

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. …

27. Господарський кодекс України

Частина друга статті 345

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

28. Закон України "Про акціонерні товариства"

Пункт 4 частини першої статті 2

Значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Пункт 8 частини першої статті 2

Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;

Пункт 1 частини 1 та частина 2 статті 25

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Частина перша статті 32

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Пункт 22 частини другої статті 33

До виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Частина перша статті 34

У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. …

Частина перша статті 51

Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Частина перша та пункт 18 частини другої статті 52

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом.

До виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Пункт 2 частини першої статті 68

Кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.

Частини перша, четверта та п`ята статті 70

Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

29. Господарський процесуальний кодекс України

Пункти 4 і 5 частини третьої статті 2

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Частини перша, третя та четверта статті 13

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина перша статті 14

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частини перша, третя та четверта статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частини перша, друга та четверта статті 80

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частина перша статті 81

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. …

Частина п`ята статті 236

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частини перша та друга статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

30. Спір у цій справі пов`язаний із реалізацією акціонером права на обов`язковий викуп належних йому простих акцій акціонерним товариством.

31. Суд, вирішуючи цей спір, враховує, що передбачена законодавством процедура погодження акціонерним товариством значного правочину обумовлена необхідністю здійснення контролю з боку акціонерів за вчиненням товариством дій, спрямованих на вагому зміну майнового положення такого товариства, і, відповідно, самих його акціонерів.

32. Водночас, незгода акціонера із погодженням з боку акціонерного товариства вчинення останнім значного правочину має наслідком пред`явлення таким акціонером вимоги до товариства на обов`язковий викуп ним акцій, що належать акціонеру. Таке право забезпечує акціонеру можливість запобігти ризику настання для нього негативних наслідків, які є істотними для його майнових прав та інтересів, через вчинення товариством значного правочину.

33. Отже, виходячи з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, Суд зазначає, що Наглядова рада Відповідача на засіданні, яке відбулося 06 листопада 2020 року та оформлене протоколом від 06.07.2020, прийняла рішення, яким надала згоду та персональні повноваження на укладення та підписання із АТ "Сбербанк" договору № 16 про внесення змін до Кредитного договору із встановленням ліміту кредитування на рівні 2100000 доларів США. Цьому рішенню Наглядової ради передувало рішення Загальних зборів Відповідача, прийняте 16 липня 2020 року з дев`ятого питання порядку денного та оформленого протоколом від 16.07.2020, яким надано попередню згоду на вчинення значних правочинів, що будуть вчинятися/укладатися Товариством з АТ "СБЕРБАНК" в межах Кредитного договору і договорів, що забезпечують його виконання.

34. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за наслідками зазначеного рішення Наглядової ради Відповідача 18 листопада 2020 року між останнім та АТ "Сбербанк" укладено договір № 16, яким внесено зміни до Кредитного договору, згідно з якими встановлено ліміт кредитування на рівні 2100000 доларів США.

35. Також Наглядова рада Відповідача на засіданні, яке відбулося 06 листопада 2020 року, прийняла рішення, яким зобов`язалася затвердити свої рішення, оформлені протоколом від 06.11.2020, Загальними зборами Товариства. У зв`язку з цим Загальні збори Відповідача своїм рішенням з восьмого питання порядку денного, оформленим протоколом від 26.04.2021 № 26, затвердила рішення Наглядової ради, яке оформлено протоколом від 06.11.2020. При цьому, Суд враховує рішення Загальних зборів Відповідача з першого питання порядку денного, оформлене протоколом від 28.12.2021 № 27, яким внесено зміни у рішення Загальних зборів з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26.

36. За таких обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які полягають у тому, що правочини, які були предметом погодження рішенням Наглядової ради (протокол від 06.11.2020), затвердженим Загальними зборами Відповідача (рішення з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26 у редакції протоколу від 28.12.2021 № 27), не підпадають під ознаки значного правочину, передбачені Законом України "Про акціонерні товариства". Такий висновок обґрунтовується тим, що розмір ліміту кредитування, обумовлений договором № 16 про внесення змін до Кредитного договору, проти вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності станом на 31.12.2019 (848892000 грн), становить менше 10 відсотків вартості таких активів.

37. Водночас Суд зазначає, що приписи частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" пов`язують виникнення в акціонера права вимагати від акціонерного товариства обов`язкового викупу ним простих акцій, належних такому акціонерові, із прийняттям рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів безпосередньо загальними зборами.

38. Однак з обставин цієї справи вбачається, що рішення щодо вчинення правочинів, спрямованих на внесення змін, зокрема до Кредитного договору шляхом укладення договору № 16, було прийнято Наглядовою радою Відповідача, та яке призвело до відповідних юридичних наслідків - укладення, зокрема, зазначеного договору.

39. Такі обставини справи вказують на те, що право акціонера, передбачене частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", у Позивача не виникло з двох причин: (1) згоду на вчинення правочину, який Позивач вважає значним, надано рішенням Наглядової ради Відповідача, а не Загальних зборів; (2) Загальними зборами, які відбулися 26 квітня 2021 року, не приймалося рішення, яким би надавалася Товариству згода на вчинення ним значного правочину.

40. Щодо доводів Скаржника, які зводяться до того, що усі наступні зміни, що вносяться до правочину, який мав ознаки значного правочину на момент його вчинення, також є значними правочинами, Суд зазначає, що вони є безпідставними, адже приписи статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" значність правочину пов`язують лише із відсотковим співвідношенням ринкової вартості майна або послуг, що є його предметом, до вартості активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

41. Поряд із цим Суд зазначає, що правова мета правочину (договору № 16), погодженого Наглядовою радою Відповідача, спрямована на зміну істотної умови Кредитного договору, зокрема складової частини його предмета - загального кредитного ліміту. Тому, з огляду на приписи частини першої статті 202, частини першої статті 651, частин першої та третьої статті 653 ЦК України, частини другої статті 345 Господарського кодексу України така істотна умова Кредитного договору (сума кредитного ліміту) набула той вигляд, у якому внесені зміни до нього договором № 16, та які, як зазначено вище, не підпадають під ті критерії, з якими законодавець пов`язує значний правочин.

42. Крім того, Суд також не бере до уваги посилання Скаржника на постанову Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 908/1029/16, адже в ній наведено правову позицію щодо порядку внесення змін до значного правочину, який має відповідати тому, у якому погоджено такий правочин. Однак в цій справі питання порядку погодження Відповідачем внесення змін (вчинення правочину) до Кредитного договору не є спірним і не має вирішального значення.

43. Разом з цим, Суд критично оцінює та не бере до уваги доводи Скаржника про те, що Наглядовою радою Відповідача погоджено зміни до Кредитного договору, які згідно із графіком погашення кредиту тягнуть за собою збільшення його ліміту до 10075000,00 доларів США. Суд зауважує на тому, що зазначений розмір кредиту за розрахунками Скаржника складається із сум, наведених у графіку погашення кредиту, які насправді є залишками непогашеного кредиту у відповідних періодах, у межах кредитного ліміту у розмірі 2100000,00 доларів США.

44. Водночас Суд звертає увагу на те, що господарське судочинство здійснюються на засадах, зокрема, змагальності сторін та диспозитивності.

45. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

46. Аналогічна позиція викладена у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

47. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

48. Виходячи із викладеного, Суд зазначає, що доводи Скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено правочини, пов`язані із Кредитним договором, до яких Наглядова рада Відповідача вирішила внести зміни, є безпідставними, адже Позивач не скористався процесуальними правами, які надають можливість стороні у справі подати до суду докази, які на його думку необхідні для правильного вирішення спору, або ж витребувати їх у судовому порядку.

49. Отже, підсумовуючи зазначене вище, Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для формування висновку щодо застосування норм матеріального права, передбачених у пункті 4 статті 1, пункті 2 частини першої статті 68, частині першій статті 69, частині другій та п`ятій статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", у подібних правовідносинах, адже судами попередніх інстанцій їх застосовано правильно.

50. Водночас, щодо доводів Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції процесуального права Позивача на участь у судовому засіданні, у якому ухвалено оскаржувану постанову, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

51. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

52. З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів.

53. Рада суддів України у своєму рішенні від 05.08.2022 № 23 звернула увагу на те, що чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки.

54. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

55. При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією.

56. Однак, надаючи правову оцінку доводам Скаржника в цій частині, Суд виходить з такого.

57. З протоколу судового засідання від 10.10.2022 у цій справі вбачається, що Центральним апеляційним господарським судом проведено засідання, у якому прийнято оскаржувану постанову, у період часу з 11 год. 30 хв. до 11 год. 40 хв., тобто у період оголошення сигналу "повітряна тривога". У зазначеному судовому засіданні сторони та їх представники були відсутні.

58. Проте Суд враховує те, що апеляційне провадження за скаргою Позивача Центральний апеляційний господарський суд відкрив ухвалою від 18.07.2022, а її розгляд призначив на 22 серпня 2022 року. У судовому засіданні, яке відбулося 22 серпня 2022 року, судом апеляційної інстанції оголошено перерву до 19 вересня 2022 року, а в останньому - до 10 жовтня 2022 року, відповідно.

59. Суд наголошує, що у перших двох судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги Позивач брав участь особисто, а в останньому також і його представник.

60. Наведене свідчить про те, що Позивач реалізував своє процесуальне право на участь у судових засіданнях під час розгляду його апеляційної скарги та надання суду пояснень щодо її суті. Водночас Суд враховує, що в матеріалах справи також міститься промова Позивача щодо суті його апеляційної скарги у письмовому вигляді.

61. Крім того, Суд звертає увагу на те, що за приписами частини першої статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

62. Однак із зазначеного вище вбачається, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови у суду апеляційної інстанції вже сплив процесуальний строк, відведений процесуальним законодавством для розгляду апеляційної скарги, а тому суд був позбавлений можливості втретє відкласти розгляд скарги Позивача, поза межами процесуального строку.

63. Водночас, виходячи з доводів, наведених в касаційній скарзі, у цьому контексті Суд вважає, що достатньо вагомих підстав для відкладення розгляду скарги Позивача суд апеляційної інстанції не мав, адже:

(1) надання або ж ненадання усної відповіді представником Відповідача на запитання суду не є такою підставою, з огляду на те, що обґрунтоване судове рішення має ґрунтуватися на відповідних доказах, які підтверджують ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина п`ята статті 236 ГПК України);

(2) як зазначено у пункті 48 цієї постанови, Позивач не скористався своїм процесуальним правом, наданим задля забезпечення матеріалів справи усіма, на його думку, необхідними доказами. Суд наголошує, що за приписами процесуального законодавства суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Отже, доводи Скаржника про розгляд справи судом апеляційної скарги за відсутності у матеріалах справи правочинів, до яких Наглядова рада Відповідача погодила внесення змін, є безпідставними.

64. За таких обставин, Суд не вбачає в діях суду апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, на які вказує Скаржник в касаційній скарзі, та які б мали наслідком скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

65. Суд, надаючи правову оцінку клопотанню Скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виходить з такого.

66. Скаржник у своєму клопотанні посилається на приписи частини п`ятої статті 302 ГПК України та пов`язує необхідність передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду із Законом України від 16.11.2017 № 2210-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів", підпунктами 44 та 47 пункту 17 розділу І якого законодавець вніс зміни до Закону України "Про акціонерні товариства", а саме:

- у статті 68: у частині першій: в абзаці першому слово "голосуючих" замінити словом "простих"; пункт 2 викласти в такій редакції: "2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів";

- у статті 70: частину третю викласти в такій редакції: "3. Якщо на дату проведення загальних зборів приватного акціонерного товариства неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством у ході фінансово-господарської діяльності, загальні збори приватного акціонерного товариства (крім банку) можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися приватним акціонерним товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті".

67. З огляду на зазначене, Скаржник стверджує, що ці зміни, внесені до Закону України "Про акціонерні товариства", позбавили акціонерів права вимагати від акціонерного товариства обов`язкового викупу ним акцій, що їм належать, у випадку незгоди акціонерів із рішенням товариства, яким надано попередню згоду на вчинення ним значного правочину. Водночас Скаржник зазначає, що законодавець не передбачив механізму схвалення значних правочинів, які були вчинені акціонерним товариством на підставі попереднього схвалення таких правочинів, а тому така прогалина у законодавстві має бути усунена у судовому порядку.

68. Однак Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання Скаржника, насамперед, з огляду на те, що згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

69. Крім того, Позивач свою матеріально-правову вимогу, яка є предметом судового розгляду у цій справі, обґрунтовує прийняттям Загальними зборами Відповідача рішення з восьмого питання порядку денного, оформленого протоколом від 26.04.2021 № 26, яким у його первинній редакції погоджено зміну умов кредитування за Кредитним договором та забезпечувальних договорів, а в редакції протоколу від 28.12.2021 № 27 - затверджено рішення Наглядової ради Товариства від 06.11.2020, яким погоджено внесення змін умов зазначених договорів. Тобто, будь-яким з цих рішень Загальні збори Відповідача не надавали попередню згоду Товариству на вчинення ним значного правочину.

70. Більш того, підстава, на якій ґрунтується зазначене клопотання Скаржника, спростовується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/940/17, з якого вбачається, що виходячи з положень статей 33, 68, 70 Закону України "Про акціонерні товариства" загальними зборами акціонерів обов`язково приймається рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, а рішення про попереднє схвалення значних правочинів означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів в майбутньому у зв`язку із неможливістю визначити, які значні правочини вчинятимуться цим товариством.

71. Крім того, Суд залишає без розгляду клопотання Скаржника, у якому він просив не передавати цю справу на новий розгляд, адже у касаційній скарзі відсутня вимога, згідно з якою Скаржник би просив Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд. Разом з цим, виходячи з мотивів, наведених, зокрема у пункті 48 цієї постанови, Суд не вбачає підстав для передачі справи на новий розгляд з огляду на відсутність у матеріалах справи договорів, які Скаржник вважає значними правочинами, та які, на його думку, слід дослідити.

72. Підсумовуючи наведене, з огляду на доводи, наведені у касаційній скарзі, Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

73. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень. Доводи та аргументи Позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника з правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

74. Як зазначено вище, Суд в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростував висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

76. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

77. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

78. Понесені Скаржником судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2022 у справі № 908/2182/21 у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова