Історія справи

Постанова КГС ВП від 22.02.2022 року у справі №924/658/20
Ухвала КГС ВП від 22.12.2020 року у справі №924/658/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 924/658/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Малашенкової Т. М.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - Водзінський О. В. - адвокат (ордер №РН71168 від 17.12.2020)

відповідача - не з'явився,

відповідача за зустрічним позовом - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне"

до приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

про стягнення 4 222 444,28 грн - заборгованості за договором від 28.07.2017 № 103/07,315 674,39 грн - 3% річних та 687 836,13 грн. - інфляційних втрат

та зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.07.2017 № 103/07.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Шепетівський цукор" (далі - ТОВ "ТД "Шепетівський цукор", відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" (далі - ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", відповідач, позивач за зустрічним позовом) про 4 222 444,28 грн заборгованості за поставлений товар, 315 674,39 грн - 3% річних та 687 836,13 грн - інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" своїх зобов'язань з оплати поставленого за договором купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017 (далі - договір №10307, договір поставки) товару.

1.3. ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" вказував, що на виконання умов укладеного між сторонами договору у період з 28.07.2017 по 04.08.2017 поставило ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" визначений специфікаціями до договору товар на загальну суму 4 222 444,38 грн, що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви. Натомість ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" порушило свої зобов'язання за договором №10307, отриманий товар у визначений договором строк не оплатило, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

1.4. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.06.2020 відкрито провадження у справі № 924/658/20 за позовом ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" до ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 5 225 954,90 грн та призначено підготовче засідання.

1.5.18.06.2020 від ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" подано зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07. Зустрічний позов мотивований посиланням на обставини вчинення договору директором ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з перевищенням наданих йому повноважень та відсутністю його подальшого схвалення товариством.

1.6. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.06.2020 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 924/658/20.

1.7. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 замінено позивача за первісним позовом ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" (далі -ТОВ "АТЗТ Мирне", позивач).

2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 (суддя - Музика М. В. ), яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 (колегія суддів - Маціщук А. В., Петухов М. Г., Грязнов В. В. ) у задоволенні первісного позову ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" до ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про стягнення 5 225 954,90 грн відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу №103/07 від 28.07.2017.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення мотивовано тим, що договір купівлі-продажу №103/07, укладений від імені ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з перевищенням повноважень директором Смілянець В. П., що діяв на підставі Статуту. Відповідно до установчих документів товариства, директор уповноважений укладати договори на суму більшу, ніж 300 000,00 грн. лише за умови попереднього погодження Наглядовою радою, що оформляється протоколом. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, який встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 906/100/17 та від 12.06.2018 у справі № 927/976/17). Судами попередніх інстанцій враховано обізнаність ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" з фактом укладення контракту з директором ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та його умовами, які були озвучені на загальних зборах учасників 28.04.2017 за участі представника ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" як власника іменних цінних паперів акціонерного товариства.

Суди також вказували, що відповідачем за зустрічним позовом не підтверджено подальше схвалення правочину діями ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", які б свідчили про виконання умов договору.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "АТЗТ Мирне", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Аргументи учасників справи

4.1. Аргументи касаційної скарги

4.1.1. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктів 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

4.1.2. ТОВ "АТЗТ Мирне" у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від
27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц та у постановах Верховного Суду від
23.01.2020 у справі №915/1734/18, від 29.01.2020 у справі №924/678/18, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме: статей 92, 145, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та статей 59, 41, 62, чинного на той момент, Закону України "Про господарські товариства" у розрізі визначення та тлумачення компетенції органу юридичної особи та визначення належної особи, яка має повноваження наступного схвалення правочину, укладеного з перевищенням компетенції.

4.1.3. Позивач також вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №817/537/17 щодо презумпції добросовісності платника податків, яка полягає у тому, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними і повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків. ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на підтвердження господарської операції з поставки товарів за договором №103/07 зареєструвало податкові накладні, які кореспондують видатковим накладним.

4.1.4. ТОВ "АТЗТ Мирне" вказує на наявність підстав для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд відповідно до статті 310 ГПК України з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та проаналізовано докази того, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на підтвердження господарської операції з поставки товарів за договором №103/07 зареєстровано та надано до суду копії податкових накладних які кореспондують видатковим накладним чим порушено норми процесуального права щодо оцінки доказів у сукупності.

4.1.5. Суди попередніх інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та безпідставно відхилили клопотання ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" про витребування у Шепетівського ТУ ДФС України інформації про відображення ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" сум податкового кредиту від операцій за договором № 103/07.

4.1.6. Також ТОВ "АТЗТ Мирне" вказує на неврахування судами заперечень ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" щодо відповідності умов тексту контракту, укладеного ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з директором ОСОБА_1, поданого суду позивачем за зустрічним позовом та проекту контракту затвердженого Загальними зборами від
28.04.2017. Згідно з доводами позивача, суди необґрунтовано відхилили клопотання ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" про витребування у обслуговуючих банків ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" копії контракту на управління підприємством, що міститься у юридичній справі банку, який, за твердженням ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" не містить умов щодо обмежень самостійно укладати договори на суму більшу, ніж 300 000,00 грн.

4.1.7. На думку позивача, оскаржувані судові рішення прийнято на підставі недопустимих та недостовірних доказів, а судами на порушення норм процесуального права необґрунтовано відхилено клопотання про витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

4.2. Доводи інших учасників

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" доводи касаційної скарги не визнає і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Касаційне провадження

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2021 у справі № 924/658/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АТЗТ Мирне" на постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктів 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

5.2. Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги) у зв'язку з перебуванням судді Малашенкової Т. М. у відпустці касаційну скаргу ТОВ "АТЗТ Мирне" зі справи № 924/658/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюк І. М. (головуючий), Колос І. Б., Селіваненко В. П.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

6.1.28.07.2017 між ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" в особі генерального директора Капітовського Б. Д., що діє на підставі статуту (продавець), та ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" в особі директора Смілянець В. П., що діє на підставі статуту (покупець), укладено договір №103/07 купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, додаткові матеріали, асортимент, ціна та кількість яких визначені відповідно до специфікацій, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець - прийняти та оплатити товар у порядку та в строки, що визначені цим договором (пункт 1.1. договору).

6.2. У пункті 2.1 договору №10307 передбачено, що продавець зобов'язується, забезпечити передачу товару покупцю в порядку та терміни, встановлені цим договором; передати товар у кількості та якості відповідно до умов цього договору; одночасно з товаром передати покупцю всі необхідні документи на нього; своєчасно видати та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідну податкову накладну, заповнену без помилок та з дотриманням вимог щодо оформлення податкових накладних; у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних продавець зобов'язується надати до органу фіскальної служби належним чином завірені копії документів на підтвердження господарської операції впродовж п'яти робочих днів від дати отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної.

6.3. Найменування, асортимент, кількість товару, одиниця виміру, ціна та загальна вартість товару, що підлягає передачі покупцеві відповідно до цього договору, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, видаткових накладних, які видаються на кожну партію товару, яка поставляється (пункт 3.1 договору). Товар вважається переданим покупцю з моменту його фактичної передачі разом з усіма необхідними та передбаченими законодавством України супровідними документами і підписання покупцем відповідного документу про прийняття цього товару. З цього моменту покупець набуває право власності на товар (пункт 3.4 договору).

6.4. У пункті 4.4 договору визначено, що ціною цього договору є сумарна вартість фактично поставленого товару, визначеного у специфікаціях до цього договору та в документах фінансово-бухгалтерського обліку сторін цього договору.

6.5. Розрахунок за товар здійснюється покупцем у строк до 30.11.2017 (пункт 4.5 договору). У випадку зупинення реєстрації податкових накладних та не підтвердження продавцем документально господарської операції у строк до
30.11.2017 покупець має право затримати сплату грошових коштів за цим договором до прийняття рішення контролюючими органом про розблокування відповідних податкових накладних (пункт 4.7 договору).

6.6. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 8.1 договору).

6.7. Суди встановили, що сторонами до договору підписано специфікації №01 від
28.07.2017 на суму 414378,53 грн, №02 від 28.07.2017 на суму 1945571,21 грн, №03 від 28.07.2017 на суму 1706070,97 грн, №03/1 від 01.08.2017 на суму 88454,00
грн, №04 від 03.08.2017 на суму 57251,50 грн, №05 від 04.08.2017 на суму 10718,17 грн.

6.8. Договір та специфікації підписані генеральним директором ОСОБА_2 та директором ОСОБА_1, а також скріплені печатками товариств.

6.9. Так, відповідно до видаткових накладних №1472 від 28.07.2017 ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" поставлено, а ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" прийнято товар: на суму 414 378,53 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - бухгалтер, зі сторони продавця - ОСОБА_3), на суму 1 945
571,21 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - бухгалтер, зі сторони продавця - ОСОБА_3), на суму 1 706 070,97 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця Смілянцем В. П., також міститься підпис у графі "головний бухгалтер", зі сторони продавця - ОСОБА_4), на суму 61 106,00
грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця Смілянцем В. П., також міститься підпис у графі "головний бухгалтер", зі сторони продавця - ОСОБА_5), на суму 176,00 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1, також міститься підпис у графі "головний бухгалтер", зі сторони продавця - міститься підпис в графі "відвантажив"), на суму 27 172,00 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - бухгалтер, зі сторони продавця - ОСОБА_3), на суму 57 251,50 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - бухгалтер, зі сторони продавця - ОСОБА_5), на суму 10 718,17 грн (видаткова накладна підписана зі сторони покупця ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - бухгалтер, зі сторони продавця - ОСОБА_3). Всього на загальну суму 4 222 444,38 грн.

6.10. Судами встановлено, що відповідно до статуту ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 28.04.2017, товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" внаслідок зміни типу та перейменоване відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

6.11. У пункті 8.1 статуту визначено, що органами управління товариством є: загальні збори акціонерного товариства; Наглядова рада та виконавчий орган товариства - директор.

6.12. Згідно з пунктом 8.2 статуту загальні збори товариства є вищим органом товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До виключної компетенції Наглядової ради віднесено затвердження умов контракту, який може укладатись з директором, встановлення розміру його винагороди, а також встановлення ліміту (розміру суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, на отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження з Наглядовою радою; попереднє узгодження рішень директора з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, якщо сума угод перевищує ліміт (розмір суми) встановлений Наглядовою радою та надання попередньої згоди директору на укладення таких угод (пункт 8.3 статуту).

6.13. Відповідно до пункту 8.4 статуту директор товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Директор діє на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, цим статутом, Положенням про виконавчий орган, яке затверджується Загальними зборами, та контрактом, що може бути укладений з директором. Директор вправі без довіреності діяти від імені товариства, в тому числі, представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства. Наглядова рада може укласти з директором контракт, умови якого затверджуються Наглядовою радою. До компетенції дирекції належить, зокрема, розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою.

6.14. Згідно з протоколом № 12 річних (чергових) загальних зборів ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" від 28.04.2017 за участю акціонерів товариства, у тому числі ТОВ "ТД "Шепетівський цукор", прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне, встановлено, що виконавчий орган ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" є одноосібним - директор товариства, а також розглянуто одинадцяте питання порядку денного про обрання директора товариства та визначення його повноважень. Зокрема, відповідно до протоколу під час обговорення акціонерам оголошено пропозицію про проект рішення з цього питання та проголосовано обрати директором ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" - ОСОБА_1, датою набуття його повноважень вважати 03.05.2017.

6.15. За результатами обговорення дванадцятого питання порядку денного, після оголошення проекту контракту, зборами затверджено умови контракту з директором ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

6.16. Суди також встановили, що згідно з пунктом 18 протоколу: зборами вирішувалось питання щодо надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів щодо передачі у заставу цілісного майнового комплексу, що належить товариству та/або обладнання з метою залучення коштів для проведення ремонтних робіт для подальшого відновлення виробничої діяльності підприємства. Гранична сукупна вартість таких договорів не повинна перевищувати вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності, а саме - 128 439 тис. грн. За результатами обговорення зборами вирішено надати попередню згоду загальних зборів акціонерного товариства на вчинення директором товариства таких значних правочинів протягом річного терміну до проведення наступних (річних) загальних зборів акціонерного товариства та надати попередню згоду загальних зборів акціонерного товариства на вчинення значних правочинів щодо передачі у заставу цілісного майнового комплексу, який належить товариству та/або обладнання з метою залучення коштів для проведення ремонтних робіт для подальшого відновлення виробничої діяльності підприємства. Гранична сукупна вартість таких договорів не повинна перевищувати вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності, а саме - 128 439 тис. грн.

6.17.05.05.2017 головою Наглядової ради ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та ОСОБА_1 укладено контракт на управління підприємством, який є трудовим договором із директором ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

6.18. Згідно з умовами пункту 2.2 контракту директор зобов'язаний неухильно дотримуватись умов контракту та здійснювати управління товариством, організовувати діяльність товариства з урахуванням обмежень, встановлених цим контрактом та статутом товариства; не порушувати встановлені ліміти (розмір суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, без попереднього їх узгодження із Наглядовою радою.

6.19. За умовами пункту 3.1 контракту до повноважень директора віднесено: укладення та підписання від імені товариства господарських та інших договорів (контрактів, угод), з врахуванням обмежень, встановлених цим контрактом та статутом товариства. Додатково цим контрактом встановлюються обмеження для керівника щодо укладення всіх видів договорів/контрактів/угод, а саме: керівник має право самостійно, без погодження та надання дозволу Наглядовою радою товариства укладати договори/контракти/угоди на загальну суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках придбання товарно-матеріальних цінностей для товариства на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди), у випадках реалізації товарно-матеріальних цінностей, що належать на праві приватної власності товариству на суму, яка не перевищує 300000,00 грн (межі встановлені для укладення одного договору/контракту/угоди).

У випадку, якщо договір/контракт/угода перевищує встановлені цим пунктом контракту обмеження, укладення таких правочинів здійснюється виключно після погодження (надання згоди) Наглядової ради товариства, що оформляється протоколом. Контракт діє з 05.05.2017 та до 25.04.2022.

6.20. Звертаючись до суду з первісним позовом у даній справі, ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" вказувало на невиконання ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" обов'язку щодо оплати поставленого товару за договором №103/07 на загальну суму 4 222 444,38 грн, ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", звертаючись до суду із зустрічним позовом, вказувало на недійсність договору купівлі-продажу №103/07, оскільки його укладено директором з перевищенням повноважень та не схвалено в подальшому товариством.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заявлених у справі первісних позовних вимог про стягнення грошових коштів за поставлений товар та зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу №103/07.

8.2. За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

8.3. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частиною 1 статті 626 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.4. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

8.5. Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

8.6. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

8.7. На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

8.8. При цьому частиною 4 статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

8.9. Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган юридичної особи діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами такої юридичної особи, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані юридичній особі збитки.

8.10. Отже, частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

8.11. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

8.12. З огляду на приписи статей 92, 237, 238, 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю.

8.13. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

8.14. Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

8.15. Приймаючи рішення у справі, суди виходили із того, що договір купівлі-продажу № 103/07 укладений від імені ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" директором Смілянець В. П., містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи. Наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 зі справи № 906/100/17, від 12.06.2018 зі справи № 927/976/17, від 02.10.2019 зі справи № 910/22198/17).

8.16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктами 8.3,8.4 статуту ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до виключної компетенції Наглядової ради належить встановлення ліміту (розміру суми) для директора на укладання угод з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, на отримання кредитів тощо без попереднього їх узгодження з Наглядовою радою; попереднє узгодження рішень директора з розпорядження нерухомим і рухомим майном товариства, грошовими коштами, отримання кредитів, тощо, якщо сума угод перевищує ліміт (розмір суми) встановлений Наглядовою радою та надання попередньої згоди директору на укладення таких угод. Відповідно до пункту 8.4 статуту директор товариства діє на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, цим статутом, Положенням про виконавчий орган, яке затверджується Загальними зборами, та контрактом, що може бути укладений з директором. Наглядова рада може укласти з директором контракт, умови якого затверджуються Наглядовою радою. До компетенції дирекції належить, зокрема, розпорядження всім майном товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом та Наглядовою радою.

8.17. Необхідно зазначити, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

8.18. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.

8.19. Отже, при укладенні спірного договору, виявивши розумну обачність, ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" не було позбавлене права отримати від ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" відомості про повноваження директора Смілянця В. П. на вчинення відповідного правочину.

8.20. Водночас саме ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" згідно частини 3 статті 92 ЦК України має довести, що ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" знало та було обізнане із контрактом, який містить такі обставини.

8.21. Суди попередніх інстанцій встановили, що протокол загальних зборів учасників ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" від 28.04.2017 свідчить про обізнаність ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" з фактом укладення контракту з директором та його умовами.

8.22. Судами також встановлено, що Наглядова рада ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не надавала згоди директору Смілянець В. П. на укладення оспорюваного договору - докази в матеріалах справи відсутні.

8.23. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" як під час розгляду в суді першої інстанції так і підчас розгляду в суді апеляційної інстанції, заперечувало відповідність умов тексту контракту, укладеного ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" з директором Смілянцем В. П. поданого суду позивачем за зустрічним позовом, та проекту контракту, затвердженого Загальними зборами від 28.04.2017. Так ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" вказувало, що текст контракту з керівником ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" в редакції, наданій суду, на загальних зборах не оголошувався, а текст контракту, який містив умови додаткових обмежень повноважень керівника, був відсутній на момент проведення загальних зборів акціонерів. У зв'язку з чим ТОВ
"ТД "Шепетівський цукор" було заявлено клопотання про витребування у обслуговуючих банків ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" копії контракту на управління підприємством, що міститься у юридичній справі банку.

8.24. Також ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" на підтвердження здійснення реальної господарської операції з поставки товару за договором № 103/17 подано суду копії податкових накладних, які кореспондують видатковим накладним. Окрім того, з метою доведення обставин щодо подальшого схвалення спірного правочину ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" товариством заявлено суду клопотання про витребування у Шепетівського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області інформації та її документального підтвердження стосовно відображення ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" у податкових деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту сум, що зареєстровані ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з переліком.

8.25. За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених статті 13 ГПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених статті 13 ГПК України.

8.26. Відповідно до частин 1 , 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.27. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).

8.28. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання, однак з тексту рішення суду першої інстанції не вбачається, з яких підстав ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та/або підстав його відхилення. Протокол судового засідання 18.08.2020 містить лише інформацію щодо відхилення клопотань ТОВ "ТД "Шепетівський цукор", проте не містить будь-якої інформації щодо підстав такого відхилення.

8.29. Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

8.30. Аналіз приписів частини 2 статті 269 ГПК України дозволяє дійти висновку, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, які стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

8.31. Згідно з матеріалами справи підставою звернення ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою було визначено порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо незадоволення такого клопотання та ненадання судом оцінки всім аргументам учасників справи.

Зокрема, що обставина дійсного змісту контракту з керівником ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" залишилась невстановленою, а підроблений текст контракту покладено в основу судового рішення. Так, за змістом апеляційної скарги ТОВ "ТД " Шепетівський цукор" вказувало на неможливість подання вказаних доказів у суді першої інстанції та заявило клопотання про витребування даних доказів судом апеляційної інстанції відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України.

Товариство в апеляційній скарзі вказувало, що з огляду на те, що контракт (копія контракту) та докази відображення ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" сум податкового кредиту від спірних операцій не перебувають у його розпорядженні ТОВ
"ТД "Шепетівський цукор", а для встановлення переліку обслуговуючих банків відповідача за первісним позовом знадобився додатковий час і подати вказані вище докази (клопотання про витребування доказів) у строки, визначені статтею 80 ГПК України, не було можливим з причин, що не залежали від нього.

8.32. У той же час зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції свідчить про відхилення таких клопотань з огляду на необґрунтованість та відсутність будь-яких доказів затвердження загальними зборами контракту в іншій редакції. Суд апеляційної інстанції визнав такі доводи безпідставними припущеннями ТОВ "ТД "Шепетівський цукор". Як зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції в судовому засіданні оглянув оригінал контракту від 05.05.2017 та встановив, що долучені до матеріалів справи копії відповідають оригіналу. Відхиляючи клопотання про витребування у Шепетівського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області інформації та її документального підтвердження щодо відображення ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" у податкових деклараціях з податку на додану вартість у складі податкового кредиту сум, що зареєстровані ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з переліком, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням факту господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції, а тому вказані докази у даному спорі не можуть бути належними та допустимими доказами подальшого схвалення договору №103/17 ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

8.33. У межах доводів касаційної скарги, аналізуючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, щодо встановлення обставин, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, через призму принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом як однієї із засад господарського судочинства відповідно до статті 129 Конституції України, колегія суддів виходить із такого.

8.34. Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

8.35. За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених статті 13 ГПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених статті 13 ГПК України.

8.36. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що наявні докази підлягають оцінці щодо належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

8.37. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд має у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України.

8.38. Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

8.39. Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що єдиним обґрунтуванням висновків щодо задоволення позовних вимог є те, що директор ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", укладаючи договір №103/17, перевищив свої повноваження, а Наглядова рада не надавала згоди директору на укладення оспорюваного договору (голова Наглядової ради ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" довідкою № 15/06 від
15.06.2020 додатково підтвердив, що погодження (згоду) на укладення договору № 103/07 від 28.07.2017 не було надано). Матеріалами справи не підтверджено також подальше схвалення правочину діями ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", які б свідчили про виконання умов договору (оплата коштів тощо). Окрім того, товариство заперечує сам факт отримання товару. Специфікації до договору та накладні підписані директором Смілянцем В. П., не свідчать про схвалення правочину акціонерним товариством, від імені якого його вчинено, а підтверджують його вчинення від імені товариства з перевищенням повноважень, оскільки дії представника в інтересах особи, яку він представляє, з перевищенням повноважень не ґрунтуються на волі особи, в інтересах якої він діяв.

8.40. У той же час, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

8.41. Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони (позивач та відповідач) діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

8.42. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

8.43. Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

8.44. Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.

8.45. Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду.

Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

8.46. Поряд з тим, матеріали справи та зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не дотримано принципу рівності сторін з огляду на таке.

8.47. Так, згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

8.48. Схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов'язання (частина 3 статті 509 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17.

8.49. Отже, зі змісту частини 1 статті 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17.

8.50. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін. ). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 зі справи № 904/2178/18).

8.51. При цьому при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 зі справи № 910/8794/16).

8.52. Так, ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову про визнання договору №103/17 недійсним, суди також виходили з того, що підписані директором Смілянцем В. П. специфікації до договору та накладні не можна вважати формою схвалення оспорюваного правочину.

8.53. Водночас відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону.

8.54. Згідно з приписами частин 1 , 2 , 4 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених частин 1 , 2 , 4 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами.

8.55. Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишились дії бухгалтера ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" під час приймання товару та відповідно встановлення обставин щодо наявності/відсутності обмежень цієї посадової особи на вчинення таких дій.

8.56. Так, суди, мотивуючи рішення в цій справі, помилково ототожнили повноваження керівника юридичної особи на укладення договору з повноваженнями керівника юридичної особи на вчинення інших дій від її імені (прийняття товару та підписання товаро-розпорядчих документів), що призвело до передчасних висновків про те, що такі дії керівника ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" не свідчать про схвалення правочину у розумінні приписів статті 241 ЦК України.

8.57. З огляду на викладене судам належало, насамперед, встановити факт отримання товару товариством та відповідні дії директора та бухгалтера товариства з його оформлення та чи можуть розглядатись такі дії як схвалення договору №103/17 у межах компетенції директора, визначеної законом та статутом товариства. Також відповідно належало б дослідити, чи породжують такі дії директора та бухгалтера товариства правові наслідки для позивача ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат".

8.58. Так, зокрема ТОВ "ТД "Шепетівський цукор", як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її перегляду в апеляційному порядку, наголошувало на вчиненні ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" дій з подальшого схвалення такого правочину (підписання видаткових накладних на прийняття товару); реєстрація ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" податкових накладних, які кореспондують видатковим накладним. Також товариством заявлено клопотання про витребування у Шепетівського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області інформації щодо відображення ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" сум податкового кредиту від операцій за договором № 103/07.

8.59. Колегія суддів наголошує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

8.60. Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

8.61. Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

8.62. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

8.63. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

8.64. Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

8.65. З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, в контексті наведеного судам належало дослідити обставини справи та з'ясувати: чи мало місце фактичне отримання ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" товару та відповідне оформлення первинних документів, а також відображення операції відповідно до умов договору у податковому та бухгалтерському обліку і звітності учасників господарської операції; встановити повноваження осіб, відповідальних за складання таких документів зі сторони ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат"). Також судами не досліджувалися обставини щодо подання періодичної фінансової звітності головним бухгалтером ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Наглядовій раді, Ревізійній комісії та фінансовому контролеру названого товариства про рух грошових коштів, про що і зазначало у своїх запереченнях на зустрічний позов ТОВ "ТД "Шепетівський цукор". Вказані обставини судами взагалі не досліджувались та не оцінювались на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, в тому числі у сукупності з іншими доказами у справі, що, відповідно, є порушенням процесуальних норм.

8.66. Оскаржувані судові рішення не містять належної оцінки наявних у справі заперечень ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" щодо відповідності умов контракту поданого до матеріалів справи умовам контракту, затвердженого загальними зборами. У той же час недослідження таких обставин судами ставить у залежність вирішення питання щодо використання/невикористання судом недопустимих доказів.

Окрім того, судами належним чином не встановлено обставини щодо прийняття ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" до виконання спірного правочину та вчинення сторонами дій щодо його подальшого схвалення.

8.67. Також поза увагою судів залишився той факт, що статут товариства, з яким мав бути обізнаний позивач за первісним позовом, не містив власне обмежень дій директора товариства, а надавав Наглядовій раді повноваження встановлювати такі обмеження додатково.

8.68. Водночас, обов'язок доведення обізнаності позивача за первісним позовом про відповідні обмеження покладено законом на відповідача за первісним позовом.

8.69. За змістом статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.70. Частиною 1 статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

8.71. У зв'язку з наведеним оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки судами не досліджено належним чином зібрані у справі докази та не встановлено пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування.

8.72. З огляду на наведене вище Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права оскільки не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

8.73. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

9.2. Відповідно до пункту 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

9.3. ТОВ "АТЗТ Мирне" доведено неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому судові рішення обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.4. У новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 ГПК України, надати оцінку всім обставинам справи у сукупності та вирішити спір у відповідності до вимог статті 86 ГПК України.

10. Судові витрати

10.1. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 924/658/20 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко