Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7996/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючий, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 (Орєшкіна Е.В. - головуючий, судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський"

про стягнення 24 474 792,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі -ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" (далі - ТОВ "ТД "Єкатеринославський") на свою користь 24 474 792,89 грн., у тому числі: 7 266 108,82 грн. заборгованості за кредитом, 4 023 887,77 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 12 615 075,20 грн. заборгованості з комісії, 8 221,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 000 грн. штрафу (фіксованої частини), 560 500 грн. штрафу (відсоток від суми встановленого у пункті А.2 договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів за реєстрацію предметів застави).

10.10.2017 ТОВ "ТД "Єкатеринославський" звернулося з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи для визначення реальної заборгованості товариства перед банком і відповідності розрахунку боргу, наданого банком, умовам кредитного договору від 13.05.2010 № Т001/Г/С.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 (суддя Манько Г.В.), в якій суд послався на статті 41, 86 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК), та призначив судову експертизу для вирішення зазначених питань, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Цього ж дня, відповідно до положень статті 79 ГПК тим же складом суду винесено ухвалу про зупинення провадження в справі № 904/7996/17.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 (Орєшкіна Е.В. - головуючий, судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) припинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області щодо призначення судової експертизи у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження мотивована тим, що ухвала про призначення судової експертизи не підлягає оскарженню зважаючи на приписи статті 106 ГПК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "ТД "Єкатеринославський" просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу місцевого суду щодо призначення в справі судової експертизи та прийняти нове рішення, яким ухвалу місцевого суду про призначення судової експертизи в справі залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції пункту 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушення принципу рівності сторін, неодноразово застосованого Європейським судом з прав людини (справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008), статей 42, 22, 41, 43 ГПК, наголошуючи на тому, що без спеціальних знань неможливо здійснити розрахунок за формулою, передбаченою пунктом 4.7 кредитного договору, щодо сплати банку винагороди за користування кредитом, а саме: стосовно алгоритму визначення процентної ставки по договору, оскільки процентна ставка постійно змінювалася, неможливо встановити, яким чином розраховується значення суми погашених процентів за визначену дату, оскільки договір має лише значення фіксованої процентної ставки, неможливо також встановити різницю між сумою видачі та сумою погашення кредиту за наведеною датою та вихідне сальдо на день розрахунку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд справи в письмовому провадженні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В основу оскаржуваної ухвали покладено висновок апеляційного суду про те, що подані розрахунки заборгованості не вимагають спеціальних досліджень, не є суперечливими, оскільки їх вирішення належить до компетенції суду. До того ж відповідачем не наведено належного обґрунтування потреби в спеціальних знаннях, неможливості вирішення судом справи по суті позовних вимог без призначення економічної експертизи; не зазначено, яких саме спеціальних знань потребує суд для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами та чому таку перевірку не може здійснити суд, а отже підстав для призначення судової експертизи немає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів Касаційного господарського суду, що навіть незважаючи на відсутність підстав для призначення судової експертизи, апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області щодо призначення в справі судової експертизи слід припинити, оскільки така ухвала відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, оскарженню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 статті 41 ГПК передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Виходячи зі змісту наведених норм, призначення судової експертизи є правом господарського суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Водночас за змістом статті 106 ГПК ухвала про призначення у справі судової експертизи не належить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції могла бути переглянута в апеляційному порядку лише в частині зупинення провадження у справі, що передбачено пунктом 6 частини 1 статті 106 ГПК.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що відповідні обставини виключають перегляд судового акта суду першої інстанції щодо призначення експертизи апеляційним господарським судом. У таких випадках суд має відмовити в прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції - з посиланням на статтю 106 ГПК.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК.

За наведених обставин оскаржувана ухвала від 13.12.2017 є такою, що винесена Дніпропетровським апеляційним господарським судом із дотриманням вимог процесуального закону, а тому підстав для її скасування немає.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

За таких обставин касаційна інстанція не погоджується з твердженням скаржника про те, що апеляційна інстанція, скасовуючи ухвалу місцевого суду про призначення судової експертизи, припустилася порушення вимог господарського процесуального законодавства, оскільки суд апеляційної інстанції не скасував ухвалу місцевого суду про призначення судової експертизи, як про це зазначає скаржник, а припинив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області щодо призначення в справі судової експертизи, оскільки ухвала про призначення судової експертизи не може бути оскаржена з огляду на вимоги статті 106 ГПК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017)) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо припинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про призначення судової експертизи у справі.

З урахуванням вимог статей 300, 301, 308, 309 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про дотримання апеляційним судом приписів процесуального закону, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) слід покласти на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Єкатеринославський" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 904/7996/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков