Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 22.08.2018 року у справі №910/13287/17 Ухвала КГС ВП від 22.08.2018 року у справі №910/13...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13287/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Голосова Ю.В.,

відповідача_1 - Кутукова С.О.,

відповідача_2 - Фінагіної В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист-Агро»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист-Агро»

до: Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України;

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним патенту на винахід та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист-Агро» (далі - ТОВ «Захист-Агро») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України (далі - Інститут) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі -Міністерство) про:

визнання недійсним патенту № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого 15.08.2005 у Державному реєстрі патентів України на винаходи (далі - Патент № НОМЕР_1, Винахід), власником якого є Інститут;

зобов`язання Міністерства внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи про визнання недійсним спірного патенту та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені.

2. У позовній заяві зазначено:

Патент № НОМЕР_1 не відповідає таким умовам патентоздатності як «винахідницький рівень» і «новизна».

Патент № НОМЕР_1 порушує права та законні інтереси ТОВ «Захист-Агро», оскільки Інститут перешкоджає позивачу здійснювати комерційне використання корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка охороняється патентом України на корисні моделі від 25.03.2009 № НОМЕР_2 (далі - Патент № НОМЕР_2, Корисна модель).

Стислий виклад судових рішень

3. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 зі справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанову мотивовано тим, що попередні судові інстанції не встановили обставин, пов`язаних з початком перебігу строку позовної давності, які мали значення для правильного застосування статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та розгляду справи.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 (суддя Картавцева Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (колегія суддів: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Пономаренко Є.Ю.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

7. ТОВ «Захист-Агро» просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду цієї інстанції.

Аргументи учасників справи

Аргументи ТОВ «Захист-Агро», зазначені в касаційній скарзі

8. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права - положення статей 86, 104, 210, 269, 236, 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки не розглянув усіх доводів апеляційної скарги, не вирішив клопотання про повторне дослідження доказів, належним чином не оцінив долучених до справи висновків експертів, не навів мотивів урахування одного з цих висновків та відхилення інших.

9. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою викладені позивачем у апеляційній скарзі аргументи, що наданий Інститутом висновок експертів Дорошенка О.Ф. та Петренка С.А від 08.01.2019 № 1243 (далі - Висновок експертів № 1243) складений з порушенням пункту 24.2.3 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на винахід (корисну модель), затверджених наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 та Методики проведення судової експертизи, пов`язаної з винаходами та корисними моделями (універсальна), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.02.2009, реєстраційний код 13.3.01 (далі - Методичні рекомендації, Методика проведення судової експертизи).

Висновки цієї експертизи не мають правового значення для вирішення спору зі справи.

10. На думку позивача, у Висновку експертів № 1243 неправильно визначено незалежні пункти формули Винаходу та не встановлено, які з незалежних пунктів формули є суттєвими, тому достовірно не вирішено питання, чи відповідає Винахід такому критерію патентоздатності, як новизна, на відміну від висновку судового експерта Стародубова І.В. від 24.01.2018 № 06/18 (далі - Висновок експерта № 06/18) та решти наявних у справі висновків (експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати Ярославцева А.А. від 26.02.2013 № УТЭ-271/2 щодо коду товару ТОВ «Захист-Агро» згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності; від 24.05.2017 № 2063 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у кримінальному провадженні № 220161160000000384, проведеної за заявою адвоката Нікітінського Д.М.; від 07.03.2017 № 001/17 експерта Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України в кримінальному провадженні № 220161160000000384).

Проте суд не надав оцінки цим обставинам, не переглянув дослідницької частини всіх наявних у справі висновків експертів, не встановив розбіжностей у методах експертного дослідження та погодився з резолютивною частиною Висновку експертів № 1243, що призвело до прийняття незаконного рішення.

11. Суди першої та апеляційної інстанції в новому розгляді справи не виконали вказівки суду касаційної інстанції щодо з`ясування обставин пропуску позивачем строку позовної давності, а саме: коли позивач довідався про порушення його прав.

Суди не надали оцінки аргументам позивача, які ґрунтуються на позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2016 у справі № 910/21617/15.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положення статті 261 ЦК, що відповідно до статті 302 ГПК є підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати.

Аргументи Інституту, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

12. Інститут просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

13. Інститут вважає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки її аргументи ґрунтуються на власній оцінці позивачем обставин справи.

Суд апеляційної інстанції переглянув справу відповідно до вимог ГПК.

Із змісту касаційної скарги не вбачається, які норми матеріального та процесуального права порушив, зокрема, апеляційний господарський суд.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. Інститут є власником патенту України № НОМЕР_1 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1,» (Патент № НОМЕР_1), державну реєстрацію якого здійснено 15.08.2005 за заявкою від 10.03.2004 № 2004031748.

15. ТОВ «Захист-Агро» зазначає такі аргументи щодо порушення Патентом № НОМЕР_1 його прав та законних інтересів:

ТОВ «Захист-Агро» шляхом поліпшення загальновідомого препарату «Гаупсин», який збігається з формулою Винаходу, розробило корисну модель - «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Корисна модель), яка охороняється Патентом № НОМЕР_2, зареєстрованим у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25.03.2009, та впродовж 2009- 2017 років здійснювало комерційне використання Патента № НОМЕР_2 шляхом виробництва біопрепаратів, на які наносилися зареєстровані торговельні марки «Гуапсин». Проте Інститут перешкоджає позивачу використовувати Корисну модель.

16. ТОВ «Захист-Агро» стверджує, що Винахід, який охороняє Патент № НОМЕР_1, не новий та не відповідає такому критерію патентоздатності, як «винахідницький рівень», оскільки до дати подання заявки на цей патент - 10.03.2004, формула винаходу була частиною рівня техніки - відомості щодо формули Винаходу до зазначеної дати були загальнодоступні у світі, зокрема, відповідна інформація була опублікована у статті «Инсектофунгицидный препарат гаупсин на основе штаммов Pseudomonas aureofaciens» В.М . Гораль, Н.В. Лаппа, С.В. Гораль, А.Д. Гарагуля, Е.А. Киприянова, Т.Г. Омельянец, В.В. Смирнов. Прикладная биохимия и микробиология. - 1999. - том 35, №5. - с. 596- 598 (далі - Наукова публікація).

17. Інститут, заперечуючи проти позову, зазначає, що з 15.08.2005 інформація про Патент № НОМЕР_1 стала загальнодоступною, тому позивач мав можливість дізнатись про пов`язані з видачею цього патента обмеження щодо використання Винаходу.

В описі до Патенту № НОМЕР_2 на Корисну модель, виданого директору ТОВ «Захист-Агро» ОСОБА_7. 25.03.2009, зазначено, що найбільш схожим до заявленої корисної моделі є винахід за Патентом № НОМЕР_1. Отже, позивач в особі директора та власника Патенту № НОМЕР_2 на час подання заявки не міг не знати про порушення свого права або охоронюваного законом інтересу та мав право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним Патенту № НОМЕР_3.

За таких обставин Інститут звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача.

Інститут також заперечує щодо заявлених позивачем вимог по суті спору.

18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 за клопотанням сторін у справі призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої за клопотанням позивача доручено атестованому експерту Стародубову І.В.

Згідно з висновком експерта Стародубова І.В. від 24.01.2018 № 06/18 (далі - Висновок експерта № 06/18):

Винахід не відповідає критеріям патентоздатності «новизна» та «винахідницький рівень»;

сукупність суттєвих ознак Винаходу стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № 2004031748 на Патент № НОМЕР_1 (до 10.03.2004).

19. Інститут із Висновком експерта № 06/18 не погодився з підстав його неповноти та неврахування експертом усіх незалежних пунктів формули Винаходу, ефективної позитивної різниці між Винаходом та протиставленими йому позивачем результатами наукових напрацювань Інституту, які містить Наукова публікація.

20. 09.01.2019 Інститут подав до суду першої інстанції висновок експертів Дорошенка О.Ф. та Петренка С.А від 08.01.2019 № 1243, складеного за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності (далі - Висновок експертів № 1243).

21. Згідно з Висновком експертів № 1243:

технічний результат, якого можна досягти при здійсненні Винаходу - це отримання екологічно безпечного комплексного інсектофунгіцидного препарату на основі поєднання (комбінації) штамів Pseudomonas aureofaciens УКМ В-111 та Pseudomonas aureofaciens УКМ В-306, які забезпечують його широке використання для захисту овочевих, злакових, плодових культур, виноградних насаджень, лісових масивів від комах-шкідників, грибних і бактеріальних хвороб, а також для стимулювання розвитку рослин;

сукупність ознак формули Винаходу не була загальнодоступною у світі для досягнення заявленого (визначеного) технічного результату із наданої на дослідження Наукової публікації за 1999 рік.

22. Суди, оцінюючи Висновок експертів №1243, визнали його обґрунтованим та таким, що узгоджується з іншими матеріалами справи.

Суд першої інстанції встановив, що у Висновку експертів №1243 досліджено, зокрема, питання новизни Винаходу з огляду на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У Висновку експертів №1243 зазначено:

анотація до Наукової публікації, яка стала загальнодоступною у 1999 році, містить такий текст: «На основе штаммов Pseudomonas aureofaciens УKM В-111, высокоактивного в отношении фитопатогенных бактерий и грибов, и P. aureofaciens УКМ В-306, обладающего высокой энтомопатогенной активностью в отношении гусениц яблонной плодожорки, создан комплексный инсектофунгицидный препарат гаупсин, предназначенный для защиты плодового сада от плодожорок и грибных заболеваний. Разработан способ получения в условиях аэрации жидкой формы гаупсина с титром не менее 1 х 10-10 кл./мл. При опрыскивании препарат сохранялся на листьях яблони на протяжении 7 сут. Эффективность гаупсина в борьбе с яблонной плодожоркой составила 88- 94 %; препарат снижал от 10 до 25 раз пораженность плодов грибными заболеваниями»;

зазначені в анотації відомості про препарат деталізовано в тексті статті;

в Науковій публікації відображено створення інсектофунгіцидного препарату, призначеного для боротьби з конкретними шкідниками плодових дерев (яблуневою плодожеркою) та грибковими захворюваннями плодового саду.

Суд першої інстанції встановив, що експерти докладно описали кожну ознаку незалежного пункту формули Винаходу та протиставлені їм ознаки технічного рішення, описаного в Науковій публікації, зробили відповідні висновки та оформили їх у вигляді таблиці.

Експерти зазначили, що описаний в Науковій публікації інсектофунгіцидний препарат «Гаупсин» є поєднанням штамів мікроорганізмів Pseudomonas aureofaciens ІМВ В-7096 та Pseudomonas aureofaciens ІМВ В-7097; ефективним засобом боротьби з яблуневою плодожеркою (інсектицидна дія) та грибковими захворюваннями плодових дерев (фунгіцидна дія);

опис винаходу (в Науковій публікації) містить результати наукових досліджень, що підтверджують ефективність застосування поєднання (комбінації) зазначених штамів для боротьби з іншими видами шкідників та для широкого спектру сільськогосподарських культур (таблиці 3 та 6, включені до опису винаходу), а також для стимулювання розвитку рослин, тому технічний результат, що досягається Винаходом, інший, ширший, ніж результати технічного рішення, якого стосується Наукова публікація. Так, селективним є винахід, у якому можливість використання якоїсь речовини або групи речовин відомого класу сполук ґрунтується на виявлених винахідником цінних властивостях цієї речовини.

Згідно з Висновком експертів № 1243 Патентом № НОМЕР_1 надано охорону винаходу «на застосування», а саме, селективному винаходу, в якому шляхом тривалих та складних наукових досліджень виявлено нові властивості відомого поєднання штамів мікроорганізмів. Суд першої інстанції з огляду на викладене зазначив, що цим експертним дослідженням доведено, що Винахід є новим та має винахідницький рівень.

Також суд першої інстанції визнав, що здійснене експертами дослідження є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погодився.

23. Суди першої та апеляційної інстанції не прийняли як належний доказ Висновок експерта № 06/18 внаслідок недослідження питання новизни Винаходу з огляду на те, що цей винахід є селективним.

24. Експерти Дорошенко О.Ф. , Петренко С.А. та Стародубов І.В. у підготовчому засіданні 12.02.2019 надали пояснення щодо складених ними експертних висновків.

25. Суд першої інстанції встановив, що в описі до Патенту НОМЕР_2, виданому ОСОБА_7 , який є директором ТОВ «Захист-Агро», зазначено, що найбільш близьким до заявленої корисної моделі є Винахід.

За наведених обставин суд погодився з доводами Інституту, що позивач в особі директора та власника Патенту НОМЕР_2 знав і повинен був знати про порушення свого права або охоронюваного законом інтересу та мав право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним Патента НОМЕР_1.

Суд дійшов висновку, що моментом, коли позивач дійсно міг дізнатись про порушення свого права, є дата подання ОСОБА_7 заявки на отримання патента на Корисну модель, оскільки в описі до Патенту НОМЕР_2 (опис подається самим заявником в межах подання заявки на винахід) вказано, що найбільш близьким до заявленої корисної моделі є Винахід. Отже, строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплинув 17.10.2011.

Проте суд з огляду на те, що немає підстав для задоволення позову, не застосував наслідків спливу позовної давності у справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Цивільний кодекс України (ЦК)

26. Частина перша статті 459

Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового.

27. Стаття 462

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Закон України від 15.12.1993 № 3687-XII «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (Закон № 3687-XII)

28. Стаття 1

Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології;

патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);

патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

29. Частина п`ята статті 6

Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

30. Частина перша статті 7

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

31. Частини третя - п`ята статті 7

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо (частина третя).

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (частина четверта).

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (частина п`ята).

32. Частина сьома статті 7

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п`ятій цієї статті, до уваги не береться.

33. Стаття 28

Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

34. Пункт «а» частини першої статті 33

Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Господарський процесуальний кодекс України (ГПК), в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX

35. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

36. Частина перша статті 86

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

37. Частина друга статті 86 (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень)

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

38. Стаття 104

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішення.

39. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

42. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

43. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК.

44. Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» зазначив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Верховний Суд, застосовуючи при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (постанови Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 910/16288/18, від 14.05.2019 у справі № 910/7394/17, від 22.01.2020 у справі № 916/521/18 та інші) виходить з того, що перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Попередні судові інстанції розглянули питання про застосування частини першої статті 261 ЦК з огляду на зазначену позицію Верховного Суду та практику ЄСПЛ, тобто, відмовивши в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, не вирішували питання про звільнення відповідача - Інституту від цивільного переслідування внаслідок застосування позовної давності до вимог позивача.

Постановою Касаційного господарського суду від 09.10.2018 справу було передано на новий розгляд, оскільки суди дійшли висновку, що права та охоронювані законом інтереси позивача порушені (протилежного, ніж за результатами нового розгляду справи). У зв`язку з цим обставини, пов`язані з початком перебігу строку позовної давності, мали значення для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності.

Отже, аргументи касаційної скарги щодо невиконання судами першої та апеляційної інстанцій вказівки суду касаційної інстанції та про наявність підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати згідно з положеннями статті 302 ГПК відхиляються.

Слід зазначити, що постанова Вищого господарського суду України відповідно до змісту ГПК, зокрема у редакції, чинній на час ухвалення судами оскаржуваних судових рішень, не є актом, який містить висновки щодо єдності застосування норм права.

Водночас судом першої інстанції встановлені обставини щодо наявності підстав застосування наслідків перебігу позовної давності до вимог позивача.

45. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованим Висновок експертів № 1243 та встановили, що Винахід є селективним винаходом та відповідає критерію патентоздатності «винахідницький рівень». Позивач не спростував, що Винахід є новим, тобто що на момент подання заявки він не був частиною рівня техніки, оскільки з Наукової публікації не стали загальнодоступними відомості про Винахід.

У пункті 6.5.3.3 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених, наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03. 2002 № 197, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2002 за № 364/6652, зазначено, що умові винахідницького рівня відповідає індивідуальна сполука, яка підпадає під загальну структурну формулу групи відомих сполук, але не описана як спеціально одержана і досліджена, і виявляє при цьому нові невідомі для цієї групи сполук властивості в кількісному та (або) якісному відношенні (селективний винахід).

46. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX), на яку посилається скаржник, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи оскаржену постанову, керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Посилання в касаційній скарзі на недослідження судом апеляційної інстанції всіх долучених позивачем висновків експертів, зокрема їх дослідницької частини, та не встановлення розбіжностей у методах експертного дослідження такими обставинами вважатись не можуть, оскільки ТОВ «Захист-Агро» не зазначило та не обґрунтувало, що всі ці висновки (експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати Ярославцева А.А. від 26.02.2013 № УТЭ-271/2 щодо коду товару ТОВ «Захист-Агро» згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності; від 24.05.2017 № 2063 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності в кримінальному провадженні № 220161160000000384, проведеної за заявою адвоката Нікітінського Д.М.; від 07.03.2017 № 001/17 експерта Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України в кримінальному провадженні № 220161160000000384) стосуються вирішення питань, які виникли під час розгляду спору зі справи, тобто наявності у Винаходу винахідницького рівня та новизни.

47. Інші аргументи касаційної скарги стосуються доведеності обставин, відхилених попередніми судовими інстанціями, та питань переваги одних доказів над іншими. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК суд касаційної інстанції такими повноваженнями не наділений.

Посилання позивача на залишення судом апеляційної інстанції поза увагою аргументів щодо складання Висновку експертів № 1243 з порушенням пункту 24.2.3 Методичних рекомендацій та Методики проведення судової експертизи не спростовують висновків попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 24.2.3 Методичних рекомендацій винахід не визнається новим, якщо з рівня техніки виявлено об`єкт, в якому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. При цьому не має значення форма представлення ознаки: словесна, математична, графічна, символічна тощо. Еквівалентними визнаються ознаки, які відрізняються формою їх утілення, але виконують ту саму функцію за тим самим принципом у той самий спосіб, і при цьому сприяють досягненню технічного результату такого ж виду і якості.

У дослідженій судом першої інстанції таблиці, яку містить мотивувальна частина Висновку експертів № 1243, зазначено, що експерти досліджували (порівнювали) незалежні пункти формули Винаходу, що не суперечить змісту зазначених актів. Обґрунтованість висновків судових експертів, зроблених за результатами досліджень, стосується оцінки судами наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. ТОВ «Захист-Агро», звернувшись з касаційною скаргою, не спростувало висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови, та не довело неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування ухваленого ним судового рішення.

Судові витрати

49. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ «Захист-Агро», оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 зі справи № 910/13287/17 залишити без змін, а касаційну скаргу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист-Агро» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова Суддя Т. Малашенкова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст