Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №914/1861/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1861/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Костів Т.С., Марко Р.І., Данко Л.С. від 07.03.2018 та рішення Господарського суду Львівської області суддя: Запотічняк О. Д. від 06.12.2017 у справі

за первісним позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Хуторівка" про звільнення самовільно зайнятих нежитлових приміщень першого поверху під індексами 14, 15, 16 загальною площею 64,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Хуторівка" про визнання укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Крик Ярославою Андріївною договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме: нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 24 та позначені на поверховому плані під індексами 15, 16, загальною площею 62,1 м2 терміном на 2 роки 364 дні, на умовах поданого до суду проекту договору оренди,

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Крик Ярослави Андріївни (далі - ФОП Крик Я.А.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівське комунальне підприємство "Хуторівка" (далі - ЛКП "Хуторівка") про звільнення самовільно зайнятих нежитлових приміщень першого поверху під індексами 14, 15, 16 загальною площею 64,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 шляхом звільнення приміщень від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам Управління.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені приміщення безпідставно використовуються ФОП Крик Я.А. шляхом розміщення в них перукарні, що порушує право органу місцевого самоврядування на розпорядження майном комунальної власності.

У жовтні 2017 року ФОП Крик Я.А. звернулась до Господарського суду Львівської області з зустрічним позовом до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське комунальне підприємство "Хуторівка" про визнання укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП Крик Я.А. договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме: нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 та позначені на поверховому плані під індексами 15, 16, загальною площею 62,1 м2 терміном на 2 роки 364 дні, на умовах відповідно до поданого до суду проекту договору оренди.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ФОП Крик Я.А. користується зазначеними приміщеннями на підставі договору про співпрацю від 01.04.2001 № 1, укладеного між нею та Житлово-експлуатаційною конторою № 111 (правонаступником якого є ЛКП "Хуторівка") та договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2010, укладеного між нею та ЛКП "Хуторівка".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018, в первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Визнано укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП Крик Я.А. договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) в редакції позивача, викладеній в резолютивній частині рішення.

Рішення мотивовані тим, що ФОП Крик Я.А. використовує нежитлові приміщення загальною площею 62,1 м2 на підставі діючих договору про співпрацю від 01.04.2001 № 1 та договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2010, належним чином виконує свої договірні зобов'язання та вживає заходів для належного оформлення договірних відносин, тому правові підстави для зобов'язання її звільнити зазначені нежитлові приміщення відсутні, водночас не вбачається передбачених частиною 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підстав для відмови в укладенні договору оренди.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Управління посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 179, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 774, 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Управління просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Узагальнений виклад позиції і прохання інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП Крик Я.А. просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи і надано їм належну правову оцінку.

14.06.2018 у судовому засіданні винесено ухвалу про зупинення провадження у справі № 914/1861/17 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1462/17 з подібними правовідносинами.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2018 поновлено касаційне провадження у справі № 914/1861/17 та призначено справу до розгляду на 19.07.2018 о 17:20.

Учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися наданим законом правом на участь представника у судовому засіданні.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2001 між ПП "Крена" в особі директора Крик Ярослави Андріївни (орендар) та ЖЕК № 111 м. Львова (орендодавець; правонаступником якого є ЛКП "Хуторівка") було укладено договір про співпрацю, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення під перукарню за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24.

Згідно із пунктами 5.1, 5.2 договору про співпрацю строк його дії становить 10 років із моменту підписання. Договір вважався продовженим на наступний термін, якщо жодна із сторін не повідомила про від продовження договору.

01.07.2008 між ЛКП "Хуторівка" (орендодавець) та ФОП Крик (орендар) було укладено додаткову угоду № 1 до договору про співпраці в частині зміни розміру орендної плати.

Водночас судами встановлено, що 05.02.2007 між Управлінням (орендодавець) та ЛКП "Хуторівка" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-5039-7 з цільовим призначенням об'єкта оренди - для статутної діяльності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 загальною площею 1 050,90 м2, у тому числі перший поверх - 330,10 м2 та другий поверх - 720,80 м2 з індексами приміщень: І, ІІ, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, ІІІ, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40, 40-1, 40-2, 41, 42, 43, 44, 45, 46, відповідно до даних з копій поверхового плану від 16.08.2006.

Згідно із пунктом 4.1 зазначеного договору оренди термін його дії визначений із 05.02.2007 до 04.02.2010.

01.03.2010 між ЛКП "Хуторівка" (суборендодавець) та ФОП Крик Я.А. (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 1, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 58,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 з метою розміщення перукарні.

Відповідно до пункту 3.1 договору суборенди термін його дії визначений із 01.03.2010 до 31.12.2010.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору суборенди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 3.2 договору суборенди).

08.09.2011 між Управлінням (орендодавець) та ЛКП "Хуторівка" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С7956-11 терміном на 2 роки 364 дні з 08.09.2011 до 06.09.2014.

30.09.2014 Управлінням було видано наказ № 264-О "Про продовження договору оренди від 08.09.2011 № С-7956-11", відповідно до якого було вирішено продовжити зазначений договір оренди терміном на 2 роки 364 дні. На виконання даного наказу 13.11.2014 між Управлінням та ЛКП "Хуторівка" було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9251-14 строком до 12.11.2017 включно.

Судами встановлено, що використання ФОП Крик Я.А. частини переданих Управлінням в оренду ЛКП "Хуторівка" нежитлових приміщень загальною площею 62,1 м2 підтверджується довідкою ЛКП "Хуторівка" від 02.02.2017 № 3 та Актом від 24.05.2017 № 365 І/17 проведення перевірки будівлі, затвердженим начальником Управління, а також Актом від 14.06.2017 № 1 проведення обстеження (будівлі, споруди, приміщення) балансоутримувачем, затвердженим директором ЛКП "Хуторівка".

Також судами встановлено, що 04.01.2010, 01.12.2014, 01.04.2016 та 01.04.2017 між ФОП Крик Я.А. та ЛКП "Хуторівка" укладались договори про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, за умовами яких ЛКП "Хуторівка" забезпечувало і забезпечує на даний час надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в будинку № 24 по вул. Хуторівка, 24 у м. Львові, в якому знаходяться нежитлові приміщення, що використовуються ФОП Крик Я.А. під перукарню.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 ЦК України).

Згідно вимог частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приписами статей 33, 34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись з позовом Управлінням не доведено, судами не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернень ЛКП "Хуторівка" чи ФОП Крик Я.А. про припинення дії договору про співпрацю від 01.04.2001 чи договору суборенди від 01.03.2010, а також доказів їх розірвання чи визнання недійсними, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про продовження дії цих договорів на той же термін та на тих же умовах, що в них викладені.

З огляду на зазначене, встановивши, що на час звернення Управління до суду з даним позовом ФОП Крик Я.А. використовує нежитлові приміщення загальною площею 62,1 м2 на підставі діючих договору про співпрацю від 01.04.2001 № 1 та договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2010 та належним чином виконує свої договірні зобов'язання, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що правові підстави для зобов'язання її звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення першого поверху під індексами 14, 15, 16 загальною площею 64,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 шляхом звільнення приміщень від особистих речей та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам Управління із вказаних позивачем обставин відсутні.

За таких обставин, доводи касаційної скарги Управління про самовільне зайняття ФОП Крик Я.А. спірних нежитлових приміщень, відхиляються колегією суддів з огляду на вищевикладене.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується та вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП Крик Я.А. договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) в редакції позивача, викладеній в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що спірні нежитлові приміщення згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.08.2004 № 4561132 належать територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини 1, 2 статті 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У відповідності з вимогами частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема, міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (стаття 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ).

Проте розглядаючи зустрічні позовні вимоги, судами попередніх інстанцій зазначені норми права не було враховано та не встановлено волевиявлення власника нежитлових приміщень загальною площею 62,1 м2, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 24 та позначених на поверховому плані під індексами 15, 16 на їх передачу в оренду ФОП Крик Я.А.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову лише з тих підстав, що частиною 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено порядок укладення договору оренди, не передбачено підстав для відмови в укладенні договору оренди, є помилковими, оскільки укладенню договору оренди нерухомого майна має передувати волевиявлення власника такого майна.

Щодо відсутності правових підстав для визнання договору оренди укладеним в судовому порядку Управління наголошувало у апеляційній скарзі та зазначає у касаційній скарзі. Також Управління стверджує про те, що фактичне користування річчю, не породжує для власника цієї речі обов'язку укласти договір із фактичним користувачем.

Згідно пункту 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах "Проніна проти України" та "Нечипорук і Йонкало проти України").

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову, підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, в повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, встановити обставини наявності чи відсутності рішення Львівської міської ради про передачу в оренду ФОП Крик Я.А. спірних нежитлових приміщень, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в частині первісного позову, покладається на скаржника.

У зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд в частині зустрічного позову, розподіл судового збору у справі за зустрічним позовом, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 у справі № 914/1861/17 в частині задоволення зустрічного позову скасувати.

3. В цій частині справу № 914/1861/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 у справі № 914/1861/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір