ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8079/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

учасники справи:

позивач - державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт",

відповідач - приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 (головуючий суддя Ліпинський О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 (головуючий - Широбокова Л.П., судді: Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М.)

у справі № 904/8079/17

за позовом державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (далі - ДП "Бердянський морський торговельний порт")

до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" (далі - ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ")

про стягнення 321 000,00 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ДП "Бердянський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" про стягнення 321 000,00 грн. штрафних санкцій (з них: 231 120,00 грн. пені та 89 880,00 грн. штрафу), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду від 02.08.2016 № 203/16, у частині виконання підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі № 904/8079/17, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2018, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Так, згідно з доводами ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ", викладеними у касаційній скарзі:

- справу розглянуто судами попередніх інстанцій за загальними нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо підряду (стаття 837 ЦК України) без застосування норм будівельного підряду (статті 875 та 877 ЦК України), тому розгляд справи "набув помилкового характеру";

- судами у розгляді справи не враховано недодержання замовником встановленого законом порядку виконання будівельних робіт, а саме відсутність зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт;

- суди залишили поза увагою відсутність проектно-кошторисної документації до договору підряду від 02.08.2016 № 203/16, яка є юридичною підставою для будівництва;

- судами застосовано до спірних правовідносин приписи частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), проте не з'ясована наявність підстав для такого застосування;

- суди попередніх інстанцій не врахували те, що договір підряду від 02.08.2016 № 203/16 припинив свою дію 31.12.2016, відповідно, нарахування пені та штрафу після закінчення строку дії Договору є неправомірним;

- суди залишили поза увагою те, що відповідач допустив часткове прострочення виконання зобов'язання за договором у зв'язку з несвоєчасним виконанням позивачем своїх зобов'язань;

- судами не розглянуто вимогу відповідача про встановлення балансу між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки та оцінкою дійсного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У запереченні на касаційну скаргу ДП "Бердянський морський торговельний порт" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема на те, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розгляд касаційної скарги ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 02.08.2016 позивачем як замовником та відповідачем як підрядником укладений договір підряду № 203/16 (далі - Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати, а замовник - прийняти та сплатити вартість робіт з капітального ремонту залізничних шляхів: ділянка № 2 - залізничні шляхи № 7 (інв. № 3924), №8 (інв. № 3925) за кодом ДК 021:2015 "50225000 - 8 Послуги з технічного обслуговуванню залізничних шляхів" (ДБН А.2.2.-3:2014 Роботи з капітального ремонту залізничних шляхів) відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1. - 1:2013 та Договірної ціни (додаток № 1), що є невід'ємною частиною вказаного договору;

- згідно з пунктом 2.1 Договору сума цього договору складає 1 070 000,00 грн. без ПДВ (ПДВ 20% - 214 000,00 грн.). Всього сума Договору складає 1 284 000,00 грн. Обсяг та вартість робіт визначається Договірною ціною (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною вказаного договору;

- вартість виконаних підрядником робіт оформлюється актом виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідкою за формою № КБ-3; Договірна ціна, передбачена у Договорі, - тверда (пункти 2.2, 2.3 Договору);

- відповідно до пункту 3.1 Договору строк виконання робіт за дільницею № 2 - залізничні шляхи № 7 (інв. № 3924), № 8 (інв. № 3925) складає 60 робочих днів з моменту отримання авансу;

- пунктом 5.1 Договору передбачено, що підрядник зобов'язується, зокрема, виконати роботи за Договором у визначені строки та відповідно до будівельних норм; врахувати можливість проведення робіт в умовах діючого підприємства з можливим наданням "вікон" від 2 - х до 8 - ми годин;

- згідно з пунктом 6.1 Договору акт прийняття робіт за формою № КБ-2в та довідку форми № КБ-3 приймають та підписують з однієї сторони - представники замовника, з іншої - підрядника;

- розрахунки за виконані роботи здійснюються в наступному порядку: аванс - 50 %, решта суми - після підписання акту виконаних робіт (пункт 6.2 Договору);

- відповідно до пункту 8.1 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання робіт, визначених пунктом 3.1 цього договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт;

- строк дії Договору визначений з моменту його підписання сторонами по 31.12.2016, а в частині зобов'язань, що виникли в період дії Договору, та відповідальності за їх виконання - до повного виконання належним чином, та, на вимогу кредитора, відшкодування завданих збитків і сплати неустойки (пункт 10.1 Договору);

- на виконання умов Договору позивачем на підставі виставленого відповідачем від 01.08.2016 рахунка № 3/08 здійснено попередню оплату у сумі 642 000,00 грн. (аванс 50 %), що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2016 № 4815;

- відповідно до умов Договору підрядник мав виконати роботи протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансу, тобто кінцевий термін виконання робіт - 13.01.2017;

- відповідач роботи у визначений Договором строк не виконав;

- лише 21.07.2017 сторонами підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017, згідно з яким замовником прийняті виконані підрядником роботи на суму 134 136,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 ГК України).

У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як унормовано статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суди попередніх інстанцій, з урахуванням означених законодавчих приписів, беручи до уваги наявність Договору і умови його виконання, встановивши неналежне виконання відповідачем зобов'язання за Договором в частині виконання підрядних робіт, перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 231 120,00 грн. пені (яка нарахована на суму 1 284 000,00 грн. за період з 14.01.2017 по 13.07.2017) та 89 880,00 грн. - 7% штрафу.

При цьому у розгляді клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суди попередніх інстанцій, беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем за Договором, строк прострочення виконання зобов'язання - понад дев'ять місяців, мотивовано відмовили відповідачу у задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Посилання ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" на те, що нарахування пені та штрафу після закінчення строку дії Договору є неправомірним, Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на те, що згідно з умовами Договору строк дії Договору визначений з моменту його підписання сторонами по 31.12.2016, а в частині зобов'язань, що виникли в період дії Договору та відповідальності за їх виконання, - до повного виконання належним чином, та, на вимогу кредитора, відшкодування завданих збитків і сплати неустойки. Крім того, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки такою умовою відповідно до приписів статті 599 ЦК України є виконання, проведене належним чином.

Довід ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" про те, що відповідач допустив часткове прострочення виконання зобов'язання за Договором у зв'язку з несвоєчасним виконанням позивачем своїх зобов'язань за Договором, мотивовано відхилено судами попередніх інстанцій з посиланням на те, що: підтвердженням передачі замовником будівельного майданчика (фронту робіт) підряднику є те, що відповідач фактично приступив до виконання робіт за Договором та частково виконав підрядні роботи; дефектний акт, у якому визначені умови виконання робіт та їх обсяги, був частиною тендерної документації, яка складалася на етапі, що передував укладенню Договору, у зв'язку з чим відповідач мав можливість ознайомитися з такою документацією; кошторисна документація складалася самим відповідачем, що свідчить про її наявність у нього.

Посилання ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" на відсутність у позивача зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки наявність чи відсутність вказаного документа у позивача не звільняє відповідача від виконання зобов'язань, взятих останнім на себе за Договором.

Посилання ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" на постанову Верхового Суду у справі № 904/2752/17 Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на те, що останню прийнято за іншої фактично - доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у вказаній справі, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів (зокрема, встановлено внесення сторонами спору змін до договору підряду в частині строків виконання робіт та виконання підрядником таких робіт у визначені договором підряду строки).

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 309 ГПК України у відповідній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 у справі № 904/8079/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко