Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3541/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 (суддя Гулевець О. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 (колегія суддів: Зубець Л. П. (головуючий), Калатай Н. Ф., Мартюк А. І.) у справі

за позовом Приватного підприємства "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА"

про стягнення 200 087,61 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2018 року Приватне підприємство "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (далі - ПП "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "СНІГУРІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (далі - ПНВК "Інтербізнес") основного боргу у сумі 79 143,63 грн, 3 % річних у сумі 9 148,00 грн, інфляційних втрат у сумі 108 602,96 грн, всього 196 894,59 грн, а також 3 001,31 грн судового збору, 959,22 грн витрат з придбання квитків, 2 233,80 грн витрат на виплату добових витрат під час відрядження.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання охоронних послуг від 26.02.2015 № 260215 (далі - договір) у частині оплати за надані позивачем послуги у березні 2015 року - лютому 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/3541/18 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 79 143,63 грн, 3 % річних у сумі 9 148,00 грн, інфляційні втрати у сумі 53 641,46 грн, судовий збір у сумі 2 128,99 грн і судові витрати у сумі 5 486,52 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що позивач довів належними доказами невиконання відповідачем зобов'язання за договором, а в частині відмови - помилкою у розрахунку інфляційних втрат і відсутністю представника позивача Сірошенко С. С. у судовому засіданні 29.05.2018.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ПНВК "Інтербізнес" просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" у позові повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник зазначає про неправильне застосування положень статей 631, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушення норм процесуального права, а саме статей 14, 86, 123, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошує, що суди не дослідили належним чином умов договору, не перевірили наявних у матеріалах справи доказів (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), додаткову угоду від 26.10.2015, інформацію від банків про рух коштів на рахунку позивача); позивач передчасно звернувся до суду із цим позовом, оскільки не настав обов'язок щодо сплати залишку коштів, який виник на підставі договору, про обов'язковість участі учасників справи у судовому засіданні або у вчиненні процесуальної дії зазначено лише в ухвалі від 11.04.2018; законодавством визначено вичерпний перелік судових витрат, в якому не передбачено витрат на проїзд осіб для участі у справі та витрат на відрядження представників учасників судового процесу.

Узагальнені доводи інших учасників справи

7. ПП "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 26.02.2015 між ПП "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (охорона, охоронне агентство) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" (замовник) укладено договір про надання охоронних послуг № 260215, за умовами якого охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкта охорони (будинок, споруда, приміщення (сукупність приміщень) чи ділянка місцевості, та майно на цій території чи в приміщенні, яке перебуває під охороною), що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об'єкта під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену договором плату.

9. 01.05.2015 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно з якою сторони внесли зміни до преамбули договору та визначили, що замовником за цим договором є ПНВК "Інтербізнес".

10. Сторони погодили, підписали та скріпили печатками дислокацію та інструкцію з охорони об'єкта замовника.

11. Згідно з пунктом 7.3 договору загальна сума щомісячної плати за договором становить 71 370,00 грн без ПДВ.

12. За змістом додаткової угоди від 01.04.2015 до договору сторони внесли зміни до пункту 7.3 та погодили, що загальна сума щомісячної плати за договором становить 62 220,00 грн без ПДВ.

13. Відповідно до пункту 7.4 договору сплата щомісячної суми за договором за перший місяць надання послуг здійснюється двічі - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

14. Охоронне агентство зобов'язано за перший місяць надання послуг подати замовникові акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому - до 2 числа місяця, наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його, або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі непідписання замовником акта протягом установленого строку та за відсутності заперечень щодо викладеного в акті такі послуги вважаються наданими належним чином (пункт 7.5 договору).

15. Договір набирає чинності з 01.03.2015 та діє до 28.02.2016 (пункт 10.1 договору).

16. 26.10.2015 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, за умовами якої загальна сума збитків, яка підлягає відшкодуванню ПП "ВІКІНГ-ДЕНО-ПЛЮС" (виконавцем) ПНВК "Інтербізнес" (замовнику), становить 374 370,00 грн, що підтверджується двостороннім актом про встановлення розміру завданих збитків від 15.10.2015.

17. За змістом пункту 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що виконавець здійснює часткове відшкодування суми завданих збитків згідно з двостороннім актом від 15.10.2015 шляхом прощення боргу замовникові відповідно до статті 605 ЦК України у сумі 200 076,14 грн, який виник внаслідок несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг за договором (у червні - 39 316,14 грн; у липні - 62 220,00 грн; у серпні - 36 320,00 грн; у вересні - 62 220,00 грн).

18. Залишкова сума завданих виконавцем збитків - 174 293,86 грн згідно з двостороннім актом від 15.10.2015 буде відшкодована замовнику протягом п'яти місяців, починаючи із жовтня 2015 року, шляхом зменшення договірної ціни за надання охоронних послуг згідно з договором на суму 34 858,79 грн кожного місяця (пункт 3 додаткової угоди).

19. Відповідно до пункту 4 додаткової угоди, з урахуванням пункту 3 додаткової угоди загальна сума щомісячної плати замовника за надані виконавцем послуги охорони за договором становитиме 27 361,21 грн включно до лютого 2016 року.

20. На виконання умов договору позивач надав відповідачеві охоронні послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2015 № ОУ-0000010 на суму 62 220,00 грн, від 30.06.2015 № ОУ-0000012 на суму 62 220,00 грн, від 31.07.2015 № ОУ-0000015 на суму 62 220,00 грн, від 31.08.2015 № ОУ-0000016 на суму 62 220,00 грн, від 30.09.2015 № ОУ-0000019 на суму 62 220,00 грн, від 31.10.2015 № ОУ-0000020 на суму 27 361,21 грн, від 30.11.2015 № ОУ-0000023 на суму 27 361,21 грн, від 31.12.2015 № ОУ-0000025 на суму 27 361,21 грн, від 31.01.2016 № ОУ-0000026 на суму 27 361,21 грн, від 29.02.2016 № ОУ-0000027 на суму 27 361,21 грн, копії яких є у матеріалах справи, та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2015 № ОУ-0000006 на суму 71 370,00 грн та від 31.04.2015 № ОУ-0000008 на суму 62 220,00 грн.

21. Відповідач зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконав частково.

22. Невиконання відповідачем зобов'язань за договором з повної оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення основного боргу та нарахованих на нього 3 % річних, інфляційних втрат.

Позиція Верховного Суду

23. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24. Відповідно до положень ЦК України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526);

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901);

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903);

- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599);

- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610);

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612);

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625).

25. З огляду на відповідні положення законодавства та з урахуванням установлених обставин справи суди попередніх інстанцій, з'ясувавши, що позивач узяті на себе за договором зобов'язання із надання послуг у березні 2015 року - лютому 2016 року виконав належним чином, надав відповідачеві послуги з охорони у визначені строки; відповідач у порушення умов договору взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, не оплатив наданих за спірний період послуг у сумі 79 143,63 грн; у зв'язку із порушенням відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 9 148,00 грн, інфляційних втрат у сумі 53 641,46 грн (за виправленим судом обрахунком); відповідачем не надано доказів на спростування наявності у нього заборгованості перед позивачем, - дійшли неспростовуваного доводами, наведеними у касаційній скарзі, висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

26. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про передчасне звернення позивача до суду із цим позовом, оскільки позивач не пред'явив відповідачеві вимогу про здійснення остаточного розрахунку за договором, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи із власних інтересів, його використовує (офіційне тлумачення положень частини 2 статті 124 Конституції України, викладене у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі 1-2/2002).

27. На переконання колегія суддів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано на підставі статті 123 ГПК України поклали на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати, пов'язані з розглядом справи, в т. ч. на проїзд представника у судові засідання, витрати на відрядження.

28. Крім того, доводи, наведені у касаційній скарзі, стосуються з'ясування обставин, уже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, однак касаційна інстанція за змістом частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про обґрунтованість та часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Щодо судових витрат

31. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 910/3541/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Є. В. Краснов

К. М. Пільков