ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/17423/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будстрой - 2020",

представник позивача - Сабадин А.В., адвокат (дов. від 19.09.2018),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут - 2017",

представник відповідача - не з'явився,

особа, яка зверталася з апеляційною скаргою - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" (далі - ТОВ "Інтерпроінвест"),

представник ТОВ "Інтерпроінвест" - Сіваков Л.М., адвокат (договір від 04.05.2018, ордер від 02.08.2018),

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой - 2020"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.)

у справі № 910/17423/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой - 2020" (далі - ТОВ "Будстрой - 2020")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут - 2017" (далі - ТОВ "Бахмут - 2017")

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю особи, яка зверталася з апеляційною скаргою - ТОВ "Інтерпроінвест".

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Будстрой - 2020" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Бахмут - 2017" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості відповідача в розмірі 250 000,00 грн., яка складається з суми позики за договором позики грошових коштів, укладеним та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. 07.09.2017 (зареєстровано в реєстрі за № 32620) перед позивачем звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. 07.09.2017 (зареєстровано в реєстрі за № 32621), а саме на таке нерухоме майно: нежитлові приміщення групи приміщень № 5 загальною площею 155,80 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ.А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31Б, загальною площею 218,2 кв.м шляхом продажу позивачем предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки та з можливістю здійснення позивачем усіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 250 000,00 грн., визначеної за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем в договорі іпотеки, укладеним та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. 07.09.2017 (зареєстровано в реєстрі за № 32621).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2017 зі справи № 910/17423/17 позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Особа, яка не брала участі у справі - ТОВ "Інтерпроінвест" оскаржило рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, посилаючись, зокрема, на те, що судом першої інстанції було вирішено питання про його права як власника спірних нежитлових приміщень.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 зі справи № 910/17423/17 рішення місцевого господарського суду скасоване, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнуто з ТОВ "Будстрой - 2020" на користь ТОВ "Інтерпроінвест" 5625,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

ТОВ "Будстрой - 2020", посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами ТОВ "Будстрой - 2020", викладеними у касаційній скарзі:

- помилково ототожнивши два різні способи звернення стягнення на предмет іпотеки, що не відповідає приписам статей 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", суд апеляційної інстанції обмежив право позивача на звернення з позовом до суду;

- безпідставно поновивши ТОВ "Інтерпроінвест" строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду зі справи, суд апеляційної інстанції протиправно ухвалив постанову у незаконно відкритому апеляційному провадженні у справі;

- апеляційний господарський суд не врахував того, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

ТОВ "Інтерпроінвест" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на законність та обґрунтованість судового акта попередньої інстанції.

19.09.2018 від ТОВ "Будстрой - 2020" надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.

У судовому засіданні 20.09.2018 представник ТОВ "Будстрой - 2020" заявив усне клопотання щодо неможливості участі представника ТОВ "Інтерпроінвест" у судовому процесі зі справи № 910/17423/17, а саме зазначив про те, що ТОВ "Інтерпроінвест" не є учасником судового процесу у справі № 910/17423/17, відповідно не наділене правами та обов'язками учасника справи у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не має права давати пояснення Суду, наводити заперечення проти доводів касаційної скарги.

У судовому засіданні 20.09.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

16.10.2018 від ТОВ "Інтерпроінвест" надійшли додаткові письмові пояснення щодо участі ТОВ "Інтерпроінвест" в суді касаційної інстанції у розгляді справи № 910/17423/17.

Клопотання ТОВ "Будстрой - 2020" стосовно неможливості участі представника ТОВ "Інтерпроінвест" у судовому процесі зі справи № 910/17423/17 Судом відхилено, з огляду на те, що в силу приписів частини третьої статті 254 Господарського процесуального кодексу України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи. Відповідно ТОВ "Інтерпроінвест" як особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права та інтереси, і за апеляційною скаргою якої було відкрито апеляційне провадження у справі користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників ТОВ "Будстрой - 2020" і ТОВ "Інтерпроінвест", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 07.09.2017 ТОВ "Бахмут - 2017" як позичальником та ТОВ "Будстрой - 2020" як позикодавцем укладено договір позики грошових коштів (далі - Договір позики), відповідно до умов якого позичальник зобов'язався отримати від позикодавця, а позикодавець зобов'язався передати у власність позичальникові грошові кошти в сумі 250 000,00 грн. у день підписання цього договору;

- Договір позики посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. 07.09.2017 та зареєстрований в реєстрі за № 32620;

- відповідно до пункту 2 Договору позики останній є безпроцентним, строковим і укладається на 8 календарних днів та діє до 15.09.2017. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення та від обов'язку щодо повернення грошових коштів, яке мало місце під час дії цього договору. Строк дії Договору позики, а також строк повернення позики може бути пролонгований за згодою сторін на той самий строк, що оформляється додатковою угодою; виконання зобов'язання за Договором позики має бути здійснено шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок позикодавця, який додатково буде наданий позичальнику у день підписання цього договору;

- згідно з випискою по особовим рахункам за період з 07.09.2017 по 21.09.2017, яка сформована ПАТ "Альфа-Банк", 07.09.2017 на виконання умов Договору позики позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн.;

- доказів повернення суми позики за Договором позики ТОВ "Бахмут - 2017" не надано;

- з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики між ТОВ "Бахмут - 2017" як іпотекодавцем та ТОВ "Будстрой - 2020" як іпотекодержателем укладено договір іпотеки від 07.09.2017 (далі - Договір іпотеки), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 32621, відповідно до умов якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступний об'єкт нерухомості: нежитлові приміщення групи приміщень № 5 загальною площею 155,80 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ.А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31Б, загальною площею 218,2 кв.м. Нежитлові приміщення належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. 06.09.2017 за реєстровим № 32617. Право власності іпотекодавця на нежитлові приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2017 на підставі заяви № 24029609 від 06.09.2017. Номер витягу: 96498029. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 369526680000. Номер запису про право власності: 22197605;

- відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки за взаємною згодою сторін вартість предмета іпотеки становить 250 000,00 грн.;

- згідно з пунктом 2.1 Договору іпотеки іпотека відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань іпотекодавця, що випливають з договору позики грошових коштів, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, який посвідчений 07.09.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герман О.С. за № 32620, а також з будь-яких додаткових договорів та змін до нього (далі - Основний договір). Відповідно до Основного договору іпотекодавець (позичальник) зобов'язався повернути іпотекодержателю (позикодавцю) до 15.09.2017 суму позики у розмірі 250 000,00 грн.;

- відповідно до пункту 6.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у наступних випадках:

у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені іпотекою згідно зі статті 2 цього договору та в інших випадках, передбачених Основним договором;

у разі порушення іпотекодавцем всіх або окремих засвідчень і гарантій, вказаних в статті 3 цього договору, та/або у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем всіх або окремих обов'язків, встановлених цим договором;

- пунктом 6.2 Договору іпотеки встановлено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя:

за рішенням суду у встановленому законодавством порядку;

у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя;

інші способи, передбачені законодавством України на момент звернення стягнення;

- відповідно до пункту 6.3 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Це застереження в договорі є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензії іпотекодавця;

- згідно з пунктом 6.4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у позасудовому порядку шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такий продаж проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку";

- 07.09.2017 позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до Договору іпотеки, відповідно до умов якого сторони домовилися внести зміни до пунктів 6.3 та 6.4 Договору іпотеки і викласти вказані пункти в такій редакції:

"6.3 Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у порядку, передбаченому статтею 33 Закону України "Про іпотеку" шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Це застереження в договорі є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця…";

"6.4 Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися в порядку статті 33 Закону України "Про іпотеку" та шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Такий продаж проводиться з урахуванням особливостей, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку". Ціна продажу предмета іпотеки за домовленістю сторін встановлюється в розмірі 250 000,00 грн.".

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2017 зі справи № 910/23467/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018 встановлено, що спірні нежитлові приміщення належать на праві власності ТОВ "Інтерпроінвест" та вибули з володіння останнього поза його волею.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки - спірні нежитлові приміщення у визначений позивачем спосіб.

Місцевий господарський суд у вирішенні спору з посиланням на приписи статей 525, 526, 530, 546, 572, 574, 575, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, статей 1, 33, 36, 38 Закону України "Про іпотеку", встановивши невиконання відповідачем умов укладеного з позивачем Договору позики в частині повернення суми позики та настання строку виконання зобов'язання позичальника з повернення суми позики, а також врахувавши подану заяву відповідача в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017) про визнання позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позов задовольнив.

У свою чергу, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові, виходив, зокрема, з того, що сторони в Договорі іпотеки вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору про звернення стягнення на предмет іпотеки (у спосіб продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу), при цьому позивач не позбавлений права звернутися з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб; як у позивача, так і у відповідача був відсутній належний обсяг повноважень щодо розпорядження спірними нежитловими приміщеннями, оскільки вказане майно вибуло з володіння власника - ТОВ "Інтерпроінвест" поза його волею, що встановлено судовим рішенням у справі № 910/23467/16.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з приписами статті 33 вказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу приписів статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до частини першої статті 38 вказаного Закону, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Отже, згідно з приписами статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку" законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому, для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, який визначений у Договорі іпотеки за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Водночас позивач не позбавлений можливості відповідно до статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж той, що визначений Договором іпотеки.

З огляду на те, що позивач звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, який визначений Договором іпотеки як позасудовий, відповідно, для реалізації якого необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя (з огляду на те, що Договором іпотеки не передбачено іншого порядку), Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами та вірно застосовував закон, що їх регулює.

Помилкове дослідження судом апеляційної інстанції у вирішенні цього спору такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки як визнання права власності на майно за іпотекодержателем не вплинуло на правильність судового рішення у справі про відмову в позові.

У вирішенні спору суд апеляційної інстанції також зазначив про преюдиціальність в силу приписів статті 75 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.017) для даної справи тих обставин, які встановлені судовим рішенням у господарській справі № 910/23467/16 за позовом ТОВ "Інтерпроінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАР ІР" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.05.2014.

Так, у справі № 910/23467/16 місцевим господарським судом було встановлено, що майно - нежитлові приміщення групи приміщень № 5 загальною площею 155,80 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ.А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 31Б та належать на праві власності ТОВ "Інтерпроінвест" вибуло з володіння останнього не з його волі.

Згідно з приписами частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Водночас, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, встановлені судом у справі № 910/23467/16 обставини щодо належності спірного майна на праві власності ТОВ "Інтерпроінвест" і відсутності волі останнього на вибуття вказаного майна з його володіння мають преюдиціальне значення для справи № 910/17423/17, чим спростовуються доводи ТОВ "Будстрой - 2020", викладені ним у касаційній скарзі про те, що у справі № 910/23467/16 мала місце правова оцінка обставин справи, а не встановлена преюдиція для справи № 910/17423/17.

При цьому, такі обставини встановлені щодо ТОВ "Інтерпроінвест", яке було позивачем у справі № 910/23467/16 та є особою, яка звернулася у справі № 910/17423/17 з апеляційною скаргою (з огляду на те, що рішенням у справі № 910/17423/17 вирішено питання про його права як власника спірних нежитлових приміщень), за наслідками розгляду якої ухвалено постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення про відмову в позові.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність як у позивача, так і у відповідача по справі № 910/17423/17 належного обсягу повноважень для розпорядження спірними нежитловими приміщеннями, оскільки право власності дійсного власника на майно, яке вибуло з володіння останнього поза його волею презюмується і не припиняється з втратою ним цього майна.

Відповідно до приписів статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Посилання ТОВ "Будстрой - 2020" на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ТОВ "Інтерпроінвест" строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду зі справи, у зв'язку з чим протиправно ухвалив постанову у незаконно відкритому апеляційному провадженні у справі, Касаційний господарський суд відхиляє, з огляду на те, що апеляційний господарський суд у межах власних повноважень, з урахуванням того, що ТОВ "Інтерпроінвест" є особою, яка не брала участі у справі, з дотриманням законодавчих приписів задовольнив клопотання названого Товариства та поновив пропущений процесуальний строк на оскарження судового акта місцевого господарського суду.

Доводи, які викладені у відзиві ТОВ "Інтерпроінвест" на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судом попередньої інстанції та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ТОВ "Будстрой - 2020" без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судовий акт попередньої інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будстрой - 2020" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17423/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Суховий