ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/101/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 15.05.2018

у складі колегії суддів: Зубченко І.В. (головуючого), Радіонової О.О., Стойки О.В.

та на рішення Господарського суду Запорізької області

від 12.02.2018

у складі судді: Боєвої О.С.

у справі № 908/101/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод"

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича

до відповідача-2: Командитного товариства "Кастор 17"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_7; 2. ОСОБА_8; 3. ОСОБА_9

про стягнення 812 812,50 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "АФЦ Завод" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича, м.Запоріжжя (далі - відповідач-1) про стягнення 812 812,50грн. - вартості безпідставно набутого майна.

2. Ухвалою суду першої інстанції від 07.03.2017 до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Командитне товариство "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов "і компанія", а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7, м.Запоріжжя (далі - третя особа-1), ОСОБА_8, м.Запоріжжя (далі - третя особа-2), ОСОБА_10, м.Запоріжжя (далі - третя особа-3), як вкладників Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов "і компанія".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.05.2017 по справі №908/101/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2017, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" відмовлено в повному обсязі.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017 рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2017 у справі №908/101/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 по справі №908/101/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" до Фізичної особи - підприємця Вакатова Олександра Олексійовича задоволені. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача суму 812 812,50грн.- вартості безпідставно набутого майна. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ ЗАВОД" до Командитного товариства "Кастор 17" відмовлено.

6. Не погодившись із прийнятим рішенням суду, відповідач-1, Фізична особа-підприємець Вакатов Олександр Олексійович звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі №908/101/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" відмовити.

7. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі №908/101/17 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі №908/101/17 - залишено без змін.

8. При розгляді даної справи судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

8.1 20.10.2014 між Фізичною особою-підприємцем Вакатовим Олександром Олексійовичем (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЦ ЗАВОД" (далі - покупець) укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" (далі - договір), за умовами п.2.1 якого продавець продає (передає у приватну власність) покупцеві 812 812,50грн. або 25,50% складеного капіталу товариства, або 1083750 часток статутного капіталу товариства, а покупець купує (приймає у свою приватну власність) у продавця таку частку у статутному капіталі, що є предметом цього договору, та зобов'язується оплатити за неї грошову суму (ціну) у розмірі та порядку, встановленому цим договором.

8.2 Відповідно до п.2.2 предметом цього договору є корпоративні права на товариство, визначені як частка у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія".

8.3 Вартість частки у статутному капіталі товариства, що продається за цим договором, тобто 25,50% складеного капіталу товариства, або 1083750 часток статутного капіталу товариства, за взаємною згодою сторін, становить 812812,50грн., без ПДВ (п.3.1).

8.4 Пунктом 3.2 передбачено, що вартість частки у статутному капіталі товариства, зазначену в п.3.1 цього договору, покупець оплачує в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, зазначеному в п.3.1 даного договору, на поточний рахунок продавця, вказаний у цьому договорі єдиним платежем в строк не пізніше 21.10.2014.

8.5 Згідно з п.3.3 розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, однак за взаємною згодою сторін може бути здійснено у будь-який інший спосіб, не заборонений законодавством України. Оплата вважається такою, що відбулася з моменту надходження грошових коштів на рахунок продавця в повному обсязі.

8.6 Господарським судом Запорізької області встановлено факт здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" на виконання умов договору 21.10.2014 оплати вартості частки у статутному капіталі у сумі 812 812,50грн.

8.7 Вкладники товариства - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, не погоджуючись з фактом продажу вказаної частки звернулися до господарського суду Київської області з позовом про переведення на них прав та обов'язків покупця пропорційно до розмірів часток у складеному капіталі за договором купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", укладеному між Фізичною особою-підприємцем Вакатовим Олександром Олексійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЦ ЗАВОД" 20.10.2014.

8.8 Господарським судом Київської області було порушено справу №911/1723/16, яку направлено за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

8.9 Рішенням господарського суду від 20.07.2016 у справі №911/1723/16 у задоволені позовних вимог відмовлено.

8.10 Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі № 911/1723/16 рішення господарського суду скасовано, прийняте нове рішення, відповідно до якого переведено на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 права та обов'язки покупця пропорційно до розмірів їх часток у складеному капіталі за договором купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", укладеному між Фізичною особою-підприємцем Вакатовим Олександром Олексійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЦ ЗАВОД". Постанова набрали чинності 10.11.2016.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

9. 05.06.2018 фізична особа-підприємець Вакатов Олександр Олексійович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 05.06.2018 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі № 908/101/17, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/101/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.06.2018.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 908/101/17 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Вакатова Олександра Олексійовича від 05.06.2018 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, фізичною особою-підприємцем Вакатовим Олександром Олексійовичем подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Суди не вказали, які саме зміни відбулися у договорі як у правовій підставі відчуження частки у статутному капіталі.

13.2 При прийнятті рішення судом не враховано, що на момент переведення на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 прав і обов'язків покупця частки ця частка вже була оплачена, тобто обов'язок сплати грошових коштів за договором від 20.10.2014 купівлі-продажу частки у статутному капіталі вже був виконаний і, відповідно, припинився;

13.3 Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив доводи скаржника про те, що позивач більше двох років використовував корпоративні права, що були оплачені відповідно до договору.

13.4 Посилання судів попередніх інстанцій на норми статті 1212 Цивільного кодексу України, як і на зазначений у ній спосіб захисту, не узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, згідно з якими договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

19. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

20. Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.

21. Предметом спору у даній справі є стягнення з Фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" грошових коштів, які були перераховані відповідачу-1 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і Компанія", за яким, в подальшому, права та обов'язки покупця з позивача у даній справі було переведено на третіх осіб в порядку статті 362 Цивільного кодексу України.

22. Згідно частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

23. Таким чином, враховуючи положення частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України продаж учасником частки у статутному капіталі з порушенням переважного права інших учасників на купівлю цих часток не зумовлює недійсність відповідного правочину і наслідком такого порушення є право учасників вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця на підставі частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України.

24. При цьому, переведення прав та обов'язків покупця можливе лише за умови попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. Отже, одночасно з поданням позову про переведення прав та обов'язків покупця закон зобов'язує співвласників внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Такий депозит за своєю правовою суттю є гарантійним внеском особи, яка звертається до суду з позовом про переведення на неї прав та обов'язків за договором, яким у разі задоволення позову про переведення прав та обов'язків покупця забезпечується відплатність відчуження (перерозподілу) часток у товаристві з урахуванням конституційного принципу рівності сторін перед законом.

25. На виконання вказівок Вищого господарського суду України, Господарським судом Запорізької області встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, при поданні позову до суду про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу від 20.10.2014 в межах справи №911/1723/16, грошові кошти на депозитний рахунок господарського суду не вносили. Факт не внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду у справі №911/1723/16 підтверджено довідкою господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 №911/1723/16, а також безпосередньо представником третіх осіб у судовому засіданні 08.05.2018.

26. Згідно частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події .

27. Відповідно до Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч.3).

28. Як зазначено вище, перелік ситуацій, що міститься в частині 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.

29. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

30. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі №911/1723/16 було переведено права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" від 20.10.2014 на ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вказана обставина і є безпосередньо зміною правової підстави для набуття (збереження) майна в контексті наведених вище приписів.

31. Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що з огляду на зазначену постанову Товариство з обмеженою відповідальністю "АФЦ Завод" попри вже здійснену оплату об'єкта продажу втратило статус покупця за спірним договором купівлі-продажу від 20.10.2014, у той час як ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 отримали не тільки права, а й обов'язки покупця, зокрема, щодо оплати об'єкта продажу за названим договором.

32. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 13.1, 13.2, 13.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

33. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив доводи скаржника щодо того, що позивач більше двох років використовував корпоративні права, що були оплачені відповідно до договору, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанції за сукупності викладених в оскаржуваній постанові обставин справи та норм права.

34. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

36. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та вірне, в даному конкретному випадку, застосування ними норм права при наданні оцінки спірним правовідносинам, доводи скаржника (пункт 13.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

37. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

38. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

39. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

41. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

42. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

43. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

44. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Вакатова Олександра Олексійовича від 05.06.2018 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі № 908/101/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 у справі № 908/101/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк