ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1707/18 (911/2858/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржників - адвокат Боднар М.М.

ОСОБА_2 - адвокат Ляхов І.О.

Ліквідатор ФГ "Кухарук" - арбітражний керуючий Загородній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 21.03.2023

у справі № 911/1707/18(911/2858/21)

за заявою ліквідатора ФГ "Кухарук" арбітражного керуючого Загороднього О.М.

до відповідача: 1 ОСОБА_1 відповідача; 2 ОСОБА_2 ;

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: приватного нотаріуса Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківської Л.М.

участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: державного нотаріуса Ружинської ДНК Житомирської області Ставничого О.В.

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Ружинської селищної ради

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Л.Д.

про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1707/18 за заявою ТОВ "Шакур" про банкрутство ФГ "Кухарук", провадження в якій відкрите ухвалою суду від 10.09.2018.

2. Постановою Господарського суду Київської області від 15.01.2019 визнано банкрутом ФГ "Кухарук" та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. 28.09.2021 до суду надійшла спільна заява ліквідатора ФГ "Кухарук" арбітражного керуючого Загороднього О.М., а також кредиторів ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодава Д.В. від 27.09.2021 до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди.

4. В ухвалі Господарського суду Київської області від 08.11.2021 зокрема зазначено, що подана спільна заява приймається до розгляду виключно як заява ліквідатора Банкрута в порядку статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, без надання ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодаву Д.Е. процесуального статусу заявників цього провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у задоволенні вказаної заяви відмовлено повністю.

6. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав Д.Е. звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

7. Ухвалою до Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 закрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Рух касаційної скарги

8. 06.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізична особа підприємця Волкодав Дмитро Едуардович звернулись до Верховного Суду із спільною касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21), підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича у справі № 911/1707/18(911/2858/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Банаська О.О., судді - Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023.

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21) залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21).

11. 26.05.2023 Фізична особа підприємець Волкодав Дмитро Едуардович направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило документу (квитанція № 68674 від 25.05.2023), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21).

12. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М. відкрито касаційне провадження у справі № 911/1707/18(911/2858/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023; призначено розгляд касаційної скарги на 18.07.2023 о 10:15 год.

13. 27.06.2023 від представника скаржників - адвоката Боднара М.М. до суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.06.2023 № 29.2-02/1448 у зв`язку із відпусткою суддів Банаська О.О. та Огородніка К.М. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1707/18(911/2858/21).

15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023, справу № 911/1707/18(911/2858/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

16. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023, зокрема, прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21), колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.

17. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М. відкрито касаційне провадження у справі № 911/1707/18(911/2858/21) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023; призначено розгляд касаційної скарги на 18.07.2023 о 10:15 год.

18. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023, зокрема, прийнято вказану касаційну скаргу колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.07.2023 № 29.2-02/1687 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1707/18(911/2858/21).

20. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023, справу № 911/1707/18(911/2858/21) за вказаною касаційною скаргою розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

21. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" та Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21), колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

22. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодавом Д.Е. подано касаційну скаргу в якій останні просять скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

23. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

23.1 Суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви скаржників про залучення їх до розгляду справи в якості третіх осіб.

23.2 Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішенням у цій справі не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржників.

23.3 Судом апеляційної інстанції не враховано, що скаржники з 04.12.2018 стали учасниками провадження у справі про банкрутство, а тому можуть скористатися правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

23.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідачі отримавши свідоцтва про спадщину щодо земельної ділянки завдали прямої майнової шкоди банкруту та завдали похідної майнової шкоди його кредиторам, яких позбавили можливості погашення їх кредиторських вимог в результаті реалізації ліквідатором цього права оренди на землю.

24. Представник скаржників в судовому засіданні 18.07.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

25. Представником ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

26. Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.07.2023 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

27. Ліквідатор ФГ "Кухарук" - арбітражний керуючий Загородній О.М. в судовому засіданні 18.07.2023 підтримав касаційну скаргу.

Розгляд клопотань Верховним Судом

28. До суду надійшла спільна заява ТОВ "Шакур" і ФОП Волкодав І.В. про заміну скаржника у справі № 911/1707/18(911/2858/21) - ТОВ "Шакур" його правонаступником - ФОП Волкодав І.В.

29. Вказану заяву мотивовано тим, що Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1707/18 про банкрутство Фермерського господарства "Кухарук" замінено кредитора ТОВ "Шакур" на його правонаступника ФОП Волкодав Ірину Віталіївну.

30. Представник скаржників та Ліквідатор ФГ "Кухарук" - арбітражний керуючий Загородній О.М. в судовому засіданні 18.07.2023 підтримали вказану заяву.

31. Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.07.2023 розгляд вказаної заяви залишив на розсуд суду.

32. Розглянувши вказану заяву колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

32.1 Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

32.2 Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

32.3 До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

32.4 Згідно статті 43 КУзПБ, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

32.5 Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1707/18 про банкрутство Фермерського господарства "Кухарук" замінено кредитора ТОВ "Шакур" на його правонаступника ФОП Волкодав Ірину Віталіївну.

32.6 Відповідно до положень статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

32.7 Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків в тому рахунку і скаржника у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

32.8 З огляду на викладене, враховуючи те, що ТОВ "Шакур" втратило статус кредитора у справі № 911/1707/18, а також враховуючи мотиви касаційної скарги, які полягають у тому, що рішення у цій справі впливатиме на права, інтереси та (або) обов`язки скаржників, як кредиторів у справі про банкрутство, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про задоволення спільної заяви ТОВ "Шакур" і ФОП Волкодав І.В. та про заміну скаржника у справі 911/1707/18(911/2858/21) - ТОВ "Шакур" (код ЄДРПОУ 32668563) на його правонаступника ФОП Волкодав Ірину Віталіївну (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позиція Верховного Суду

33. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

34. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

36. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

36.1 ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав Дмитро Едуардович не мають правовідносин із відповідачами та не є суб`єктами спадкових правовідносин спадкового майна.

36.2 Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

36.3 Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

36.4 Відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції визначився із складом учасників судового провадження.

36.5 Саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як кредитор відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділений таким правом з метою повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

36.6 Водночас не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, у цьому разі, боржника.

36.7 Отже, апелянти не доводять порушення їх права чи безпосереднього законного інтересу, а тому вони є неналежними позивачами у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.

36.8 В оскаржуваному рішенні судом не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржників, а від так, останні не мають жодних правових підстав для оскарження в апеляційному порядку оскаржуваного рішення.

36.9 Оскільки права, інтереси та (або) обов`язки скаржників оскаржуваним рішенням не вирішувалися, то відповідно вони не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження рішення Господарського Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21), а відтак апеляційне провадження підлягає закриттю.

37. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

37.1 Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2021 до суду першої інстанції надійшла спільна заява ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодава Д.Е. від 17.12.2021 б/№ (вх. № 29397/21) про залучення кредиторів у справі № 911/1707/18 про банкрутство ФГ "Кухарук": ТОВ "Шакур", ФОП Волкодава Д.Е., ОСОБА_4 та ГУ ДПС у Київській області до участі у цьому провадженні в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

37.2 Також, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що скаржники (ТОВ "Шакур", ФОП Волкодав Д.Е.) просили залучити третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур", фізичну особу-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, ОСОБА_4 , ГУ ДПС у Житомирській області.

37.3 У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

37.4 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

37.5 Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

37.6 Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

37.7 При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

37.8 Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37.9 Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37.10 Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

37.11 Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

37.12 Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

37.13 Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

37.14 Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

37.15 Правовий статус кредитора як учасника справи про банкрутство має переважно комплексний характер та обов`язково включає в себе і матеріальну, і процесуальну складові. Матеріальні відносини між боржником і кредитором у праві неспроможності обов`язково повинні трансформуватися у процесуальні, інакше після порушення провадження у справі про банкрутство матеріальні відносини не зможуть бути реалізовані.

37.16 Саме від того, яким чином визначено статус кредиторів у справі про банкрутство, якими правами та обов`язками вони наділені і чи ефективно використовують їх, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.

37.17 Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ. Подібне визначення складу учасників у справі про банкрутство містилося у статті 1 Закону про банкрутство.

37.18 Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство до 21.10.2019 визначався приписами статті 23 Закону про банкрутство та з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

37.19 Статтею 23 Закону про банкрутство було встановлено порядок пред`явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

37.20 Приписами статті 45 КУзПБ, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

37.21 Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку.

37.22 Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13.

37.23 Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

37.24 Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).

37.25 За приписами частини другої статті 47 КУзПБ, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

37.26 Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

37.27 Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

37.28 Ураховуючи наведене, а також приписи статей 1 45 47 КУзПБ, Палата з розгляду справ про банкрутство погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, КузПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

37.29 Враховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений приписами статті 45 КУзПБ, Палата суддів вважає, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

37.30 Аналогічні правові висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

37.31 Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

37.32 Частиною другою статті 7 КУзПБ, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваної ухвали, визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

37.33 Таким чином, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).

37.34 Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

37.35 Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

37.36 Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

37.37 Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

37.38 Згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

37.39 Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (частини перша, друга статті 50 ГПК України).

37.40 Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 у справі № 911/1707/18 затверджено реєстр вимог кредиторів Фермерського господарства "Кухарук", до якого включено, зокрема, вимоги скаржників:

- ТОВ "Шакур" у сумах: 21 144,00 грн - 1 черга; 2 771 517,91 грн - 4 черга; 528 419,79 грн - 6 черга;

- ФОП Волкодава Д.Е. у сумах: 3 524,00 грн - 1 черга; 1 244 639,92 грн - 4 черга.

37.41 Як вже було зазначено, скаржники зверталися як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції із заявою про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з огляду на те, що останні є кредиторами ФГ "Кухарук" у справі про банкрутство № 911/1707/18, в межах якої розглядається ця справа (№ 911/1707/18(911/2858/21)), зазначаючи про те, що оскільки предметом цього відокремленого провадження є визнання права оренди на земельну ділянку площею 38,0569 га, то у разі задоволення вказаної заяви право оренди земельної ділянки буде включено до ліквідаційної маси, що в свою чергу вплине на права та обов`язки кредиторів у справі про банкрутство, оскільки рішення у цьому провадженні може призвести до повного або часткового погашення кредиторських вимог.

37.42 Колегія суддів зазначає, що позови боржника, в тому рахунку немайнові про визнання недійсними правочинів, можуть впливати на формування складу ліквідаційної маси боржника з огляду на положення статті 216 Цивільного кодексу України (застосування наслідків з огляду на визнання правочину недійсним), статті 388 Цивільного кодексу України (витребування майна від добросовісного набувача після визнання договору недійсним), статті 400 (витребування майна від недобросовісного набувача) та можуть призводити до зміни ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу впливає на права кредиторів у справі про банкрутство.

37.43 Колегія суддів зауважує, що предметом спору у цій справі позовного провадження, яке розглядається в межах справи банкрутство є визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди.

37.44 У преамбулі КУзПБ унормовано, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

37.45 Відтак, рішення у справах позовного провадження, які розглядаються в межах справи про банкрутство, у порядку встановленому статтею 7 КУзПБ, результатом розгляду яких може бути зміна, збільшення ліквідаційної маси боржника, можуть впливати на права і охоронювані законом інтереси кредиторів у справі про банкрутство.

37.46 З огляду на викладене, під час розгляду справ у позовному провадженні (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) кредитори боржника не позбавлені права звернутися до суду із обґрунтованим клопотанням про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в порядку передбаченому статтею 50 ГПК України, за наявності на те правових підстав.

37.47 В свою чергу, суд повинен розглянути вказане клопотання та надати відповідним аргументам кредитора відповідну оцінку, не обмежуючись виключно наданням оцінки змісту правовідносин між сторонами поданого позову, а враховуючи також і можливий вплив рішення у справі на права або обов`язки кредиторів у справі про банкрутство.

37.48 Наведеного судом апеляційної інстанції враховано не було, а тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що в рішенні суду першої інстанції не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржників, а відтак, останні не мають жодних правових підстав для оскарження в апеляційному порядку оскаржуваного рішення, є передчасними.

37.49 Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20, від 09.02.2022 у справі № 17/169-07.

37.50 Отже, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

37.51 Враховуючи наведене, також передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції вже визначився зі складом учасників судового провадження.

37.52 Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

37.53 Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

37.54 Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

37.55 Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанцій таким вимогам закону не відповідає.

37.56 Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

37.57 Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не були дотримані.

37.58 З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

37.59 Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

37.60 Відповідно до частини шостої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

37.61 Згідно частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

37.62 З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права - статей 50 264 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильне застосування норм матеріального права - статей 55 129 Конституції України, статей 45 47 Кодексу України з процедур банкрутства колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

37.63 Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21) підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича та Фізичної особи підприємця Волкодав Ірини Віталіївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21) задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 911/1707/18(911/2858/21) скасувати.

3. Справу № 911/1707/18(911/2858/21) направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк