ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/965/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Гуцол Р.І.,

відповідача - Волощук П.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"

про стягнення коштів в сумі 11 820 194, 63 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство " Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" ( змінено назву з публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"; далі - АТ "Тисменницягаз", відповідач) про стягнення 11 820 194,63 грн., з яких: 9 671 588,93 грн. - основний борг, 1 616 988,19 грн. - пеня, 121 983,61 грн. - 3% річних, 409 633,90 грн. інфляційні втрати.

2. Позивач свої вимоги обґрунтовує укладенням між сторонами Договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.13 №13-150-ВТВ (далі - Договір), на виконання умов якого, позивач передав у власність відповідача, по актах приймання - передачі природний газ на загальну суму 42 893 545,86 грн., та неналежним виконанням відповідачем п.6.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 22.12.14 № 9, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого неоплаченим в повному обсязі залишився спожитий природний газ вартістю 9 671 588, 93грн., та п. 7.2 Договору, положення пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за порушення строків оплати поставленого природного газу, відповідачу нараховано 1 616 988,19 грн. - пені, 121 983,61грн. - 3% річних, 409 633, 90 грн. - інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення судів попередніх інстанцій

3. Судами попередніх інстанцій справа розглядалась неодноразово.

4. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017 (суддя Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (колегія суддів: Костів Т.С., Марко Р.І., Желік М.Б.), в позові НАК "Нафтогаз України" відмовлено.

5. Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 попередні судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області (колегія суддів: Кондратова І.Д., Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.).

6. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 (суддя Рочняк О.В.) позов задоволено частково. Стягнено з АТ "Тисменицягаз" на користь НАК "Нафтогаз України" 1 104 244, 88 грн. заборгованості та 16 560,10 грн. судового збору, а в решті позову відмовлено.

7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (колегія суддів: Дубник О.П., Бойко С.М., Зварич О.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову попередніх інстанцій, а справу, в частині відмови від позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. НАК "Нафтогаз України" не погоджується з ухваленими рішеннями суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних та 3 % річних, вважає їх прийнятими з неповним з`ясуванням обставин справи, а також порушенням норм процесуального права.

10. Скаржник, стверджує, що у постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2017 у даній справі вказано, що у період з січня 2013 року по грудень 2015 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 42893545,86 грн. Зазначає, що обставини щодо поставки природнього газу з січня 2013 року по грудень 2015 року були встановлені судами та не заперечувались відповідачем. Стверджує, що на підтвердження факту поставки природного газу, зокрема за 2015 рік відповідачем надані акт звірки взаємних розрахунків та сертифікат ТПП №6160 від 14.04.2016, тобто такі дії відповідача свідчать про визнання факту поставки природного газу, зокрема за 2015 рік, а тому не потребують доведення.

11. Стверджує, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження поставки позивачем товару покупцеві у встановленій Договором кількості (поставки природного газу за 2015 рік), не свідчить, що відповідний товар не було поставлено (документальні докази до матеріалів справи були долучені, однак не враховані судами при вирішенні спору через процесуальні прострочення їх подання). Зазначає про те, що факт передачі товару в повному обсязі підтверджує відповідач у своєму відзиві від 22.11.2016.

Доводи інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, а також просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

14. 04.01.2013 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та АТ "Тисменицягаз" (змінено назву з публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз") (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ (надалі - Договір).

15. До Договору укладено Додаткові угоди: від 10.07.2013 №1; від 31.12.2013 №2; від 28.04.2014 №3; від 15.05.2014 № 4; від 10.06.2014 № 5; від 05.09.2014 №6; від 10.11.2014 №7; від 08.12.2014 №8; від 22.12.2014 №9; від 05.02.2015 №10; від 10.03.2015 №11; від 03.04.2015 №12; від 12.05.2015 №13; від 03.06.2015 №14; від 10.07.2015 №15; від 12.10.2015 №16; від 28.10.2015 №17.

16. Відповідно до пункту 1.1 Договору (з врахуванням Додаткової угоди від 31.12.2013 №2 та Додаткової угоди від 22.12.14 № 9 до Договору), продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013-2015 природний газ, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити природний газ на умовах Договору.

17. Пунктом 3.3 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

18. Відповідно до пункту 3.4. Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

19. Згідно з пунктом 5.1. Договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

20. Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання - передачі.

21. Додатковою угодою від 22.12.14 № 9, пункт 6.1. Договору викладено у наступній редакції: "6.1. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим Договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеним між продавцем і покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим Договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за Договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині поставки газу".

22. Згідно з пунктом 11 Договору (в редакції Додаткової угоди від 22.12.2014 №9 до Договору) Договір набув чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширив свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року і діяв в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

23. Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі, невиконання покупцем умов пункту 6.1. Договору, він зобов`язується сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

24. Відповідно до пункту 8.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

25. Додатковими угодами від 10.07.2013 №1, від 31.12.2013 № 2, від 28.04.2014 №3, від 15.05.2014 № 4, від 10.06.2014 № 5, від 05.09.2014 № 6, від 10.11.2014 №7, від 08.12.2014 №8, від 05.02.2015 №10, від 10.03.2015 №11, від 03.04.2015 №12, від 12.05.2015 №13, від 03.06.2015 №14, від 10.07.2015 №15, від 12.10.2015 №16, від 28.10.2015 №17 до Договору, сторонами змінено ціну та обсяги постачання природного газу.

26. Згідно з наявними в матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу за період 2013-1014 роки позивач передав відповідачу природний газ в кількості 4391,245 тис.куб.м. на загальну суму 21 754 412,55 грн: акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 на суму 1 251037,02 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 на суму 2591468, 85 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 на суму 1825 122, 55 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 на суму 203 525, 46 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2013 на суму 214 162,17 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2013 на суму 216 011,66 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2013 на суму 224 481, 26 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2013 на суму 206 825,49 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2013 на суму 245 220,13 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 на суму 756 327, 28 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2013 на суму 211 467,05 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2013 на суму 88 859,10 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 1 165 151,55 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 на суму 1 701 089,37 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 на суму 573 346, 80 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2014 на суму 365 003, 52 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2014 на суму 430 964, 74 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2014 на суму 868 741,42 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2014 на суму 435 697,73 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2014 на суму 431 828,36 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2014 на суму 992 212,10 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 1 582 587,76 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 1 251 065,63 грн.; акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 3 922 219, 55 грн.

27. З метою відшкодування частини витрат підприємства, пов`язаних з газопостачанням між позивачем та відповідачем, а також іншими учасниками розрахунків (Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської ОДА, Головним управлінням Державної казначейської служби, Фінансовим управлінням Тисменицької РДА) підписано наступні спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету :

від 19.02.2013 № 425 на суму 1 222 287,60 грн.; від 15.03.2013 №613 на суму 985 012, 02 грн.; від 17.04.2013 № 926 на суму 967 727,20 грн.; від 21.05.2013 №1145 на суму 752 584,95 грн.; від 20.06.2013 №1304 на суму 206 566,64 грн.; від 18.11.2013 №1976 на суму 744 698,60 грн.; від 21.01.2014 №109 на суму 1 256 285,40 грн.; від 18.02.2014 №356 на суму 1 323 129,60 грн; від 19.03.2014 № 710 на суму 1 766 732,80 грн; від 17.04.2014 №949 на суму 1 996 400,00 грн; від 21.05.2014 №1253 на суму 535 479,05 грн.; від 12.06.2014 №1328 на суму 132 892,80 грн.; від 20.08.2014 №1750 на суму 450 719,70 грн.; від 16.09.2014 №1800 на суму 340 126,50 грн.; від 17.12.2014 №2469 на суму 552 857, 20 грн.; від 22.01.2015 №188 на суму 249 845,76 грн.; від 22.01.2015 №191 на суму 950 025,25 грн.; від 17.02.2105 №317 на суму 738 558,83 грн.; від 17.03.2015 №543 на суму 891 532,80 грн.; від 21.04.2015 №952 на суму 708 939,62 грн.; від 21.05.2015 №1214 на суму 624 629,77 грн.; від 16.06.2015 №1335 на суму 126 822,96 грн.; від 18.09.2015 №1976 на суму 131 097,69 грн.; від 20.10.2015 №2206 на суму 176 815,34 грн.; від 19.11.2015 №2441 на суму 980 000,00 грн.; від 17.12.2015 №2962 на суму 4 064 925,00 грн.; від 21.01.2016 № 204 на суму 3 990 000,00 грн.; від 18.02.2016 №591 на суму 5 296 000,00 грн.

28. Укладаючи вищезазначені протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України, наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.02.2009 р. №55/57/43, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (втратив чинність на момент розгляду справи) та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

29. Розділом 3 протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.

30. Підписанням Спільних протокольних рішень у 2013-2016 роках і виконанням їх положень сторони фактично погодилися, що часткова оплата наданих послуг з транспортування природного газу за договором № 13-150-ВТВ від 04.01.2013 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

31. За вказаними вище спільними протокольними рішеннями згідно з платіжними дорученями, платником щодо яких вказано АТ "Тисменицягаз"; призначення платежу - за природний газ 2013-2015 років: платіжне доручення від 19.11.2013 №49 за природній газ за 2013 рік на суму 744698,60 грн; платіжне доручення від 21.02.2013 №4 за природній газ за 2013 рік на суму 1 122 287, 24 грн; платіжне доручення від 18.03.2013 №12 за природній газ за 2013 рік на суму 985 012,02 грн.; платіжне доручення від 04.06.2013 №28 за природній газ за 2013 рік на суму 967727,20 грн.; платіжне доручення від 29.07.2013 №36 за природній газ за 2013 рік на суму 206566,64 грн; платіжне доручення від 29.07.2013 №39 за природній газ за 2013 рік на суму 752 584,95 грн; платіжне доручення від 23.01.2014 №3 за природній газ за 2013 рік на суму 1256285,40 грн; платіжне доручення від 20.02.2014 №6 за природній газ за 2013 рік на суму 1323129,60 грн.; платіжне доручення від 24.03.2014 №8 за природній газ за 2013 рік на суму 650158,73 грн.; платіжне доручення від 24.03.2014 №9 за природній газ за 2014 рік на суму 1116574, 07 грн.; платіжне доручення від 23.04.2014 №11 за природній газ за 2014 рік на суму 1996400, 00 грн.; платіжне доручення від 23.05.2014 №14 за природній газ за 2014 рік на суму 535479,05 грн.; платіжне доручення від 16.06.2014 №15 за природній газ за 2014 рік на суму 132892,80 грн.; платіжне доручення від 20.08.2014 №18 за природній газ за 2014 рік на суму 450719,70 грн.; платіжне доручення від 18.09.2014 №20 за природній газ за 2014 рік на суму 340126,50 грн.; платіжне доручення від 24.12.2014 №27 за природній газ за 2014 рік на суму 552857,20 грн.; платіжне доручення від 26.01.2015 №2 за природній газ за 2014 рік на суму 249845,76 грн.; платіжне доручення від 26.01.2015 №4 за природній газ за 2014 рік на суму 950025,22 грн.; платіжне доручення від 19.02.2015 №14 за природній газ за 2014 рік на суму 738558,83 грн.; платіжне доручення від 18.03.2015 №19 за природній газ за 2014 рік на суму 891532,80 грн.; платіжне доручення від 24.04.2015 №25 за природній газ за 2014 рік на суму 708939,62 грн.; платіжне доручення від 25.05.2015 №32 за природній газ за 2014 рік на суму 624629,77 грн.; платіжне доручення №34 від 18.06.2015 за природній газ за 2014 рік на суму 126822,96 грн.; платіжне доручення від 22.09.2015 №44 за природній газ за 2014 рік на суму 131097,69 грн.; платіжне доручення від 26.10.2015 №45 за природній газ за 2014 рік на суму 176815,34 грн.; платіжне доручення від 24.11.2015 №46 за природній газ за 2014 рік на суму 98000,00 грн.; платіжне доручення від 22.12.2015 №48 за природній газ за 2014 рік на суму 1938399,98 грн.; платіжне доручення від 22.12.2015 №49 за природній газ за 2015 рік на суму 2126525,02 грн.; платіжне доручення від 27.01.2016 №1 за природній газ за 2015 рік на суму 3990000,00 грн.; платіжне доручення від 23.02.2016 №3 за природній газ за 2015 рік на суму 5296000,00 грн.; платіжне доручення від 20.04.2016 №8 за природній газ за 2015 рік на суму 42727,96 грн., - сплачено 32105420,65 грн.

32. Всього за поставлений газ згідно з відповідними платіжними дорученнями сплачено 32105420,65 грн., з них за 2013-2014 роки - 20 884 692,69 грн.

33. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.2016, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідно до якого заборгованість АТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз" за поставлений природний газ станом на 31.10.2016 склала 9 671 588 грн 93 коп.

34. Згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 року вирішено провести судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання: який розмір підтвердженої документально простроченої заборгованості АТ "Тисменицягаз" перед НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу № 13-150-ВТВ від 04.01.13 із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень.

35. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №23218/23219/18-72 від 28.02.2019, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертами встановлено:

- за результатами дослідження актів приймання- передачі природного газу до договору на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, НАК "Нафтогаз України" (продавець) протягом січня 2013 року-грудня 2014 року поставлено природний газ магістральними трубопроводами на адресу АТ "Тисменицягаз" (покупець) за договором на купівлю- продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ на загальну суму 21 754 412,55 грн.

36. Разом з тим, експерти, враховуючи вказане у судових рішеннях, які містяться в матеріалах справи (рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та постанова ВГС України від 02.08.2017) вказали, що сторони судового процесу стосовно загальної суми поставки за період з січня 2013 року по грудень 2015 року у сумі 42 893 545, 86 грн. за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ заперечень не мають.

37. Також експертами досліджені спільні протокольні рішення всього на суму 39 902 598, 60 грн та банківські виписки і платіжні доручення щодо перерахування відповідачем грошових коштів на виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, згідно з якими ними встановлено що відповідачем перераховано грошові кошти на виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ та спільних протокольних рішень на суму 32 105 420, 65 грн.

38. Експертами також досліджено акт звіряння розрахунків від 31.10.2016 без номера, який має підписи від імені представників підприємств та завірений їхніми печатками, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за договором на купівлю - продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ становить 9671588 грн 93 коп.

39. За результатами досліджень експерти зробили наступний висновок: "Розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості АТ "Тисменицягаз" перед НАК Нафтогаз України" за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень, становить 9671588 грн 93 коп, в тому числі:

- з 21.01.2016 року - 4914985,19 грн за газ, отриманий в листопаді 2015 року;

- з 21.01.2016 року -4756603, 74 грн за газ, отриманй в грудні 2015 року".

40. У справі містяться звіти повірених, виписки по рахунку, спільне протокольне рішення від 17.05.2017, що свідчать про зменшення заборгованості відповідача перед позивачем за договором на купівлю - продаж природного газу від 04.01.2013 №13-150-ВТВ на суму 172116 грн 35 коп. Дана обставина сторонами не заперечується.

41. Судом першої інстанції не прийнято до розгляду подані позивачем після закриття підготовчого засідання акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік, оскільки вони подані з порушенням вимог статті 80 ГПК України.

42. Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік, ті ж, що були подані до місцевого господарського суду 29.07.2019. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що такі докази подавались до місцевого господарського суду і обґрунтовано не були прийняті до розгляду судом.

43. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що за період з січня 2013 по грудень 2014 року позивач передав відповідачу природний газ в кількості 4391,245 тис.куб.м. на загальну суму 21 754 412,55 грн. Підтверджена належними і допустимими доказами заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у 2013-2014 роках становить 1 104 244, 88 грн. В силу укладених між сторонами спільних протокольних рішень у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

44. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).

45. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.

46. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

48. Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 дану справу передано на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору і формування остаточних правових висновків суду касаційної інстанції з відповідної справи, оскільки за результатами такого розгляду мають бути встановлені обставини та досліджені докази, які не були, відповідно, встановлені та досліджені у попередньому судовому розгляді, що вплине й на правові висновки суду в такій справі.

49. Відмовляючи в позові про стягнення 8 567 344,05 грн. основного боргу, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі товару покупцеві за 2015 рік.

50. Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

51. Згідно із приписами частини другої статті 80 ГПК України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

52. Відповідно до частини другої, третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

53. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012).

54. Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

55. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

56. Як вбачається із матеріалів справи та правильно зазначено судом апеляційної інстанції, постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 було скасовано, а справу №909/965/16 передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

57. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2017 року суд зобов`язував позивача подати зокрема оригінали документів, долучених до матеріалів справи, однак позивачем не було подано акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік.

58. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2018 вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

59. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду про суті на 22.07.2019.

60. Підготовче засідання тривало понад 10 місяців.

61. Оскільки дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то питання щодо подання доказів вирішується судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання згідно з статтею 182 ГПК України. Однак, на стадії підготовчого провадження, яке тривало понад 10 місяців, акти приймання-передачі природного газу за 2015 рік позивачем подані не були.

62. Такі докази були подані до місцевого господарського суду лише 29.07.2019 року, у той час як розгляд справи судами попередніх інстанцій здійснюється з 08.11.2016 року, після завершення підготовчого провадження та без обґрунтування неможливості їх подання з причин, що не залежали від позивача згідно з вимогами частини восьмої статті 80 ГПК України.

63. Відмовляючи у позові про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суди першої та апеляційної інстанції врахували правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 № 906/2748/18, та виходили з того, що з врахуванням укладених між сторонами спільних протокольних рішень, оскільки у даному випадку наявний спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

64. Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про недотримання судами попередніх інстанцій вимог процесуального законодавства відхиляються як такі, які не знайшли свого підтвердження.

65. Доводи, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, натомість, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним інші аргументи НАК "Нафтогаз України" не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

66. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Звертаючись із касаційною скаргою, НАК "Нафтогаз України" не спростувало висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, та не довело неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

68. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

69. Понесені НАК "Нафтогаз України" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на НАК "Нафтогаз України", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 зі справи № 909/965/16 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова