Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача - Нікішева О. В.,

відповідача - Оляш К. І. (представник за довіреністю від 17 травня 2019 року № 205),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 (суддя Оборотова О. Ю.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (Бєляновський В. В. - головуючий, судді Богатир К. В., Поліщук Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів"

до Акціонерного товариства "Одесаобленерго"

про визнання недійсним рішення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" (далі - ТОВ "Саратський завод продтоварів") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Акціонерного Товариства "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго") про визнання недійсним рішення комісії Саратського РЕМ Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - Саратський РЕМ) з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8.

2. АТ "Одесаобленерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обґрунтованим тим, що у листопаді 2017 року ТОВ "Саратський завод продтоварів" уже зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8. Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 у справі № 916/2766/17, яке набрало законної сили, у задоволенні зазначеного позову відмовлено. Отже, є таке, що набрало законної сили, судове рішення, яким уже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й спір у справі № 916/2500/18.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019, закрито провадження у справі № 916/2500/18 на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України. Закриваючи провадження суд виходив із наявності рішення, яке набрало законної сили, у справі № 916/2766/17, спір в якій виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

4. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 916/2500/18, ТОВ "Саратський завод продтоварів" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу № 916/2500/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Підставами для скасування ухвали та постанови скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема положень пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України та наголошує на помилковості висновків судів щодо ідентичності підстав позовів у господарських справах № 916/2766/17 та № 916/2500/18.

6. Скаржник наголошує, що підставою позову у справі № 916/2766/17 було посилання на відсутність представника позивача під час складення акта технічної перевірки, а отже такий акт не може бути належним і допустимим доказом, на підтвердження факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, зазначених у самому акті, та не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.

7. Водночас підставою позову у справі № 916/2500/18 заявлено те, що до моменту встановлення за результатами проведення експертизи факту втручання споживачів у роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергії України від 04.05.2006 № 562, за відсутності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

8. Таким чином, на думку скаржника, підставою позову у справі № 916/2766/17 було порушення відповідачем процедури складання акта технічної перевірки, а підставою позову у справі № 916/2500/18 є недоведеність встановленого актом порушення, за відсутності результатів експертизи, проведення якої є обов`язковим.

9. Крім цього, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій закриваючи провадження у справі № 916/2500/18, порушили принцип рівності сторін, право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також заперечили право сторони заявити позов з інших підстав.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в режимі відеоконференції представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

12. Суди попередніх інстанцій установили, що у листопаді 2018 року ТОВ "Саратський завод продтоварів" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до АТ "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8.

13. Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неправомірністю складення акта від 11.10.2017 № 8002643 та прийнятого на його підставі рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8, оскільки факт втручання (дій) споживача у роботу приладів обліку, який призвів до зміни показів приладів обліку, зокрема і шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним такого факту, в обов`язковому порядку має бути підтверджений експертизою, яка не проводилась.

14. Водночас, як установили попередні судові інстанції та підтверджено матеріалами справи, у листопаді 2017 року ТОВ "Саратський завод продтоварів" уже зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ "Одесаобленерго" у справі № 916/2766/17 про визнання недійсним рішення Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що позивач жодних дій стосовно зміни показників приладів обліку не вчиняв, тому нарахування вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акта від 11.10.2017 № 8002643 та рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8 є неправомірним.

15. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2018 у справі № 916/2766/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 06.11.2018, у задоволенні позову ТОВ "Саратський завод продтоварів" до АТ "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8, відмовлено повністю.

16. Дослідивши зміст позовної заяви, яку було прийнято до розгляду Господарським судом Одеської області і за якою відкрито провадження у справі № 916/2766/17, а також зміст позовної заяви у справі № 916/2500/18 суди дійшли висновку, що склад сторін, предмет і підстави позову у зазначених справах є тотожними.

17. Як зазначили суди попередніх інстанцій, обставинами, на яких ґрунтувалися позовні вимоги (підставою позову), як у справі № 916/2766/17, так і у справі № 916/2500/18, є посилання позивача на те, що жодних дій щодо зміни показників приладів обліку він не здійснював, а відтак застосування оперативно-господарської санкції на підставі рішення комісії Саратського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 07.11.2017 № 8 є неправомірним.

18. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.

19. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).

20. При цьому під предметом слід розуміти матеріально-правову вимогу позивача про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Підставою позову є обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Такими обставинами є юридичні факти, тобто такі, які зумовлюють правові наслідки і з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Разом з тим, не вважається зміною підстав позовних вимог доповнення новими обставинами, при збереженні первісних обставин та зміни посилань на норми матеріального чи процесуального права.

21. Отже суди попередніх інстанцій, зважаючи на встановлені обставини справи, з`ясували, що фактично позов у цій справі було подано за наявності такого, що набрало законної сили рішення суду у справі № 916/2766/17, спір у якій виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки в обох справах вимоги позивача ґрунтувались на тому, що він не вчиняв втручання у показники приладів обліку електричної енергії.

23. Таким чином, колегія суддів зазначає, що закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і задоволення касаційної скарги не вбачається.

24. Доводи, викладені у касаційній скарзі, наведеного та установленого судами не спростовують, а ґрунтуються на помилковому ототожненні підстав позову з обставинами, які ці підстави підтверджують та правовим регулюванням цих обставин.

25. Аргументи скаржника щодо порушення права на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть бути підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, адже за змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

26. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі ухвалення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII).

27. У пункті 91 рішення від 09.11.2004 "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що: "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

28. Установлення судами тотожного суб`єктного складу, предмета і підстав позову у справах № 916/2766/17 і № 916/2500/18 було здійснено із додержанням положень процесуального права та спрямовано саме на дотримання права на справедливий суд, зокрема недопущення повторного перегляду та оцінки спірних правовідносин, щодо яких прийнято остаточне рішення, лише внаслідок зміни посилань на норми права із зазначенням у позові тих самих первісних обставин і доповненням їх новими обставинами.

29. Також безпідставними є твердження скаржника, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично заперечили право сторони заявити позов з інших підстав, адже зі змісту рішень убачається належне обґрунтування тотожності підстав позовів у справах № 916/2766/17 і № 916/2500/18, а доводи, викладені у касаційній скарзі, в цій частині засновані на помилковому тлумаченні скаржником поняття підстав позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

30. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 ГПК України).

31. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

32. Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами норм процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

33. Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення законодавства, оскаржені у справі ухвалу та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

34. Оскільки підстав для скасування постанови та ухвали у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 916/2500/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ