ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3369/19 (922/408/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивач - не з`явився,

відповідач - Кузнецова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Білоус Я.О., Тарасова І.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" про перегляд судового рішення від 20.05.2019 у справі №922/408/19 за нововиявленими обставинами

у справі №922/3369/19(922/408/19)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітекс" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Піфагор-Фінанс")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітекс" (далі - ТОВ "Бітекс") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (далі - ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг") про стягнення збитків у розмірі 3689212,31 грн.

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/408/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на користь ТОВ "Бітекс" збитки у розмірі 1936440,00 грн та 29046,60 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

3. В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3369/19 про банкрутство ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг".

4. За наслідками попереднього засідання у справі №922/3369/19 постановлена ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2019, якою визнано у тому числі вимоги ТОВ "Бітекс" в сумі 1965486,60 грн (четверта черга) та витрати ТОВ "Бітекс" щодо сплати судового збору в сумі 3842,00 грн (перша черга).

5. Визнані судом вимоги ТОВ "Бітекс" ґрунтуються на невиконанні боржником умов договору №143/16/Ппухр20.16 про надання послуг від 30.03.2016, укладеного між ТОВ "Бітекс" та ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", в обсязі заборгованості у розмірі 1936440,00 грн, яка стягнута з боржника на користь ТОВ "Бітекс" рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/408/19, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019.

6. Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/3369/19 від 12.10.2021 була здійснена заміна кредитора у справі ТОВ "Бітекс" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Піфагор-Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Піфагор-Фінанс").

Стислий виклад заяви про перегляд за нововиявленим обставинами рішення

7. 15.05.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" про перегляд судового рішення від 20.05.2019 у справі №922/408/19 за нововиявленими обставинами (далі - Заява), в якій заявник просив суд скасувати рішення від 20.05.2019 у справі №922/408/19 та закрити провадження у справі.

8. Заява обґрунтована тим, що господарський суд, ухвалюючи рішення від 20.05.2019, яке залишено постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 без змін, керуючись нормами ДСТУ, дійшов висновку, що жодними нормами не передбачено природних втрат бітуму при його зберіганні та відпуску зі зберігання, та не існує жодного нормативно-правового акта, який регулює питання природного убутку нафтопродуктів при прийманні, відпуску і транспортуванні, що підтверджується листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про усунення правової неврегульованості в частині обліку норм природних втрат нафти та нафтопродуктів".

9. Відповідач в Заяві зазначив про існування нормативного законодавства, яке регулювало питання природного убутку нафтопродуктів при прийманні, відпуску і транспортуванні, а саме постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, яка діяла під час договірних відносин між ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" та ТОВ "Бітекс" за договором №143/16/Ппухр20.16 від 30.03.2016, та припинила свою дію 17.03.2017.

10. Відповідач зауважив, що нормативні втрати бітуму, розмір яких визначений у постанові Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40 також у подальшому знайшли своє підтвердження у постанові Кабінету Міністрів України №686 від 05.08.2020 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування", тобто дана постанова фактично підтвердила норми, які існували на час договірних відносин між сторонами та були затверджені постановою Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40.

11. Відповідач вважає, що існування нормативного законодавства, яке регулювало питання природного убутку нафтопродуктів при прийманні, відпуску і транспортуванні, зокрема, постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, та діяло під час договірних відносин між сторонами, є істотною обставиною, що впливає на рішення у справі №922/408/19, оскільки за наявності застосування вказаних норм права під час прийняття рішення від 20.05.2019, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бітекс" було б відмовлено повністю.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

12. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 заяву ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 скасовано у частині стягнення збитків у розмірі 1936440,0 грн та 29046,60 грн судового збору. У решті рішення залишено без змін.

13. Розглянувши вказану Заяву по суті, господарський суд дійшов висновку про те, що існування нормативного законодавства, яке регулювало питання природного убутку нафтопродуктів при прийманні, відпуску і транспортуванні, зокрема, зокрема, постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, та яка діяла під час договірних відносин між сторонами за договором №143/16Ппу20.16 від 30.03.2016, є істотною обставиною, що впливає на прийняте рішення №922/408/19, оскільки за наявності застосування вказаних норм права на час прийняття рішення від 20.05.2019, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бітекс" було б відмовлено повністю. Господарський суд визнав, що обставини, на які посилається ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" у Заяві є нововиявленими.

14. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні Заяви ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 відмовлено.

15. Господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що існування постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, яка припинила свою дію 17.03.2017, не є нововиявленою обставиною, оскільки відповідач знав або повинен був знати про її існування ще до того, як позивач завершив здійснення поставок бітуму відповідачу та до виникнення даного спору.

16. Також господарський суд апеляційної інстанції визнав посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №686 від 05.08.2020 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування" не нововиявленою обставиною, оскільки на момент ухвалення рішення від 20.05.2019 у справі №922/408/19, вказаної постанови не існувало.

17. У зв`язку з викладеним, Східний апеляційний господарський суд зазначив про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки відповідач посилається на норми права, а саме, постанову Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, якою не обґрунтовувались правові позиції сторін, та постанову Кабінету Міністрів України №686 від 05.08.2020 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування", якої не існувало під час ухвалення рішення від 20.05.2019, однак вказані нормативні акти не оцінювалися судом, а наведені в Заяві обґрунтування спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

18. ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 залишити в силі.

19. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також те, що постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

20. Так, скаржник вважає, що господарським судом апеляційної інстанції не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.05.2023 у справі №910/21095/20 щодо застосування ст. 320 ГПК України, відповідно до якого нововиявлені обставини за своєю суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення та породжують процесуальної наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

21. На думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанції порушено п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України в частині істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, а саме існування нормативного законодавства, яке регулювало питання природного убутку нафтопродуктів при прийманні, відпуску і транспортуванні, зокрема, постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40. Скаржник вважає, що вказана постанова є істотною обставиною, що впливає на прийняте рішення у справі №922/408/19, оскільки за наявності застосування вказаних норм права на час прийняття рішення від 20.05.2019, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Бітекс" було б відмовлено повністю.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22. До Верховного Суду від позивача (ТОВ "ФК "Піфагор-Фінанс") надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

23. Відзив обґрунтований тим, що вимоги, викладені відповідачем у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки існування постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40 не відповідає критеріям нововиявлених обставин, оскільки відповідач знав і повинен був знати про її існування. Крім того, ця постанова припинила свою дію 17.03.2017, тобто ще до того, як позивач завершив здійснення поставок бітуму відповідачу та до виникнення даного спору.

24. Також позивач вважає, що відповідач у касаційній скарзі пославшись на постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №910/21095/20, не навів конкретного посилання на неврахований висновок, який викладено у цій постанові. До того ж, обставини справи №910/21095/20 є абсолютно іншими і стосувалися стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

25. Окрім викладеного, позивач вказав у відзиві, що представник відповідача адвокат Кузнецова А.А. не здійснювала оплату за пересилання нею же підписаних процесуальних документів. Оплату за пересилання вказаних документів (обов`язок направлення яких законом покладено на скаржника) був змушений зробити позивач під час отримання кореспонденції. У цьому зв`язку позивач просить надати оцінку вищезазначеним діям відповідача та вжити передбачених ст. 246 ГПК України заходів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019.

27. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

29. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

30. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/5217/20, від 29.05.2023 у справі №34/16, від 10.05.2023 у справі №910/24550/13.

31. Звертаючись до категорії "істотності" суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (п. 3.2 постанови Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).

32. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

33. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

34. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №914/935/20, від 27.03.2023 у справі №914/2381/18, від 23.06.2023 у справі №918/887/21.

35. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №19/028-10/13).

36. Частинами 4 і 5 ст. 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

37. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

38. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

39. В обґрунтування поданої заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на постанову Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, яка діяла під час договірних відносин між ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" та ТОВ "Бітекс" за договором №143/16/Ппухр20.16 від 30.03.2016, та припинила свою дію 17.03.2017. Також відповідач зауважив, що нормативні втрати бітуму, розмір яких визначений у постанові Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40 також у подальшому знайшли своє підтвердження у постанові Кабінету Міністрів України №686 від 05.08.2020 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування".

40. Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікацію таких обставин, як нововиявлених.

41. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що по суті відповідач посилається на норми права, а саме, постанову Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 №40, якою не обґрунтовувались правові позиції сторін, та постанову Кабінету Міністрів України №686 від 05.08.2020 "Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування", якої не існувало при прийнятті рішення від 20.05.2019, отже вказані нормативні акти не оцінювалися судом, а наведені в Заяві обґрунтування спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

42. Наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 320 ГПК України, а Заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав.

43. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують.

44. Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 у справі №910/21095/20 щодо застосування ст. 320 ГПК України, Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке.

45. Так, у справі №910/21095/20, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по суті, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами договору підряду, тим більше, що договір будівельного підряду має укладатись у письмовій формі, зі складанням проектно-кошторисної документації. Отже, за відсутності між сторонами договірних відносин, перераховані позивачем на користь відповідача грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно набуті на підставі ст. 1212 ЦК України. Тобто, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції від 13.05.2021, зосередився виключно на встановленні факту наявності/відсутності між сторонами договірних відносин, зокрема укладенні договору підряду у письмовій формі, узгодженні його предмету, а саме обсягу та змісту робіт та інших вимог, які ставляться до робіт, що визначає ціну робіт.

46. У поданій заяві у справі №910/21095/20 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник підставою для перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду вказував п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, а нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, зазначав факт визнання позивачем в рамках кримінального провадження наявності договору між позивачем та відповідачем і факт виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно з даним договором, який (юридичний факт) існував на час розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, котре заявник просив переглянути.

47. У цьому зв`язку Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що з огляду на встановлення апеляційним судом: - факту визнання позивачем в рамках кримінального провадження наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, обставин фактичного надання послуг - здійснення будівельних та ремонтних робіт, - існування юридичного факту на час розгляду справи, який не був і не міг бути відомий заявнику на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, котре заявник просив переглянути, - істотність даної обставини для розгляду справи (врахування якої судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), заява відповідача про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №910/21095/20 за нововиявленими обставинами є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Крім того, наявність договірних відносин між сторонами спору, спростували висновки апеляційного суду про безпідставне перерахування позивачем грошових коштів, про стягнення яких заявлено позовну вимогу, та висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача перерахованих позивачем грошових коштів як безпідставно набутих.

48. Отже, наведена постанова Верховного Суду не є релевантною щодо правовідносин у даній справі.

49. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

50. Щодо доводів позивача, викладених у відзиві на касаційну скаргу про неналежне виконання представником відповідача процесуальних обов`язків про надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, Верховний Суд не вбачає достатніх правових підстав для реагування в порядку ст. 246 ГПК України.

51. Разом з тим слід зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

52. Позивач, сплативши на пошті за отримання копії касаційної скарги мав можливість подати разом з першою заявою по суті спору (відзивом) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, однак цього у встановленому порядку не зробив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.

54. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції, - без змін.

Судові витрати

56. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі №922/3369/19(922/408/19) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Погребняк