Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 17.10.2023 року у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) Постанова КГС ВП від 17.10.2023 року у справі №17-...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 17-14-01/1494(925/1142/18)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Білоуса В.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач, третя особа - Міністерство енергетики України

представник позивача, третьої особи - Іжаківський А.О., в порядку самопредставництва

позивач, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго"

представники позивача, відповідача - Суткович М.А., адвокат, довіреність № 000455 від 11.03.2019, Овсієнко О.І., адвокат, ордер

відповідач - Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт"

представники відповідача - Бурка В.Р., адвокат, ордер; Черненко С.М., адвокат, довіреність № 20 від 06.02.2023; Пекар А.О., адвокат, ордер

Офіс Генерального прокурора - Керничний Н.І., посвідчення № 076400 від 01.03.2023

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Міністерства енергетики України

Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 11.04.2023

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О., (головуючий) Остапенка О.М.,

Сотнікова С.В.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства енергетики України

про визнання недійсними договорів

та за позовом

Міністерства енергетики України

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"

про визнання недійсними договорів

за участю Черкаської обласної прокуратури на стороні Міністерства енергетики України

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - позивач, скаржник, ПАТ "Черкасиобленерго") 30.10.2018 звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою від 29.10.2018 № 8549/09-03 до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" (далі - відповідач, ЗЕА "Новосвіт") про визнання недійсними укладених між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 550-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 551-01/10-15 та договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15 з підстав, передбачених частиною першою статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), через невідповідність спірних договорів вимогам чинного законодавства та укладення їх виконуючою обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Кузьмінською С.О. з перевищенням її повноважень, передбачених статутом цього товариства.

1.1. Заявою від 09.01.2019 № 145/0903 про збільшення позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" збільшило розмір позовних вимог, просило господарський суд, крім вказаних у його позовній заяві від 29.10.2018 № 8549/09-03 спірних договорів, визнати недійсним також і укладений між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" і зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015 № 553-01/18-15.

1.3. Ухвалою від 02.11.2018 Господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі № 925/1142/18 Фонд державного майна України третьою особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

1.4. 31.10.2018 Фонд державного майна України подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 30.10.2018 № 10-25-22057 до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" та до зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними укладених між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" і зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 550-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 551-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15 і договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015 №553-01/18-15 з підстав передбачених ч. 1- ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України через невідповідність спірних договорів вимогам ч. 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч. 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст. 8 та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

1.5. Ухвалою від 18.03.2019 Господарський суд Черкаської області об`єднав в одне провадження справи № 925/1164/18 і № 925/1142/18.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

2. На виконання Указу Президента України від 21.05.1994 №2 44/93 "Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики", розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.1994 № 816-р "Про план заходів щодо реструктуризації електроенергетики" Міністерство енергетики та електрифікації України видало наказ від 31.03.1995 №59 "Про реорганізацію виробничого енергетичного об`єднання "Київенерго". Цим наказом Міністерство енергетики та електрифікації України на базі відособлених підрозділів ВЕО "Київенерго" та обласної служби енергонагляду, які розташовані в Черкаській області, створило державне енергопостачальне підприємство "Черкасиобленерго".

3. Указом Президента України від 04.04.1995 № 282/95 зобов`язано Міністерство енергетики і електрифікації України відповідно до намічених заходів щодо ринкових перетворень у галузі електроенергетики створити до 01.07.1995, зокрема, державні акціонерні енергопостачальні компанії згідно з переліком (додаток № 2), в тому числі державну акціонерну енергопостачальну компанію "Черкасиобленерго".

4. На підставі Указу Президента України, 19.07.1995 р. Міністерством енергетики та електрифікації України видано наказ № 124 "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Черкасиобленерго". Цим наказом затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу державного енергопостачального підприємства "Черкасиобленерго" і в порядку корпоратизації на базі останнього засновано Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Черкасиобленерго", затверджено її статут.

5. Наказом від 27.12.1996 № 28-ДПК Фонд державного майна України прийняв рішення про приватизацію частини державного пакету акцій у статутному капіталі (фонді) Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Черкасиобленерго" і перейменування її у відкрите акціонерне товариство "Черкасиобленерго", що було здійснено впродовж наступних років. Перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Черкасиобленерго" у Відкрите акціонерне товариство "Черкасиобленерго" відбулося за рішенням загальних зборів акціонерів цього товариства, які відбулися 12.03.1999.

6. В 2002 році ВАТ "Черкасиобленерго" звернулося до Фонду державного майна України з листом від 22.04.2002 № 19 щодо надання роз`яснення з питання одержання дозволу на передачу в довгострокову оренду Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС та укладення договору оренди між ВАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт".

7. Фонд державного майна України листом від 15.05.2002 № 10-17-6508 повідомив ВАТ "Черкасиобленерго", що згідно з статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Тому, якщо зазначені гідроелектростанції входять до статутного фонду ВАТ "Черкасиобленерго", рішення з питання укладення договорів оренди відносяться до компетенції органів управління відкритого акціонерного товариства відповідно до його статуту.

8. 12.09.2002 ВАТ "Черкасиобленерго" як орендодавець і ЗЕА "Новосвіт" як орендар уклали між собою письмовий договір № 5-56/02, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісні майнові комплекси Корсунь-Шевченківської ГЕС і Стеблівської ГЕС, склад і вартість яких визначені в додатку №1.

8.1. У п. 10.1 договору від 12.09.2002 № 5-56/02 його сторони передбачили, що цей договір діє з 01.10.2002 до 01.10.2026 строком на 24 роки.

9. Антимонопольний комітет України 22.11.2002 за заявами зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" прийняв два рішення № 342-р і № 343-р про надання цій асоціації дозволу на оренду нерухомого майна у вигляді цілісного майнового комплексу Стеблівської ГЕС та цілісного майнового комплексу Корсунь-Шевченківської ГЕС.

10. 02.04.2003 заступником Державного секретаря Міністерства палива та енергетики України Тітенко С. М. затверджено Перелік майна, що передається у власність ВАТ "Черкасиобленерго", до якого ввійшли будівлі, споруди та обладнання Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

11. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 за заявою ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" порушено провадження у справі №01/1494 про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго".

12. За рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Черкасиобленерго", які відбулися 15.08.2011, зазначене Товариство відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" було перейменоване у ПАТ "Черкасиобленерго".

12.1. Згідно із балансом (звітом про фінансовий стан) ПАТ "Черкасиобленерго" за 2014 рік вартість активів Товариства станом на 31.12.2014 становила 600 818 000,00 грн.

13. Справа про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", якій в подальшому був присвоєний номер № 17-14-01/1494, перебуває у провадженні Господарського суду Черкаської області у процедурі розпорядження майном.

14. 27.12.2013 реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області здійснено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ "Черкасиобленерго" на будівлі і споруди Стеблівської ГЕС загальною площею 1180,3 кв. м., розташовані по вул. Нечуя Левицького, 91 в смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258416771225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4116200, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2013 індексний номер 15624143 та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2013 індексний номер 15624569.

14.1. 05.10.2015 реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області здійснено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ "Черкасиобленерго" на комплекс будівель та споруд Корсунь-Шевченківської ГЕС загальною площею 670,1 кв. м., розташованих по вул. Чапаєва, 80Б в м. Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741867071225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11464251, про що видано про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015 індексний номер 45075219 та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2015 індексний номер 45075393.

15. У зв`язку з необхідністю проведення капітального ремонту/реконструкції Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, а також критичним дефіцитом грошових коштів, ПАТ "Черкасиобленерго" прийнято рішення про відчуження спірного майна. Про зазначене свідчать наявні у матеріалах справи листів Служби безпеки України № 1843 від 18.11.1998, Міністерства енергетики України № 23715/47 від 23.11.1998, ПАТ "Черкасиобленерго" № 6118/09-03 від 25.09.2015 та № 6116/09-03 від 25.09.2015.

16. 04.09.2015 на замовлення ЗЕА "Новосвіт" товарною біржою "Універсальна" здійснено оцінку належного на праві приватної власності ПАТ "Черкасиобленерго" нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС задля визначення їх ринкової вартості для здійснення купівлі, про що були складені відповідні два висновки про вартість майна, згідно з якими ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС становить 12 080 500,00 грн. з урахуванням ПДВ і 10 067 083,33 грн. без урахування ПДВ, а ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС - 10 419 500,00 грн. з урахуванням ПДВ і 8 682 916,67 грн. без урахування ПДВ, а разом 22 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ і 18 750 000,00 грн. без урахування ПДВ.

17. У період з 10 по 12 вересня 2015 року рецензентом Крот Ю.М. здійснено рецензування обох висновків про вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, відповідно до яких звіти про незалежну оцінку вартості, у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки".

18. 28.09.2015 розпорядник майна ПАТ "Черкасиобленерго" Литвин В.В. листами № 55/04-15 та № 56/04-15 надав згоду на відчуження нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

19. 06.11.2015 виконуюча обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Кузьмінська С.О. видала наказ № 598, яким наказала здійснити продаж зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт" основних засобів Корсунь-Шевченківської ГЕС та Стеблівської ГЕС за зазначеними у цьому наказі переліком і вартістю.

20. 06.11.2015 між ПАТ "Черкасиобленерго" як продавцем в особі виконуючої обов`язки Голови правління Кузьмінської С.О. і зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" як покупцем в особі генерального директора Кульматицького С.О. укладено чотири договори купівлі-продажу:

- № 549-01/10-15, згідно з якими продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти у власність від продавця обладнання Корсунь - Шевченківської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, місто Корсунь - Шевченківський, вул. Чапаєва, 80Б в кількості та за ціною (вартістю), відповідно до переліку (додатку №1) загальною вартістю 3 899 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- № 550-01/10-15, згідно з якими продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти у власність від продавця обладнання Стеблівської гідроелектростанції, що знаходиться що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, селище міського типу Стеблів, вул. Нечуя - Левицького, 91, в кількості та за ціною (вартістю), відповідно до переліку (додатку №1) загальною вартістю 5 485 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- № 551-01/10-15, згідно з яким продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає нерухоме майно Корсунь-Шевченківської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, 80Б, перелік якого визначено пунктом 1.2 та пунктом 1.2.1 даного договору, та сплачує його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, за ціною 6 905 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- № 552-01/10-15, згідно з яким продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає нерухоме майно Стеблівської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, селище міського типу Стеблів, вул. Нечуя - Левицького, 91, перелік якого визначено пунктом 1.2.1 та пунктом 1.2.2 даного договору, та сплачує його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, за ціною 7 860 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Об`єкт продажу, що відчужується за даним договором, складає 22/25 частини будівель і споруд, розташованих за вказаною адресою загальною площею 827,9 кв. м. Інше майно належить продавцю.

21. Станом на день укладення спірних договорів Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС перебували в оренді зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на підставі договору від 12.09.2002 № 5-56/02 і використовувалися за призначенням для виробництва електричної енергії.

22. Сукупна вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС з урахуванням ПДВ, за яку ПАТ "Черкасиобленерго" за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, № 550-01/10-15, № 551-01/10-15 та № 552-01/10-15 продало ЗЕА "Новосвіт" майно, становить суму 24 150 000,00 грн. (3 899 000,00 грн. + 5 485 500,00 грн. + 6 905 500,00 грн. + 7 860 000,00 грн.), що на 1 650 000,00 грн. є більшою від суми, визначеної за результатами проведеної товарною біржою "Універсальна" на замовлення ЗЕА "Новосвіт" оцінки нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС станом на 04.09.2015, і сукупно за чотирма правочинами становить 4,02 % вартості активів ПАТ "Черкасиобленерго" згідно останньої річної (за 2014 рік) фінансової звітності.

23. 06.11.2015 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. здійснено державну реєстрацію права приватної власності зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на придбане на підставі договору від 06.11.2015 № 551-01/10-15 нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, загальною площею 670,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, 80Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741867071225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11933422, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015 індексний номер 47111165, та право приватної спільної часткової власності ЗЕА "Новосвіт" в розмірі 22/25 на придбані нею за договором купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15 об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 1180,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя Левицького, 91, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258416771225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11932576, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015 індексний номер 47107169.

24. ЗЕА "Новосвіт" за придбане на підставі спірних договорів майно розрахувалася в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

- № 1 від 09.11.2015 про перерахування 6 905 500,00 грн.;

- № 2821 від 09.11.2015 про перерахування 7 860 000,00 грн.;

- № 2 від 10.11.2015 про перерахування 3 127 000,00 грн.;

- № 2849 від 10.11.2015 про перерахування 3 899 000,00 грн.;

- № 394 від 11.11.2015 про перерахування 2 358 500,00 грн.

24.1. Крім того, на виконання спірних договорів купівлі-продажу їх сторони склали і підписали акти приймання-передачі від 06.11.2015 на передачу продавцем покупцю купленого останнім обладнання та нерухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС та Стеблівської ГЕС, а також накладні від 06.11.2015 № № 21, 31, 195, 237.

25. 06.11.2015 між ПАТ "Черкасиобленерго" в особі виконуючої обов`язки Голови правління Кузьмінської С.О. і ЗЕА "Новосвіт" в особі генерального директора Кульматицького С.О. укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від № 553-01/18-15, згідно з яким сторони цього договору визначили конкретні об`єкти нерухомого майна, які відповідають часткам ПАТ "Черкасиобленерго" в розмірі 3/25 і ЗЕА "Новосвіт" в розмірі 22/25 в нерухомому майні Стеблівської ГЕС після укладення договору купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15.

Короткий зміст рішення місцевого суду

26. Рішенням від 08.02.2023 Господарський суд Черкаської області позов ПАТ "Черкасиобленерго" до ЗЕА "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задовольнив повністю;

позов Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго" та до ЗЕА "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задовольнив повністю;

визнав недійсними укладені між ПАТ "Черкасиобленерго" і ЗЕА "Новосвіт":

договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15;

договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 550-01/10-15;

договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 551-01/10-15;

договір купівлі-продажу від 06.11.2015 № 552-01/10-15;

договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015 № 553-01/18-15;

стягнув із ЗЕА "Новосвіт" (код ЄДРПОУ 30594406) на користь ПАТ "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735) 8 969,00 грн. судового збору;

стягнув із ЗЕА "Новосвіт" (код ЄДРПОУ 30594406) на користь Міністерства енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996) 4 405,00 грн. судового збору;

стягнув із ПАТ "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735) на користь Міністерства енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996) 4 405,00 грн. судового збору.

26.1. Місцевий господарський суд зазначив, що фактично наглядовою радою ПАТ "Черкасиобленерго" рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - товарної біржі "Універсальна" для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС не приймалося і не затверджувалась визначена цим суб`єктом оціночної діяльності ринкова вартість цього майна, що є порушенням вимог статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній станом на 06.11.2015.

26.2. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах фактично здійснено поділ майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС на нерухоме майно і на обладнання задля визначення його ринкової вартості і відчуження за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, № 550-01/10-15, № 551-01/10-15 та № 552-01/10-15, що є порушенням вимоги частини п`ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо заборони поділу предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Короткий зміст рішення апеляційного господарського суду

27. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу ЗЕА "Новосвіт" задоволено;

рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі №17-14-01/1494 (925/1142/18) скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" до ЗЕА "Новосвіт" (за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства енергетики України) про визнання недійсними договорів та позовних вимог Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго" до ЗЕА "Новосвіт" (за участю Черкаської обласної прокуратури на стороні Міністерства енергетики України) про визнання недійсними договорів відмов у повному обсязі.

стягнуто з ПАТ "Черкасиобленерго" (код ЄДРПОУ 22800735) на користь ЗЕА "Новосвіт" (код ЄДРПОУ 30594406) 13 335,75 грн., понесених судових витрат за подання апеляційної скарги;

стягнуто з Міністерства енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996) на користь ЗЕА "Новосвіт" (код ЄДРПОУ 30594406) 13 335,75 грн., понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

27.1. Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого суду про те, що сукупна ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС - 22 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ становить лише 3,74 % вартості активів ПАТ "Черкасиобленерго", тобто не перевищує 5% від вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

27.2. Разом з тим, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при залученні оцінювача для визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС та при визначенні ціни його продажу не було допущено порушень статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", тому висновки місцевого суду в цій частині, а також про невідповідність спірних договорів вимогам частини п`ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", є помилковими.

27.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Фондом державного майна України або Міністерством енергетики України як акціонером ПАТ "Черкасиобленерго", а також іншими акціонерами чи органами правління, зокрема наглядовою радою, не було ініційовано питання щодо відшкодування з колишньої голови правління Кузьмінської С.О. збитків, завданих її діями товариству; в судовому засіданні представники позивачів підтвердили, що з відповідними вимогами до колишньої голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" не зверталися.

27.4. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що правовими підставами позивачами визначені статті, які не порушують їх прав, а головна аргументація зводиться до заниження вартості об`єктів продажу, яка в належний спосіб не підтверджена.

27.5. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд зазначив про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо необхідності задоволення позовів, оскільки висновки, викладені у рішенні Господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у цій справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" і Міністерства енергетики України.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

28. Міністерство енергетики України 08.05.2023 засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18) Господарського суду Черкаської області.

29. ПАТ "Черкасиобленерго" 08.05.2023 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18) Господарського суду Черкаської області.

30. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури 04.05.2023 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18) Господарського суду Черкаської області.

31. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2023 та 11.05.2023.

32. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18) відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури до надходження матеріалів справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18) до Верховного Суду.

33. 12.06.2023 на адресу Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18).

34. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, об`єднано касаційній скарги в одне касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 22.08.2023.

35. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2023.

36. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023 відкладено розгляд касаційних скарг Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, датою проведення судового засідання визначено 19.09.2023.

37. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (925/1142/18) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2023 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2023.

38. Ухвалою від 19.09.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/1142/18);

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 відбудеться 17.10.2023 о 11:30.

39. Від ЗАЕ "Новосвіт" надійшли відзиви на касаційні скарги Міністерства енергетики України, ПАТ "Черкасиобленерго" та Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, в яких представник Зовнішньоекономічної асоціації просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Черкасиобленерго", а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №17-14-01/1494 (925/1142/18) - залишити без змін.

40. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, Верховний Суд розглядає справу № 17-14-01/1494 (925/1142/18) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Черкасиобленерго")

41. Скаржник визначив підставами касаційного оскарження пункт 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: не застосував абз. 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163 - XII та порушив норми процесуального права, передбачені статтею 4 ГПК України, щодо права Фонду державного майна України, заміненого Міністерством енергетики України, на звернення до суду за захистом своїх прав, через неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постанові Великої Палати Верхового Суду від 30.05.2018 у справі № 926/4643/16;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину першу, третю статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" через неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, ухвалі від 21.03.2023 у справі № 912/2131/21;

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, передбачені статтями 13 73 74 76 - 79 86 236 237 282 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, застосування стандарту вірогідності, концепції негативного доказу, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, належної мотивації рішення, застосування доктрини venire contra factum proprium, не врахувавши висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/13106/20, 09.02.2022 у справі № 920/847/18, від 29.11.2022 у справі № 15/81, від 02.12.2020 № 910/6179/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 16.02.2023 №910/2958/20, від 22.11.2022 у справі № 925/2/22, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, передбачені статтями 2 13 86 207 198 236 269 ГПК України, через ігнорування клопотання про дослідження доказів позивача, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи скаржника

(Першого заступника керівника Київської міської прокуратури)

42. Скаржник доводив, що в порушення частини четвертої статті 236 ГПК України, частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус судді", судами без врахування висновків Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 926/4643/16, невірно застосовано: статті 3, 8, 70 Закону України "Про акціонерні товариства"; статті 203 215 155 190 ЦК України; не застосовано статті 1, 2, 5, 12, 20 Закону України "Про приватизацію державного майна"; частину дев`ятнадцяту статті 11, статті 1, 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності"; положення Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891; статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; порушено вимоги статті 11 13 86 236 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження обставин справи стосовно необхідності погодження органом приватизації відчуження майна акціонерного товариства з державною часткою, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, а також дотримання вимог законодавства щодо оцінки майна акціонерного товариства з державною часткою у разі відчуження його основних фондів.

42.1. Скаржник зазначив про відсутність рішень Верховного Суду з правовими висновками про застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права щодо обов`язковості проведення незалежної оцінки відчужуваного майна товариством з державною часткою, яке перебуває у процедурі банкрутства, а також щодо якого прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій. Також відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права з питань приватизації при відчуженні майна господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 відсотків в процедурі банкрутства.

Доводи скаржника (Міністерства енергетики України)

43. Міністерство вважає, що судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме:

- не застосовано абз. 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХІІ через неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постанові Великої Палати Верхового Суду від 30.05.2018 у справі № 926/4643/16;

- не застосовано частини першу, третю статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" через неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, ухвалі від 21.03.2023 у справі № 912/2131/21;

- порушено статті 13 73 74 76-79 86 236 237 282 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, застосування стандарту вірогідності, концепції негативного доказу, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, належної мотивації рішення, застосування доктрини venire contra factum proprium, не врахувавши висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/13106/20, 09.02.2022 у справі № 920/847/18, від 29.11.2022 у справі № 15/81, від 02.12.2020 № 910/6179/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 16.02.2023 № 910/2958/20, від 22.11.2022 у справі № 925/2/22, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- порушено статті 13 73 74 76-79 86 236 237 269 282 ГПК України при розгляді клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи ПАТ "Черкасиобленерго" та невраховано висновки Верховного Суду, наведених у постановах від 19.01.2022 у справі № 910/13106/20, 09.02.2022 у справі №920/847/18, від 29.11.2022 у справі № 15/81, від 02.12.2020 № 910/6179/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- порушено статті 2 13 86 207 198 236 269 ГПК України, через ігнорування клопотання про дослідження доказів позивача, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

47. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 41, 42 - 42.1, 43 описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

48. Предметом розгляду у ці справі є вирішення питання щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна ПАТ "Черкасиобленерго", яке на момент вчинення спірних правочинів перебувало в процедурах банкрутства та щодо якого було прийнято рішення про приватизацію.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

49. За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією та матеріалами справи підтверджується, що станом на момент укладення спірних правочинів боржник перебував у процедурі розпорядження майном, терміни якої були продовжені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.03.2015.

50. Також під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що держава Україна в особі Фонду державного майна України прямо володіє пакетом акцій у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 46,000038% та опосередковано (через ПрАТ "УкрЕСКО") володіє пакетом акцій у статутному капіталі боржника ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 25%, загалом 71%.

Отже, на зазначене Товариство на момент укладення спірних правочинів поширювалися положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про управління об`єктами державної власності" у відповідній редакції.

51. Верховний Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

51.1. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

52.2. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових вимог кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановлених чинним законодавством процедур.

53. Частиною першою статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного на час введення процедури розпорядження майном у цій справі) встановлено, що до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

53.1. Разом з тим, приписами частини четвертої статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було встановлено обмеження щодо можливості застосування до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, положень цього Закону в частині санації та ліквідації. До таких суб`єктів господарювання могли бути застосовані виключно процедури розпорядження майном та мирова угода. При цьому, застосування таких судових процедур банкрутства як санація та ліквідація є можливим лише після виключення юридичної особи-боржника у встановленому порядку з переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

53.2. Частинами другою, третьою, сьомою, восьмою статті 96 КУзПБ передбачено, що Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації. У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства. У разі відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.

54. Водночас, частиною дев`ятнадцятою статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (в редакції, чинній на момент укладення спірних правочинів у цій справі) унормовано, що відчуження майна державних підприємств та господарських товариств з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного капіталу в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

55. Предметом оскаржуваних правочинів є обладнання та нерухоме майно Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

56. За змістом рішення господарського суду першої інстанції, суд дійшов висновку про те, що в цьому випадку визначене у спірних правочинах майно не підлягало в силу частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуженню без погодження з Фондом державного майна України за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015 № 551-01/10-15 та № 552-01/10-15 на користь зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт".

57.1. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в цьому випадку наглядовою радою ПАТ "Черкасиобленерго" рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - товарної біржі "Універсальна" для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС не приймалося і не затверджувалась визначена цим суб`єктом оціночної діяльності ринкова вартість цього майна, що є порушенням вимог статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній станом на 06.11.2015). Також суд зазначив, що Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС були цілісними майновими комплексами, а поділ їхнього майна на нерухоме майно і на обладнання задля визначення його ринкової вартості і відчуження за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015 № 549-01/10-15, № 550-01/10-15, № 551-01/10-15 та № 552-01/10-15 є порушенням вимоги частини п`ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо заборони поділу предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

58. Апеляційний господарський суд, надаючи оцінку доводам, запереченням та наявним у матеріалах справи доказам, дійшов протилежних з місцевим господарським судом висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

58.1. Відмовляючи у задоволенні вказаних позовів, апеляційний господарський суд виходив з наступного:

- порушення чи оспорювання внаслідок укладення спірних договорів корпоративних прав Міністерства енергетики України як акціонера ПАТ "Черкасиобленерго" є не доведеним, тому у нього відсутнє порушене право чи інтерес, який підлягає захисту в судовому порядку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;

- аналіз змісту статей Закону України "Про приватизацію державного майна" свідчить, положення зазначеного Закону розмежовують поняття "державне підприємство" та інші підприємства, на які підприємства не поширюються обмеження, визначені цим законом. При цьому з наявного в матеріалах справи статуту ПАТ "Черкасиобленерго" будь-яких обмежень щодо відчуження належного йому майна в період приватизації пакету акцій, не встановлено, тому суд дійшов висновку про непоширення абз. 2 частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" на спірні правовідносини;

- Статутом ПАТ "Черкасиобленерго" визначено лише один випадок, за наявності якого обов`язковим є затвердження ринкової вартості наглядовою радою товариства, а саме у п. 5.8. Статуту, у разі якщо майно вноситься в оплату акцій Товариства. Інших випадків необхідності затвердження ринкової вартості майна та суб`єкта оціночної діяльності Наглядовою радою, статут ПАТ "Черкасиобленерго" не містить. За відсутності прямої вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту ПАТ "Черкасиобленерго" про здійснення оцінки майна при його відчуженні за договором купівлі-продажу, відсутні підстави для залучення ПАТ "Черкасиобленерго" суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості його майна при укладенні договорів купівлі-продажу, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності ознак значного правочину;

- при залученні оцінювача для визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС та при визначенні ціни його продажу не було допущено порушень статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства"; також суд зазначив про помилковість висновків місцевого господарського суду про невідповідність спірних договорів частині п`ятій статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

59. Верховний Суд вважає частково обґрунтованими висновки місцевого суду та передчасними висновки апеляційного суду, з огляду на таке.

59.1. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

59.2. Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що основною ознакою цілісного майнового комплексу є наявність господарського об`єкту з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), втрата яким одно з елементів, які забезпечують такий цикл виробництва (земельної ділянки, на якій він розміщений, автономних інженерних комунікацій, системи енергопостачання, іншого обладнання), призведе втрати можливості забезпечувати виконання покладених на такий комплекс завдань.

59.3. Зазначаючи про відсутність порушення частини п`ятої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", апеляційний суд не врахував, що Антимонопольний комітет України 22.11.2002 за заявами зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" прийняв два рішення № 342-р і № 343-р про надання цій асоціації дозволу на оренду нерухомого майна саме у вигляді цілісного майнового комплексу Стеблівської ГЕС та цілісного майнового комплексу Корсунь-Шевченківської ГЕС.

59.4. При цьому, набуття ПАТ "Черкасиобленерго" права власності на Стеблівську ГЕС та Корсунь-Шевченківську ГЕС жодним чином не спростовує цільове призначення таких об`єктів; судами обставин зміни їх цільового призначення не встановлено, зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" про зміну цільового призначення відчуженого рухомого та нерухомого майна також не зазначало.

60. Також є передчасним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушень статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

60.1. Так, у пп. 10.12.6 п. 10.12 розділу 10 статуту ПАТ "Черкасиобленерго" зазначено, що до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження ринкової вартості майна (цінних паперів, інших речей або майнових відчужуваних прав) у випадках його оцінки, передбачених цим статутом та законодавством, а також прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

60.2. Аналіз змісту зазначеного пункту свідчить про те, що підстави для затвердження ринкової вартості майна, а також щодо прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг, можуть бути визначені не лише положеннями Статуту, але й Законом.

60.3. При цьому, аналіз положень частин першої третьої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції закону, чинній на момент укладення оскаржуваних правочинів), свідчить, що залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається саме наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

60.4. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин прийняття такого рішення саме наглядовою радою ПАТ "Черкасиобленерго", докази на підтвердження прийняття такого рішення в матеріалах справи відсутні.

61. Водночас, Колегія суддів вважає частково обґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що в цьому випадку вимоги частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" не можна однозначно тлумачити як такі, що прямо поширюються на майно ПАТ "Черкасиобленерго", з огляду на таке.

61.1. Зміст частини четвертої статті 12 зазначеного Закону свідчить про те, що його дія поширюється з моменту прийняття рішення про приватизацію майна саме державного підприємства. При цьому, інші статті Закону не містять визначення поняття "державне підприємство", а співставлення змісту інших статей зазначеного Закону з положеннями статті 12 свідчить, що цим законом також передбачено приватизацію єдиних майнових комплексів державних підприємств та акцій акціонерних товариств.

61.2. Отже, тлумачення поняття "державне підприємство" під час застосування положень Закону України "Про приватизацію державного" слід здійснювати у його розумінні, визначеному Главою 8 "ДЕРЖАВНІ ТА КОМУНАЛЬНІ УНІТАРНІ ПІДПРИЄМСТВА" Господарського кодексу України, аналіз якої свідчить, що поняття "державне підприємство" та володіння в цьому випадку державою контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства не є тотожним.

62. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

62.1. На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява № 21722/11, § 170)).

62.2. Крім того в рішенні у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини визначив основні критерії, згідно з якими необхідно оцінювати дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи:

- чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції;

- чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства;

- чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства;

- чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

62.3. Подібні висновки щодо застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції містять рішення у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України","Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Спорронг та Льонротт проти Швеції", "Беєлер проти Італії", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" тощо.

62.4. В контексті зазначеного є обґрунтованими висновок про те, що положення частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного" прямо не передбачає поширення зазначеної норми на приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства так, як це у подальшому було унормовано Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна".

62.5. Тому є обґрунтованими висновок про те, що в цьому випадку поширення частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного" на спірні правочини не є законним в контексті положень національного законодавства.

62.6. При цьому, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції, чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства, чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи (з огляду на встановлену судами попередніх інстанцій частку держави в статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 71%).

64. Колегія суддів звертає увагу, що в абзаці шістнадцятому пункту "г" частини другої статті 5 "Про приватизацію державного майна" визначено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації, до яких, зокрема, включені гідротехнічні захисні споруди.

64.1. Частина перша статті 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

64.2. Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

64.3. Зміст судових рішень попередніх інстанцій свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не досліджували, чи виконують відчужені об`єкти, зокрема, ГЕС (одним з елементів якої є греблі, дамби, водоскиди, водоспуски тощо) інші функції, окрім генерації електроенергії (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення, а також для запобігання шкідливій дії вод тощо).

65. Також колегія суддів враховує, що відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

65.1. Зі змісту постанови апеляційного господарського суду вбачається висновок про те, що ЗЕА "Новосвіт" з 2002 року добросовісно на праві оренди користувалося спірним майном та використовувало його у власній господарській діяльності, а також утримувало майно в придатному стані, а також за час оренди здійснило ряд невід`ємних поліпшень спірного майна на суму понад 5 000 000,00 грн., що підтверджується листами Служби безпеки України № 1843 від 18.11.1998, Міністерства енергетики України № 23715/47 від 23.11.1998, ПАТ "Черкасиобленерго" № 6118/09-03 від 25.09.2015 та № 6116/09-03 від 25.09.2015.

65.2. Разом з тим, зазначені листи самі по собі не є належними та допустимими доказами належного використання майна в розумінні положень статей 76 - 77 ГПК України. Водночас зі змісту постанови апеляційного суду не вбачається, що суд досліджував умови та наслідки використання відповідачем орендованого майна за договорами оренди, первинні документи, а також наявні в матеріалах справи акти обстеження технічного стану (т. 1, а. с. 224 - 250; т. 2, а. с. 1 - 10) та інші докази, якими підтверджується технічний стан відчужених боржником обладнання та споруд. Зазначені докази не досліджував також суд першої інстанції.

66. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (стаття 19 ЗК України).

66.1. Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

66.2. Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до пункт "ґ" частини третьої статті 83 землі водного фонду, що належать до земель комунальної власності, взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

66.3. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

66.4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

66.5. Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян та юридичних осіб, оскільки є землями водного фонду України.

66.6. Разом з тим, як суд апеляційної інстанції, так і місцевий суд не досліджували місцезнаходження споруд за спірними договорами, не здійснювали оцінку щодо можливості відчуження таких земель на користь юридичних та фізичних осіб, не встановили на якій правовій підставі належали землі під спорудами ГЕС боржнику та не встановили чи відчуження таких споруд не призведе до порушення як зазначених положень Водного кодексу України, так і Земельного кодексу України.

66.7. Зазначене свідчить про передчасність висновку апеляційного суду про відсутність порушеного права Фонду державного майна України, правонаступником якого Міністерством енергетики України, оскільки на момент укладення спірних правочинів Законом України "Про Фонд державного майна України" було прямо передбачено, що Фонд не лише є органом, який продажу пакетів акцій (часток, паїв), закріплених у державній власності, або їх частини, але й у сфері розпорядження земельними ділянками державної власності здійснює повноваження власника земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації; повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації; приймає рішення про внесення земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об`єкти, що підлягають приватизації, до статутного капіталу господарських товариств.

67. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

67.1. Колегія суддів частково погоджується із доводами ЗЕА "Новосвіт" про те, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 19.01.2022 у справі № 910/13106/20, 09.02.2022 у справі № 920/847/18, від 29.11.2022 у справі № 15/81, від 02.12.2020 № 910/6179/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 16.02.2023 №910/2958/20, від 22.11.2022 у справі № 925/2/22 та ухвалі від 21.03.2023 у справі № 912/2131/21, не є в повній мірі релевантними до правовідносин у цій справі з огляду на інший суб`єктний склад, предмет спору та встановлені судами обставини справи у зазначених справах, що підтверджується їх змістом.

67.2. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки усім доказам у справі у їх сукупності та не спростовано усі вагомі доводи скаржників, викладені у позовних заявах. Також судами попередніх інстанцій не досліджено спір у цій справі на предмет дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи, а саме: чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції; чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства; чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Тому оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам, встановленим статтями 86 236 238 ГПК України.

67.3. З огляду на зазначене та з урахуванням обмежень щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених положеннями статтею 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарг Міністерства енергетики України, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", Першого заступника керівника Київської міської прокуратури та скасування прийнятих у справі рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду із направленням цієї справи на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Висновки за результатами касаційного провадження

68. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

69. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

70. Враховуючи викладене касаційні скарги Міністерства енергетики України, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", Першого заступника керівника Київської міської прокуратури підлягають частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

71. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Міністерства енергетики України, Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", Першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/1142/18) скасувати.

3. Справу № 17-14-01/1494 (925/1142/18) направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В.Васьковський

В.В. Білоус

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст