Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2136/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Лашин В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз"

до Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер"

про стягнення 119 541,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" (далі - позивач) просило стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" вартість донарахованого об'єму природного газу у сумі 119 541,02 грн. за квітень 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами повірки було встановлено непридатність газового лічильника відповідача, про що було складено висновок та акт про порушення, який був задоволений комісією позивача та складений акт розрахунок, згідно якого відповідачу здійснено донарахування об'ємів природного газу, яке відповідач відмовляється оплатити.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2017 (суддя Желєзна С.П.), стягнуто з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 17 475,27 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2017, вказане рішення суду змінено, а його резолютивну частину викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити. Стягнути з відповідача на користь позивача 119 541,02 грн. вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, 1793,12 грн. судового збору та 1972,43 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги".

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про те, що при здійсненні розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу слід виходити із 11-ти годинної роботи обладнання відповідача, оскільки відповідач подав документи, які свідчили про 8-ми годинну його роботу, тому розрахунок необхідно проводити за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання відповідача, з урахуванням 8-ми годинної роботи газового обладнання.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що суд у відповідності до норм матеріального та процесуального права прийняв судове рішення, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2016 позивачем (оператор ГРМ) та відповідачем (споживач) укладено договір про розподіл природного газу на умовах Типового договору.

19.04.2016 позивачем був знятий у відповідача за адресою: м.Одеса, 3-й Водопровідний пров., 9, лічильник газу ультразвуковий "КУРС-01 G-650 Б2" № 7400 (далі-Лічильник) на експертну повірку, з відповідними його показаннями, про що складено відповідний акт.

За результатами експертної повірки Лічильника, ДП "Одесастандартметрологія" складено висновок №23-05-33-51-РМП від 20.04.2016, згідно з яким Лічильник визнано непридатним для застосування, у зв'язку із невідповідністю його відносної похибки.

22.04.2016 позивачем за участю представника споживача був складений акт про порушення №4, який підписано відповідачем без зауважень та встановлено порушення споживачем розділу ХІ гл.2 п.3 п.п.1 на об'єкті відповідача за адресою: м.Одеса, 3-й Водопровідний пров., 9, а саме: Лічильник визнається непридатним до застосування на підставі результатів експертної перевірки. Значення відносної похибки не відповідає вимогам п.6.6 "Метрологія. Лічильники газу ультразвукові Курс-01 Методика повірки".

11.05.2016 рішенням комісії позивача, яке оформлено протоколом № 5, задоволено акт про порушення від 22.04.2016, вирішено скласти акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.

Судами встановлено, що відповідно до акту-розрахунку за квітень 2016 року споживачу було нараховано необлікований (донарахований) об'єм природного газу у розмірі 14 687 м3 на суму 119 541,02 грн., який відповідач заперечував та вважав правомірним нарахування вартості природного газу у сумі 21 052,96 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач невірно визначив загальну кількість відпрацьованих годин газового обладнання споживача за спірний період, а тому суд вважав необхідним для здійснення правильного розрахунку спиратися на відомості, які містяться у комерційних звітах відповідача, оскільки розрахунок здійснюється за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням 8-ми годинної роботи газового обладнання споживача.

Змінюючи вказане рішення суду та приймаючи нове, про задоволення позову в повному обсязі, апеляційний суд свій висновок мотивував тим, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги поданий відповідачем розрахунок його робочого часу газового обладнання у кількості 8-ми годин, оскільки згідно наказу відповідача від 04.01.2016 № 2, позивач правильно врахував максимальний графік роботи відповідача, а тому при розрахунку необлікованого споживання відповідачем природного газу, слід виходити з 11-ти годин роботи його обладнання, а не 8-ми.

Однак із такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (далі-Кодекс ГРМ) у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно пункту 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 618 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за N 67/11941, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках, зокрема: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.

Відповідно до пункту 5.13.1 наведених Правил перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Згідно пунктів 5.13.2, 5.13.3 вказаних Правил якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі отримання позитивних результатів позачергової або експертної повірки ЗВТ у всіх випадках об'єм протранспортованого газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів.

Таким чином, за час відсутності ЗВТ, взятого на повірку, перерахунок спожитого газу за період відсутності ЗВТ здійснюється не за фактично використаний газ, а за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом квітня 2016 року споживачем було спожито природного газу в обсязі 26 242 м куб., а оплачено 21 314,8 м куб., а в період порушення з 01.04.2016 по 20.04.2016 донарахований обсяг природного газу становив 23 461,84 м куб., тобто 23 461,84 м куб. - 21 314,8 м куб = 2 147,184 м куб.х8,13924 грн., що становить 17 475,27 грн.

За вказаних обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що встановлена ДП "Одесастандартметрологія" непридатність Лічильника покладає на відповідача обов'язок оплатити вартість донарахованого об'єму природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням 8-ми годинної його роботи.

Отже із встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що нормами Кодексу ГРС передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 904/7840/17.

Суд апеляційної інстанції цих висновків місцевого господарського суду не спростував.

Із встановлених апеляційним судом обставин справи не вбачається, що наказом відповідача від 04.01.2016 № 2 було визначено часи роботи за добу його газового обладнання, яке відображено позивачем у акті-розрахунки за квітень 2016 року.

Відтак за результатами розгляду касаційної скарги постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі Господарського суду Одеської області №916/2136/16, скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2017, залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" на користь Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну гривню) 74 копійки судового збору з касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов