Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.02.2019 року у справі №904/480/18
Ухвала КГС ВП від 01.05.2018 року у справі №904/480/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент"

представник - Савченко Б.Г.

ліквідатор - арбітражний керуючий Талан Р.Г.,

представник - Дацьків А.І.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Ріелті Менеджмент"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018

у складі колегії суддів: Чус В.О. (головуючий), Білецька Л.М., Кузнецов В.О.

за заявою ТОВ "Ріелті Менеджмент"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 06.02.2018 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" (далі - ТОВ "Ріелті Менеджмент") прийнято рішення про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство.

2. 07.02.2018 ТОВ "Ріелті Менеджмент звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, яка обґрунтована наявністю заборгованості, яку останній неспроможний погасити.

3. 12.02.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято до розгляду заяву ТОВ "Ріелті Менеджмент" про порушення провадження у справі про банкрутство

4. 19.02.2018 від керівника боржника подано клопотання про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство, у якому зазначено, що виконавчі провадження, за якими стягувачем є ПАТ "Сбербанк" відкриті 11.12.2017, тобто тримісячний строк з дати відкриття виконавчих проваджень не минув. Окрім виконавчих проваджень, де стягувачем є ПАТ "Сбербанк", інші виконавчі провадження не відкривались, що є доказом відсутності конкуренції грошових вимог, що законодавчо визначено як підстави для порушення провадження у справі про банкрутство. Боржником не приймались рішення про ліквідацію не у зв'язку з процедурою банкрутства та відсутні будь - які інші підстави, з яким Закон зобов'язує звертатись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Представник боржника вважає, що відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а заява була подана передчасно.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. 19.02.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області заяву ТОВ "Ріелті Менеджмент" про порушення провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду на підставі статей 11, 16, 114, частини п'ятої статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. 26.03.2018 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Талана Р.Г. задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області до розгляду в іншому складі суду.

7. Постанова прийнята з посиланням на абзац 4 частини 5 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та мотивована тим, що боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини 5 статті 11 цього Закону про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

8. 29.03.2018 ТОВ "Ріелті Менеджмент" подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Звертаючись з касаційною скаргою ТОВ "Ріелті Менеджмент", посилається на порушення апеляційним судом статті 1, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник також стверджує, що арбітражний керуючий не набув статусу учасника справи про банкрутство, тож у нього немає права на апеляційне оскарження прийнятої ухвали.

10. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України

11.1. Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

11.2. Стаття 129. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є: 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

12. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

12.1. Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

3. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

12.2. Стаття 269. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

12.3. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

13.1. 1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;

неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

13.2. Стаття 11. Заява про порушення справи про банкрутство

1. Заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;

перелік документів, що додаються до заяви.

5. Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

в інших випадках, передбачених цим Законом.

13.3. Стаття 15. Повернення, відкликання заяви про порушення справи про банкрутство

5. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.

У разі відкликання заяви про порушення справи про банкрутство після винесення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду господарський суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п'ятої статті 11 цього Закону.

13.4. Стаття 16. Відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство

1. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

13.5. Стаття 114. Призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство

1. Кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

15. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом положень статті 1, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на наступне.

16. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що місцевим господарським судом було розцінено заяву керівника боржника про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство як клопотання про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство та, в порушення вимог абзацу 4 частини п'ятої статті 15 зазначеного Закону, яка не дає боржнику права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини п'ятої статті 11 цього Закону, було задоволено заяву про відкликання заяви про порушення провадження у справі.

17. Посилання скаржника на те, що арбітражний керуючий Талан Р.Г. не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а тому не мав права оскаржувати ухвалу суду першої інстанції також відхиляються колегією суддів, з огляду на таке. Апеляційний господарський суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 арбітражного керуючого Талана Р.Г. зобов'язано подати до суду заяву на участь у даній справі відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, арбітражний керуючий Талан Р.Г. був залучений до участі у справі та приймав участь у судовому засіданні 19.02.2018, що відображено в протоколі судового засідання та оскаржуваній ухвалі. Таким чином, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що арбітражний керуючий Талан Р.Г. на підставі частини першої, третьої статті 254 Господарського процесуального кодексу України, мав право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки місцевим господарським судом вирішено питання про його права та обов'язки, зокрема право на працю.

18. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

20. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 904/480/18 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк