Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 17.01.2024 року у справі №873/327/23 Постанова КГС ВП від 17.01.2024 року у справі №873...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 17.01.2024 року у справі №873/327/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 873/327/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І.,Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

представники сторін у судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023

за заявою Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023

у третейській справі №04/10-2023

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 позов Приватного акціонерного товариств «Лебединський насіннєвий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» про стягнення боргу задоволено: стягнуто з ТОВ «Трипілля Агро Плюс» на користь Заводу грошові кошти у розмірі 3 473 253,01 грн, з яких 2 330 913,71 грн - заборгованість за товар, отриманий за договором поставки; 664 150,76 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань; 478 188,54 грн - проценти річних.

2. Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод» (далі - Завод, ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод») звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, в якій просить видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» (далі - Третейський суд) від 23.06.2023 у справі №04/10-2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» (далі - Товариство, ТОВ «Трипілля Агро Плюс») на користь Заводу грошових коштів у сумі 3 473 253,01 грн, а також стягнути третейській збір у розмірі 34 732,53 грн; витрати щодо судового розгляду покласти на відповідача.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №873/327/23, серед іншого, заяву Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 задовольнити.

Видано наказ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 (з урахуванням ухвали від 04.07.2023 про виправлення описки в рішенні).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» на користь приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» грошові кошти у розмірі 3 473 253,01 гривень, з яких 2 330 913,71 гривень - заборгованість за товар отриманий по договору поставки; 664 150,76 гривень - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по договору поставки; 478 188,54 гривень - проценти річних.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» на користь приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» третейський збір в розмірі 34 732,53 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» на користь Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» збір за розгляд заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у сумі 1 342,00 гривень.

3.1. Судове рішення мотивовано тим, що наявні у справі докази свідчать, що рішення Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 не скасовано компетентним судом. Зазначена справа підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді, матеріали справи не містять; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

4. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" надійшла апеляційна скарга, у якій заявлено вимогу ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №873/327/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023.

4.1. Скаржник переконує, що Північним апеляційним господарським судом порушено п. 1 ч. 2 ст. 356 ГПК України, оскільки в резолютивній частині ухвали від 22.11.2023 помилково не зазначено склад третейського суду, який прийняв рішення.

Також, на думку скаржника, порушено п.4 ч.1 ст. 355, оскільки рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та подані клопотання

5. Відзиву не надано.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

6. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

7. Підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

8. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

9. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

10. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

11. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

12. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

13. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

14. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з такого.

15. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 23.06.2023 у справі №04/10-2023 про стягнення з ТОВ «Трипілля Агро Плюс») на користь Заводу грошових коштів у сумі 3 473 253,01 грн.

16. Відповідно до частини 2 статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

17. Згідно з частиною 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

18. Відповідно до статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

19. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 ГПК України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

20. Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

21. Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

22. У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України "Про третейські суди" та ст.355 ГПК України.

23. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

24. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

25. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Завод звернувся до Третейського суду з позовом до Товариства про стягнення боргу за договором поставки №Д-ВА-22-02017 від 31.01.2022 (далі - договір).

-У п. 10.2 договору сторони узгодили, що на вимогу будь-якої зі сторін спір за цим договором може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник». Сторони погодили, що норми даного пункту договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути за даним договором або у зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник», а розгляд справи буде здійснювати одноособово суддя Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" Стадник Павло Вікторович, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-який суддя Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", призначений його головою.

-Згідно з п. 10.3 договору якщо жодна зі сторін не заявить вимогу про передачу спору за цим договором на вирішення до Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник", умови третейської угоди не застосовуються і спір підлягає вирішенню у господарських судах України.

26. Отже, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в п. 10.2 Договору поставки, відтак з моменту укладення цього договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, пов`язаних з цими договором.

27. Також суд першої інстанції встановив, що третейська угода, викладена у п. 10.3 договору, є дійсною і чинною для сторін, доказів її розірвання у передбачений договором чи законом спосіб суду не надано, рішення про визнання недійсним третейського застереження у матеріалах справи відсутнє, тому діє встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.

28. Спір між сторонами виник з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України.

29. Склад третейського суду, що прийняв рішення, визначений відповідно до умов п. 10.2 укладеного сторонами спору договору, вимог Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду.

30. Вказане рішення підписане суддею Третейського суду Стадником П.В. та генеральним директором Корпорації «Радник» Ульяновим С.М., а також скріплене печаткою Корпорації «Радник».

31. Ухвалюючи рішення, Третейський суд не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди. Предметом спору в третейській справі була вимога Заводу про стягнення з Товариства заборгованості за договором, за умовами якого Завод зобов`язався поставити Товариству товар, а Товариство зобов`язалось прийняти цей товар та оплатити його на умовах цього договору.

32. Як правильно встановив суд першої інстанції, у встановлений законодавством строк засобами поштового зв`язку Завод звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою, у якій просив видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» (далі - Третейський суд) від 23.06.2023 у справі №04/10-2023 про стягнення з ТОВ «Трипілля Агро Плюс» на користь Заводу грошові кошти у сумі 3 473 253,01 грн, а також стягнути третейській збір у розмірі 34 732,53 грн; витрати щодо судового розгляду покласти на відповідача.

33. Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Трипілля Агро Плюс» реалізувало своє право на оскарження рішення Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 до Північного апеляційного господарського суду, який ухвалою від 28.08.2023 відмовив у задоволенні заяви Товариства про його скасування та залишив рішення Третейського суду без змін.

34. Постановою Верховного Суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №873/337/23 залишено без задоволення; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №873/337/23 залишено без змін.

35. Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання Товариством рішення Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 станом на дату звернення Заводом із заявою про видачу виконавчого документа та на момент розгляду цієї заяви господарським судом.

36. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції п.4 ч.1 ст. 355, оскільки рішення третейського суду прийнято у спорі, який передбачений третейською угодою.

37. Відхиленню підлягають і доводи скаржник про порушення Північним апеляційним господарським судом п. 1 ч. 2 ст. 356 ГПК України, оскільки наведена норма не містить вимоги зазначати саме в резолютивній частині склад третейського суду, який прийняв рішення.

38. Відтак, скаржник у апеляційній скарзі не спростував висновків суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення, наведені у скарзі доводи не впливають на правильність та законність оскаржуваного судового рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

39. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у цій справі- без змін як законної та обґрунтованої.

В. Розподіл судових витрат

41. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 29 253 269 275 276 282 284 352 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 873/327/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати