ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/119/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Львова Б. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів; далі - Відділ)

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 (суддя Романюк Ю. Г. ) та

постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 (головуючий суддя Петухов М. Г., судді Гудак А. В. і Мельник О. В. )

за скаргою комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі - Підприємство) від 12.04.2021 про визнання неправомірними дій та рішення начальника та державного виконавця, зняття арештів з поточних рахунків у заведеному ВП №60334388

у справі № 918/119/19

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

до Підприємства

про стягнення 3 832 713,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.06.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 2 653 685,53
грн. основного боргу, 346 487,16 грн. пені, 175 601,77 грн. - 3% річних, 594
579,67 грн. "інфляційних втрат" та 56 555,31 грн. - судового збору; відмовлено в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 62 359,80 грн. "інфляційних втрат".

2.11.07.2019 на виконання згаданого рішення місцевим господарським судом видано відповідні накази.

3. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 скасовано рішення місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні 62
359,80 грн. "інфляційних втрат"; прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 62 359,80 грн. "інфляційних втрат"; здійснено розподіл судових витрат; у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

4.30.09.2019 на виконання постанови суду апеляційної інстанції видано відповідні накази.

5. У подальшому від Підприємства надійшла скарга на дії начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.04.2021, відповідно до якої боржник просив суд:

- визнати неправомірними дії начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1, відповідно, щодо відмови у знятті арешту з рахунку Підприємства в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 60334388 (далі - ЗВП);

- зняти арешт з поточних рахунків Підприємства № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" у межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства із врахуванням податків та обов'язкових платежів за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП;

- зобов'язати начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1, відповідно, усунути порушення шляхом зняття арешту з поточних рахунків Підприємства № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" у межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства із врахуванням податків та обов'язкових платежів за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180
794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72
грн. у ЗВП

- зобов'язати начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1 поінформувати про виконання ухвали суду та Підприємства протягом 10-ти днів з дня отримання рішення суду для подальшого його виконання.

6. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 у справі № 918/119/19, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021: скаргу Підприємства від 29.03.2021 про визнання неправомірними дій та рішення начальника та державного виконавця і зняття арештів з поточних рахунків у ЗВП задоволено частково; визнано неправомірними дії начальника та державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1, відповідно, щодо відмови у знятті арешту з рахунку Підприємства в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства за березень, квітень 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП; знято арешт з поточних рахунків Підприємства № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" у межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства із врахуванням податків та обов'язкових платежів за березень, квітень 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП; у решті вимог скарги відмовлено.

7. У силу обставин даної справи, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що: у разі виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю; при знятті арешту з коштів, необхідних для виплати заробітної плати, також підлягає зняттю і арешт із коштів, необхідних для виплати податків та обов'язкових платежів, які на неї нараховані. Відмовляючи в задоволенні решти вимог скарги, місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 1 Закону України "Про виконавче провадження", статтю 18 Господарського процесуального кодексу України вказав про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки ухвала суду, постановлена за результатами розгляду скарги, є виконавчим документом та підлягає виконанню органами державної влади.

8. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Відділ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №918/119/19 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Підприємства в повному обсязі.

9. Згідно з доводами касаційної скарги:

9.1. Рахунки боржника, на кошти на яких виконавцем був накладений арешт, є поточними рахунками боржника. Ніяких документів, які б підтвердили спеціальний режим використання рахунків боржника, державному виконавцю надано не було.

9.2. Згідно з приписом статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" на банк покладений обов'язок визначити статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому. Постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відділення банків виконали та прийняли в повному обсязі. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

9.3 У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №344/8982/17 викладений правовий висновок про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на банківському рахунку, оскільки не врахували, що цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, у тому числі і для виплати заробітної плати. При цьому Верховний Суд у складі Великої Палати у своїй постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 не знайшов підстав для відступу від правового висновку, викладеного у зазначеній справі.

9.4. Крім того, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 не стосується зняття арешту з коштів для виплати податків та обов'язкових платежів, у той час як Підприємство у своїй скарзі просить зняти арешт у тому числі і з коштів для сплати податків та обов'язкових платежів. А частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зняття арешту з коштів.

10. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

11. У прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанції з'ясовано й зазначено, зокрема, таке.

11.1. Несплата боржником боргу у ЗВП слугувало підставою для арешту коштів, які знаходяться на поточних рахунках боржника № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК".

11.2. Підприємство є підприємством комунальної форми власності і займається виробництвом, транспортуванням та розподіленням теплової енергії населенню, підприємствам та організаціям по м. Дубно на підставі встановлених тарифів органом місцевого самоврядування. Вказана діяльність підлягає ліцензуванню, іншої діяльності Підприємство не здійснює.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради від
20.11.2018 № 504 та від 19.11.2020 № 438 було затверджено тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення, що надаються Підприємством. У структурі затвердженого тарифу наявні витрати на заробітну плату із відрахованими податками та обов'язковими платежами до бюджету, що є невід'ємною складовою самого затвердженого тарифу.

11.3. Підприємством відкрито поточні рахунки № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК".

11.4. Підприємством відкрито зарплатний банківський рахунок в АТ "Ощадбанк" для зарахування заробітної плати № НОМЕР_3 та в АБ "УКРГАЗБАНК" № НОМЕР_4, кошти на який згідно з договорами зараховуються з поточних рахунків.

11.5. Таким чином, щоб кошти потрапили на зарплатний рахунок, вони повинні бути перераховані з поточних рахунків, які перебувають під арештом, на якому наявні кошти, які сплачені споживачами за використану теплову енергію, та згідно із структурою тарифу наявна заробітна плата працюючих Підприємства з обов'язковою сплатою податків та обов'язкових платежів до бюджету.

11.6. Тобто кошти, необхідні, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам Підприємства, перераховуються Підприємством з поточних рахунків № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" на рахунки зі спеціальним режимом використання в АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_3 та в АБ "УКРГАЗБАНК" № НОМЕР_4 (зарплатні рахунки).

11.7.23.03.2021 листом за №198 Підприємство звернулося до Відділу і просило, з метою недопущення порушення вимог трудового та податкового законодавства, що тягне за собою накладення штрафних санкцій, зняти арешт з поточного рахунку в межах суми 2 180 794,34 грн., з них 727 112,72 грн. податків та обов'язкових платежів за березень та квітень (аванс) 2021 року в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати із врахуванням податків та обов'язкових платежів, та направити постанову для виконання до вказаного банку.

До вказаного листа було долучено платіжні доручення на сплату податків та обов'язкових платежів, необхідних при виплаті заробітної плати за березень та квітень (аванс) 2021 року, та відомості про виплату заробітної плати для працюючих (на руки), оформлені відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.

На зазначений лист Підприємство отримало від Відділу відмову, підставою якої стало те, що державний виконавець не вправі здійснювати зняття арешту коштів для виплати заробітної плати.

11.8. Також Підприємством до скарги на дії державної виконавчої служби долучено копії відомостей про оплату праці працюючим із платіжними дорученнями за березень та квітень (аванс) 2021 року.

11.9. Тобто за березень та квітень (аванс) 2021 року невиплаченими є кошти по заробітній платі, податках та обов'язкових платежах у сумі 2 180 794,34 грн.

11.10. Врахувавши встановлені обставини справи, висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 19.05.2020 у справі №905/361/19, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання неправомірними дій начальника та державного виконавця Відділу Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1, відповідно, щодо відмови у знятті арешту з рахунку підприємства в межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства за березень та квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн, з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП, та зняття арешту з поточних рахунків Підприємства № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" у межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства із врахуванням податків та обов'язкових платежів за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів на суму 727 112,72 грн. у ЗВП.

12. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відділу з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення скарги Підприємства. В частині відмови у задоволенні скарги Підприємства рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються жодною із сторін.

13. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

14. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

15. Положеннями частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

16. За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

17. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

18. Частинами 1 -3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

19. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

20. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

21. Згідно з абзацом другим частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також у випадку, передбаченому частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

22. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України ", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

23. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

24. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від
12.11.2003 №492, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

25. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

26. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

27. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

28. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

29. Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

30. Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

31. З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

32. У разі виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

33. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розмір.

Також арешт у розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 915/1000/18.

34. Врахувавши наведені норми законодавства, правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19.05.2020 у справі №905/361/19, встановивши на підставі оцінки доказів у справі, що: Підприємство зверталося до Відділу із заявою про виникнення в нього зобов'язання з виплати заробітної плати та просило зняти арешт з поточних рахунків у межах суми 2 180 794,34грн., з яких 727 112,72 грн. податків та обов'язкових платежів за березень та квітень (аванс) 2021 року, необхідних для виплати заробітної плати із врахуванням податків та обов'язкових платежів та направити відповідну постанову для виконання до банку; на відповідну заяву Підприємство отримало відмову Відділу, - суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання неправомірними дій начальника та державного виконавця Відділу Колпакова Віталія Олександровича та ОСОБА_1 щодо відмови у знятті арешту з рахунку Підприємства в межах суми грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП та про зняття арешту з поточних рахунків Підприємства № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" та № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" у межах сум грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати працюючим Підприємства із врахуванням податків та обов'язкових платежів за березень, квітень (аванс) 2021 року в межах суми 2 180 794,34 грн., з них для виплати податків та обов'язкових платежів 727 112,72 грн. у ЗВП

35. Доводи касаційної скарги даних висновків не спростовують.

35.1. Аргументи касаційної скарги наведені у пунктах 9.1,9.2 цієї постанови, спростовуються висновками Верховного Суду, наведеними у пунктах 27,28 цієї ж постанови.

35.2. Аргументи касаційної скарги, викладені в пункті 9.3 цієї постанови, відхиляються Верховним Судом, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 сформовано правовий висновок про те, що у разі виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розмір.

При цьому Верховний Суд також зауважує, що суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (такий правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

35.3. Доводи касаційної скарги, наведені у пункті 9.4 цієї постанови, спростовуються з огляду на положення статті 168 Податкового кодексу України, якою встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, та положення статті 168 Податкового кодексу України, котрою передбачено відповідальних осіб за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, згідно з якими:

- оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом (пункт 168.1 статті 168);

- податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 168 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168);

- податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статті 168 Податкового кодексу України (пункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168);

- особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).

36. Звертаючись з касаційною скаргою, Відділ не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу

Відділу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

37. Понесені Відділом у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відділ, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 918/119/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов