Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №904/2578/14
Постанова ВГСУ від 17.09.2015 року у справі №904/2578/14
Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №904/2578/14
Постанова ВГСУ від 20.09.2017 року у справі №904/2578/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/2578/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - Арбузов О.О.

Товарної біржі "Катеринославська" - генеральний директор Коган К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Дніпропетровський апеляційний господарський суд касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 15.05.2018

у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючого), Березкіної О.В., Євстигнеєва О.С.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 13.12.2017

у складі судді: Полєва Д.М.

у справі № 904/2578/14

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобудінвест"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДІНВЕСТ" порушено ухвалою Господарського суду 06.05.2014 відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Постановою суду від 15.05.2014 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

3. До господарського суду надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" №18.5/2079 від 19.08.2016 про визнання недійсним договору-доручення №101001МБ на проведення аукціону з продажу майна банкрута від 10.10.2014, укладеного між ліквідатором та ТБ "Катеринославська".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/2578/14 у задоволенні заяви (позовної заяви) ПАТ "Дельта Банк" №18.5/2079 від 19.08.2016р. про визнання недійсним договору-доручення №101001 МБ від 10.10.2014р.,

5. Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду, винести нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" №18.5/2079 від 19.08.2016 про визнання недійсним договору-доручення №101001 МБ від 10.10.2014.

6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №904/2578/14 у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відмовлено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/2578/14 залишено без змін.

7. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.

7.1 08.08.2014 в газеті "Лица" № 62 (1086) опубліковано оголошення про проведення конкурсу із визнання торгуючої організації, яка буде задіяна як організатор проведення торгів (аукціону) з продажу майна банкрута.

7.2 За результатами проведеного конкурсу та відповідно до прийнятого рішення ліквідатором товарну біржу "Катеринославська" визначено як організатора з проведення торгів (аукціону) з продажу майна банкрута.

7.3 29.08.2014 до суду від ліквідатора надійшло клопотання № 29-08/2014.1 від 29.09.2014 про визнання учасником провадження у справі про банкрутство організатора аукціону - товару біржу "Катеринославська".

7.4 Ухвалою суду від 11.09.2014 визнано організатора аукціону Товарну біржу "Катеринославська" учасником провадження у справі № 904/2578/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОБУДІНВЕСТ". Вказану ухвалу в апеляційному порядку не оскаржено.

7.5 10.10.2014 між ліквідатором та ТБ "Катеринославська" укладений договір -доручення №101001 МБ на проведення аукціону з продажу майна боржника, відповідно до п.1.1 якого, замовник аукціону доручає, а організатор аукціону бере на себе зобов'язання від імені замовника, у відповідності з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ зі змінами та доповненнями:

- підготувати та провести аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Житлобудінвест" за початковою вартістю 20 618 784,28грн. без можливості зниження початкової вартості;

- у разі визнання аукціону таким, що не відбувся, або закінчення аукціону без визначення переможця, підготувати та провести повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Житлобудінвест", за початковою вартістю 16 495 027,42грн. з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості;

- разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, підготувати та провести другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Житлобудінвест", за початковою вартістю 13 196 021,94грн., з можливістю зниження початкової вартості.

7.6 Згідно пункту 3.1 зазначеного договору, винагорода організатора аукціону по цьому договору складає 5% від більшої з двох цін: кінцевої вартості продажу лоту (при проведення аукціону на підвищення початкової вартості продажу) або початкової вартості продажу лоту (при проведенні аукціону на зниження початкової вартості продажу) та сплачується замовником аукціону протягом 3-х банківських днів після затвердження звіту організатора аукціону.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 29.05.2018 публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось через Дніпропетровський апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № 23.1/2255 від 29.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14, підтвердженням чого є штамп відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2578/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Пєскова В.Г., судді - Булгакової І.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.06.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. вих. № 23.1/2255 від 29.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13 липня 2018 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 4 638,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14.

10. 09.07.2018 до Верховного Суду від публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надійшло клопотання, до якого долучено оригінал документу (платіжного доручення № 5518898 (#1891746701) від 04.07.2018), що підтверджує доплату судового збору у розмірі 4 638,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018 задоволено заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Булгакової І.В. про самовідвід у справі № 904/2578/14.

12. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.06.2018 № 1277, у зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Булгакової І.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/2578/14.

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2578/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2018.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2578/14 за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. вих. № 23.1/2255 від 29.05.2018 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017; розгляд скарги призначено на 08.08.2018 об 11 год. 45 хв.

15. 19.06.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання Товарної біржі "Катеринославська" про участь в судовому засіданні у справі № 904/2578/14, призначеного на 08.08.2018 об 11 год. 45 хв., в режимі відеоконференції, зазначивши найближчі суди, до яких може прибути представник біржі для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема: Дніпропетровський апеляційний господарський суд, який знаходиться за адресою: 49000 м. Дніпро,

пр. Д. Яворницького, 65.

16. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2018 задоволено клопотання Товарної біржі "Катеринославська" про участь в судовому засіданні 08.08.2018 об 11 год. 45 хв. у справі № 904/2578/14 в режимі відеоконференції.

17. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.08.2018 № 1803, у зв'язку з перебуванням судді Пєскова В.Г. на лікарняному, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/2578/14.

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2578/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.08.2018.

19. В судовому засіданні 08.08.2018 було оголошено перерву до 16.08.2018 об 11:30.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

20. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/2578/14 та прийняти нове рішення яким задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" №18.5/2079 від 19.08.2016 про визнання недійсним договору-доручення №101001МБ на проведення аукціону з продажу майна банкрута від 10.10.2014, укладеного між ліквідатором та ТБ "Катеринославська".

21. Касаційну скаргу мотивовано тим, що умови договору-доручення №101001 МБ від 10.10.2014 за завищеною ціною оплати послуг винагороди організатора аукціону, які в реальності отримуються приблизно 25% від виручених з продажу майна грошей та порушує публічний порядок, порушує права кредиторів та тим, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

21.1 Представник скаржника в судовому засіданні 16.08.2018 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

22. Товарною біржею "Катеринославська" подано відзив на касаційну скаргу в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

22.1 Представник Товарної біржі "Катеринославська" в судовому засіданні 16.08.2018 проти касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві на на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм законодавства дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

26. Відповідно до частини 6 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

27. Згідно зі статтею 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

28. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

29. Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

30. Як передбачено статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

31. Згідно статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

32. Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України нікчемними правочинами є такі правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

33. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. У разі, якщо йдеться про підтвердження вини, яка повинна братися до уваги при визнанні правочинів такими, що порушують публічний порядок, саме суд повинен визначати, які докази слід вважати достатніми для підтвердження вини в тому чи іншому випадку.

34. Таким чином, за встановлених обставин недоведеності банком порушення спірним правочином публічного порядку, що підпадає під дію статті 228 Цивільного кодексу України, недоведеності існування умислу сторін (сторони) на досягнення протизаконного результату та вини ліквідатора й біржі, суд першої інстанції (з яким погодився і апеляційний господарський суд) дійшов вірного висновку про те, що посилання заявника на невигідність спірного договору не є підставою вважати його нікчемним та вірно відмовлено у задоволені заяви про визнання недійсним договору-доручення №101001 МБ від 10.10.2014.

35. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

36. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

37. За змістом частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

38. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

39. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

40. Доведення наявності факту порушення спірною угодою прав та/або інтересів позивача, який не є стороною правочину є обов'язковим.

41. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом договору-доручення №101001 МБ від 10.10.2014 є лише взаємні права та обов'язки сторін щодо організації і проведення аукціону з продажу майна боржника, і заявником (банком) не доведено, яким чином спірний правочин, стороною якого він не є, порушує майнові права чи законні інтереси останнього.

42. Таким чином, за встановлених обставин недоведеності банком порушення спірним правочином його суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, яке потребувало б захисту, суд першої інстанції (з яким погодився і апеляційний господарський суд) дійшов вірного висновку про відмову в задоволені заяви №18.5/2079 від 19.08.2016.

43. Доводи скаржника визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

44. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

45. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

46. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

47. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

49. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

50. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

51. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

52. Оскільки підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. вих. № 23.1/2255 від 29.05.2018, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі № 904/2578/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко