Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.03.2020 року у справі №910/12465/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М. Т.,

представників учасників справи:

позивача - Приватного підприємства "Окко-Бізнес Контракт" (далі - Підприємство, ПП "Окко-Бізнес Контракт", позивач, скаржник) - Карпа П. С. (адвокат),

відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) - Данилов К. О. (самопредставництво),

розглянув касаційну скаргу ПП "Окко-Бізнес Контракт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 (головуючий - суддя Кропивна Л. В., судді: Поляк О. І. і Пономаренко Є. Ю.)

у справі № 910/12465/18

за заявою ПП "Окко-Бізнес Контракт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019

за позовом ПП "Окко-Бізнес Контракт"

до АМК

про визнання частково недійсним рішення.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2018 року Підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення АМК від 21.06.2018 № 315-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) в частині, що стосується Підприємства, а саме: пункту 1 резолютивної частини Рішення в частині визнання дій Підприємства порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі-Закон № 2210-III) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, що призвело до обмеження конкуренції; підпункту 2.11 пункту 2 резолютивної частини Рішення щодо накладення на Підприємство штрафу у розмірі 3 202 735 грн.

1.2. Позов мотивовано тим, що відповідач в оскаржуваному рішенні неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставини, які мають значення для справи і які в Рішенні визнано встановленими, неправильно застосував норми ~law27~, зокрема частини третьої статті 6, а висновки Комітету, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи та є в багатьох випадках взаємосуперечливими.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та постановою Верховного Суду від 29.08.2019, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на відсутність передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

1.4. ПП "Окко-Бізнес Контракт" 26.02.2020 звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від
16.01.2019 за нововиявленими обставинами.

1.5. Заява мотивована тим, що 28.01.2020 позивачу з отриманої ним копії апеляційної скарги GNG International Limited, поданої останнім на рішення суду першої інстанції у цій справі, стало відомо про наявність домовленостей між одним з найбільших своїх постачальників компанії Pegasus Logistic LTD з іншим оптовим торговцем нафтопродуктами та скрапленим газом про розподіл між ними ринку оптових поставок нафтопродуктів та скрапленого газу, внаслідок якого компанія Pegasus Logistic LTD зобов'язувалася утриматися від здійснення поставок в серпні 2017 року скрапленого газу для потреб Підприємства в обмін на відмову Pegasus Logistic LTD від конкуренції з компанією Eximoil Trading LTD у поставках для інших суб'єктів господарювання в Україні та втручання у відносини між ними.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Зеленіна Н. І.): заяву Підприємства від 26.02.2020 про перегляд рішення у справі № 910/12465/18 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/112465/18 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПП "ОККО-БІЗНЕС Контракт" задоволено повністю; визнано недійсним пункт 1 рішення АМК від 21.06.2018 №315-р, у частині визнання дій ПП "ОККО-БІЗНЕС Контракт" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частини 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року; визнано недійсним підпункт 2.11 пункту 2 резолютивної частини рішення АМК від 21.06.2018 №315-р, щодо накладення штрафу на ПП "ОККО-БІЗНЕС Контракт" в сумі 3 202 735 грн; стягнуто з АМК на користь ПП "ОККО-БІЗНЕС Контракт" 1 762,00 грн судового збору.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до апеляційної скарги GNG International Limited на рішення від 16.01.2019 у справі № 910/12465/18 додано копію меморандуму про співпрацю, підписаного 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD, предметом якого, зокрема, є зобов'язання компанії Eximoil Trading LTD утриматись від встановлення договірних зв'язків та оптових поставок скрапленого газу для потреб групи "ОККО" протягом 2017 року, в обмін на відмову Pegasus Logistic LTD від конкуренції з компанією Eximoil Trading LTD у поставках для інших суб'єктів господарювання в Україні.

Суд першої інстанції погодився з доводами заявника про те, що названий меморандум вказує на узгодження конкурентної поведінки на ринку оптової реалізації скрапленого газу, в результаті якої було обмежено можливості ПП "ОККО-Бізнес Контракт" щодо придбання скрапленого газу в потрібних йому обсягах та за найбільш вигідною ціною.

Свобода і можливості Підприємства щодо вибору постачальників скрапленого газу та умов постачання, зокрема у серпні 2017 року, були суттєво обмежені.

Суд першої інстанції зазначає, що наявність такого меморандуму про співпрацю є юридичним фактом, що має істотне значення для правильного вирішення справи, та якщо остання була б відома суду під час ухвалення судового акта, та могла б вплинути на остаточні висновки суду.

При цьому, ухвалюючи рішення про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/112465/18, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивач не здійснював контролю (вирішального впливу) над іншими учасниками групи "ОККО ", визначеними Комітетом, зокрема ТОВ "ОККО-Рітейл" і ТОВ "ОККО-Схід", які здійснювали роздрібну реалізацію СВГ у досліджуваний період, самостійно встановлювали роздрібні ціни на нього, та притягнуті Комітетом до відповідальності окремо шляхом накладення штрафів;

- висновки АМК про наявність у позивача в досліджуваний період контролю (вирішального впливу) стосовно комісіонерів завдяки укладеним між ними договорам комісії, а також про те, що ПП "ОККО-Бізнес Контракт" разом з ТОВ "ОККО-Рітейл", ТОВ "ОККО-Схід" і ПП "ОККО Контракт", зокрема завдяки укладенню між собою договорів, є єдиним суб'єктом господарювання - групою "ОККО", ґрунтуються на неправильному застосуванні відповідачем норм матеріального права та не відповідають обставинам справи;

- ПП "Окко-Бізнес Контракт" не є в даному випадку суб'єктом господарювання в розумінні статті 1 Закону № 2210 та статті 126 Господарського кодексу України, оскільки: ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (яке на 100 % володіє, зокрема, ПП "ОККО-Бізнес Контракт ", ПП "ОККО Контракт"), до відповідальності за рішенням АМК від 21.06.2018 №315-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не притягалося та його участь у зазначеному порушенні не досліджувалася. ПП "Окко-Бізнес Контракт" не здійснює контроль над ПП "ОККО-Бізнес Контракт ", ТОВ "ОККО-Схід" та ТОВ "ОККО-Рітейл "; ТОВ "ОККО-Схід" та ТОВ "ОККО-Рітейл" які й здійснювали діяльність з роздрібної реалізації СВГ, та яких Рішенням АМК притягнуто до відповідальності окремо, шляхом накладення штрафів;

- ПП "ОККО-Бізнес Контракт" не є суб'єктом відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб;

- суд погодився з доводами позивача про те, що в результаті узгоджених дій постачальників позивача (Pegasus Logistic LTD) з іншим оптовим торговцем - Eximoil Trading LTD та іншими торговцями (як зазначено в Меморандумі), відбувся розподіл оптового ринку реалізації скрапленого газу, на якому позивач є покупцем, за колом покупців, що обмежило можливість ПП "ОККО-Бізнес Контракт" щодо вибору постачальників скрапленого газу та умов постачання, зокрема у серпні 2017 року. Внаслідок цього Підприємство змушене було придбавати скраплений газ в штучно обмеженого кола постачальників за менш вигідними цінами.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021: рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/12465/18 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви ПП "Окко-Бізнес Контракт" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 за нововиявленими обставинами; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/12465/18 залишено в силі; стягнуто з ПП "Окко-Бізнес Контракт" на користь АМК 3 964,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- рішенням АМК від 21.06.2018 № 315-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прийнятим за результатами розгляду справи № 128-26.13/102-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнано, що ТОВ "ОККО-Рітейл" разом з ПП "ОККО-Бізнес Контракт", ПП "ОККО-Контракт ", ТОВ "ОККО-Схід" (далі - група "ОККО"), ПП "Компанія "Надежда ", ТОВ "Євростандарт-Автогаз", ТОВ "Л. В.", ТОВ "Газ постачання", ТОВ "Монтажналадка ", ТОВ "Надежда Ритейл ", ТОВ "Надежда-Закарпаття" (далі - група "Надежда "), ТОВ "Імпорт Транс Сервіс ", ТОВ "ВОГ Ритейл", ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" (далі - група "WOG" або "ВЕСТ ОІЛ ГРУП ХОЛДІНГ Б. В."), ТОВ "Авантаж 7 ", ТОВ "Факторінг Груп" (далі разом - оператори), вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ (скраплений вуглеводневий газ) при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року; при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення операторами у справі таких дій, що призвели до обмеження;

- у рішенні від 21.06.2018 № 315-р АМК визначив, що товарними межами досліджуваного ринку є СВГ в якості моторного пального, що реалізується у роздріб, а порушенням, за вчинення якого притягнуто до відповідальності операторів (зокрема й позивача - ПП "ОККО-Бізнес Контракт"), є встановлення схожих роздрібних цін на СВГ при його реалізації через АЗС/АГЗП у серпні 2017 року без об'єктивних на те причин, що призвело до обмеження конкуренції на ринку;

- АМК у рішенні проаналізовано фактори, які впливали на кінцеві роздрібні ціни на СВГ України; проведений кореляційний аналіз, який доводить, що ціни реалізації СВГ групи "ОККО", в тому числі - позивача, не корелювалися з цінами придбання СВГ відповідними суб'єктами господарювання, а також відповідачі у справі піднімали ціни на рівні зі своїми конкурентами, не беручи закупівельні ціни на СВГ у відповідний період за основний орієнтир при формуванні цін на СВГ при його подальшій реалізації уроздріб. Різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на "Пропан-бутан", а курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєвого зростання цін реалізації СВГ у групи відповідачів у справі у серпні 2017 року.

При цьому АМК у рішенні встановив, що позивач є одним із імпортерів СВГ в Україні і як імпортер мав змогу індикативно та безпосередньо, як покупець, впливати на ціни СВГ у опт;

- позивач у період порушення у справі був одним із основних імпортерів СВГ в Україну, разом з іншими відповідачами у справі, тож митна вартість СВГ, що був ввезений позивачем, впливала на рівень цін СВГ, що реалізовувався на території Україні в опт;

- конкуруючи з іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на ринках СВГ (в опт і роздріб), позивач та ТОВ "Імпорт Транс Сервіс", хоч і мали достатні обсяги придбання і запасів СВГ у відповідному періоді у порівнянні з іншими учасниками біржового аукціону ТБ "Українська енергетична біржа",
22.08.2017 стали учасниками аукціону і закупили СВГ у найбільших обсягах, збільшивши закупівельну вартість 1 тонни СВГ до 29 000,00 грн;

- Комітетом встановлено, що відповідачі у справі, імпортуючи СВГ за цінами, що були значно нижчі за ціни, за якими реалізовувався СВГ у опт на території України, були зацікавлені у підвищенні закупівельних цін на СВГ для своїх конкурентів, що не імпортують СВГ, а придбавають їх виключно на території України;

- АМК установив, що роздрібні ціни реалізації СВГ відповідачами у справі через АЗС/АГНС у серпні 2017 року, у томі числі позивачем, не корелювалися з їх закупівельними цінами на СВГ, випереджали темпи зростання вартості СВГ за котируванням Argus, валютні коливання тощо.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновок суду першої інстанції про вплив меморандуму про співпрацю, підписаного
04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD, предметом якого, зокрема, є зобов'язання компанії Eximoil Trading LTD утриматись від встановлення договірних зв'язків та оптових поставок скрапленого газу для потреб групи "ОККО" протягом 2017 року, в обмін на відмову Pegasus Logistic LTD від конкуренції з компанією Eximoil Trading LTD у поставках для інших суб'єктів господарювання в Україні, є невірним і наявність цієї обставини не мала значення для справи та не впливала на правову оцінку встановлених судами обставин у рішенні, яке переглядається.

До того ж, суд апеляційної інстанції вказав, що положення ГПК України зобов'язують суд змінити або скасувати власне судове рішення за нововиявленими обставинами лише тоді, коли ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Водночас, суд першої інстанції переглянув власне рішення і у частині, яка стосується застосування при вирішенні спору норм матеріального права, зокрема Закону України "Про захист економічної конкуренції", внаслідок чого прийшов до цілком протилежного (до раніше ухваленого ним) висновку, що позивач не здійснював контролю (вирішального впливу) над іншими учасниками групи "ОККО", визначеними Комітетом, зокрема ТОВ "ОККО-Рітейл ", ТОВ "ОККО-Схід ", ПП "ОККО Контракт", і не є єдиним суб'єктом господарювання - групою "ОККО".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПП "Окко-Бізнес Контракт" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/12465/18 залишити без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ПП "Окко-Бізнес Контракт" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, зокрема норм частини 3 статті 6 та частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини 2 , частини 4 , частини 5 статті 320 ГПК України у подібних правовідносинах, а саме при перегляді за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про визнання недійсним рішень Комітету щодо накладення штрафу на суб'єктів господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пунктом 1 статті 50 та частини третьої статті 6 у подібних правовідносинах.

4.2. Також, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення припустився порушення норм процесуального права, зокрема частини 3 статті 86, підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак і неправильного вирішення спору, що свідчить про наявність підстав для скасування постанови з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктів 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

5. Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. АМК 09.04.2021 засобами поштового зв'язку направив на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

5.2. АМК зазначає, що під час розгляду справи ПП "Окко-Бізнес Контракт" на вимогу державного уповноваженого Комітету від 20.11.2017 № 143-26.13/06-12665, повідомило листом від 01.12.2017 N2 922 (вх. № 8-143/1041-кі від 07.12.2017), що "..Суб'єкти господарювання, у котрих Підприємство здійснювало чи планувало здійснити закупівлю скрапленого газу в період липня-серпня 2017 року не відмовляли Підприємству у продажу газу, однак прогнозувати строки здійснення поставок було складно з огляду на зменшення обсягу поставок з РФ і Білорусі, а також затримки з митним оформленням залізничних партій скрапленого газу з боку митних органів РФ..".

5.3. АМК вказує на те, що за інформацією митних органів України, в період з січня 2017 року по серпень 2017 року, Eximoil Trading LTD не реалізовувало СВГ на територію України жодному суб'єкту господарювання, тому відповідний меморандум не впливає на ринок роздрібної реалізації СВГ в Україні. Відтак, на переконання АМК, наявність Меморандуму укладеного між Pegasus Logistic LTD та Eximoil Trading LTD не має правового значення для розгляду справи.

5.4. АМК стверджує, що матеріалами справи доведено, що ціни реалізації СВГ відповідачами у справі, у тому числі ТОВ "ОККО-Рітейл" та ТОВ "ОККО-Схід", не корелювалися з їх закупівельними цінами на СВГ, випереджали темпи зростання вартості СВГ за котируванням Argus, валютні котирування тощо. За результатом проведеного аналізу ринку Комітетом встановлено відсутність об'єктивних причин схожого підвищення цін на скраплений газ у серпні 2017 року.

5.5. АМК звертає увагу на те, що GNG International Limited листом від 25.07.2017 звернулось до Eximoil Trading LTD з наміром придбавати СВГ. В свою чергу Eximoil Trading LTD листом від 02.08.2017 повідомив GNG International Limited про неможливість забезпечення поставками СВГ на будь-яких умов. Таким чином, станом на третій квартал 2017 року GNG International Limited володіло інформацією про неможливість отримання СВГ від Eximoil Trading LTD. Провадження справі № 910/12465/18 відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2018.

Отже, позивач та GNG International Limited є пов'язаними особами у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на яких покладено обов'язок обмінюватись інформацією, тому докази, на які ТОВ "ОККО-Схід" посилається в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, були йому доступні під час розгляду справи у суді першої інстанції, тому обставини, на які посилається ПП "Окко-Бізнес Контракт", не є нововиявленими, оскільки заявник міг про них знати під час розгляду справи судом першої інстанції.

5.6. Також АМК наголошує на тому, що укладання Меморандуму між Pegasus Logistic LTD та Eximoil Trading LTD не впливає на обставини пов'язані із формуванням складу суб'єкта господарювання групи "ОККО", суд першої інстанції в порушення прямих положень частини 4 статті 320 ГПК України вдався до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі первинного розгляду справи, тоді як був обмежений обставинами пов'язаними із впливом такого меморандуму на розгляд справи.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12465/18 за касаційною скаргою ПП "Окко-Бізнес Контракт" на підставі пунктів 3, 4 частини 2 статті 287, пунктів 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

6.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.05.2021 № 29.3-02/1178 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/12465/18 у зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І. М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.05.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/12465/18 визначено колегію суддів у складі:

Малашенкової Т. М. - головуючий, Булгакової І. В., Колос І. Б.

6.3. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

7.2. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства.

Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

7.3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

7.4. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки у зв'язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

7.5. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

7.6. Законодавство, в тому числі і ГПК України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.

7.7. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

7.8. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

7.9. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

7.10. З огляду на викладене можна зробити висновок, що сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

7.11. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

7.12. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

7.13. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

7.14. Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).

7.15. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

7.16. Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

7.17. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

7.18. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 ГПК України).

7.19. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

7.20. Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

7.21. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

7.22. Погоджуючись з доводами ПП "Окко-Бізнес Контракт", викладеними у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що меморандум про співпрацю, підписаний 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD, предметом якого, зокрема, є зобов'язання компанії Eximoil Trading LTD утриматись від встановлення договірних зв'язків та оптових поставок скрапленого газу для потреб групи "ОККО" протягом 2017 року, в обмін на відмову Pegasus Logistic LTD від конкуренції з компанією Eximoil Trading LTD у поставках для інших суб'єктів господарювання в Україні, є юридичним фактом, що має істотне значення для правильного вирішення справи №910/12465/18.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що названий меморандум вказує на узгодження конкурентної поведінки на ринку оптової реалізації скрапленого газу, в результаті якої було обмежено можливості ПП "ОККО-Бізнес Контракт" щодо придбання скрапленого газу в потрібних йому обсягах та за найбільш вигідною ціною; свобода і можливості Підприємства щодо вибору постачальників скрапленого газу та умов постачання, зокрема у серпні 2017 року, були суттєво обмежені.

Проте, судом першої інстанції не зазначено, як наявність такого меморандуму впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається; як саме вказана обставина (меморандум) може спростувати факти, які було покладено в основу судового рішення (Господарського суду міста Києва від 16.01.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та постановою Верховного Суду від
29.08.2019), та породити процесуальні наслідки, що впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без його врахування судового рішення, з огляду на те, судами було встановлено, що АМК у Рішенні №315-р було проаналізовано фактори, які впливали на кінцеві роздрібні ціни на СВГ України; проведений кореляційний аналіз, який доводить, що ціни реалізації СВГ групи "ОККО", в тому числі - позивача, не корелювалися з цінами придбання СВГ відповідними суб'єктами господарювання, а також відповідачі у справі піднімали ціни на рівні зі своїми конкурентами, не беручи закупівельні ціни на СВГ у відповідний період за основний орієнтир при формуванні цін на СВГ при його подальшій реалізації у роздріб; різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на "Пропан-бутан", а курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєвого зростання цін реалізації СВГ у групи відповідачів у справі у серпні 2017 року.

За таких обставин, ураховуючи міркування зазначені у пунктах 7.6-7.21 цієї постанови, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наявність такої обставини як підписання меморандуму про співпрацю, від 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD, не мала значення для справи та не впливала на правову оцінку встановлених судами обставин у рішенні, яке переглядається.

7.23. До того ж, як вже неодноразово наголошувалося Верховним Судом процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачена ГПК України, не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Вказане не було враховано судом першої інстанції, про що обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що на порушення частини 5 статті 320 ГПК України, суд першої інстанції вдався до перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у частині, яка стосується застосування при вирішенні спору норм матеріального права, зокрема Закону України "Про захист економічної конкуренції", та надання оцінки висновкам суду щодо того, що позивач не здійснював контролю (вирішального впливу) над іншими учасниками групи "ОККО ", визначеними Комітетом, зокрема ТОВ "ОККО-Рітейл", ТОВ "ОККО-Схід ", ПП "ОККО Контракт", і не є єдиним суб'єктом господарювання - групою "ОККО".

7.24. Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та передусім зводяться до переоцінки доказів у справі, як таких що були оцінені судом.

7.25. У касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування норм права, застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов'язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права ", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.

Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

7.26. Щодо надання висновку щодо застосування норм матеріального права, зокрема норм частини 3 статті 6 та частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини 2 , частини 4 , частини 5 статті 320 ГПК України у подібних правовідносинах, при перегляді за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про визнання недійсними рішень Комітету щодо накладення штрафу на суб'єктів господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пунктом 1 статті 50 та частини третьої статті 6 у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, яка має свої особливості, вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому питання щодо застосування/не застосування норм частини 3 статті 6 та частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у подібних відносинах залежить виключно від доведеності/недоведеності у кожному конкретному випадку наявності тих фактичних обставин які: існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; є істотними для розгляду справи, тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, щодо наявності/відсутності підстав передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Не може бути здійснено перегляд застосованих судом норм права, якщо наведені стороною фактичні обставини як нововиявлені не впливають на істотність даних обставин для розгляду справи та не спростовують фактів покладених в основу судового рішення.

У цій справі наведена ПП "Окко-Бізнес Контракт" обставина, як нововиявлена, а саме меморандум про співпрацю, підписаний 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD не є істотною для розгляду справи, адже не спростовують фактів покладених в основу судового рішення.

7.27. Доводи АМК, викладені у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції приймає до уваги з урахуванням мотивів, наведених у розділі 7 цієї постанови.

7.28. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

7.29. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.2. Звертаючись з касаційною скаргою, ПП "Окко-Бізнес Контракт" не спростувало висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

8.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПП "Окко-Бізнес Контракт" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

9. Судові витрати

9.1. Понесені ПП "Окко-Бізнес Контракт" у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Окко-Бізнес Контракт" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі № 910/12465/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос