Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №922/195/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/195/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор"

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2017

(Суддя - Гула Д.В.)

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017

(Головуючий суддя - Плахов О.В.; судді - Лакіза В.В., Шутенко І.А.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"

про стягнення 70 428,96грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. 10 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" (Далі - ТОВ "Лекснавігатор", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промметсплав" (Далі - ТОВ "Промметсплав", відповідач), у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 70.428,96 грн.

2. В обґрунтування позову ТОВ "Лекснавігатор" посилався на неналежне виконання відповідачем умов за Договором про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року. У якості правових підстав позову вказував на положення статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2017, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Мотивуючи наведені судові рішення, суди виходили з того, що позивачем, в порушення ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017 не надано доказів надання послуг за Договором №НВ_11/02/16 від 11 лютого 2016 року, зокрема не надано акта приймання-передачі послуг, у зв'язку з чим, суди, дійшли висновків про невиконання позивачем пункту 3.4 даного договору, та відповідно, відсутності у відповідача обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 14.03.2017, постанову суду апеляційної інстанції від 30.08.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

5.1. скаржник вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли передчасного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. 5.2. 5.2. вважає, що судами не було повно та всебічно досліджено умов укладеного між сторонами договору, а саме підпунктів 1.2., 2.3.1 та 2.3., яким сторони погодили, що виконавець (позивач) має право використовувати для стягнення боргу, який є предметом договору, зокрема такі способи, як супровід виконавчого провадження із правами, наданими стягувачу, ініціювання та супровід справ про банкрутство;

5.3. крім того, вважає, що факту отримання ТОВ "Промметсплав" повного погашення заборгованості не спростовано, стягнення якої було предметом договору та наслідком дій ТОВ "Лекснавнавігатор" шляхом подання заяви про порушення справи про банкрутство ПАТ „Енергомашспецсталь", в результаті чого відбулось відкриття провадження у справі №905/3031/16 про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" та перерахування до прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство на розрахунковий рахунок відповідача - ТОВ "Промметсплав" 150000,00грн. (платіжне доручення № 1877 від 08.11.2016) та 143454,00 грн (платіжне доручення № 2547 від 28.11.2016), що загалом складає 293454,00 грн (сума яка є предметом договору);

5.4. скаржник заперечує проти висновків судів стосовно того, що додані до позовної заяви копії платіжних доручень №1877 від 08.11.2016 на суму 150000,00 грн та №2547 віл 28.11.2016 на суму 143454,00 грн з призначенням "основной долг и суд. сбор согласно решения хозяйст. суда Донецкой обл. от 11.06.2015 по делу №905/2524/15" не є належним та допустими доказом виконання умов договору, з огляду на те, що вказані кошти були направлені саме на погашення заборгованості, яка була предметом договору, а відповідачем не було спростовано отримання та зарахування вказаних коштів на рахунок підприємства;

5.5. вважає, що висновки судів щодо відсутності виданих довіреностей та відсутності зв'язку фізичних осіб, яким безпосередньо видавалась довіреність, з ТОВ "Лекснавнавігатор" спростовується фактичними обставинами та наявними в справі матеріалами, а також приписами чинного цивільного законодавства, зокрема довіреність б/н від 11.02.2016 була видана ТОВ "Промметсплав" у т. ч. на ОСОБА_4 на виконання пункту 2.2.1 договору про надання юридичних послуг № НВ_11/02/16 від 11.02.2016, саме ОСОБА_4 був зазначений в Розділі 12 Договору про надання юридичних послуг № НВ11/02/16 від 11.02.2016 як уповноважена особа з боку виконавця, та тією ж особою як представником, була підписана заява про порушення справи про банкрутство;

5.6. крім того вважає, що оплата послуг за договором здійснюється без додаткових умов, як то підписання актів або виставлення рахунків тощо, а по факту отримання коштів безпосередньо замовником, проте, згідно змісту статей 11, 177, 509, 901, 903 Цивільного кодексу України, акт приймання-передачі виконаних робіт не є зобов'язанням, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків і, відповідно, зобов'язань, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, є саме договір, обов'язки за яким, позивачем було виконано у повному обсязі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому останній просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Лекснавігатор" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 у справі №922/195/17 та прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, виходячи з такого.

9. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

10. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

11. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Під час розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2016 між ТОВ "Промметсплав" (замовник) та ТОВ "Лекснавігатор" (виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 (Далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором наступну юридичну комплексну допомогу (послуги): представництво інтересів замовника в судах будь-якої інстанції, органах Державної виконавчої служби України, підприємствах, установах чи організаціях стосовно стягнення заборгованості із ПАТ "Еергомашспецсталь"(боржник), основного боргу у сумі 287700,00 грн та 5754,00 грн витрат зі сплати судового збору. Загальна сума заборгованості складає 293454,00 грн, що підтверджується наказом господарського суду Запорізької області від 09.07.2015 року у справі № 908/2524/15-г (пункт 1.1. договору).

14. Пунктом 1.2.сторони погодили, що заборгованістю, стягненою за участю виконавця, вважається:

14.1. сума коштів (включаючи, але не обмежуючись, основним боргом, пенею, штрафними санкціями, 3% річних, судовими витратами), що надійшла в рахунок погашення заборгованості боржника перед замовником на його рахунки протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику, починаючи з дня підписання договору;

14.2. будь-яке майно (рухоме та нерухоме), передане замовнику в рахунок погашення заборгованості боржника (ів) протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику, починаючи з дня підписання договору;

14.3. будь-які майнові та/або немайнові права отримані (передані) замовнику в рахунок погашення заборгованості боржника протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику, починаючи з дня підписання договору.

15. Судами встановлено, що відповідно до підпунктів 2.2.1., 2.2.2., 2.2.4. пункту 2.2. Договору, замовник зобов'язується своєчасно забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених цим договором, у тому числі документами в потрібній кількості; своєчасно надавати виконавцю всю необхідну інформацію про погашення оплату/погашення заборгованості, судові повістки, ухвали, листи та інші документи, що стосуються або спрямовані на виконання предмета договору; своєчасно

16. Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Договору сторони погодили, що виконавець має право використовувати наступні способи стягнення боргу (всі або ті, котрі виконавець вважає необхідними і достатніми для повного, своєчасного і ефективного виконання доручення замовника), включаючи, але не обмежуючись:

16.1. телефонні переговори з боржником;

16.2. письмові повідомлення боржників про необхідність погашення заборгованості перед замовником;

16.3. особисті зустрічі уповноважених представників виконавця з боржником;

16.4. досудове врегулювання спорів;

16.5. повідомлення уповноважених органів України або інших держав про наявність у боржника невиконаних зобов'язань на території України (за умови, якщо такі дії не суперечать чинному законодавству и); .

16.6. супроводження судових процесів (досудова підготовка справ, представництво в судах всіх рівнів та спеціалізацій, з правами наданими законодавством);

16.7. супровід виконавчого провадження із правами, наданими стягувачу;

16.8. ініціювання та супровід справ про банкрутство;

17. Також суди встановили, що за умовами Договору, виконавець зобов'язується виконати дане йому доручення особисто. Він вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові) лише у випадках, коли він примушений до того силою обставин з метою захисту інтересів замовника. В цьому випадку виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника (підпункт 2.4.3. пункту 2.4. Договору).

18. Крім того, розділом 3 договору сторони погодили порядок оплати послуг виконавця.

19. Так, відповідно до пункту 3.1. Договору, винагорода виконавця складає 20% від фактично стягнутої заборгованості згідно із пунктами 1.1., 1.2. цього Договору. При виплаті винагороди виконавцю, на суму винагороди нараховується ПДВ згідно чинного законодавства України.

20. Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що замовник зобов'язується здійснити оплату Послуг у наступному порядку: 20% від фактично отриманих (стягнутих) замовником грошових коштів згідно із пунктами 1.1., 1.2. цього Договору, не пізніше трьох банківських днів з дати отримання грошових коштів або майна від Боржника.

21. Пунктами 3.4. та 3.5. Договору сторони погодили, що належне виконання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг. Акт прийому-передачі, підписаний та переданий засобами факсимільного зв'язку, має юридичну силу оригіналу, але не звільняє сторін від зобов'язання передати іншій стороні оригінальний примірник, оформлений належним чином. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту прийому-передачі наданих послуг зобов'язується підписати зазначений акт або надати претензії у письмовому вигляді у той же строк.

22. Сторони зобов'язані призначити відповідальних посадових осіб, уповноважених вести і приймати виконання доручень у межах даного Договору (пункту 7.1. договору).

23. Судами встановлено, що відповідно до пункту 12.1 даного договору відповідальною особою з боку виконавця визначено - ОСОБА_4.

24. Сторони погодили набрання чинності Договору з моменту його підписання і його дію до повного виконання Сторонами своїх обов'язків (пункт 5.1. договору).

25. ТОВ "Лекснавігатор" зазначено, що на виконання вимог укладеного між сторонами Договору, останнім було проведено попередній аналі стану примусового стягнення з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Промметсплав" заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2015 у справі №908/2524/15-г, та встановлено, що дієвим заходом примусового стягнення вказаної заборгованості є подання щодо "Енергомашспецсталь"заяви про порушення справи про банкрутство з огляду на наявність понад 170 незавершених виконавчих проваджень, відкритих за період з 07.05.2009.

26. У зв'язку з цим, як зазначає позивач, керуючись наданим йому правом за Договором на ініціювання та супровід справ про банкрутство, було підготовлено документи та подано заяву про порушення справи про банкрутство щодо ПАТ „Енергомашспецсталь", вирішено питання сплати судового збору у розмірі 13780,00 грн та 20.10.2016 подано до господарського суду Донецької області відповідну заяву, наслідком чого було відкриття провадження у справі № 905/3031/16 про банкрутство ПАТ „Енергомашспецсталь", та оскільки відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою недопущення порушення справі банкрутство боржник має право погасити до дня підготовчого засідання вимоги всіх ініціюючих кредиторів (повністю або частково), на розрахунковий рахунок ТОВ "Промметсплав" ПАТ "Енергомашспецсталь" було сплачено 150 000 (платіжне доручення № 1877 від 08.11.2016 ) та 143 454,00 грн (платіжне доручені 2547 від 28.11.2016 ), що загалом складає 293 454.00 грн.

27. Отже, як зазначає позивач, свої зобов'язання за договором останнім було виконано в повному обсязі, внаслідок чого відбулось повне погашення існуючої заборгованості ПАТ "Енергомашспецсталь" перед ТОВ "Промметсплав" в розмірі 293454,00 грн, проте відповідачем - свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконано не було, у зв'язку з чим, 30.11.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено лист - претензію вих.№01/11-2016, в якій ТОВ "Лекснавігатор" просив здійснити оплату за надані послуги у відповідності до пункту 3.1. договору.

28. Вказана претензія, як зазначає позивач, була залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення ТОВ "Лекснавігатор" 10.01.2017 до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 11.02.2016 №НВ_11/02/16 у розмірі 70 428,96 грн.

29. На підтвердження надання юридичних послуг та відповідно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, позивачем було подано до господарського суду першої інстанції копії рахунків-фактур від 09.11.2016р. №09112016-1 на суму 36000,00грн., від 29.11.2016 №2911201611 на суму 34428,96 грн; копію довіреності від 11.02.2016 б/н виданої ОСОБА_4 та ОСОБА_5; копію колективної заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь"; копію ухвали господарського суду Донецької області від 31.10.2016 у справі №905/3031/16 про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; копію поданого до господарського суду Донецької області клопотання про відкладення підготовчого засідання; копію ухвали господарського суду Донецької області від 09.11.2016 у справі №905/3031/16 про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання); копію ухвали господарського суду Донецької області від 29.11.2016 у справі №905/3031/16 про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь" .

30. Під час перегляду справи у апеляційному порядку, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 було залучено ПАТ "Енергомашспецсталь" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зобов'язано надати письмові пояснення та докази в обґрунтування щодо перерахування грошових коштів у розмірі 293454,00 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Промметсплав" (відповідача у справі) на підставі платіжних доручень від 08.11.2016р. №1877 на суму 150000,00 грн "призначення платежу: Основной долг согласно решения хозяйств.суда Донецкой обл. от 11.06.2015р. по делу №905/2524/15 в т.ч. ПДВ 20% 20000,00грн." та від 28.11.2016 №2547 на суму 143454,00 грн "призначення платежу: Основной долг согласно решения хозяйств. суда Донецкой обл. от 11.06.2015 по делу №905/2524/15 в т.ч. ПДВ 20% 22950,00 грн".

31. На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 третьою особою було надано письмові пояснення щодо перерахування грошових коштів у розмірі 293 454,00 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Промметсплав" (відповідача у справі) та зазначено, що на підставі вищевказаних платіжних доручень було сплачено заборгованість, яку було стягнуто саме за рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2015 у справі №908/2524/15-г, однак при оформленні платіжних доручень в призначені платежу було помилково зазначено: повний борг та судовий збір згідно рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2015 у справі № 905/2524/15-г.

32. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Промметсплав" було зараховано вказану суму, як нез'ясований платіж, листом від 18.07.2017 №17/765-1301 ПАТ "Енергомашспецсталь" було направлено на адресу відповідача корегувальний лист №12/88 від 12.07.2017 про зміну призначення платежу, та на адресу відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції було направлено лист №17/66 від 18.07.2017 про закінчення виконавчого провадження №48318039.

33. На підтвердження викладених обставин, як встановив апеляційний господарський суд, третьою особою було надано наступні документи: оригінали платіжних доручень; копію коригувального листа ПАТ "Енергомашспецсталь" з доказами відправлення ТОВ "Промметсплав"; копію листа ПАТ "Енергомашспецсталь" №17/766 від 18.07.2017; копію постанови від 18.07.2017 відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №48318039, згідно наказу №908 / 24/15-г від 09.07.2015.

34. Однак, суд другої інстанції з поданих відповідачем до апеляційного господарського суду письмових пояснень встановив, що за результатами розгляду корегувального листа третьої особи - ПАТ "Енергомашспецсталь" №12/88 від 12.07.2017 про зміну призначення платежу від 01.08.2017, відповідачем було направлено заяву про відмову у погодженні зміни призначення платежу у платіжних дорученнях №1877 від 08.11.2016 та №2547 від 28.11.2016 та дійшов до висновків, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України того факту, що кошти згідно платіжних доручень №1877 від 08.11.2016 р. на суму 150000,00грн. та №2547 від 28.11.2016 на суму 143 454.00 грн., були перераховані відповідачу саме як "основной долг и судебньй сбор, согласно решения хозяйственного суду Запорожской области от 11.06.2015 г. по делу №908/2524/15-г."

35. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про передачу акту прийому-передачі наданих послуг замовнику - ТОВ "Промметсплав" або відмову у його підписанні відповідачем, отже зважаючи на умови договору у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати наданих послуг.

36. Також, суди виходили з того, що довіреність від 11.02.2016 б/н видана ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.50) не підтверджує факту надання послуг на виконання договору про надання юридичних послуг від 11.02.2016 №НВ_11/02/16, оскільки вона видана фізичним особам незалежно від їх трудових відносин із позивачем, не містять посилання на спірний договір, та до того ж, саме по собі факт видачі довіреності не підтверджує факт надання послуг довірителю уповноваженою особою взагалі, та на виконання умов договору про надання юридичних послуг від 11.02.2016 №НВ_11/02/16 зокрема.

37. Щодо доданих позивачем до матеріалів справи на підтвердження виконання умов договору та відповідно надання юридичних послуг документів, а саме: копії колективної заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь"; копії ухвали господарського суду Донецької області від 31.10.2016 у справі №905/3031/16 про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; копії поданого до господарського суду Донецької області клопотання про відкладення підготовчого засідання; копії ухвали господарського суду Донецької області від 09.11.2016 у справі №905/3031/16 про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) та копії ухвали господарського суду Донецької області від 29.11.2016 у справі №905/3031/16 про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь", суди дійшли висновків, що вказані документи, також, не є належними доказами, оскільки в них відсутня будь-яка інформація, яка б свідчила про те, що саме ТОВ "Лекснавнавігатор" здійснювало представництво інтересів ТОВ "Промметсплав" у вищевказаній справі чи надавало правову допомогу в контексті вирішення питань, пов'язаних із даною справою.

38. Крім того, суд апеляційної інстанції взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності виписаної та зареєстрованої позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму послуг (70428,96грн.), що є доказом невиконання та ненадання послуг позивачем, з огляду на те, що в силу приписів пунктів 198.1, 198.2. статті 198, пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, доказом проведення господарської операції (у даному випадку надання послуг за договором) є саме реєстрація податкової накладної.

39. Погоджуючись із наведеними висновками та відхиляючи доводи касаційної скарги, Суд касаційної інстанції виходить з такого.

40. Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

41. Згідно з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

42. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

43. Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод.

44. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

45. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

46. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

47. За приписами статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

48. Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

49. Як було встановлено судами, між сторонами було укладено договір про надання юридичних послуг від 11.02.2016 №НВ_11/02/16, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, та регулюється зокрема приписами статей 901-907 Цивільного кодексу України.

50. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

51. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

52. Договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

53. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі.

54. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

55. За приписами статті 43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

56. Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду другої інстанції про те, що у зобов'язаннях про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели, оскільки для замовника за договором про надання послуг важливим є саме результат та якість наданої послуги в процесі її виконання.

57. Здійснюючи оцінку доказів наданих в підтвердження виконання позивачем юридичних послуг, суди, ухвалюючи рішення, в порушення ст. ст. 4-2, 4-3,4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017 не в повній мірі дослідили надані докази, прийнявши до уваги лише доводи відповідача, оскільки достеменно не встановили, в результаті чиєї діяльності було порушено справу про банкрутство ПАТ "Енергомашспецсталь", що стало підставою розрахунку останнього із відповідачем, якщо це були не дії позивача.

58. Надаючи оцінку розрахунку ПАТ "Енергомашспецсталь" із ТОВ "Промметсплав" на підставі платіжних доручень від 08.11.2016 №1877 на суму 150000,00 грн та від 28.11.2016 №2547 на суму 143454,00 грн суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише письмові пояснення відповідача, який за результатами розгляду корегувального листа третьої особи - ПАТ "Енергомашспецсталь" №12/88 від 12.07.2017 про зміну призначення платежу від 01.08.2017 направив заяву про відмову у погодженні зміни призначення платежу у платіжних дорученнях №1877 від 08.11.2016 та №2547 від 28.11.2016.

59. Однак, апеляційний господарський суд, за наведених обставин, не встановив чи повернув відповідач отримані платежі як безпідставно перераховані на адресу ПАТ "Енергомашспецсталь", якщо вважав, що останнім здійснено відповідні платежі не в розрахунок боргу перед ТОВ "Промметсплав" а на інших не пов'язаних із цим підставах.

60. Отже, господарськими судами попередніх інстанцій не спростована та обставина, що ПАТ "Енергомашспецсталь" перерахував кошти на рахунок ТОВ "Промметсплав" у сумі 293 454.00 грн на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2524/15-г, як стверджує власне ПАТ "Енергомашспецсталь", та розмір перерахованих коштів збігається із сумою, яку за Договором про надання юридичних послуг №НВ_11/02/16 виконавець зобов'язався повернути позивачеві здійснивши комплексну юридичну допомогу.

61. Тобто, суди ухилились від встановлення обов'язкових обставин для вирішення спору, якими є встановлення фактичного надавача юридичних послуг.

62. Крім того, суди дійшли передчасних висновків, що відсутність оформленого сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг виключає вчинення позивачем відповідних дій, без дослідження всіх доказів у сукупності на підтвердження такого виконання.

63. Оскільки статтею 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017, обов'язок досліджувати докази та надавати їм правову оцінку покладається на суд, отже без виконання судом своїх обов'язків, передбачених ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, надання сторонами доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позбавлене правового сенсу.

64. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

65. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

66. При цьому, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.

67. Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

68. Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

69. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України, Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

69. Відповідно пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

70. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги знайшли часткове підтвердження під час касаційного оскарження, отже, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

71. Враховуючи те, що колегією суддів прийнято рішення про скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 у справі №922/195/17 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 у справі №922/195/17 скасувати.

3. Справу №922/195/17 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко