ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11128/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Ващенко Т.М.)

від 18.07.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О.О., судді - Алданова С.О., Корсак В.А.)

від 26.10.2023

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до: 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

7. ОСОБА_7 ,

8. ОСОБА_8 ,

9. ОСОБА_9 ,

10. ОСОБА_10 ,

11. ОСОБА_11

про стягнення 11 706 838 257,34 грн,

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 11 706 838 257, 34 грн шкоди, завданої ними Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Банк) як посадовими особами Банку.

2. Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів.

3. Доводи Фонду полягають у тому, що рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_11 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з порушенням фідуціарних обов`язків.

Фактичні обставини справи, установлені судами

4. Розмір шкоди Фонд визначив, як суму шкоди, завданої відповідачами під час виконання своїх управлінських повноважень щодо кредитування таких юридичних осіб:

- ТОВ "Західний м`ясний альянс" на суму 842 395 883, 97 грн;

- ПП "Паром-Люкс" - 1 202 328 078, 97 грн;

- ТОВ "Харчопродекспо" та ТОВ "Магніт" - 739 004 789, 45 грн;

- ПП "Газпостач" - 189 554 153, 03 грн;

- ДП ПАТ "Івано-Франківський м`ясокомбінат" "Іванофранківські ковбаси" - 680 813 142, 94 грн;

- ПрАТ "Залізничник" та ПрАТ "Елком і К" - 2 300 683 359, 80 грн;

- ТОВ "Агро. Центр" - 727 461 303, 01 грн;

- ТОВ "Луцьк-Металопостачсервіс" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" - 439 796 532, 71 грн;

- ТОВ "Едель-Бау" - 198 978 797, 16 грн;

- ТОВ "МПК "Сарко" та ТОВ "Кіровський ЛТД" - 797 322 467, 56 грн;

- ТОВ "Рафінад", ТОВ "Хвиля" та ТОВ "Ледер Плюс ЛТД" - 2 064 914 222, 86 грн;

- ТОВ "Добробут Інвестсервіс", ТОВ "Тар Компані ЛТД" та ДП "Ямниця "ВАТ Івано-Франківськцемент" - 653 905 916, 32 грн;

- ТОВ "Алгей-Агро", ТОВ "Агрокомплекс "Сула" та ТОВ "М`ясопродінвест" - 705 225 253, 06 грн;

- ТОВ "Укрпродзерно" - 164 454 356, 51 грн. Новий позичальник за договорами - СТОВ ім. Енгельса.

5. Кредитні договори були укладені в 2011 - 2013 року, з урахуванням внесених до них змін у 2012 - 2014 роках. Кредити були забезпечені заставою.

6. Керівниками та членами комітетів правління (кредитного комітету) Банку, які приймали рішення про вчинення операцій, що завдали Банку збитки, були такі особи:

- ОСОБА_2 - голова спостережної ради з 12.12.2011 до 20.11.2014;

- ОСОБА_3 - член спостережної ради з 11.03.2011 до 26.06.2013;

- ОСОБА_4 - член спостережної ради з 26.06.2013 до 20.11.2014;

- ОСОБА_5 - член спостережної ради з 29.01.2013 до 06.03.2014;

- ОСОБА_6 - член спостережної ради з 24.04.2014 до 20.11.2014;

- ОСОБА_7 - голова правління з 09.02.2012 до 19.11.2014; з листопада 2011 - в.о. голови правління, голова кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ;

- ОСОБА_8 - перший заступник голови правління з 12.10.2011 до 18.11.2014; член Кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ;

- ОСОБА_9 - заступник голови правління з юридичних питань - член правління банку з 25.03.2011 по 19.03.2014, член вищого кредитного комітету, член кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ;

- ОСОБА_10 - член кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023, позовну заяву повернуто заявнику на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

8. Суди дійшли висновку, що критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень кредитів не є достатніми для застосування правил об`єднання вимог, а тому позовна заява подана з порушенням правила об`єднання позовних вимог та частини першої статті 173 ГПК України, що є підставою для повернення позову на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

9. Суди виходили з того, що:

- позовні вимоги стосуються одних і тих самих відповідачів, однак вони не є пов`язаними між собою, оскільки стосуються різних 24 суб`єктів господарювання, правовідносини з якими у Банку виникли на підставі окремих 14 самостійних правочинів;

- відповідачі ухвалювали рішення щодо кредитування контрагентів окремо, а не в їх сукупності. Кожне з цих рішень та правочинів є самостійною підставою виникнення цивільних прав і обов`язків у контрагентів банку, тягне настання самостійних цивільно-правових наслідків, що мають бути перевірені судом щодо фактів порушення, що спричинили завдання Банку шкоди та в якій частині;

- Фонд посилається на рішення посадових осіб Банку в період з 2011 року по 2014 рік щодо 24 юридичних осіб як в частині надання кредитів, так і щодо забезпечення цих кредитів Відповідачі були на посадах у Банку в різні періоди і частина з них приймали рішення щодо надання кредитів, їх умов та виведення високоліквідного майна з-під застави не за всіма кредитними договорами (14 самостійних правочинів). Тобто не всі, визначені Фондом відповідачі, ухвалювали рішення у кредитних справах 24 суб`єктів господарювання стосовно всіх укладених правочинів у межах наведених кредитних справ і, відповідно, у такий період не діяли як посадові особи Банку.

- висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/11027/18 не підлягають врахуванню, оскільки у вказаній справі досліджувались шість угод на придбання облігацій (зі змінами та доповненнями), укладених банком в період з 16.05.2014 до 01.12.2014 з чотирма юридичними особами за незмінного складу керівників банку, а тому правовідносини у вказаній справі та справі, яка переглядається, не є подібними;

10. Суд апеляційної інстанції також вказав, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання / невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність визначених щодо кожного з позичальників сум.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 06.11.2023 Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо повернення позовної заяви, чим порушили норми частини першої статті 173, пункт 2 частини п`ятої статті 174, статті 236 ГПК України.

13. Касаційна скарга мотивована тим, що:

- не враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21 щодо: визначення вимоги та підстави позову (у позові заявлено лише одну позовну вимогу про солідарне стягнення заподіяної Банку шкоди, а обставини щодо численних фактів ризикового кредитування є підставами позову, а не його вимогами (пункт 9.15 постанови); неможливості повернення позову у разі наявності підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо (пункт 9.4 постанови); необхідності розгляду позовних вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку у межах однієї справи (пункт 9.22 постанови);

- ступінь участі відповідачів в ухваленні рішень та відповідальності за доведення Банку до неплатоспроможності мав би визначатись за наслідками судового розгляду, а не на етапі відкриття провадження у справі;

14. Інші учасники справи не подали відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

15. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

16. Правила об`єднання та роз`єднання позовів передбачено статтею 173 ГПК України, відповідно до абзацу першого частини першої якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

17. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 173 ГПК України).

18. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядала справу № 910/21280/21, на висновки у якій посилається скаржник, і розглядала, зокрема, питання щодо застосування положень частини першої статті 173 ГПК України: правила об`єднання позовних вимог у такій категорії спорів, як стягнення шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями особами, пов`язаними з банком, що призвели до погіршення його фінансового становища та неспроможності банку відповідати за вимогами кредиторів.

19. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21 відступила від правової позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 16.10.2020 у справі №910/7186/19 щодо застосування положень статті 173 ГПК України - щодо правил об`єднання та роз`єднання позовів у подібних правовідносинах.

20. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21 сформувала такі висновки:

- за змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна (пункт 9.3. постанови);

- наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження;

- коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов (пункту 9.4 постанови);

- на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали статтею 174 чинного ГПК України, на відміну від статті 63 цього Кодексу в редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору (пункту 9.5. постанови);

- позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мають розглядатися разом у межах однієї справи, адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі, шляхом дослідження проведених банківських операцій у їх сукупності та взаємозв`язку і їх впливу на фінансове становище банку в цілому. А тому операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо (пункт 9.22. постанови).

21. У справі, що переглядається, суд першої інстанції не встановив заборон об`єднання позовних вимог, передбачених частинами четвертою (вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства), п`ятою (вимоги щодо яких встановлено виключну підсудність) статті 173 ГПК України. Натомість, суди попередніх інстанцій встановили, що позов заявлено Фондом до пов`язаних з банком осіб, які були посадовими особами органів управління Банку, а тому підстави для повернення позовної заяви згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України були відсутні, а заявлені вимоги мали розглядатися разом для системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб Банку та їх впливу на фінансове становище Банку. Тому висновок суду першої інстанції про повернення позову є помилковим.

22. Суд апеляційної інстанції не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін.

23. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що сумісний розгляд заявлених Фондом позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору є також помилковим з огляду на те, що статтею 174 ГПК України не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів. А тому такий висновок суду апеляційної інстанції визнається необґрунтованим.

24. Доводи, наведені в касаційній скарзі, підтвердились.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

26. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено з порушенням пункту частини шостої статті 173, пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, що є підставою для їх скасування з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду справи.

Розподіл судових витрат

28. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304 пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 у справі №910/11128/23 скасувати.

3. Справу № 910/11128/23 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко