ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/436/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (колегія суддів: Галушко Н. А., Желік М. Б., Орищин Г. В. ) і рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 01.12.2020 (колегія суддів:

Скапровська І. М., Матуляк П. Я., Кобецька С. М. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" до Калуської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання недійсними з дати їх укладення: договору оренди земельної ділянки площею 402,3276 га з кадастровим номером 2610400000:04:001:0002 за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул.

Шахтарська,5; договору оренди земельної ділянки площею 244,1306 га з кадастровим номером 2610400000:03:001:0037 за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова,14, укладені між позивачем та відповідачем 21.06.2018; договору оренди земельної ділянки площею 2,6351 га з кадастровим номером 2610400000:03:001:0038 за адресою: Івано-Франківська обл. м., Калуш, вул.

Шахтарська, 7за участю представників:

позивача- Легін В. Б.,

позивача - Кайдан Д. С.,

третьої особи - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1.27.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" (далі - ТОВ "Оріана-Еко") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської міської ради про визнання недійсними з дати їх укладення договорів оренди земельних ділянок, а саме: договору оренди земельної ділянки площею 402,3276 га, кадастровий номер 2610400000:04:001:0002; договору оренди земельної ділянки площею 244,1306 га, кадастровий номер 2610400000:03:001:0037; договору оренди земельної ділянки площею 2,6351 га, кадастровий номер 2610400000:03:001:0038, укладених між позивачем та відповідачем 21.06.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що директор товариства, підписавши спірні договори, вийшов за межі наданих йому повноважень, встановлених статутом позивача і Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в редакції, що діяла на момент їх підписання, а відповідно, в силу вимог Цивільного кодексу України такі угоди слід визнати недійсними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Калуською міською радою 21.06.2018 прийнято рішення № 1666 "Про припинення терміну дії договорів оренди землі, затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ "Оріана-Еко".

4. Цим рішенням припинено договори оренди спірних земельних ділянок з Відкритим акціонерним товариством "Оріана "; затверджено ТОВ "Оріана-Еко" технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); вирішено надати в оренду терміном на 5 років ТОВ "Оріана-Еко" вищезазначені земельні ділянки.

5. На виконання рішення 21.06.2018 між Калуською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Оріана-Еко" (орендар) укладено: договір оренди земельної ділянки площею 402,3276 га, кадастровий номер undefined, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна орендаря (домбровський кар'єр); договір оренди земельної ділянки площею 244,1306 га, кадастровий номер undefined, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна орендаря (сульфатно-збагачувальна фабрика); договір оренди земельної ділянки площею 2,6351 га, кадастровий номер undefined, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна орендаря (цех технологічного автотранспорту).

6. Договори укладено до 21.06.2023.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2020 (з урахуванням ухвали від 14.12.2020 про виправлення описки) позов задоволено.

8. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що в силу вимог статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення про надання згоди на вчинення спірних правочинів мало прийматися виключно загальними зборами учасників товариства.

9. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10. Апеляційна інстанція зазначила, що 50 % вартості чистих активів ТОВ "Оріана-Еко", відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності від
30.06.2018, становить 74 271 900,00 грн, а зобов'язання відповідача згідно спірних договорів оренди землі, підписаних директором Товариства, становлять 212 329 055,80 грн.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

11. Калуська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

12. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема частини 2 статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права до правовідносин щодо укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди землі на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що на праві власності належать товариству.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. Головне управління ДПС в Івано-Франківській області у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін.

Судами, на думку заявника, вірно зазначено, що не доведено факту прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення спірних правочинів, а доводи відповідача про схвалення правочинів шляхом перерахування коштів є безпідставними, оскільки ці кошти отримані відповідачем шляхом їх списання банківською установою з рахунку позивача без його відома та дозволу на підставі дій органів Державної фіскальної служби України.

Позиція Верховного Суду

14. За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

15. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог частиною 1 статті 626 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

16. Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Статтею 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

17. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

18. Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 215 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)."

19. Тобто, виходячи з наведених приписів, позивач звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, на момент його вчинення.

20. Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

21. Відповідно до частиною 1 статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

22. Таким чином, для правильного застосування вказаної норми необхідним є встановлення конкретного розміру вартості майна, робіт або послуг за спірними договорами; розміру вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу до моменту вчинення правочину.

23. Як встановлено судами між позивачем і відповідачем укладено три договори оренди земельних ділянок для обслуговування належного позивачу на праві власності майна: сульфатно-збагачувальної фабрики, цеху технологічного автотранспорту, домбровського кар'єру.

24. У пунктах 8 договорів передбачено, що орендна плата становить 3.5 відсотки від нормативної грошової оцінки земель та складає 14 437 947,70 грн (перший договір), 410 106,59 грн (другий договір), 27 617 756,87 грн (третій договір) на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а її розмір переглядається у випадку: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом (пункти 9,10 договорів).

25. Відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

26. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

27. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

28. Тобто в силу закону виникає обов'язок здійснювати оплату за використання землі.

29. Позивачем не доведено, а судами не встановлено, що передбачений умовами договорів розмір оплати перевищує той, що має бути встановлений в силу закону.

30. Перевіряючи судові рішення в касаційному порядку, суд касаційної інстанції виходить із того, що основоположними принципами судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінка позивача принципу добросовісності не відповідає.

31. Колегія суддів також зазначає, що суди попередніх інстанцій, розраховуючи суму орендних платежів за договорами оренди, не врахували, що орендна плата у конкретній сумі визначена на рік, проте її подальша сума не є сталою і може змінюватися з урахуванням багатьох чинників та з урахуванням підстав, визначених в договорах оренди землі. При цьому загальна сума кожного договору оренди умовами цих договорів не визначена.

32. Стосовно розміру вартості чистих активів позивача станом на кінець попереднього кварталу до моменту вчинення правочину колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Чисті активи - сума активів за вирахуванням зобов'язань.

Позивачем долучено до матеріалів справи фінансовий звіт, на дані якого послалися суди попередніх інстанцій, який не містить будь-яких показників у кількісному вираженні, а також відсутні докази, що цей фінансовий документ був направлений як фінансова звітність до Центру обробки електронних звітів Держстату України.

33. Таким чином, позивачем не доведено вчинення правочину з порушенням статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", положень ЦК України.

34. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.

35. Враховуючи наведене, у Суда відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до правовідносин щодо укладення з органом місцевого самоврядування договору оренди землі на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що на праві власності належать товариству.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

37. З огляду на встановлення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій всіх фактичних обстави справи, суд касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове рішення про відмову в позові.

Судові витрати

38. Судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Калуської міської ради задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 01.12.2020 у справі № 909/436/20 скасувати, прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" на користь Калуської міської ради витрати зі сплати судового збору в сумі 9 459 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп за подання апеляційної скарги, 12
612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять) грн 00 коп за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич